Огляд комунікативних стратегій, на яких побудовані авторські колонки іспанських журналістів Л. Бассетса, Х. Серкаса, Х.Х. Мільяса, М. Капарроса і Р Монтеро. Комунікативні стратегії, механізми продукування смислів для висвітлення подій війни в Україні.

Дослідження засобів невербальної комунікації в структурі поетичного тексту на лексико-семантичному рівні із визначенням найбільш продуктивних моделей невербальної комунікації. Розгляд особливостей кінесичних способів комунікації в інтимній ліриці.

Трактування дискурсу в сучасній лінгвістичній науці. Характерні риси офіційного та неофіційного дискурсу. Прагматичні особливості адресованості в офіційному, неофіційному та анекдотичному дискурсі. Сутність фактору адресата в неофіційному дискурсі.

Під мовленнєвим етикетом розуміють мікросистему національно специфічних стійких формул спілкування, прийнятих і приписаних суспільством для встановлення контакту співбесідників, підтримання спілкування у певній тональності. Функції мовного етикету.

З'ясовано чинники, які впливають на мовноетикетну поведінку адресанта в листуванні. Окреслено фактор адресата як домінувальний. Виокремлено етикетні одиниці, на утворення яких впливає особа адресанта і які важливі в структурно-композиційній організації.

Визначення впливу екстралінгвальних чинників на формування та вживання етикетних форм звертання і привітання. Ознайомлення з моделями мовленнєвої поведінки на трьох етапах соціалізації і засобами вираження мовного етикету угорського населення Закарпаття.

Розгляд системи мовленнєвого етикету українців. Мовленнєвий етикет не є якимось випадковим чи несуттєвим явищем, а навпаки представляє собою своєрідний механізм, лише з допомогою якого може відбуватися ефективна комунікація. Мовний етикет галичан.

Поняття культури поведінки, спілкування і мовленнєвого етикету. Нормативність, адекватність, естетичність, поліфункціональність мовлення. Різноманітність звертань до співбесідника, старших за віком людей, членів родини. Український мовленнєвий етикет.

Висвітлення протиставлення слова та лексеми, як матеріальної односторонньої і двосторонньої одиниці. Будова людських мов та їх вплив на духовний розвиток людського роду. Відмінність когнітивної лінгвістики від інших наук. Основи словесного знака.

Розкриття особливостей мовного коду автора у творчості Вірджинії Вулф через тексти різних жанрів. Особистий щоденник та його лінгвістичний аналіз. Особливості метапоетики Вірджинії Вулф на прикладі оповідання "Пляма на стіні" та роману "До маяка".

Дослідження мовних конфліктів та явищ дискримінації на мовному ґрунті у закладах торгівлі в Україні. Конфліктогенний потенціал мовної проблеми в Україні. Розгляд впливу радянської пропаганди про "гармонійність" російсько-української масової двомовності.

Аналіз ілюстрацій Я. Струхманчука до сатири "Ревун" О. Маковея, нарису "Дві сили" М. Козоріса, шаржів на М. Грушевського. Розгляд проблеми аналізу невербальних творів, образної манери та художньої деталі, що несе неабияке смислове і емоційне навантаження.

Підходи до визначення поняття "мовний менеджмент", його співвідношення з мовним плануванням. Сформульовано дефініцію "мовний менеджмент" як складник механізму реалізації державної мовної політики. Увагу приділено вивченню учасників мовного менеджменту.

Симбіоз матеріального та духовного, конкретного та абстрактного, низького та високого у творчості М. Матіоса. Аналіз семантичного та лексичного наповнення образу Землі в романі "Букова Земля". Дослідження землецентричності та людинозорієнтованості твору.

Особливості об’єктивації мовного образу людини в паремійному сегменті "Галицько-руських народних приповідок" І. Франка. Ядерно-периферійна організація зооморфної метафоричної та метонімічної номінації, на основі якої маркується домінантна ознака тварини.

Конструювання образу освіти в українській мові на основі органічного поєднання індивідуально-авторських поглядів і національного світосприйняття, а також лінгвістичних пошуків мовців. Аналіз акумуляції всіх значень лексичних одиниць та їх комбінацій.

Семантичні підвиди мовного образу парубка у процесі аналізу синтагматичних зв’язків номенів на позначення поняття "молодий неодружений чоловік". Схема семантичних валентностей назв. Аксіологічний елемент значення усіх аналізованих синтаксичних засобів.

Мовний образ світу поета. Особливості та відмінності у відображенні характеру художнього простору і в мовному його вираженні в поезіях М. Семенка і В. Поліщука. Відтворення літературного й мовно-стилістичного процесів в Україні у творах авторів.

Основні причини використання тих чи інших назв на позначення держави-агресора в період російсько-української війни. Характеристика походження та значення найменувань, які закріплюються у свідомості громадян як альтернативних назв держави-окупанта.

З'ясування причин використання тих чи інших назв на позначення держави-агресора в період російсько-української війни. Комплексний аналіз походження та значення найменувань, які закріплюються у свідомості громадян як альтернативні назви держави-окупанта.

Мовний образ сучасної Росії в засобах масової інформації. Відображення неоднозначності її сприйняття в різних країнах, яке зазвичай спотворене російськими пропагандистськими наративами щодо українців. Негативна семантика складових мовного образу Росії.

Зображення мовного образу Росії як ворога у сучасній російсько-українській війні із початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року на матеріалі аналітичних статей науковців Канадського інституту українських студій.

Мова як яскраве вираження ментальних і психологічних ресурсів свідомості, знань, діяльності, досвіду і процесів пізнання світу. Знайомство з головними проблемами мовної картини світу як частини концептуального світу. Сутність поняття "мовний образ".

Фрагменти мовленнєвих текстів, що етнічно ідентифікують автора. Елементи українського етнічного маркування російськомовного тексту Т. Шевченка. Виявлення окремих українських слів, українськомовних калькованих сполук. Вербальні риси емоційності Шевченка.

Дослідження фрагментів мовленнєвих текстів, що зумовлюють смислове функціонування тексту, поряд із позамовними визначають власне мовні інформативні одиниці та позначені терміном "етномаркер". Характеристика внутрішнього світу автора його засобами.

Мовний портрет як сукупність характеристик, що складають мовний імідж особистості, відображають її комунікативний потенціал на певному етапі становлення. Аналіз мовного портрету економіста, фразеологізмів, які збагачують його лінгвістичний словник.

Мова як базис національної ідентичності. Аналіз сучасних мовних конструктів України. Вивчення стратегій віртуальної комунікації в освітянських, професійних і педагогічних спільнотах. Розгляд креолізованості текстів ділового, наукового, розмовного стилів.

Відображення в категоріях і формах мови універсальних уявлень національної спільноти. Аналіз когнітивної та лінгвальної природи, формування та функціонування новотвірних оказіональних прикметників і словосполучень в англомовних текстах романів Ролінга.

Специфіка певних жанрів українського дитячого фольклору, а саме: колискових пісень, пестушок, потішок, забавлянок, лічилок, дражнилок. Комплексний лексико-граматичний аналіз жанрів. Співвіднесенність мовної специфіки із ходом мовленнєвого розвитку малюка.

Аналіз рис індивідуального мовомислення українського поета А. Кичинського відповідно до особливостей його духовного сприйняття. Характеристики авторської версифікації, його пошуки й досягнення у створенні фразеологізмів та метафоричних конструкцій.