Перформативні мовленнєві акти в ритуальних жанрах українського політичного дискурсу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПЕРФОРМАТИВНІ МОВЛЕННЄВІ АКТИ В РИТУАЛЬНИХ ЖАНРАХ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ

Стрій Л.І.

Статтю присвячено дослідженню перформативных мовленнєвих актів, що представлені в ритуальних текстах українського політичного дискурсу, а саме в привітаннях та інавгураційній промові. Проаналізовано типи мовленнєвих актів із перформативними дієсловами та окреслено специфіку перформативності ритуальних жанрів української політичної комунікації.

Ключові слова: політичний дискурс, ритуальний жанр, політичне вітання, інавгураційна промова, перформатив.

дискурс український політичний

Стрий Л. И. Перформативные речевые акты в ритуальных жанрах украинского политического дискурса. - Статья.

Статья посвящена исследованию перформативних речевых актов, которые представлены в ритуальных текстах украинского политического дискурса, а именно в поздравлениях и инаугурационной речи. Проанализированы типы речевых актов с перформативными глаголами и очерчена специфика перформативности ритуальных жанров украинской политической коммуникации.

Ключевые слова: политический дискурс, ритуальный жанр, политическое поздравление, инаугурационная речь, перформатив.

Striy L. I. Performative speech acts of ritual genres Ukrainian political discourse. - Article.

The article investigates the performative speech acts, which are represented in the ritual texts Ukrainian political discourse - congratulations and inaugural speech. Analyzed the types of speech acts with performative verbs and outlined the specifics ofperformativity of ritual genres Ukrainian political communication. Key words: political discourse, ritual genre, political congratulations, inaugural address, performative.

Актуальність статті зумовлена потребою ґрунтовного аналізу ритуальних аспектів української політичної комунікації в лінг- вопрагматичному аспекті. Останнім часом антропозорієнтовані розвідки українських науковців зосереджено на лінгвопрагматич- ному висвітленні мовних одиниць (Ф. С. Бацевич, Н. В. Кондратенко, С. Т Шабат-Савка й ін.). Проте саме політичний дискурс, для якого прагматичний компонент є найвагомішим, розглянуто меншою мірою, ніж інші типи дискурсів. При цьому вивчення мовленнєвих актів політичного дискурсу також представлено окремими науковими дослідженнями, здебільшого виконаними на матеріалі інших мов (О. С. Іссерс, Л. Л. Славова, О. Й. Шейгал, А. П. Чудінов та ін.).

Мета статті - проаналізувати специфіку функціонування пер- формативних мовленнєвих актів у ритуальних жанрах українського політичного дискурсу. Мета зумовила розв'язання таких завдань: окреслити ритуальний характер політичного дискурсу, визначити ритуальний жанр політичної комунікації, простежити специфіку вживання мовленнєвих актів різних типів у ритуальних політичних жанрах, виявити особливості функціонування перформативів в аналізованому матеріалі.

Об'єкт дослідження - тексти інавгураційних промов і новорічних звернень українських президентів (1999-2014 роки), предмет - перформативи й мовленнєві акти ритуальної комунікації в політичному дискурсі.

Українська політична комунікація реалізована через низку текстоутворювальних параметрів, серед яких особливе місце належить ритуалізації. Н. В. Кондратенко виокремлює такі ознаки ритуалізації політичної комунікації: зумовленість хронотопа, визначеність учасників, етикетність вербального складника, регулярність або періодичність, значущість для конкретного соціуму [5, 38]. Зумовленість хронотопа пов'язана із закріпленим місцем і часом проведення ритуалу, тому змінити ці параметри не можна: будь-які зміни повинні бути мотивовані та сприяти посиленню значущості ритуалу. Визначеність учасників насамперед стосується активних суб'єктів, які проводять ритуальні дії та беруть участь у комунікативно важливих подіях, аудиторія ритуалів може змінюватися. Етикетність вербального складника вказує на використання в ритуалі таких текстів, що підпорядковані законам етикетного спілкування: містять рамкові елементи, оптативну частину тощо. Регулярність або періодичність проведення ритуалу в політичній комунікації може бути визначено на законодавчому рівні або пов'язано з регулярними чи святковими ритуальними діями. Остання ознака визначає унікальність і вагомість ритуалів для кожного суспільства, хоч деякі ритуали характерні одночасно для різних спільнот або держав.

