Когнітивні механізми утворення перифрастичних евфемістичних номінацій. Особливості соціокультурної норми доби Вікторіанства, роль та значення евфемістичних засобів. Виокремлення перифраз серед основних лінгвокогнітивних механізмів формування евфемізмів.
Аналіз перифрастичного опису що спирається на імпліцитні значення та окреслює внутрішню форму тексту. Визначення прислів’я як бази формування художніх конвенцій, позначених перифразами, що становлять засіб художнього абстрагування через поетичні мотиви.
Комплексне дослідження перифрастичних зв’язків хороніма Росія в сучасному публіцистично-політичному дискурсі. З’ясування структурної організації, семантичної диференціації та аксіологічного потенціалу пропріатив Росія в досліджуваному текстовому масиві.
Аналіз процесу вторинного номінування подій, явищ, осіб перифрастико-номінативними конструкціями, їх розгляд в аспекті категорії контекстуальної синонімії. Дослідження конструкцій на матеріалі британських періодичних видань "The Guardian" та "Mirror".
Роль засобів масової інформації в умовах глобалізації. Головна особливість вивчення синонімів та процесів їх контекстуальної варіативності. Газетні тексти як активне джерело розмноження перифразових номінацій на позначення політичної ситуації в світі.
Визначення ролі синтаксичного, морфемного та лексико-семантичного повторів у структурно-семантичній організації періоду. З’ясування його текстотвірного потенціалу. Дослідження своєрідності передачі синтаксичної експресії. Основи функціонування періодів.
Аналіз своєрідності реалізації комічної інтенції на рівні періоду в умовах малого епічного жанру. Вплив періодичного мовлення на загальну мелодику прозового тексту. Послідовне розташування однорідних присудків, підвищення інтонації та пауза в тексті.
Період як одна з основних фігурально-риторичних конструкцій, що надає повідомленню динамічності й плавності, створює естетичність і вишуканість поетичної комунікації, слугує релевантним засобом вербалізації інтенцій мовця. Бінарна побудова періоду.
Всебічний опис та теоретичне пояснення явища запозичень шляхом проведення історично-порівняльного аналізу слів французького походження, які ввійшли до словникового складу німецької мови та характеризуються відповідним звуковим і графічним оформленням.
Здійснення цілісного аналізу перітексту роману Р. Іваничука "Черлене вино". Виокремлення видів авторських приміток: перекладних, етнографічних, які витлумачують назви будівельних матеріалів й споруд та історичних, що інформують про реалії минулого.
Историографический обзор продолжающейся более двух с половиной веков дискуссии о местонахождении Перми/Биармии и этимологии этого топонима. Особенности трактования названия Пермь. Исследование проблемы с привлечением методов исторической географии.
Характеристика персвазивної функції мови - регулювання світогляду і поведінки громадян - у зв'язку зі зростанням значимості політичної комунікації, яка прагматично орієнтована на негайний ефект. Мовні ресурси успішного лідера-маніпулятора Ангели Меркель.
Заимствование в русский язык названий восточных тканей, ввозившихся в Россию в XVII в. Росписи товаров и даров, привезенных из Ирана торговыми представителями и дипломатами шаха Сафи. Установление синхронных лексических соответствий персидским терминам.
Анализ и характеристика семантики слова "персона", структурного элемента семантической группы "персональность". Анализ национального корпуса русского языка с привлечением словарей. Рассмотрение семантических трансформаций слова персона в XVIII-XXI вв.
Изучение трансформации слова персона. Рассмотрение понятия отдельного человека как социальной индивидуальности в русском языке. Анализ семантики слова "персона", структурного элемента семантической группы "персональность". Активность лексемы в языке.
Песни про Заслонова как рефлексы продуктивного балладного сюжета про смерть солдата. Характеристика процесса фольклоризации. Знакомство с примерами неканонического фольклора войны, объединенными вокруг трех элементов персонажного кода советской героики.
Анализ влияния персонализирующих стратегий фактуальности на параметр волеизъявления перформативного высказывания на материале английского и русского языков институционального дискурса. Cосуществование разных видов и форм стратегий в одном высказывании.
Изучение отличительной сущности персонального речевого имиджа как фундаментального понятия дисциплин гуманитарного профиля, анализ составляющих его модели описания и его связь с языковой личностью. Векторы реконструкции речевого имиджа публичной персоны.
Засоби метафоризації в новелах У. Самчука як одна із характерних рис ідіостилю письменника. Персоніфікація як когнітивний механізм, що дає змогу осмислювати предмети неживої дійсності через семантику конкретних живих істот. Антропоморфні метафори.
Вживання персономена Шевченко у публіцистиці Д. Донцова. Відтворення мовної особистості автора на основі розуміння Шевченкових постулатів. Семне навантаження бінарних опозицій як маркерів світогляду Донцова. Конотація та діахронія персонімікону творів.
Разрешение задачи поиска закономерностей в объяснении правилоисключающих случаев употребления глаголов в английском языке в рассмотрении лексико-грамматического взаимодействия семантики неакциональных (стативных) глаголов со значением длительного вида.
Эволюция тестирования в человеческой истории, перспективы и вызовы нашего времени в этой сфере. Тенденции как дифференциация тестирования по профессиональным областям, сокращение водораздела между обучением и тестированием, применение новых технологий.
Інноваційні принципи навчання англійської мови. Формування комунікативної компетентності учнів за умов реалізації концепції міждисциплінарної інтеграції. Використання музичного пісенного матеріалу на уроках іноземної мови у закладах середньої освіти.
Визначення методичної цінності використання музичного пісенного матеріалу як форми наочності для розвитку навичок комунікативної компетенції на уроках іноземної мови у школі. Реалізація міжпредметних зв’язків як умова інтеграції змісту сучасної освіти.
Структура, принцип роботи та інтуїція нейронних мереж. Використання штучних нейронних мереж для вивчення природної японської мови: тональний наголос, розпізнання несучасних текстів, машинний переклад. Труднощі дослідження давньої японської літератури.
Основні завдання лінгвоперсонології. Особливості моделювання формально-змістового, формально-звукового та формально-графічного рівнів діяльності мовної особистості. Типи та засади машинного навчання. Ефективність використання штучних нейронних мереж.
Вивчення лексичної структури, що представлені на рівні колокації, семантичної просодії та преференції. Дослідження сполучуваності емотивних дієслів на основі корпусних даних. Розгляд лексичних одиниць, неемотивів у контексті семантичної преференції.
Ідея та історія розроблення тлумачного словника паремій. Дослідження проблеми вияву смислів у комунікації. Репрезентація комунікативних законів, правил, принципів, стратегій, тактики, мовленнєвих жанрів у "Комунікативному кодексі українців у пареміях".
Визначення трьох пріоритетних напрямів міждисциплінарного дослідження зоологічної термінології і номенклатури. Утвердження української, ідентичності через інтеграцію до світового наукового та культурного обширу, обмін між національною та світовою наукою.
Выявление семантических черт метасимвола "die Seele (Душа) " посредством процесса сакрально-религиозного перспективирования, который заключается в выделении поля, угла и фокуса духовно-нравственного видения из текста немецкоязычного Нового Завета.
