Спроба демаркації кордонів екфрасіса і екфрастічного опису. Дослідження доцільності використання письменниками неміметичного екфрасіса. Визначення терміна "екфрасіс" в романах П. Хёга ("Тиша") та В. Орлова ("альтист Данилов"), його головні риси і функції.

Студенты Иркутского государственного университета, чьи имена прочно вошли в литературу. Страницы многолетней истории литературного кружка "Аэлита". Значение контактов с профессиональной и журналистской средой для участников литературного объединения.

Краткая биография Блока. Страстный роман с актрисой и возвращение к разбитому семейному очагу. Метания Прекрасной Дамы, распад семьи и воспоминания поэта о первой любви. Страсть к Дельмас, родившая цикл "Кармен". Печальный уход Блока из поэзии и из жизни.

Рассмотрение приема ненадежного рассказчика в мировой и русской литературной теории. Современный подход к рассмотрению феномена ненадежной наррации и рецептивная эстетика. Ненадежный рассказчик в творчестве В.В. Набокова, Н.В. Гоголя и Ф.М. Достоевского.

Анализ феномена греха как ненормативного поведения в контексте религиозной нормативности. Основные персонажи повести Ф.М. Достоевского "Село Степанчиково и его обитатели" как иллюстрация к анализу греха. Ненормативные поступки Егора Ильича Ростанева.

Специфіка обґрунтування поняття "необарокові тенденції" та характерні риси українського літературного бароко. Виявлення необарокових тенденцій в українському модернізмі та їх місце у таких літературних явищах, як авангардизм і "шістдесятництво".

Особливості ідіом та фразеологізмів, способи їх відтворення українською (на матеріалі циклу книг Льюїса у перекладах В. Наріжної та О. Манька). Необразний переклад користується популярністю, коли в українській мові немає відповідного фразеологізму.

Изучение философского смысла пари, лежащего в основе сюжета комедии Б. Шоу "Пигмалион". Роль языка в формировании и воспитании человека, проблема возможности изменения человека через изменение его речевой культуры. Изменение социальной и культурной среды.

Специфіка сюжетобудови та характеротворення в оповіданнях і новелах сучасної української письменниці Любові Пономаренко. Роль художньої деталі у текстах письменниці, новаторські відкриття у царині формотворчості. Прояви ідіостилю письменниці в її творах.

Осмислення історії українського літературознавства в книзі Демської-Будзуляк Л. Дослідження генези українських пошукових рефлексій та виявлення типологічних зв’язків між культурним світоглядом епохи та інтелектуальними практиками вітчизняної філології.

Перевод неоконченных сказаний Джона Рональда Руэла Толкиена, которые представляют собой не цельное произведение, как эпопея "Властелин Колец", а лишь фрагменты и фрагменты фрагментов сказаний, объединенные только общим предметом (история Средиземья).

Поэтика романа в стихах Павла Когана "Первая треть", его исторический и жанровый контексты. Ключевой жанровый признак романа в стихах – соединение плана автора и плана героев, постоянно сменяющихся между собой. Сюжет романа: попытка реконструкции.

Погляди лінгвістів щодо внеску О. Гончара в розбудову сучасної української мови, способи лексикографічного опрацювання лексичного багатства його мови. Вплив О. Гончара на формування нового мовомислення й розвиток інтегральних лінгвістичних досліджень.

Сюжеты и мотивы адыгского мифоэпического наследия как материал для самостоятельного художественного творческого мифологизирования. Новаторское использование мифотворчества молодым талантливым автором Д. Кошубаевым в мифоэпическом романе "Абраг".

Анализ мифопоэтической картины мира в книге стихотворений Андреева в центре которой оказываются образы Московского Кремля и Красной площади, получающие райскую и инфернальную семантику. Антиномическая двойственность образов и их апокалиптическая природа.

Зіставлення поезії Тараса Шевченка і Віри Вовк в аспекті неоміфологізму. Суть поняття релігійного дуалізму, виокремлення спільних рис в обох авторів. Дослідження мотиву метаморфози. Тяглість, укорінена в романтизмі як предтечі подальших мистецьких явищ.

Визначення основних рис неоміфологічного художнього стилю української літератури ХХ ст. Синтез міфології та фольклору у прозі В. Земляка, В. Шевчука, Ю. Винничука. Переплетення історичного та сучасного у творчості Г. Пагутяка, Т. Прохаська, М. Матіоса.

Неопределенность как свойство структуры предисловия "От издателя", ее проявление в тексте: логические противоречия, способ бытования имен. Недовоплощенность целого, мотивы частичности и дробности, свойственные статусу рассказчиков "Повестей Белкина".

Проаналізовано рукопис неопублікованого бібліографічного покажчика "Українське радянське літературознавство і критика. Українська радянська література. 1917-1970". Виявлення причин його неопублікування і ненадання до широкого суспільного використання.

Виникнення стильового напряму неоромантизму наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. як реакції на натуралізм і позитивізм. Леся Українка - найяскравіший представник неоромантизму. Позначення образного часопростору письменниці неоромантичним екзотизмом.

Спецыфіка паэтычнага самавыражэння Яўгеніі Янішчыц у першых зборніках. Змест яе паэзіі, адметныя рысы стылю і жанраў. Традыцыі нацыянальнага фальклору і беларускай паэтычнай класікі. Жанравая палітра вершаў зборніка "Дзень вечаровы", "Снежныя грамніцы".

Исследование единственного полного перевода с испанского языка "Назидательных новелл" Мигеля де Сервантеса, выполненного Кржевским. Отражение в сервантесовском тексте следов аллюзий, микроцитат, философских и риторических топосов, исторических реалий.

Дослідження перекладності/неперекладності віршового твору як ключової проблеми поетичного перекладознавства та пошук основних методів і засобів, за допомогою яких можна було б здійснювати аналіз першотвору та забезпечувати його адекватний переклад.

Детство и юношество В. Маяковского, уникальность его феномена. Выход первого сборника и обращение к драматургии и кинематографу. Творчество в годы гражданской войны и во время поездок за границу. Влияние реформатора поэтического языка на поэзию XX века.

Использование понятия "коллективного героя" в советском литературоведении для обозначения собирательного образа совокупности людей - народа, социальной группы. Определение массовой сцены как отдельной картины, изображающей действия и настроения массы.

Нетрадиційне, якісно нове бачення й осмислення живописного полотна "Катерина". Спроба структурно-функціонального прочитання картини Т. Шевченка "Катерина" з позицій національно-екзистенціальної методології, у контексті всієї творчої спадщини Кобзаря.

Виявлення витоків Франкового задуму щодо будівництва власного фільварку. Визначення та опис причин, які призвели до нереалізації плану письменника. Характеристика та особливості двосторонньої епістолярної спадщини Івана Франка, його арешт та ув’язнення.

Анализ присутствующего в сборнике Дж. Барнса сюжета несбывшегося, который становится его метасюжетом и метамотивом. Изучение сюжета старения и связанных с ним физических и душевных процессов, переживаемых героями рассказов как части глобального сюжета.

"Слово о полку Игореве" как высшая ступень словесно-художественного мастерства эпохи Киевской Руси. Литературоведческие изучения и анализ авторства "Слова о полку Игореве" на основе исторических и историко-литературных сведений о соответствующей эпохе.

Анализ художественного времени в первом романе Г. Газданова. Интерпретация "болезни" героя, представленной через асинхронность внутреннего и внешнего миров как способ самосохранения. Анализ саморефлексии героя в свете его становления как личности.