Традиційно в політичній комунікації виокремлюють такі ритуальні жанри, як інавгураційна промова й новорічне звернення президента. Вони мають яскраво виражений перформативний характер, що зумовлено фатикою ритуалізації. На мовному рівні перформативність було описано в межах теорії мовленнєвих актів, зокрема поняття перформатив уперше запроваджено в праці Дж. Остіна «Слово як дія» [7], що стала своєрідним програмним твором лінгвопрагматики. Насамперед було обґрунтовано поняття мовленнєвого акту, який на сучасному етапі тлумачать як «цілеспрямовану мовленнєву дію, яку здійснюють відповідно до принципів і правил мовленнєвої поведінки, прийнятих у конкретному суспільстві; одиницю нормативної соціомовленнє- вої поведінки, яку розглядають у межах прагматичної ситуації» [2, 131]. Одним із засадничих понять лінгвопрагматики став перформатив, що походить від англ. to perform - виконувати. Перфор- мативні висловлення, за Дж. Остіним, не описують чи коментують події або факти дійсності, а безпосередньо є діями, тому вимова перформативного висловлення тотожна виконанню відповідної дії. Дж. Остін пропонує виокремлювати перформативні дієслова, які поділяє на відповідні групи залежно він комунікативного наміру (інтенції) мовця. У лінгвопрагматиці перформативними висловленнями називають розповідні речення з перформатив- ними дієсловами у формі 1-ої особи теперішнього часу дійсного способу, що не описують, а називають дію [3, 38]. Узагальнюючи теоретичні опрацювання визначення перформативних дієслів, дослідники наводять такі ознаки: еквіакціональність (рівнозначність дії - провідна ознака перформативів); неверифікованість (неможливість застосування критеріїв істинності/хибності); авто- референтність (перформатив посилається сам на себе); автономі- нативність (перформативний мовленнєвий акт описує себе); екві- темпоральність (збіг часу мовлення і перформативного дієслова); компетентність (наявність повноважень у мовця); відповідна лексична та граматична вираженість. Н. В. Кондратенко, аналізуючи перформативи в політичній комунікації, зазначає, що «на перший план виступає критерій компетентності мовця: політичні лідери виголошують промови, що переважно є діями: обіцяють, вітають, запрошують як офіційні особи, тому їх слова не номінально, а реально виступають діями» [4, 120]. Проте в ритуальних жанрах політичного дискурсу перформативність переважає над описовістю й характерологічністю, тому перформативні мовленнєві акти визначають загальну специфіку ритуалізації політичного дискурсу на мовленнєвому рівні.

Перформативними за своєю сутністю є ритуальні тексти привітань, що поширені насамперед у президентській політичній риториці. У політичній комунікації привітання відповідає правилам PR-текстів: має обов'язкові рамкові елементи - звернення до адресата й підпис першої особи, конгратуляційну частину (причину та власне вітання), констатувальну й оптативну частини (власне побажання) [6, 193]. Жанр привітання є текстовим віддзеркаленням ритуальної поведінки, тобто маніфестує ритуальну комунікацію в ситуації урочистої події в житті суб'єкта або колективу. За етикетними правилами Президент України вітає як своїх співвітчизників, так і зарубіжних колег або інші народи зі знаковими святковими подіями. Перформативність привітання зумовлена комунікативною ситуацією його виголошення: етикетність комунікації та її конвенційний характер визначає й використання відповідних пер- формативів із дісловами вітати, привітати, бажати, зичити тощо, напр., зі святкових привітань Президента України: Щиро вітаю вас зі 100-річчям Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова; Щиро вітаю вас із початком роботи форуму, що зібрав представників активних і впливових громадських об'єднань держави, які підтримують розбудову громадянського суспільства в Україні; Дорогі друзі! Бажаю вам та вашим сім'ям миру та щастя, благополуччя йродинного тепла; Бажаю всім вам плідної дискусії, цікавих ініціатив, взаєморозуміння та успіхів у поширенні ідей миру; Дякую вам за добрі справи, небайдужі серця та безмежну любов до рідного краю. Зазначені перформативні дієслова представлені в одному з обов'язкових елементів вітання як жанру - конгратуляційній частині. Ця частина містить характеристику події та власне вітання, тому в політичних вітаннях здебільшого вербалізована в межах одного висловлення, де політичний суб'єкт (у нашому випадку Президент України) указує на урочисту подію й вітає з нею адресата. Такі привітання можуть бути адресовані конкретним особам, видатним політичним і культурним діячам нашої країни та інших держав, напр.: Шановний Борисе Євгеновичу! Сердечно вітаю Вас із Днем народження. Прийміть слова

