Персуазивність політичної промови як інструмент боротьби за міжнародну безпеку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

Персуазивність політичної промови як інструмент боротьби за міжнародну безпеку

Ольга Павлушенко

Лада Мазай

Україна, м. Вінниця

Анотація

Стаття містить аналіз промов Президента України Володимира Зеленського, звернених від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну до парламентарів західних демократій. Досліджено мовні засоби впливу на людей з метою створення міжнародної спільноти для підтримки українців у їхній боротьбі з агресором. Виокремлено й систематизовано вербальні знаки й символи ретрансляції в західні політикуми прагнень, емоцій і позицій, спрямованих не тільки на інформування, а й на переконання задля досягнення координації зусиль в боротьбі за безпеку в Східній Європі. Осмислено контекстуальну конотацію одиниць атрибутивної лексики, досліджено семантику метафоричних моделей, проаналізовано особливості використання синтаксичних конструкцій.

Ключові слова: політична промова, персуазивність, слова з атрибутивною семантикою, перифраз, метафора, метонімія, інтертекстуальність, риторичне питання, повтор, парцеляція, синтаксичний еліпсис.

Abstract

PERSUASIVENESS OF POLITICAL SPEECH AS A TOOL IN PURSUING INTERNATIONAL SECURITY

Olha Pavlushenko

Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University Vinnytsia,

Lada Mazai

Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University Vinnytsia

Introduction. The article presents the results of a linguistic study of political speeches of the President of Ukraine, which he addressed to the parliaments of democracies and collective governing bodies of international political and military-political structures such as the European Parliament, UN Security Council, NATO Summit to mobilize their efforts for global democracy effective protection from Russia's neo-imperial encroachments. The persuasive direction of Volodymyr Zelensky's political speeches led to specific language tactics, which included not only influencing the listeners' cognition but also appealing to their emotional intelligence.

The purpose of the article is to carry out a linguistic analysis of the political speeches of the President of Ukraine during the war period, to single out linguistic means of persuasive influence on recipients aimed at achieving a specific political goal which is to create an international coalition in the fight against the Russian aggressor for international security.

The main method of research is critical discourse analysis. The descriptive method is applied at the stage of the presentation of the results.

Results. The researched content identifies effective language tools for persuasive influence on the recipients' consciousness and their emotional sphere. It is analyzed which verbal means are used by the speaker in order to establish an emotional contact with the audience in the opening part of his address, what functions words with attributive semantics perform, and what characteristics of denotations are expressed by periphrases. The article also represents the study of argumentative potential realization of the intertextuality means, in particular allusions, the ways of providing a logical connection between the real state of things and the picture of the world in the recipients' minds, as well as involving listeners in experiencing common feelings and emotions. The antithesis characteristic peculiarities of these texts are established. The text-forming role of elliptical and parceled syntactic constructions dominant for Volodymyr Zelensky's speeches is determined.

The originality of this paper is that the political speeches of the President of Ukraine have never before been the subject of linguistic analysis. Also, for the first time, persuasiveness is seen as a tool in the struggle for national freedom.

Conclusions. Political speeches of the President of Ukraine contain a number of means that influence the addressees' consciousness. These language tools enabled the politician to draw the audience's attention, make listeners empathize with emotions, and encourage specific actions necessary in the face of threats to international security on the continent.

Keywords: political speech, persuasiveness, words with attributive semantics, periphrasis, metaphor, metonymy, intertextuality, rhetorical question, repetition, parceling, syntactic ellipse.

Постановка проблеми. В інформаційному житті демократичного суспільства політичний дискурс є важливим сегментом комунікативного простору, що охоплює учасників різного статусу: політиків, громадських активістів, політичних аналітиків, політтехнологів, а також пересічних громадян, які час від часу виступають вирішальною електоральною силою для перемоги тих чи тих політичних партій. У зв'язку з цим мова політики привертає увагу дослідників у різних галузях знань як інструмент формування концептуальної картини світу соціуму та модерування політичної активності його членів. Лінгвістичні дослідження сучасного політичного дискурсу зосереджуються на виявленні ефективних або навпаки контрпродуктивних мовних засобів впливу на колективну свідомість реципієнтів, на розпізнанні маніпулятивних технологій, створенні індивідуальних лінгвальних портретів політичних особистостей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В українській політичній лінгвістиці останнього десятиліття помітною є тенденція до вивчення мовних засобів спрямованого впливу на колективну свідомість реципієнтів з метою формування їхньої політичної поведінки. Розвиток політичної лінгвістики як напряму вимагає від дослідників також уточнення й деталізації дефініцій термінів, якими оперують у цій царині наукових розвідок, чіткішого окреслення семантичних меж спеціальних понять, визначення пріоритетних проблем.

