Втілення емоційних станів у художнє слово Ліни Костенко. Образність художнього мовлення, що виражається в інтонації, милозвучності, використанні звукоповторів, а також стилістичних фігур. Підсилення емоційно-естетичного сприйняття художніх образів.

Стаття присвячена дослідженню своєрідності природно-ландшафтних особливостей топосу міста доби Київської Русі в історичних романах П. Загребельного "Смерть у Києві" та "Первоміст". Відтворені локуси, що формують природно-ландшафтні особливості Києва.

Характеристика образної своєрідності творчості Л. Костенко та аналіз структури циклу поезій "Силуети". Певні закономірності інтертекстуальності поезій циклу та спроба визначити її роль у формуванні концепту "митець". Аналіз ряду поетичних творів циклу.

Поняття зв'язності художнього тексту на прикладі малих прозових творів в стилі модернізму. Аналіз творчості Ф. Кафки з точки зору лінгводискурсознавства. Класифікація когезійних засобів та аналіз малої прози Ф. Кафки з точки зору засобів когезії.

Дослідження роману І. Багряного на предмет комічних елементів та спроба визначити їхні функції. Наявність іронії у діалогах допомагає з’ясувати глибинний характер відносин між головним персонажем та його кривдниками, зрозуміти картину світу персонажа.

Засоби моделювання історії в українській сучасній прозі. Специфіка літератури на історичну тематику, притаманне їй співвідношення дійсності і дискурсу (проблема її достовірності та рівень змодельованості). Українські прозові твори на історичну тематику.

Підходи до творення характеру Сави Чалого, їх аналіз на сюжетно-образному рівні, з урахуванням родо-жанрової специфіки тексту. Вивчення поведінки та вчинків героя під впливом певних життєвих ситуацій. Дослідження мови персонажа (діалоги та монологи).

Характеристика сутності страху в лінгвістиці. Дослідження й аналіз процесу вербалізації вегетативних симптомів страху в сучасних американських прозових творах. Аналіз необхідності виявлення інших негативних емоцій в англомовному художньому дискурсі.

Розгляд психодраматичних технік раціоналізації фобій, зокрема агорафобії, і страху перед тоталітаризмом в антиутопічному романі "Птахи з невидимого острова" Валерія Шевчука. Проблема роздвоєння часопростору в феноменологічному і екзистенційному вияві.

Комплексно, з акцентом на міжрівневий вимір, схарактеризовано заперечення. Систему його значеннєвих відтінків та центральних і периферійних різнорівневих (лексичних, морфологічних, синтаксичних) виявів, представлено у романі В. Шкляра "Чорний Ворон".

Відображення в історичних романах О. Назарука "Роксолана" і Л. Фейхтвангера "Потворна герцогиня" поетикальних засобів творення національного колориту. Відтворення зображуваної епохи крізь призму сучасності характерної для історичного роману ХХ ст.

Дослідження обзервації художніх особливостей психологізму жіночої прози на прикладі роману "На запах м’яса" Люко Дашвар, однієї з найяскравіших українських письменниць сьогодення. Характеристика складної системи моделювання характерів у творі Люко Дашвар.

Характеристика виражально-зображальних засобів інтенсифікації поетичного полотна епохи бароко. Уживання стилістичних фігур, основу яких становлять засоби фонетичні і лексико-граматичні. Поєднання мовно-художніх засобів увиразнення віршової оповіді.

Виражально-зображальні засоби інтенсифікації та експресивізації поетичного полотна епохи бароко. Характерне вживання стилістичних фігур, основу яких становлять фонетичні засоби (асонанс, алітерація, еквіфонія, метафонія, фонетичний епаналепсис).

Функціонально-семантичний аспект застарілої лексики, що широко вживається в поетичних текстах Сергія Жадана. Розкрито традиційний підхід до класифікації застарілої лексики, серед якої виділяють архаїзми й історизми. Аналіз поетичної мови Сергія Жадана.