глибокої шани й поваги (Вітання Президента України президенту Національної академії наук України Б. Є. Пагону з днем народження); Шановна пані Федеральний канцлер! Прийміть мої сердечні вітання з нагоди Вашого ювілею (Вітання Президента України Федеральному канцлеру Федеративної Республіки Німеччина А. Меркель із нагоди ювілею); Ваша Високоповажносте! Прийміть мої найщиріші вітання з нагоди Вашого Дня народження (Вітання Президенту Держави Ізраїль у 2007-2014 роках Ш. Пересу з нагоди дня народження). Адресатом ритуальних привітань також стають групи людей, зокрема коли йдеться про вітання з історичними подіями, професійними та національно важливими подіями в житті країни, напр.: Шановні друзі! Щиро вітаю всіх, хто нині зібрався в серці козацького краю - славній гетьманській столиці Чигирині (Вітання Президента України учасникам урочистостей, присвячених 365-й річниці утворення Української козацької держави); Шановні співвітчизники! Щиро вітаю вас зі святом світла - Ханукою (Вітання Президента України євреям України зі святом Ханука); Шановні військовослужбовці, працівники Збройних Сил України! Дорогі ветерани! Сердечно вітаю вас із Днем Збройних Сил України (Вітання Глави держави військовослужбовцям, працівникам і ветеранам із Днем Збройних Сил України).

Також перформативні дієслова наявні в іншій частині - опта- тивній, де вказують на побажання. На думку С. Т. Шабат-Савки, «побажальну семантику найбільш адекватно передає перформа- тивне дієслово бажаю» [9, 344], напр.: Бажаю всім незламної волі, надійного родинного тилу та нових звершень у благородній справі служіння Україні; Бажаю Вам, Ваша Високоповажносте, міцного здоров'я, нових успіхів у державній діяльності, а дружньому японському народу - миру та процвітання. Проте для вираження побажань у ритуальних текстах вживають також дієслово зичити, напр.: Зичу Вам міцного здоров'я, довголіття та творчого натхнення; У ці радісні дні щиро зичу вам, вашим рідним і близьким міцного здоров'я, родинного затишку та миру. Перформативи, представлені в конгратуляційній та оптативній частинах політичних привітань, посилюють їх ритуальний характер, оскільки є вербальним вираженням мовленнєвих ритуалів.

Однак у вітальних текстах представлені не лише перформа- тиви ритуальної семантики, а насамперед інші типи семантичних перформативів, зокрема таких, що виражають різноманітні мовленнєві та розумові дії, хоч уналежнення цієї групи дієслів до перформативів і є суперечливим, напр.: Висловлюю щирі співчуття всім рідним і близьким загиблих героїв. Світла пам'ять про них навіки житиме в наших серцях; Висловлюю найщиріші вітання педагогам і батькам, знання, досвід і підтримка яких завжди вселяють упевненість, допомагають правильно визначити життєві пріоритети. У таких випадках перформативне значення є імпліцитним, воно виражене не за допомогою відповідних перформативних дієслів, а презентоване словосполученням «дієслово мовлення + віддієслівний іменник перформативної семантики», тому легко трансформується в перформатив: висловлюю співчуття - співчуваю, висловлюю вітання - вітаю, висловлюю шану - шаную тощо.

Ф. С. Бацевич визначає мовленнєві акти, які мають головну ознаку перформативів - рівнозначність дії, як «прагматичні пер- формативи» [1, 139-144], що виражають емоційні, вольові, етичні, естетичні тощо вияви мовної особистості. Такі прагматичні перформативи є частотними й у політичних ритуальних текстах, напр.: Сподіваюся на продовження плідної співпраці та стратегічної взаємодії між нашими державами, а також всебічне зміцнення традиційних українсько-китайських відносин дружби й партнерства на благо двох країн; Вірю, що завдяки таким якостям, як мужність, благородство й великодушність, ви зможете здобути ще не одну перемогу; Очікую на продовження найближчим часом нашого дієвого діалогу заради відновлення миру й безпеки на Європейському континенті, а також поглиблення традиційно дружніх українсько-литовських відносин. Проте вони не виражають ритуальний характер політичних привітань, а загалом презентують перформативність політичної комунікації, що тяжіє до посилення вербальної акціональності. Використання прагматичних перформативів у політичному дискурсі актуалізує характеристику інтерактивності: політична комунікація за таких умов сприймається адресатами у форматі «обличчям-до-обличчя» або «тут і тепер» [1,139]. Проте перевага в політичних привітаннях надається саме перформативам ритуальної семантики.

