Рассмотрение художественной концепции кантаты "Хуанхэ", определение ее места среди произведений кантатно-ораториального жанра в истории китайской музыкальной культуры XX века. Характеристика специфики жанровой "модуляции" и коллективного творчества.

Рассмотрение кантаты С В. Рахманинова с точки зрения жанрового анализа и жанрового синтеза. Последовательное прослеживание черт кантатного, оперного, симфонического жанров. Влияние поэтики на раскрытие содержания, характер взаимодействия в творчестве.

Ознакомление с основными моментами биографии С.И. Танеева. Изучение первой части кантаты "Иоанн Дамаскин". Выявление формы данного произведения, соотношения оркестра и хора. Исследование особенностей гармонического языка на примере второй части кантаты.

Отличительные черты жанра кантаты, особенности ее становления в западноевропейской музыке. Анализ развития вокальных и инструментальных стилей. Влияние культового хорового искусства на творчество русских композиторов. Возникновение романсовой лирики.

Рассмотрение кантат И.Ф. Кирнбергера "Грехопадение первых людей", "Ино" и "Сион оплакивает со страхом и болью", относящихся к позднему периоду его творчества. Особенности драматургии литературного текста, применения аффектов, полифонического письма.

Анализ хорового письма Пьера Булеза в кантатах "Le visage nuptial" и "Le soleil des eaux". Именно хоровые сочинения Булеза стали логичным связующим звеном между вокально-хоровыми опусами композиторов первого и второго западноевропейского авангарда.

Песни и баллады, исполняемые кантри-исполнителями. Форма вокальных номеров, сольный запев и хоровой рефрен. Представители альтернативного кантри. Музыкальные телеканалы в США, ведущие трансляцию музыкальных и развлекательных передач в стиле кантри.

Особенность своеобразия и неповторимости жанрового мышления Джироламо Фрескобальди относительно использования жанра каприччио в его творчестве. Исследование воплощения жанра каприччио для клавира. Совмещение строгого и свободного полифонических стилей.

Целостное рассмотрение Каприччио на "Ку-ку" Джироламо Фрескобальди с позиций формы, остинатности, тематизма и его соотношения, метрики, размеров. Участие реплики "Ку-ку" в четырехголосной драматургии в сочетании, контрапункте с многотомьем Кариччио.

Пребывание Карла Марии фон Вебера в Вене в 1803 году и его обучение у аббата Георга Йозефа Фоглера. Перемены в инструментальном мышлении Вебера под влиянием учителя музыкантов начала XIX века. Применение кларнета - важнейшего инструмента в его творчестве.

Биографические сведения об итальянском музыканте К. Джервазони Научные принципы итальянской теории музыки рубежа XVIII-XIX веков. Теоретические взгляды итальянских музыкантов на принципы строения сонатной формы и ее жанровые и композиционных особенности.

Написание инструментальной музыки Карлхайнцом Эсслом. Исследование его работ в области электронной музыки, интерактивных композиций в реальном времени и звуковых инсталляций. Разработка различных программных сред для композиции в реальном времени.

Понятие песенного дискурса как коммуникативного процесса. Характеристики и основные жанры песенного дискурса: рок (аппелятивная функция), рэп (нарративная и конвинсивная функции), поп (эмотивная функция). Подходы к исследованию песенного дискурса.

Проблема системно-целостного рассмотрения категорий в теории музыкального исполнительства: стиль, творческий метод, индивидуально-типологический статус исполнителя. Обоснование взаимообусловленности этих категорий, "заглубленности" одной в другой.

Складність та багатовимірність категорій "рух" та "музичний рух". Аналіз взаємодії, обумовленої саме біологічною природою людини. Порівняльна характеристика та розмежування дефініцій "рух у музиці", "музичний розвиток", "музична пластичність, моторність".

Розкриття взаємин жанру і стилю як основних аспектів музики, узгодження їх проекцій в простір діалогу як розуміння, результатом якого стає той або інший перебіг музичної інтерпретації, весь обсяг виразного матеріалу музики. Проблема виконавського діалогу.

Засади категорії авторства у її проекції на сучасну музикологію з виявленням особливостей дії в жанрі гітарного концерту. Виявлення специфіки функціонування категорій автора та авторства в гітарній музиці, їх впливу на жанрову поетику гітарного концерту.

Визначення нормативних музично-мовних якостей як окремого стильового напряму. Особистості фортепіанної імпровізаційної техніки. Виявлення компонентів виконавської майстерності, які формують органічний комплекс індивідуальних засобів вираження в джазі.

Генезис та еволюція явища/поняття камерності в інструментально-ансамблевій музиці. Категорія камерності як семантична структура, що утворюється складним художньо-комунікативним конструктором. Смислове ядро камерних інструментально-ансамблевих жанрів.

Композиційні особливості вокальних творів Густава Малера, характер і специфіка його музичної поетики. Філософсько-естетичні основи світогляду композитора. Творчість Г. Малера, його життя, особливості психіки та сприйняття образотворчого мистецтва.

Виявлення семантики прецедентів європейської фортепіанної традиції. Залучення принципів музикознавчої компаративистики та історичного методу для визначення національних передумов формування китайської художньо-естетичної свідомості, культури та музики.

Аналіз музикознавчих аспектів проблеми часу і специфіки прояву часу в музиці. Виявлення антиномічних сторін і властивостей музичного часу у зв'язку зі структурними рівнями музичної поетики. Вивчення циклічності у фортепіанній творчості С.В. Рахманінова.

Антиномічні сторони і властивості музичного часу зі структурними рівнями музичної поетики. Аналіз музичного тематизму і принципів формоутворення фортепіанних прелюдій, музичних моментів і етюдів-картин С.В. Рахманінова як музично-хронотопічних знаків.

Аналіз передумов та особливостей розвитку професіоналізму української академічної школи народних інструментів. Періодизація процесів еволюції методологічної концепції становлення народно-інструментального мистецтва. Характеристика кожного з періодів.

Становлення в якості сфери практичної діяльності, галузі наукового-теоретичного знання та освітнього комплексу - риса сучасного розвитку академічного народно-інструментального мистецтва. Закономірності формування виконавської майстерності баяніста.

Кафедра хорового диригування Київської державної консерваторії ім. П.І. Чайковського як творчий та навчально-методичний осередок. Роль хорового мистецтва у духовному розвитку України. Роль київської хорової школи у становленні музичної освіти в Україні.

Систематизація існуючих поглядів на явище "школа" у музичному мистецтві, осмислення єдиного принципу його формування та функціонування. Переваги запровадження комплексного підходу та квадра-матриці для вивчення феномену "школа" в музичному мистецтві.

Історія створення квартету імені Миколи Лисенка на українських теренах класичної камерної музики. Розширення репертуарних рамок концертної діяльності колективу. Гастролі колективу у Білорусії, Литві, Казахстані, Туркменістані, Сибірі, Уралі, Сахаліні.

Национально-характерное содержание и тематика в квартетном творчестве китайских композиторов. Методы развития материала в художественно значимых сочинениях авторов. Подход к ладовой и метроритмической системе китайской композиторской скрипичной школы.

Жанр струнного квартета как важная область научных интересов музыковедов из стран Дальневосточного региона - Китая, Южной Кореи и Японии. Проблемы становления и развития жанра квартета в научных трудах китайских, южнокорейских и японских авторов.