Методологічним аспектам у площині політичної лінгвістики присвячені праці В. Петренко. Авторка, аналізуючи міжнародний досвід у цій галузі досліджень, розмірковує над поняттєвими межами терміносполук «політична мова», «мова політики», «політичний дискурс», «спеціальний словник політики», «суспільно-політична лексика» [6; 7].

Центральним об'єктом вивчення Д. Арабаджиєва та Т. Сергієнко є технології маніпулятивних упливів на індивідуальну й групову свідомість для зміни ціннісних орієнтирів соціуму, ідейних переконань та поведінки його суб'єктів, що набуває сьогодні особливої важливості в аспекті інформаційно-психологічної безпеки в політичних відносинах [1]. Н. Деренчук спрямувала свою увагу на маніпулятивні практики в українському політичному дискурсі, описала й систематизувала мовні характеристики впливу на когнітивну й поведінкову діяльність адресата, щоб переконати його у прийнятті тієї чи тієї політичної позиції [4]. Українські дослідники в площині політичної лінгвістики виявляють зацікавлення інструментами риторики, які є вживаними в середовищах політикумів інших країн, зокрема західних демократій. О. Маріна матеріалом для своїх досліджень обрала факти мовленнєвої маніпуляції в американському політичному дискурсіі [5]. В. Гавриленко, Д. Тітарова детально проаналізували на фонетичному, лексичному й синтаксичному зрізах промови прем'єр-міністра Великобританії Уінстона Черчилля, щоб виявити індивідуальні лінгвостилістичні особливості інституціональної риторики цього неординарного в міжнародному вимірі політика з чіткою ідеологічною позицією [3].

Огляд публікацій у площині політичної лінгвістики попереднього десятиріччя схиляє до висновку, що автори переважно зосереджували увагу на аналізові мовних тактик, які забезпечують реалізацію маніпулятивної стратегії, що насправді було поширеним явищем у межах політичної комунікації за умов функціонування в Україні багатопартійної системи, суб'єкти якої постійно конкурували на електоральному полі. Проте дослідники політичного дискурсу чітко розмежовують маніпулятивні практики і персуазивність політичної комунікації. Жодних сумнівів не викликає теза Н. Фрасинюк, що «в сучасному суспільстві персуазивність є потрібним елементом удосконалення навичок міжособистісного й ділового спілкування, масової комунікації, ефективного менеджменту та політичного впливу» [9, с. 130].

Повномасштабна війна, розв'язана Росією проти України 24 лютого 2022 року, кардинально змінила характер вітчизняного політичного дискурсу: почав активно формуватися наратив мобілізації національних та міжнародних сил для воєнного опору загарбникові. Помітним явищем політичної риторики стали промови й звернення Президента України Володимира Зеленського до парламентів демократичних держав світу та колективних органів керівництва міжнародними політичними й військово-політичними структурами, такими, як Європарламент, Рада безпеки ООН, саміт НАТО.

Мета пропонованої статті: здійснити лінгвістичний аналіз політичних промов Президента України воєнного періоду, виокремити мовні засоби персуазивного впливу на реципієнтів для досягнення конкретної політичної цілі - створення міжнародної коаліції в боротьбі з російським агресором за безпеку в Східній Європі.

Виклад основного матеріалу. Ще з часів Давньої Греції відомо, що слово може набувати виняткової сили в переконанні людей зробити переоцінку фактів дійсності й обрати певну позицію, прийняти рішення для подальших дій. На початку війни росії проти України міжнародне товариство охопила нерішучість і навіть розгубленість, що скувало реакцію політиків, від яких залежало, чи європейська демократія захистить себе від військової агресії автократії, чи впаде під її натиском. Українське суспільство мобілізувало всі свої фізичні й духовні сили, але технічно було не спроможне протистояти ворожій навалі, яка володіє більшими людськими й збройними ресурсами. Президент України, узявши за зброю слово, звернувся до парламентарів західноєвропейських держав, щоб силою переконань мобілізувати їх на боротьбу з російським неооімперіалізмом.

