Вивчення мовнореформаторської діяльності Трохима Зіньківського в контексті творення літературних норм української мови другої половини ХІХ століття. Опрацювання епістолярних, публіцистичних, мовознавчих праць та художніх творів Трохима Зіньківського.

Виділення компліментарних висловлювань, адресованих виборцю. Аналіз емоційно-оцінної лексики. Семантичний та фонетично-графічний способи ведення мовної гри в політичній рекламі. Дослідження інструментів мовної толерантності як засобів впливу на реципієнта

У російсько-українській війні 2022 року саме мова була проголошена однією з основних причин нападу Російської Федерації на Україну. Сутність мовної травми. Проаналізовано декілька способів репрезентації травматичного досвіду війни лінгвістичними засобами.

Дискурс травми, його безпосереднє відношення до презентації мовцем певної травматичної події та її оцінки. Розуміння генези, дискурсивних механізмів і засобів подолання мовного конфлікту. Репрезентація травматичного досвіду війни лінгвістичними засобами.

Встановлення особливостей типів синтаксичних одиниць української мови у народних українських піснях. Аналіз форм вираження категорії модальності. Розкриття своєрідності складних речень з сурядним, підрядним і недиференційованим синтаксичними зв’язками.

Лексико-стилістичні фігури антивоєнного дискурсу вірша Ґ. Хейма "Війна" та п’єси М. Рейвенгілла "Свобода та демократія, я вас ненавиджу". Імпліцитні смисли, які активуються при сприйнятті текстів. Порівняння формально-смислових ознак різножанрових творів.

Поняття, сутність гендерного стереотипу та особливості його репрезентації у фразеологізмах, пареміях. Розмежування мовних засобів вираження фемінних та маскулінних образів, дослідження механізмів фіксування мовних характеристик на семантичному рівні.

З'ясування детермінант та особливостей емоційного стану адресанта, характеристика добору мовних засобів для його вираження у епістолярії Миколи Куліша. Відмінності в емоційному забарвленні і у використанні мовних засобів Кулішевих листів до літераторів.

Основні мовні засоби вираження етнокультурної специфіки політичних промов. Поняття мовної особистості в контексті етнічності та культури. Тлумачення параметрів тексту як продукту певної культури. Сприйняття політичного тексту в різних соціальних групах.

Існування оцінності як підкатегорії модальності в категорійній ієрархії тексту. Оцінка як підкатегорія текстової категорії модальності у футбольному репортажу. Мовні засоби вираження цієї ознаки словесного цілого: лексико-семантичні, морфологічні.

Дослідження особливостей мовного вираження концепту "час" у поетичних творах Т. Шевченка. Установлення закономірностей передачі прагматики структурних компонентів темпорального змісту англійською мовою. Специфіка відтворення авторських часопозначень.

Аналіз провідного мотиву смутку у творчості В. Свідзінського, що підпорядкований розкриттю емоційного стану ліричного героя під час його рефлексій над плинністю часу, спогадів про втрату коханої. Зображення почуття суму через персоніфікацію образу весни.

Аналіз мовного відображення простору в текстах українських народних замовлянь. Огляд освяченого (чистого) і профанного (нечистого) просторів, що функціонують у досліджуваних текстах. Місце в них християнських персонажів, просторові репрезентанти.

Опис фрактальної динаміки біографічного наративу, заснованої на моделі "концентричних кіл". Дослідження самоорганізації біографічного наративу в романі Б. Елліса "Lunar Park", що досягається шляхом припинення смислових елементів фрактальної моделі.

Природа і функції мови. Правовий статус української мови. Поняття "державна" і "офіційна" мова. Закон про мови в Україні і передумови його прийняття. Досвід країн Європи в розв’язанні мовних проблем і мовна ситуація в Україні. Мета політики лінгвоциду.

Поняття державної мови як офіційно визнаної обов'язкової мови законодавства, судочинства, діловодства, навчання дітей у школах, офіційних засобах масової інформації. Визначення її правового статусу та функціонування української літературної мови.

Дослідження найновітніших динамічних змін у мовному законодавстві, соціолінгвістиці, політичній лексикографії. Зміст важливих для досліджуваного періоду суспільних дискусій про латинізацію української мови та слобожанський варіант російської мови.

Аналіз чинників експансії англіцизмів у мову засобів масової інформації. Дослідження причин запозичень іншомовних слів. Вплив мови мас-медіа на лексичний пласт національної мови. Особливості взаємовідносин між споконвічною лексикою і запозиченою.

У науковій статті проаналізовано зміст тих підрозділів трактату Яна Коллара "Дискусії про слов’янську взаємність", в яких йдеться про мовне питання. На думку авторки, питання мови було однією із найважливіших проблем чеського національного відродження.

Аналіз соціального та особистісного виміру мовного розмаїття в спільноті греків-кіпріотів. Усвідомленість греків-кіпріотів щодо співіснування мовних різновидів у їх особистому мовленні. Роль кожного виду мови у формуванні соціальної ідентичності мовця.

Вивчення когнітивних аспектів функціонування мови. Представлення концептосфери мовної картини переміщення у вигляді синоптичної схеми ідеографічного словника дієслів переміщення. Пояснення процесів пізнання, мислення, фіксації людського знання в мові.

Процес формування мовного середовища міста Києва в історичний ретроспективі, розвиток двомовності та полікультурності. Мовна ситуація в столиці після проголошення незалежності. Аналіз стану та статусу української та російської мов у сучасному Києві.

Особливості мовного етикету, як сукупності мовних засобів, що регулюють поведінку в процесі мовлення. Чинники, які визначають формування мовного етикету і його використання. Мовленнєвий етикет українців. Антиетикет у спілкуванні. Інвективна лексика.

Граматичний, лексичний та синтаксичний розбір тексту байки на санскриті, підрядковий переклад її українською мовою. Особливості мови санскриту та близькість чи віддаленість їхнього перекладу на розповсюджені слов'янські мови - українську та російську.

Дослідження типів зображення персонажного дискурсу як засіб створення жанрово-специфічної художньої прози. Вплив авторського оцінного ставлення до образу персонажа на модель його мовного втілення. Особливості та закономірності застосування деталізації.

В розрізі проблематики інформатизованого суспільства виникає необхідність дослідження впливу медіатекстів на формування громадської думки. Головне місце в цьому соціальному явищі, яке є специфічним соціальним феноменом, займають засоби масової інформації.

Розуміння категорії суб’єкта, як основного елемента антропоцентризму в реченні. Обґрунтування лексичних, морфологічних та інтонаційно-синтаксичних засобів такого вираження у французькому мовленні. Оцінка ролі людини-суб’єкту в організації речення.

Засоби спілкування та вираження думок. Мовний апарат, професійно-гігієнічні вимоги до нього. Дихання як фізіологічна основа мовлення. Властивості голосу, їх вдосконалення. Значення дикції в процесі виразного читання. Орфоепічні норми української мови.

Уточнення поняття картини світу та ідіостилю письменника. Система образно-виражальних засобів художнього мовлення письменника крізь призму "інтелектуальної" прози ХХ ст. Інтертекстуальність як характерну рису літературної практики В. Петрова-Домонтовича.

Аналіз наукових підходів щодо розуміння суті поняття субкультури та її основних характеристик. Різноманіття субкультурних утворень в умовах сучасності. Вербальні символи в метафоричній формі. Образи свідомості, сформовані під впливом морської професії.