Інший ритуальний жанр політичної комунікації - інавгураційна промова - містить семантичні перформативи різних типів.

Інавгураційна промова як жанр політичної комунікації має пер- формативний характер, оскільки ґрунтується на мовленнєвому акті «клятва». Цей текст одночасно є актом вступу президента на посаду, тому характеризується перформативністю. У ньому представлено мовленнєві акти таких типів:

- комісиви: Присягаю, ми змінимо українське життя (В. А. Ющенко); Присягаю, кожен зможе вчити дитину мовою батьків (В. А. Ющенко); У відповідь гарантую, по-перше, звільнення від кримінальної відповідальності тих, на чиїх руках не має крові українських воїнів та мирних людей (П. О. Порошенко);

- директиви: ...я закликаю Верховну Раду підтримати мої зусилля, спрямовані на створення прозорої, ефективної й відповідальної системи державного управління, здатної працювати з Президентом у синхронному режимі (В. Ф. Янукович); Прошу вшанувати хвилиною мовчання пам'ять усіх, хто поліг за волю й незалежність України (П. О. Порошенко); Наполегливо закликаю всіх, хто незаконно взяв до рук зброю, скласти її (П. О. Порошенко)

- експресиви: Дякую моїй мамі Варварі Тимофіївні за любов і молитву, що вберегли мене. Прошу в неї вибачення за всі болі, які довелось витримати її материнському серцю й особливо в останні чотири місяці (В. А. Ющенко); Дякую українському народу за його віру, дякую всім і кожному, хто відгукнувся на мої слова «Вірю в Україну, знаю свій обов'язок, разом ми переможемо!» (В. А. Ющенко); Складаю щиру подяку українському народові за активність і державницький підхід на виборах, за розуміння й підтримку діючого Президента (Л. Д. Кучма); Висловлюю вдячність вітчизняним і міжнародним спостерігачам, журналістам, усім, хто сприяв вільному й демократичному волевиявленню українського народу (Л. Д. Кучма); Ми добром і повагою вітаємо всіх наших сусідів і на Сході, і на Заході (В. А. Ющенко). В останньому випадку маємо значення узагальненості, виражене формою множини, проте це не впливає на перформативність висловлення;

- репрезентативи: Я засвідчую своє розуміння позиції всіх співгромадян незалежно від того, якою вона є (Л. Д. Кучма); Я наголошую: цю особливу роль у реформуванні системи державного управління бачу в Парламенті (В. Ф. Янукович); Попри це я вважаю, що державу можна не лише врятувати від соціально-економічного колапсу, а й швидко вивести на шлях прискореного розвитку (В. Ф. Янукович); Ставлю на перше місце людський, соціальний вимір, яким нам до цього часу доводилося з різних причин жертвувати (Л. Д. Кучма); Вбачаю в цьому чи не найважливіший фактор зміцнення держави, цивілізованості влади, побудови громадянського суспільства (Л. Д. Кучма).

У проаналізованих текстах відсутня лише група декларативів, що «змінюють стан справ у світі й є успішними лише в тому разі, якщо мовець наділений відповідними повноваженнями» [8, 115]. Вважаємо, що це зумовлено тим, що президент лише складає присягу народу, тому ще не має підстав реалізувати своє право на здійснення державної влади саме в інавгураційній промові, оскільки отримує це право після завершення ритуалу інавгурації. Серед інших типів мовленнєвих актів переважають комісиви, що містять обіцянки, та експресиви, які переважно виражають подяку президента тим, хто його підтримав.

