Множественность образов цветовых концептов - один из основных факторов, который дает представление о поэтическом фрагменте действительности. Определение роли цветосветового восприятия в мировоззренческой концепции К. Батюшкова и О. Мандельштама.

Характеристика метафори в поетичних текстах М.Т. Рильського. Аналіз наскрізного метафоричного образу дорога в поетичному ідіолекті М.Т. Рильського — життя як дорога й дорога як життя. Аналіз пов’язаного із образом "дорога" метафоричного образу "мости".

Аналіз лексем поетичного мовлення В. Стуса, що складають "піраміду страждання" і передають вияв фізичного і морального болю людини, її буття у світі. Драматизм усього життя у віршах Василя Стуса, який відображає індивідуальну версію буття як трагедії.

Розгляд особливостей змістового наповнення досліджуваного мовомисленнєвого конструкту в поетичній збірці Ліни Костенко "Річка Геракліта". Виявлення лексичних елементів авторської словотвірної практики. Характеристика титульного імені концепту "час".

Аналіз частиномовної належності антонімів; включеності метафор, епітетів, порівняння у тропеїчні структури поетичного тексту Богдана Томенчука. Опис структурних особливостей оксиморонів. Смислова будова антитези; функції контрастивів у художньому тексті.

Роль кінетичної лексики в системі засобів художнього моделювання людини. Визначення лексичного складу кінетичних комплексів та їх класифікація. Закономірності функціонування кінем в контексті цілого художнього твору, встановлення їх основних функцій.

Дослідження гендерних проблем в романі "The Bell Jar" та прийомів показу самореалізації жінки. Виокремлення та аналіз основних лексико-семантичних засобів, за допомогою яких реалізується образ жінки. Показ соціальних колізій, з якими зустрічається жінка.

Поняття "опис природи", аналіз його предметно-логічних параметрів на основі лексико-тематичних угруповань. Виокремлення фреймової лексичної групи "пейзаж" і мовностилістичний аналіз складових компонентів, функціональне навантаження у художньому дискурсі.

Розгляд лексико-синтаксичних повторів (анадиплосис, просаподосис, подвоєння) як засобів увиразнення віршової оповіді. Визначення їх різновидів, з’ясування особливостей їх реалізації у тканині українського поетичного тексту ІІ половини ХХ - початку ХХІ ст.

Жанр рассказа в творчестве английских прозаиков XIX в. Проблема терминологических определений. Жанровая "размытость" малой прозы и отсутствие четких дефиниций. Особенности жанровых трансформаций в новеллистике Ч. Диккенса, У.М. Теккерея, Т. Гарди.

Розгляд питань національної самоідентичності в українській літературі. Популяризація самоцінності розмовно-побутової й окнижненої практики спілкування у творах Агатангела Кримського. Авторські пріоритети у виборі рядів лексико-фразеологічних синонімів.

Аналіз лексико-фразеологічних ресурсів авторського казкового тексту як репрезентантів мовної картини певного історичного періоду. Дослідження ознак мовлення персонажів, авторського ставлення до них і відображення епохи на прикладі казки I. Андрусяка.

Характеристика онімного різноманіття на матеріалі корпусу прижиттєвих новел Василя Стефаника. Розгляд способу лексикографічного опису онімних одиниць різних типів. Ознайомлення зі взаємозв'язком онімної номінації та зображуваного персонажа твору.

Словарный состав языка, его лексико-стилистические особенности. Творчество Кэролл Энн Даффи в контексте британской поэзии. Анализ лексических особенностей стихотворений поэтессы на примере поэзии "Миссис Мидас", неоднозначность смысла некоторых символов.

Выявление и описание лексического своеобразия рассказа А.И. Солженицына. Особый интерес писателя к правдивому воспроизведению жизненной реальности в сочинениях. Противоположность двух частей как важнейший композиционный принцип двучастных рассказов.

Лексические приемы смыслового выражения. Анализ основных способов реализации контраста в произведении Дж. Лондона; определение его роли в композиции романа. Значимость контраста в создании художественного произведения и развитии сюжета повествования.

Анализ функциональных свойств лексико-семантических и стилистических средств формирования языковой игры в произведениях писателя-сатирика М. Жванецкого. Особенности создания каламбура и парадокса в качестве способов формирования комического эффекта.

Теоретические основы стилистических средств. Стилистика как наука. Особенности выразительности лексических стилистических средств В. Ирвинга. Классификация лексических средств в рассказах "Рип Ван Винкль", "Жених-Призрак", "Легенда о сонной Лощине".

Суть выражений ограниченности духовного мира персонажей Чехова. Выявление типичных для автора лексико-грамматических комплексов и их связей. Рассмотрение проблемы языка и стиля в книге писателя. Способы введения прямой речи и современной советской прозы.

Виявлення й опис лексичних засобів, що відображають стан смутку, у ліриці Петра Скунця. Семантичний аналіз, типологія лексичних репрезентантів емоції смутку в досліджуваній збірці; іменники, прикметники, дієслова та прислівники, що репрезентують емоцію.

Розглянуто явище лексичного повтору на прикладі поетичної збірки Ліни Костенко "Мадонна Перехресть". Структура, форми вираження повтору. З’ясовано його синтаксичну роль, стилістичну функцію. Як трактують це явище літературознавчі і мовознавчі джерела.

Характеристика та специфіка пейзажів роману Д. Дефо "Robinson Crusoe". Використання іменників на позначення географічних назв, координат та кількісних числівників у творі. Особливості та сутність процесу створення реальної картини морської подорожі.

Різновиди лексичних засобів творення образності в мові романів В. Даниленка. Художні оніми автора як могутній виражальний засіб. Індивідуально-авторська специфіка образотворення, її зумовленість використанням топонімів, іншомовної лексики, власних назв.

Дослідження мовотворчості В. Стуса. Вживання темпоральних антонімічних пар. Зіткнення контрастних лексем. Підсилення позитивно-оцінної конотації лексеми життя. Використання антонімічних пар, складники яких репрезентують релігійні уявлення людини.

Паняцце біблеізм та його месца ў сучаснай рускай мове. Месца біблеізм ў лірыцы А. Блока. Асаблівасці ўжывання фразеалагічных сродкаў для выразы рэлігійна-філасофскіх поглядаў автору, ўжывання сакральнай лексікі. Функцыі лексіка-фразеалагічных біблеізм.

Визначення лектури та загальнотеоретичні засади її вивчення. Деякі конкретно-історичні умови лектури Шевченка, об'єкт і межі її та позакнижкові свідчення про неї. Лектура та її периферія, визначення деяких рис своєрідності Шевченка як суб'єкта лектури.

Выделение В.В. Набоковым в романе Сервантеса нескольких уровней вымышленной реальности, которые можно обнаружить также и в "Лолите". Реальность сказочных иллюзий, которыми одержимы Дон Кихот и герои "Лолиты". Смешение райского и демонического начал.

Представлений метод обробки текстів — лематизація в аспекті статистичних досліджень. Її широке використання в алгоритмах пошукових систем, що дозволяє знайти більшу кількість результатів. Проведено статистичний аналіз тексту Р. Іваничука "Черлене вино".

Життєвий та творчий шлях письменника Л. Совінського, якому належить почесне місце серед перших перекладачів Тараса Шевченка польською мовою. Вплив знайомства із відомими людьми української і польської культур на подальшу творчу діяльність Совінського.

Есеїстика Є. Маланюка, яка вирізняється проникливістю думки та здатністю привернути увагу читача. Цікава та оригінальна особистість письменника, детальне дослідження творчості поета, який протягом життя не зрадив собі, не зрікся вибору служити Україні.