Розгляд різних видів музичної діяльності українських культурно-освітніх організацій та навчальних закладів. Музичний побут Перемишля під радянською та німецькою окупаціями. Значення й цінність української музики для багатонаціональної культури пограниччя.

Модерн-акордеон як феномен, суть якого полягає в еволюції акордеонного виконавства в напрямку оригінальної музики. Розквіт "високого модернізму" у другій половині ХХ століття - передумова народження цього напряму в українському музичному мистецтві.

Аналіз виконавського складу ансамблю тромбонів, історія його розвитку. Особливості жанрово-стильової еволюції ансамблю тромбонів з урахуванням досвіду композиторської практики. Роль ансамблю тромбонів у світовому і вітчизняному музичному мистецтві.

Основна виражальна функція, структурні особливості музичної форми у збірнику Косенка. Педагогічний аналіз "24 дитячих п’єс" Косенка. Виконавські прийоми, засоби звукового забарвлення та піаністичні риси фактури, їх роль у розвитку техніки кистьової гри.

Вивчення сучасних режисерських підходів до вирішення постановки оперних вистав в аспекті ціннісних орієнтирів ХХІ століття. Розгляд змін у репертуарній політиці українського музичного театру сьогодення під впливом глобалізаційно-інтеграційних процесів.

Визначення українського-литовського стрижня бідермаєрівських ліній спадщини Ф. Шопена. Пізнання спадщини Ф. Шопена в органіці спирання останнього на українські і литовські джерела в руслі "литовщини" А. Міцкевича. Символіка-семантика Пісень композитора.

Дослідження гастролей співака в Китаї на основі відгуків сучасників у китайській пресі та особистих щоденників Бориса Гмирі. Розгляд творчої програми перебування співака у різних містах Китаю. Характеристика репертуару концертів, тем майстер-класів.

Народні музичні інструменти України. Роль музичних інструментів в культурі українського народу. Історія появи і існування струнного музичного інструменту бандури. Темброві можливості гри на лірі. Наспівний, мелодійний характер української музики.

Сучасний стан міжнародного військово-фестивального руху. Теоретичні міркування щодо масових вистав, їх особливості та сучасні вимоги до репертуару оркестрів. Проаналізовано виступи українських військових та інших оркестрів на фестивалях за кордоном.

Дослідження постмодерністських художніх пошуків музичного універсалізму у XVII-XVIII ст. Визначення комплексу композиційних прийомів меси в Реквіємі К. Дженкінса. Поєднання валлійським композитором західних і східних традицій літургійної хорової музики.

Фактори єдності творчого методу Пендерецького, що обумовлені універсаліями культури і розкривають значення останніх для музичного мистецтва на рубежі тисячоріч. Формування польської композиторської школи. Виявлення антиномічних основ стилю композитора.

Разработка фрагмента урока по восприятию музыки. Разработка фрагмента урока по вокально-хоровой работе с хором для первого класса. Музыкально-ритмические упражнения на уроке музыки. Творческие задания на уроках музыки. План-конспект для урока по музыке.

Звукові музичні комплекси як продукт структурної організації моделі. Варіанти взаємодії засобів музичної виразності. Принцип часової організації музичного матеріалу у площині метро-ритмічних показників і звуковисотного узгодження елементів музичної мови.

Эффект дисторшена, примеры его использования и методы получения. Искажение и усиление звукового сигнала при помощи лампы и транзисторных устройств. Педали овердрайва и эффектов. Преамповая секция гитарного усилителя. Пение с использованием эквализации.

Аналіз українських народних пісень для голосу з фортепіано М.В. Лисенка. Аналіз фортепіанної фактури (ФФ) на наявність типових прийомів та елементів бандурної гри (БГ). Звуко-темброві знаки бандури і способи перенесення технічних прийомів БГ на ФФ.

Педагогический подход к уточнению и обогащению исполнительского видения клавирной пьесы путем ее исполнения на другом музыкальном инструменте. Условия применения данного подхода по отношению к студентам для которых фортепиано – второй инструмент.

Конкурси музикантів як важлива складова їх творчої діяльності. Історія участі в конкурсах українських виконавців на духових інструментах. Принципи та етика оцінювання виступів конкурсантів та їх значення для формування професіоналізму молодих виконавців.

Рассмотрение теории положения гортани при фонации, предложенной певцом и анатомом А. Вербовым. Основные положения гортани, их функциональные особенности и возможность включения научных выводов А. Вербова в методический инструментарий педагога-вокалиста.

Культура человека, духовность и нравственность. Поиск правильного пути в решении проблем музыкального развития детей. Обучение навыкам слушания музыки и осуществления ее ритмического восприятия. Характеристика профессиональной пригодности учителя.

Особенности фортепианного стиля Ф. Шопена. История жанра, создание и значение в мировой культуре Концерта №1 e-moll, Op. 11. Опеределение основных исполнительских проблем, характерных для данного произведения, принципы его современного исполнения.

Розгляд музично-виконавського аналізу як частини проблематики виконавської творчості. Функціонування механізмів музичного аналізу в різних фазах виконавського музично-творчого акту. Аналіз концертно-виконавського акту у процесуальному трактуванні.

Тембровое звучание певческого голоса как типовой регистровый биомеханизм. Вид атаки звука и способ звуковедения, тип гласной и способ артикуляции, а также эмоциональный настрой учащихся, связанный с содержанием художественного образа произведения.

Сложности, возникающие при изучении произведения на память и последующее его воспроизведение на публике. Причины неспособности ребенка выучить заданный материал. Проявление двигательной и слуховой памяти музыканта. Проблема концентрации внимания.

Изучение музыкальной фактуры, которое актуально с точки зрения открытия новых возможностей постижения законов органической связи между искусствами. Ознакомление с основными причинами и последствиями существенных изменений в музыкальной культуре.

Дослідження академічного баянного мистецтва в аспекті спеціальної баянної речовності музичної фактури і її віддзеркалення тембральності мислення музики ХХ століття. Фактурна унікальність інструментів. Відтворення загальної музично-історичної періодизації.

Розгляд питань фахової компетентності виконавця-духовика у наукових дослідженнях. Визначення ключових аспектів і критеріїв, що визначають фахову компетентність. Впровадження викладачами музичного мистецтва етичних норм, цінностей, моральних принципів.

Краткая биография великого певца Ф. Шаляпина: первое сольное выступление, странствование по миру, развитие сценического таланта, служба в Императорской русской опере. Начало гастролей за границей и получение первых ролей в кинофильмах. Памятники Шаляпину.

Комплексний аналіз Концерту для фортепіано зі струнним оркестром ля мінор Ф. Мендельсона, історичний і біографічний контекст його створення. Особливості втілення конфлікту інтонаційно-образної драматургії, зв’язок із жанровими моделями епохи класицизму.

Музична постатеїстична свідомість, характерна для культури другої половини ХХ – початку ХХI ст. Розкриття на прикладі еволюції стилістики хоральності особливостей музичного мислення Д. Шостаковича, естетично-смислової індивідуальності його творчості.

Определение ряда очевидных трендов в восприятии музыки. Проблематика ценности: вседоступность, социальное значение, материальность, коллекционирование и живое исполнение. Роль интернета как информационного поля, где происходит встреча аудитории с музыкой.