Промови Президента України мали персуазивну стратегію. О'Кіф тлумачить персуазивність як форму «соціального впливу, осмислене зусилля, яке спрямоване на зміну свідомості у процесі комунікації в такій ситуації, коли адресат наділений певною свободою» [10, с. 10]. Персуазивне спрямування політичних промов В. Зеленського зумовило специфічні мовні тактики, які передбачали не тільки вплив на когніцію слухачів, а й апелювання до їхнього емоційного інтелекту.

Залучення емоцій реципієнтів до процесу сприйняття ними промови почасти відбувається вже в її вітальній частині. Так, 1 березня 2022 р., розпочинаючи спілкування із учасниками засідання Європарламенту, Володимир Зеленський зауважує: «Я останніми днями не знаю, як правильно всіх вітати». А далі пояснює свої вагання вживати традиційні формули вітання, як-от «Доброго ранку», або «Доброго дня», або «Доброго вечора», «бо щодня для когось цей день точно не добрий, щодня для когось цей вечір останній» (Промови та звернення).

Контекстуальна антонімія прикметників добрий - останній відразу маркує емоційне налаштування подальшого змісту промови, готує слухачів почути про трагічні події. Натомість вітання членів Конгресу США 24 березня 2022 сповнене впевненості й внутрішнього переконання у силі українців, які борються: «Я гордий вітати вас з України, з нашої столиці - Києва». Для посилення експресивності у вітанні учасників саміту НАТО 24 березня 2022 р. Президент України використав не семантично нейтральне бореться, а дієслово б'ється: «Вітаю вас з Києва, нашої столиці, яка б'ється вже місяць» (Промови та звернення). Уживання саме цього дієслова зумовлене тим, що його семантичний обсяг містить компоненти `воювати, боротися проти кого-небудь, за щось; уживати всіх заходів, докладати зусиль, добиваючись чого-небудь або переборюючи труднощі; намагатися подолати, перебороти що-небудь, не піддаватися чомусь' [2, с. 49].

Щоб створити емоційний контакт з аудиторією, В. Зеленський перемежовує свої звернення словами й виразами уявіть, уявіть собі, просто уявіть, запам'ятайте, будьмо чесними, повірте мені: «Уявіть собі, вранці, дві крилаті ракети у площу Свободи»; «Просто уявіть... Уявіть, о четвертій ранку кожен з вас чує вибухи»; «Запам'ятайте, будь ласка, це - живої. Бо ми хочемо жити»; «Будьмо чесними, дії росії від початку були спрямовані не лише на Україну, а й на Європу загалом» (Промови та звернення).

Важливими засобами персуазивного впливу в промовах Президента України виступають слова-атрибутиви як у позиції означень, так і у функції предикатів, які виражають аксіологічну характеристику, конкретизують й підсилюють семантику номінативів: ми віддаємо наших найкращих людей: міцних, сильних, дивовижних українців; молодь - яскрава, розумна; від імені українського народу -- хоробрих і волелюбних людей; варварські російські війська; проти наших цінностей; базових людських цінностей; зазнали нелюдських руйнувань; скоюються найстрашніші воєнні злочини; провести повне, прозоре розслідування; максимальний доступ журналістів; повна правда, повна відповідальність; ми у Європі мали безпрецедентну еру співпраці, спокою; заробляючи шалені кошти на експорті нафти й газу (Промови та звернення). промова зеленський демократія

