У статті прокоментовано літературознавчу оцінку творів Віктора Домонтовича, написаних у жанрі романізованої біографії, окреслено історію появи цього жанру в літературознавчій науці та в епічному доробку автора. Реакція дослідників-філологів на твори.

Загальна характеристика основних літературних жанрів. Комплексна Літературна оцінка творів Віктора Домонтовича, написаних у жанрі романтизованої біографії. Вивчення історії появи і розвитку жанру романтизованої біографії в літературознавчій науці.

Аналіз особливостіей жанру роману успіху в американській та європейській літературі. Дослідження впливу поняття "американська мрія" на жанр роману кар’єри в американській літературі. Порівняння схожих типыв героїв-кар’єристів у різних літературах.

Сонети М. Зерова як зразок нерозривних зв'язків класичної культури й сучасності. Орієнтація на вивірені віками закони поетичної творчості у роботі над сонетами, вміння поєднувати стислість та чіткість форми із змістом. Основні складові сонетної форми.

Место трагедии в литературном наследии А. Сумарокова. Характеристика особенностей жанра в эпистоле "О стихотворстве". Историческая основа жанра трагедии "Димитрий Самозванец", ее политический и философский подтекст. Приемы создания образа главного героя.

Художественный метод Шекспира в свете синтеза двух концепций причин человеческих трагедий. Методы и приемы воплощения темы судьбы в трагедиях Шекспира. Введение автором в действие сверхъестественных и потусторонних сил как прием воплощения темы судьбы.

Визначальні жанрові особливості трагікомедії та доцільність уживання цього жанрового визначення щодо низки українських п'єс, традиційно трактованих як комедії чи мелодрами. Трагікомічні нотки в останніх п’єсах І. Тобілевича "Суєта" та "Житейське море".

Особливості технотрилеру "Бот" і психотрилеру "Твердиня" М. Кідрука. Оцінка ролі художніх творів у українській літературі. Аналіз складових жанрової специфіки технотрилеру. Поєднання в творах мистецьких форм із масовокомунікаційними медійними формаціями.

Рассмотрение одного из эпизодов романа В.П. Астафьева "Прокляты и убиты" – показательного суда над солдатом Зеленцовым. Театральность эпизода, в котором все действие построено по законам сценического искусства и представляет собой фарсовое зрелище.

Идейно-художественное содержание и особенности формы фельетонов А.И. Герцена и Ф.М. Достоевского. Признаки фельетонного жанра: факты, злободневность проблематики, тематическая разноплановость, комический компонент, свободная структура и ассоциативность.

Характерні риси, специфіка фентезі як жанру українській прози кінця ХХ – початку ХХІ ст., його трансформації в сучасній літературі. Аналіз творів Г. Штоня та Г. Пагутяк, елементи міфологізму й філософічності як основних засад змісту в літературі фентезі.

Анализ отечественной фэнтези конца ХХ в. Обусловленность сюжетообразования фэнтези как ее игровой природой, так и ее фольклорно-мифологическими корнями. Основные черты мира, воссоздаваемого в произведениях фэнтези. Особая роль концепта "граница".

Особенность формирования ребенка-читателя. Изучение использования жанра фэнтези младшими школьниками (3-4 класса) и определение его значения для формирования читательской компетентности детей данного возраста. Анализ противостояния добра и зла в фэнтези.

Житійна проза як один із найпопулярніших жанрів у письменстві Київської Русі. Епоха розквіту цього жанру у візантійській літературі. Стиль "плетіння словес". Розвиток ораторсько-проповідницької прози. Східнослов’янська агіографія – "княжі житія".

Аналіз жанрових особливостей щоденників "Домашній протокол" Я. Марковича, "Діаріуш або Журнал" і "Дневник" М. Ханенка, жанрово взаємопов’язаних із козацьким літописанням. Зміст нотаток про історичні події в Україні першої половини та середини XVIII ст.