Основні типи змін у лексико-семантичній системі: зникнення слів, поява нових значень. Лексичні та семантичні архаїзми. Лексика сучасної української мови за вживанням. Детальний аналіз застарілої лексики в романі Пантелеймона Куліша "Чорна рада".

Захарія Копистенський як представник полемічної прози початку XVII століття. Вихід його перекладів церковних книжок з грецької мови. Суть причини появи великого трактату "Палінодія". Аналіз оборони православної віри та свого народу від ворожих посягань.

Короткий аналіз західноєвропейської епістолярної публіцистики, її роль у встановленні романтизму як літературного напряму. Зіставне студіювання західноєвропейської та української епістолярної традиції, що далися взнаки в епістолярній публіцистиці.

Хронологія політичної і міжусобної боротьби литовських князів у списку Биховця. Відображення патріотизму й ідеї національно-політичної незалежності Литви від Польщі у літопису "Похвала о великом князи Витовте". Повість про Ольгердову боротьбу з Москвою.

Спільне та відмінне між неоромантизмом як стилем доби і неоромантизмом як власне стильовим напрямом. Творчість Турянського, Антонича, Купчинського, Чайковського, Лотоцького, Гриневичевої у неоромантичному літературному напряму і "романтика вітаїзму".

Дослідження стильових та ідейних парадигм західноукраїнської і еміграційної прози міжвоєнного двадцятиліття як цілісного мистецького явища в річищі загальних художньо-естетичних пошуків української прози 20–30-х років ХХ ст. Поняття стилю і життєтворення.

Здійснено огляд заходів з популяризації читання, запропоновано їхню класифікацію за сутнісними ознаками, що відображають особливості призначення та цільової аудиторії. Оцінка способів просування книжкової продукції як складової рекламної комунікації.

Зародження та подальший розвиток цензури стосовно української літератури та книгодрукування на початку XVI ст. Погіршення умов для української культури у другому десятиріччі XVIII ст. Контроль Синодом змісту та мови видань під страхом суворих покарань.

Розгляд дев’ятого тому академічного зібрання творів О. Гончара, що містить найвідоміші публіцистичні твори митця. Аналіз особливостей структури видання, жанрово-тематичного добору текстів, вичерпної післямови та коментарів уміщених текстів письменника.

Наукову статтю присвячено дослідженню напрямків, течії і явища, які виникають у польській літературі після жовтневого перевороту 1956 року і з якими пов’язана творча еволюція Герберта. Автори вдаються до аналізу фактів і явищ літературного контексту.

Єдина поетична збірка "Квіти зла" Бодлера, що визначила його літературну долю. Двополюсність відчуття, яка й визначила композиційну структуру збірки. Композиційна єдність твору, досягнута за допомогою центрального образу альбатроса, що став символом.

Аналіз екологічних мотивів у збірці есе З. Мензатюк "Український квітник". Окреслення кола українських письменників - авторів художнього гербарію. Жанрова форма як оптимальна для поєднання художньої та науково-популярної частин текстів про природу.

Огляд друкованих західноєвропейських та слов'янських календарів І. Панькевичем. Упорядкування прислів'я І. Югасевича за зразком шеститомної збірки Івана Франка "Галицько-руські народні приповідки". Розгляд приказок у "Граматиці" Михайла Лучкая 1831 року.

Обґрунтування думки про превалювання в книзі "Замість сонетів і октав" серед інших напрямів модернізму ознак літератури необароко. Характеристика можливостей існування інтертекстуального зв’язку між третьою книгою П. Тичини і Євангелієм від св. Івана.

Висвітлення основних моментів спорідненості образів творів видатного письменника І. Тургенєва і письменниць пушкінської епохи. Розгляд методу обґрунтування та донесення до читачів цього матеріалу, що сприятиме поглибленню подальших наукових досліджень.