В окремих випадках атрибутиви наповнюють висловлене конотаціями, що створюють нові сенси й спонукають слухачів задуматися навіть над тим, що досі видавалося аксіомою, переосмислити світоглядні константи, звільнитися від стереотипів для ефективного розв'язання проблем у нових умовах. Героїчний захист українцями глобальної демократії від неоімперських зазіхань автократії змінює статус України на міжнародній політичній карті світу: «Україна була прекрасною. Але тепер стане великою» (Промови та звернення). Говорячи про потребу забезпечити закриту зону в небі над Україною для доступу до нього авіації агресора, В. Зеленський наголошує, що цей захід насамперед має вирішувати не військові стратегічні цілі, а гуманітарні - збереження тисяч життів мирних жителів: «Створити над Україною безпольотну зону... Гуманітарну безпольотну зону». Президент країни, яка стала жертвою військової експансії з боку одного з підписантів Будапештського меморандуму - документа, що мав би гарантувати її безпеку, наголошує на потребі укладання такої міжнародної угоди, після якої «був би гарантований чесний мир». Необхідність перегляду міжнародними інституціями безпекової політики - основний посил Володимира Зеленського світу, він закликає країни «узяти участь у створенні нової системи гарантій безпеки... Реальних гарантій. Дієвих» (Промови та звернення). Спираючись на досвід своєї країни, яка залишилася наодинці на полі бою з потужною армією загарбника, Український Президент піддає сумніву поширений стереотип про ефективність сучасної міжнародної безпекової структури: «Питання про п'яту статтю фундаментальне; Світ потребує нових дієвих альянсів! Нових ефективних гарантій; союз відповідальних держав» (Промови та звернення). В. Зеленський апелює до моральної відповідальності політичного істеблішменту провідних країн Європи, які в умовах реальних загроз демократії насправді виявилися не готовими реалізовувати свою місію лідерів у її захисті: Ще 24 лютого я звернувся до вас із абсолютно зрозумілим, логічним проханням. Ми не почули ясну відповідь. Це найстрашніше під час війни - не мати ясних відповідей на запити про допомогу» (Промови та звернення).

Аксіологічна конотація домінує в перифразах, ужитих промовцем. Про справжню сутність росії в міжнародному вимірі говорить вираз: «...захистити Україну і Європу від цього тотального зла». Для характеристики абсолютно не властивої людині, бездушної агресивності, яку виявляє армія загарбника, В. Зеленський використав перифраз «російська військова машина». Необмежену жодними законами моралі й міжнародними традиціями та звичаями ведення війни жорстокість дій росіян у заблокованому місті промовець називає «рівняють із землею», «руйнували в попіл». Пряма вказівка на відповідальність іноземних компаній, які працюють у росії, містить вислів «спонсорують російську військову машину». Визначаючи рівень загрози, яку європейській безпеці несуть російські вуглеводні, Президент України закликає «захистити Європу від російської енергетичної зброї». Осуд звучить у перифрастичній характеристиці злочинної бездіяльності на замовлення Росії окремих європейських політиків: «Навіть знають ті, хто ховає голову у пісок і руками все ще намагається намацати гроші з Росії» (Промови та звернення).

За нашими спостереженнями, до метафоричних конструкцій Володимир Зеленський вдається в найбільш емоційних фрагментах своїх доповідей. Говорячи про торгівлю, яку продовжують окремі країни Європи з росією, просить «залишити цей ринок, залитий нашою кров'ю»>. Нерішучість очільників Німеччини в підтримці України зброєю асоціює із зведенням стіни : «Ви ніби знову за стіною ...посеред Європи. Між свободою і неволею. І стіна ця міцнішає з кожною бомбою, яка падає на нашу землю, на Україну». Згадуючи про їхню активну економічну співпрацю з росією, яка вкладала отримані капітали в підготовку до війни, зауважує: «Коли ми говорили вам, що «Північний потік» - це зброя й підготовка до великої війни, ми чули у відповідь, що все ж таки це економіка. ... А це був цемент для нової стіни. ... І зараз торговельні маршрути між вами й державою, яка знову принесла у Європу жорстоку війну, - колючий дріт над стіною. Над новою стіною, яка розділяє Європу» (Промови та звернення).

Аргументативний потенціал політичних промов Володимира Зеленського значно підсилюють засоби інтертекстуальності, зокрема алюзія, коли крізь один образ, уже відомий широкому загалу, проступає інший, новий, який ще потрібно належно осмислити через призму традиційних аксіологічних установок. У промові в Бундестазі Німеччини 17 березня 2022 р. український Президент використав образ Берлінської стіни як символ відокремлення німецького народу від європейського співтовариства. Алюзія з історичними подіями, пов'язаними з підтримкою німцями нацизму в середині ХХ ст., визначає глибокий концептуальний зміст фрази: «.бо що тоді історична відповідальність, яка ще досі не спокутувана перед українським народом за те, що було 80 років тому» (Промови та звернення).