Визначення співвідношення фактографічного й белетристичного елементів у щоденниковій традиції кінця ХХ – початку ХХІ ст. Аналіз проблемно-тематичного спектру та поетикальних можливостей щоденникового тексту та наслідків синтезу жанру із публіцистикою.

Специфіка жанру літературного щоденника в українському письменстві. Аналіз спостережень щодо мистецького засвоєння жанрових ознак діаристики в творах М. Матіос. Розгляд щоденникового сегменту доробку сучасної письменниці, визначення його особливостей.

Поэтическое творчество В.А. Жуковского как закономерный результат эволюции поэта от лирики к эпосу. Эмоциональная экспрессивность, непосредственная связь с современностью и дидактичность - характерные особенности древнегреческой литературной элегии.

Появление литературной элегии (лирическая поэзия), ее понятие и содержание. Представители лирики в русской литературе: В.А. Жуковский, М.Ю. Лермонтов и др. Развитие элегии как инструментальный пьесы, ее влияние на русскую вокальную лирику в XVIII веке.

Раскрытие поэтики жанра эпиграммы в творчестве К. Пруткова. Исследование содержательных аспектов жанра эпиграммы и особенностей его формы. Рассмотрение приемов алогизма и пародийности. Обращение современных авторов к творческому наследию К. Пруткова.

Выяуленне адметных і агульных рыс эсэістычных творау беларускіх і украінскіх аутарау. Тэндэнцыи развіцця жанра у беларускай і украінскай літаратуры. Залежнасць дамініравання жанравых уласцівасцей ад гісторыка-літаратурнага перыяду узнікнення твора.

Аналіз сучасних досліджень жанрів драматургії у контексті універсальних генологічних студій. Висвітлення проблеми родової специфіки драми та типології драми. Розробка авторського підходу до понять трансформація і жанрова модифікація у літературознавстві.

Розгляд наукових уявлень про літературні жанри. Характеристика культурно-історичних епох, які формують відповідний стиль художнього мислення. Оцінка умов виникнення постмодерних жанрів, існування яких наука про літературу ігнорує або трактує неоднозначно.

Дослідження генологічної парадигми саморепрезентативного письма. Література особистого спогаду. Генологічні характеристики автобіографії, мемуарів й автобіографічної повісті як жанрів прозової саморепрезентації. Особливісті автобіографічних автопортретів.

Жанрово-тематичні різновиди сучасної прози для дітей шкільного віку (5-9 класи): казкові, фантастичні, історичні, біографічні, реалістичні твори. Стильові риси різновидів творів за принципами зображення, системою образів, побудовою фабули й сюжету.

Кіносценарій як різновид сценарію, словесний прообраз фільму, призначений для втілення на екрані, що створюється з настановою на звукозорову форму цього втілення, з використанням специфічних особливостей кіно. Аналіз сучасного стану творчості в Україні.

Жанри прочитання образу художника, скульптора і поета Мікеланджело Буонаротті (1475-1564). Інтерпретація епізодів жертовної праці італійського скульптора часів Відродження через висвітлення його творчого життя Г. Лонгфелло, Р. Ролланом, Е. Вергарном.

Аспекти жанрової специфіки малої історичної прози, зокрема історичного оповідання. Поліваріантність співвідношень історичних реалій і художньої інтерпретації, еволюція домислу й вимислу. Компоненти поетики творів та їх сюжетно-композиційні особливості.

Коло дискусійних питань щодо генологічних особливостей роману, у якому наявні ознаки антиутопії, дистопії, альтернативної історії та трилеру. Характер актуалізації мотивів перестороги, зумовленої наявністю у творі публіцистичних жанрових вставок.

Еволюція романних форм у прозі В. Ґолдінґа. Тенденції, напрями дослідження творчості письменника у вітчизняному і зарубіжному літературознавстві. Специфіка сюжетно-композиційної організації, її вплив на жанрову природу, часопросторові відносини у романах.