Як і в привітальних політичних текстах, в інавгураційній промові вживають прагматичні перформативи, зокрема вони характерні для промов В. Ф. Януковича та Л. Д. Кучми. В інавгураційній промові В. Ф. Януковича переважають дієслова розумової та емоційної дії, напр.: Я знаю, що і як слід робити (В. Ф. Янукович); Я розумію, що наздогнати індустріально розвинуті країни вкрай складно (В. Ф. Янукович); Я сподіваюся на вашу підтримку, а також на підтримку міжнародної спільноти, яка прагне бачити нашу країну сильною та стабільною (В. Ф. Янукович). А в промові Л. Д. Кучми переважають дієслова мовлення й розумової дії, напр.: Тому акцентую увагу лише на окремих, вузлових моментах (Л. Д. Кучма); Сподіваюся, що вона буде й надалі виконувати своє суспільне призначення та громадянське покликання як активний фермент нації, основа її духовного середовища, провідник національної ідеї й національної волі, злагоди, примирення та творення (Л. Д. Кучма). Наявність прагматичних перформа- тивів посилює інтерактивний характер інавгураційної промови, актуалізуючи чинник адресата в ній. Проте основна роль належить семантичним перформативам, що передають акціональність ритуальних політичних звернень.

В окремих випадках для вираження перформативного значення в інавгураційній промові використовують не дієслова-перфор- мативи у формі 1-ої особи однини (або множини) у разі узагальненої позиції мовця, а словосполучення «перформативне дієслово + віддієслівний іменник (знахідний або родовий відмінок)», як і в текстах привітань, напр.: У контексті зміцнення національної безпеки я надаю особливого значення боротьбі з корупцією та злочинністю (Л. Д. Кучма); У широкому плані я ставлю для себе завдання змістити в економічну й соціальну площини центр ваги всіх державних та суспільних справ (Л. Д. Кучма). При цьому в інавгураційній промові такої форми набувають не лише семантичні, а й прагматичні перформативи.

Отже, у ритуальних жанрах політичного дискурсу - вітальних та інавгураційних промовах українських президентів - функціонують перформатвині мовленнєві акти, що посилюють акціо- нальність та інтерактивність політичної комунікації. У текстах привітань перформативи насамперед вжито в конгратуляційній та оптативній частинах, це дієслова власне ритуальної семантики: вітати, привітати, бажати, побажати, зичити. У поодиноких випадках ми зафіксували інші перформативи, серед яких переважають прагматичні, а не семантичні. В інавгураційній промові представлено перформативні мовленнєві акти ширшого діапазону, зокрема які репрезентують мовленнєві такі акти, як комісиви, директиви, експресиви та репрезентативи. Меншою мірою представлені прагматичні перформативи, це характерно для промов Л. Д. Кучми та В. Ф. Януковича. Крім власне перформативних дієслів, у ритуальних текстах використовують синтаксичні конструкції «дієслово + іменник», що в сукупності мають перформативне значення. Зважаючи на це, зазначимо, що перформативні мовленнєві акти скеровані на актуалізацію ритуального характеру цих жанрів політичного дискурсу.

Література

1. Бацевич Ф. С. Вступ до лінгвістичної прагматики / Ф. С. Бацевич. - К. : ВЦ «Академія», 2011. - 304 с.

2. Бацевич Ф. С. Нариси з лінгвістичної прагматики : [монографія] / Ф. С. Бацевич. - Львів : ПАЇС, 2010. - 336 с.

3. Кенжебалина Г Н. Лингвопрагматика / Г Н. Кенжебалина. - Павдодар : Кереку, 2012. - 121 с.

4. Кондратенко Н. В. Перформативні мовленнєві акти в українському політичному дискурсі / Н. В. Кондратенко // Філологічні дослідження : збірник наукових праць з нагоди 80-річчя члена-кореспондента НАН України, доктора філол. наук, професора Ю. О. Карпенка / Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. - Одеса : ОНУ, 2009. - 118-122.

5. Кондратенко Н. В. Український політичний дискурс: текстуалізація реальності : [монографія] / Н. В. Кондратенко. - Одеса : Чорномор'я, 2007. - 156 с.

6. Кривоносов А. Д. PR-текст в системе публичных коммуникаций / А. Д. Кривоносов. - СПб. : Петербургское Востоковедение, 2002. - 288 с.

7. Остин Дж. Л. Слово как действие / Дж. Л. Остин // Новое в зарубежной лингвистике. - М. : Прогресс, 1986. - Вып. XVII. - С. 22-129.

8. Формановская Н. И. Речевое общение: коммуникативно-прагматический подход / Н. И. Формановская. - М. : Русский язык, 2002. - 216 с.

Шабат-Савка С. Т. Категорія комунікативної інтенції в українській мові : [монографія] / С. Т. Шабат-Савка. - Чернівці : Букрек, 2014. - 412 с.

Размещено на Allbest.ru