У зверненні до парламентарів Греції 7 квітня 2022 р. Президент України апелював до їхньої історичної пам'яті згадкою про героїчну оборону греками в 480 р. до н.е. Фермопільського гірського проходу, у якій після величезних втрат з обох сторін ворог переміг, обійшовши гірську ущелину стежками, на які вказав зрадник: «І ми не зможемо задовольнитися тим, що скажемо в майбутньому про Маріуполь: “Це нові Фермопіли "». (Промови та звернення). «Руїни Вердену», із якими Володимир Зеленський 23 березня 2022 р. у промові в парламенті Франції порівняв українські міста, що зазнали авіаційних та артилерійських ударів російських окупантів, мали нагадати французам про найтривалішу та найзапеклішу битву Першої світової війни, яка відбувалася на їхній території.

Щоб забезпечити логічний зв'язок між реальним станом речей та картиною світу у свідомості реципієнтів, щоб залучити слухачів до переживання спільних почуттів й емоцій, Володимир Зеленський неодноразово вдається до паралелей із застосуванням номінативів, які є знаковими в національному історичному, культурному й державному контекстах того народу, до якого безпосередньо звертається промовець: «І що б ви відчули, якби побачили, як ваш прапор в кожному місті, де вони проходять... у Монреалі знімають.»; «Вони підходять до Едмонтону і б 'ють артилерією. Уявіть собі Як в наших містах, у Сумах, в нашій Охтирці»; «Вони блокують Ванкувер - і тримають в облозі. Як у нашому Маріуполі»; «Наш Бабин Яр.. Росіяни не зупинялись перед бомбардуванням навіть цієї землі. А що з Національним монументом Голокосту в Оттаві? Чи витримає він удар трьох чи п'яти ракет?; ... російські військові стріляють з танків ... по Запорізькій атомній станції. Чи можете ви уявити таке з вашою станцією Bruce Station в Онтаріо?» (15 березня 2022 р., промова у парламенті Канади); «Згадайте Перл-Харбор. Страшний ранок 7 грудня 41-го року. Коли ваше небо було чорним від літаків, що атакували вас»; «Згадайте 11 вересня. Страшний день 2001 року, коли зло намагалося перетворити ваші міста на поле битви. Коли були атаковані невинні люди» (16 березня 2022 р., промова у Конгресі США); Наше місто на березі Азовського моря. Уявіть повністю спалену Геную. ... Розбиту Геную, з якої рятуються люди, ваші прекрасні люди»; «Я звертаюся до вас із Києва - нашої столиці. З міста, яке має для нашого регіону таке ж значення, як Рим - для всього світу» (22 березня 2022 р., промова в Палаті депутатів Італії); російські пропагандисти вже обговорюють в ефірах державного телебачення, як Росія окупує, зокрема, й ваш острів Готланд (24 березня 2022 р., промова в Риксдагу Швеції); І чи є у вас впевненість в тому, що 5-та стаття здатна спрацювати? Для нас вже не спрацював «Будапешт». Наш Будапештський меморандум (24 березня 2022 р., промова на саміті НАТО) (Промови та звернення).

Відомо, що антитеза є вигідним інструментом створення нових сенсів, які виникають у фокусі протиставлення лексико-семантичних знаків. Конструкції антитези в промовах Президента України тільки спорадично ґрунтуються на використанні лексичних антонімів: Війна завжди проявляє усе, на що здатні люди. Хто сильний. А хто слабкий. Хто чесний. А хто лицемір; Вони вкладали шалені гроші у смерть, поки світ інвестував у життя. Ви маєте тисячі бойових літаків! Але не дали нам жодного. Частіше в онові антитези лежить антонімія понять, а не денотативна семантика мовних знаків: Хто мудрий.. А хто не бачить очевидного; кожна з держав зможе розраховувати тільки на силу зброї, щоб гарантувати собі безпеку, а не на міжнародне право; це розуміння є більшою мірою у народів, ніж у деяких дуже впливових політиків; дуже досвідчених убивць, і зовсім юних хлопців 2003- 2004років народження; По звичайних людях - військових там не було; Мир - важливіший за прибуток; Росія кинула танки й літаки проти наших національних мрій. (Промови та звернення). Протиставлення понять примушує реципієнтів змінити кут зору на реалії, які за ними стоять, розглянути їх в іншій системі ментальних координат, створює нові концептуальні площини сприйняття дійсності.

