Анализ художественно-речевой системы А.П. Чехова, специфика индивидуального мировосприятия, реализованного в языке писателя. Изучение лексико-семантической системы языка с помощью полевой методики. Лексема весна у А.П. Чехова, ее семантическое наполнение.

Раскрытие структуры лексико-семантического поля "вода" в рассказе "Лик". Создание образа размытой и проницаемой границы между уровнями действительности, изображенными в произведении. Суть имплицитных метафор, формирующих "подтекст" набоковского рассказа.

Анализ содержания лексико-семантического поля (ЛСП) "Деревня" на материале художественной прозы А. Яшина. Лексико-семантическое наполнение с семантическими приращениями и ассоциативными значениями. Периферийные единицы ЛСП "Деревня" в произведениях.

Теоретические основы системно-структурного изучения лексики. Специфика семантических, стилистических и структурных аспектов лексико-семантического поля "Еда" в произведениях Н.В. Гоголя, А.П. Чехова, М.А. Булгакова. Классификация лексических единиц.

Система, структура языка и понятие "лексико-семантического поля". Изучение "Донских рассказов" М.А. Шолохова в школе. Анализ состава лексико-семантического поля "Одежда" на примере данного произведения. Описание слов ядер лексико-семантических единиц.

Понятие художественного пространства в поэтическом тексте и переводе. Роль контекста в формировании художественного пространства. Анализ стихотворений Р. Фроста. Использование теории поля в раскрытии картины мира поэта с точки зрения проблем перевода.

Структурирование и описание лексико-семантического поле "Рыболовство" в донских казачьих говорах, выявление его структурно-семантических характеристик в диалектной лексике и особенностей системных и мотивационных отношений внутри анализируемого поля.

Исследование особенностей семантики и функционирования единиц лексико-семантического поля "свадьба". Рассмотрение значения английских лексем, связанных со свадебной тематикой. Анализ лексико-семантического поля "свадьба" в переводе на русский язык.

Рассмотрение организации лексико-семантического поля доброта в структурно-семантическом, когнитивно-дискурсивном и лингвокультурологическом аспектах. Общие и различные этнокультурные представления о репрезентации категории в русском и китайском языках.

Лингводиагностический, обучающий и коррекционный потенциал метода структурирования лексико-семантического поля на уроках русского языка в школе. Комплексный подход в учебно-методической деятельности педагога. Становление лексических компетенций.

Понятие "лексико-семантическое поле". Взаимодействие компонентов ядра ЛСП представления в художественной прозе. Представление как предмет языковой рефлексии, формирующей в русском языке соответствующую семантику и реализующую её систему значений.

Изучение слов, связанных с названиями наук, на уровне этимологии, словообразования, семантики в русском и европейских языках. Классификация наук в английском языке. Фразеологизмы со словом science в значении "знание, умение" во французском языке.

Условия функционирования языковых средств выражения под влиянием языковых и неязыковых механизмов в специальной сфере научной коммуникации. Формирование понятийного аппарата терминологической системы английского языка "Транспорт" под влиянием техники.

Роль цветового восприятия как особого компонента поэтической картины мира К.Н. Батюшкова и О.Э. Мандельштама. Исследование особенностей вербализации цветовых концептов в стихотворном творчестве авторов. Состав и семантическая структура наследия поэтов.

Анализ существующих концепций языковедов, изучающих лексико-семантические поля и их структуры. Систематизация лексики, связанной с культурой праздников Испании. Реконструкция элементов национального характера испанского народа через праздничную культуру.

Рассмотрение вопроса о месте лексико-семантического словопроизводства в формировании театральной терминологии английского языка. Исследование семантических, морфологических и этимологических характеристик единиц, развивающих терминологические значения.

Виявлення шляхів утворення фразеологізмів кримськотатарської мови. Вивчення структурно-семантичних особливостей фразеологічних зворотів мови, з’ясування ролі фразеологізмів у її лексичному складі. Фразеологічні сполучення, їх відміна від єдностей.

Роль лексико-семантичною аналогії в процесі збагачення сучасного англомовного комп'ютерного лексикону. Аналогія як продуктивний спосіб створення нових слів та словосполучень у сучасній комп'ютерній лексиці. Нові одиниці мови в сфері новітніх технологій.

Поширення англіцизмів (вузькоспеціалізованих термінів) в українській мові, пов’язаних із запровадженням карантинних заходів у зв’язку з пандемією коронавірусу. Розглянуто етапи впровадження іншомовних одиниць: запозичення, адаптація, асиміляція.

Дослідження та характеристика концепту language policy в лінгвістичному напрямі. Аналіз лексико-семантичних варіантів концепту language policy на матеріалі як лексикографічних джерел, так і нелексикографічних джерел, які належать до різних дискурсів.

Характеристика мотиваційного аспекту англомовної лексико-семантичної групи "facial hair". Аналіз етимології номінативних одиниць групи "facial hair" на позначення різновидів волосся на обличчі. Виокремлення типів мотивації - кваліфікативної та релятивної.

Вивчення географічної номенклатури Житомирської області із семантикою "болото", їх антонімічно-синонімічні зв’язки. Ряд полісемантичних лексем позначення поняття "болото", які можна вважати архаїчними праславонізмами, що вказують на типи боліт регіону.

Дисертаційне дослідження присвячено аналізу розвитку семантики і форм лексико-семантичної групи "всесвіт" в німецькій мові. Розгляд символіки світу, землі, сонця, місяця і зірки. Аналіз лексем та динаміка розвитку семантики й форм протягом 9-ти століть.

Семасіологічні характеристики слів-фітонімів у різні періоди розвитку німецької мови. Класифікація лексико-семантичної групи Pflanzenwelt "рослинний світ" у трьох періодах німецької мови. Наповнення культурних архетипів, номінованих словами-фітонімами.

Особливості розвитку семантики слів, що належать до лексико-семантичної групи "рослинний світ", розкриття їхнього функціонального значення у різні періоди розвитку німецької мови. Реконструкція давніх форм і значень, виявлення позамовних факторів.

Реалізація загальних найменувань на позначення стоячих вод як складника народної географічної термінології західноподільських говірок. Підтвердження говіркових рис на матеріалі зафіксованих лексем. Виділення типових загальноукраїнських елементів.

Аналіз семантичних рядів географічних термінів лексико-семантичної групи ‘болото’, які вказують на різновиди боліт на Житомирщині. Семантичне поле багатозначних лексем болото, багно. Характеристика синонімічних рядів слів, які презентують одну сему.

Аналіз дієслів мовлення сучасної німецької мови за такими параметрами: семантична характеристика, стилістичний статус, лексична та семантична сполучуваність. Взаємозалежність між стилістичним статусом дієслів та ступенем їх семантичної близькості.

Парадигматичні та синтагматичні властивості лексико-семантичної групи дієслів. Визначення середньої кількості значень переміщення розглядаємої частини мови. Сутність формальних та неформальних методів розподілу дієслів за словником в німецькій мові.

Аналіз семантики групи номінативних одиниць позначень простору. Визначення частоти вживання і тенденції їх розвитку. Взаємодія компонентів у морфологічній структурі сучасних німецьких слів із просторовим значенням. Реконструкція денотативного значення.