Стратегії персуазивності підпорядкований і синтаксичний лад політичних промов Президента України, виголошених у парламентах європейських демократій. Помітною синтаксичною особливістю аналізованих текстів є еліптичні, зокрема, парцельовані та односкладні номінативні або генітивні конструкції. Ці речення, дуже концентричні у вираженні найбільш важливих посилів, забезпечують промовцеві виразність і переконливість: Десятки жертв. Ось така ціна волі; Просто знищують усе, що там є. Сотні тисяч людей під обстрілами цілодобово. Без їжі, цілодобово без води, без електрики, цілодобово без зв'язку. Тижнями; А тепер там, у Маріуполі, нічого немає. Руїни; Вже другий тиждень під обстрілами, без електрики, без зв 'язку, без усього. Майже без їжі, без води. У підвалах; Окупанти вбили 108 дітей. Посеред Європи, у нас, у 2022 році; Троє дітей, одинадцятеро дорослих. На човні. Посеред водосховища. За десятки метрів від берега. А по них б 'ють з артилерії; Я звертаюсь до вас від імені народу, який щоденно вшановує пам'ять загиблих. Щоденно, зранку. Пам'ять загиблих мирних людей; ....рішучість захищати нашу свободу. Спільну свободу! Одну для Парижа і Києва. Для Берліна і Варшави. Для Мадрида і Рима. Для Брюсселя і Братислави; Дві крилаті ракети - по Харкову; Мир Україні. Мир Європі. (Промови та звернення).

Щоб ефективніше вплинути на свідомість адресатів та їхню психіку, Володимир Зеленський часто повторює слова й словосполучення, які є важливими у промові, містять найбільше смислове навантаження: Це війна, яку Росія готувала давно. Яку одна людина готувала давно. Одна!; Російські військові вдарили по вокзалу в нашому місті Краматорську. По звичайному залізничному вокзалу. По звичайних людях... Люди, які чекали на потяги ... Вдарили ракетами по людях. Є свідки, є відео, є залишки ракет, людей - немає; Ще раз: це простий залізничний вокзал. Просте місто на сході нашої держави; Я прошу вас ушанувати мовчанням пам'ять усіх українців та українок, убитих російськими військовими, російськими ракетами, російськими бомбами...; Україна просила відсоток. Один відсоток від усіх ваших танків! ... Ви можете надати нам один відсоток від усіх ваших літаків. Один відсоток! (Промови та звернення).

Посилюють апелятивний характер політичних промов Володимира Зеленського риторичні питання. Ці синтаксичні конструкції з питальною інтонацією насправді спонукають особисте включення слухача до спільних із промовцем міркувань, адже відповідь відома їм обом, бо вона є очевидною: Де наші діти? На яких військових заводах вони працюють? На яких ракетах? Може, вони у танках їздять? 16 дітей ти вбив!; Але як ми можемо сіяти під ударами російської артилерії? Як ми можемо сіяти, коли ворог свідомо мінує поля, знищує бази з пальним?;...чи повинні відповідати спільно за смерті українців і ті, хто вбиває наших людей, і ті, хто змушує нас чекати?; Тож, де ця безпека, яку має гарантувати Рада безпеки?.... Тож, де той мир, заради гарантування якого створювалась Організація об'єднаних націй? Зараз Статут ООН порушується буквально з першої ж статті. А якщо так, то який сенс в усіх інших статтях? (Промови та звернення).

Висновки дослідження та перспективи подальших наукових розвідок у визначеному напрямі. Уважне прочитання політичних промов Президента України, виголошених перед парламентарями демократичних держав світу та членами колективних органів керівництва міжнародними політичними й військово-політичними структурами, зокрема Європарламенту, Ради безпеки ООН, саміту НАТО, дозволяє стверджувати, що вони стали прецедентними в політичній риториці, оскільки мали на меті благородну й чесну місію - об'єднати всі продуктивні сили західної демократії для активного протистояння неоімперським прагненням росії, які демонструють виразну нацистську сутність. Усі мовні засоби, використані промовцем як на лексичному, так і на синтаксичному рівнях, підпорядковані персуазивній стратегії, тому вони виразно експресивні, дуже концентричні на аргументації основних посилів міжнародній спільноті й сповнені щирих почуттів та емоцій.

Література

1. Арабаджаєв Д. Ю., Сергієнко Т. І. Політична маніпуляція та інформаційно -психологічна безпека в політичних відносинах. Науковий журнал «Політикус». 2020. Вип. 2. С. 36-43.

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. Київ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2004. 1440 с.

3. Гавриленко В. М., Тітарова Д. Ю. Лінгвістичні особливості промов Уінстона Черчиля. Молодий вчений. 2017. № 4 (44) квітень. С. 132-137.

4. Деренчук Н. Особливості формування маніпулятивної стратегії в українському політичному дискурсі. Проблеми гуманітарних наук. Серія «Філогія». 2016. Вип. 38. С. 357-364.

5. Маріна О. В. Мовленнєва маніпуляція в американському політичному дискурсі. Лінгвістичні дослідження. 2014. № 38. С. 116-120.

6. Петренко В. Особливості визначення політичної мови. Політичний менеджмент. 2007. № 2. С. 16-24.

7. Петренко В. Політична мова як предмет дослідження. Політичний менеджмент. 2007. № 5. С. 60-67.

8. Різун В. В. Загальна характеристика масово-інформаційної діяльності. Наукові записки інституту журналістики. Київ, 2000. Т. 1. С. 15-30.

9. Фрасинюк Н. Мовні засоби вираження персуазивності в політичному дискурсі. Актуальні питання гуманітарних наук. Серія: «Мовознавство. Літературознавство». 2020. Вип. 32, т. 2. С. 129-133.

10. O'Keefe D. J. Persuasion : Theory and Research. Thousand Oaks : Sage Publications, Inc., 2002. 365 p.

Referenses

1. Arabadzhaiev D. Y., Serhiienko T. I. Politychna manipuliatsiia ta informatsiino-psykholohichna bezpeka v politychnykh vidnosynakh. Naukovyi zhurnal «Politykus». 2020. Vyp. 2. S. 36-43.

2. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy / Uklad. i holov. red. V. T. Busel. Kyiv; Irpin: VTF «Perun», 2004. 1440 s.

3. Havrylenko V. M., Titarova D. Iu. Linhvistychni osoblyvosti promov Uinstona Cherchylia. Molodyi vchenyi. 2017. № 4 (44) kviten. S. 132-137.

4. Derenchuk N. Osoblyvosti formuvannia manipuliatyvnoi stratehii v ukrainskomu politychnomu dyskursi. Problemy humanitarnykh nauk. Seriia «Filohiia». 2016. Vyp. 38. S. 357-364.

5. Marina O. V. Movlennieva manipuliatsiia v amerykanskomu politychnomu dyskursi. Linhvistychni doslidzhennia. 2014. № 38. S. 116-120.

6. Petrenko V. Osoblyvosti vyznachennia politychnoi movy. Politychnyi menedzhment. 2007. № 2. S. 16-24.

7. Petrenko V. Politychna mova yak predmet doslidzhennia. Politychnyi menedzhment. 2007. № 5. S. 60-67.

8. Rizun V. V. Zahalna kharakterystyka masovo-informatsiinoi diialnosti. Naukovi zapysky instytutu zhurnalistyky. Kyiv, 2000. T. 1. S. 15-30.

9. Frasyniuk N. Movni zasoby vyrazhennia persuazyvnosti v politychnomu dyskursi. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk. Seriia: «Movoznavstvo. Literaturoznavstvo». 2020. Vyp. 32, t. 2. S. 129-133.

10. O'Keefe D. J. Persuasion : Theory and Research. Thousand Oaks : Sage Publications, Inc., 2002.

Размещено на Allbest.ru