Сущность и возможные пути решения проблемы распознания смысла текста, процесс приобретения и аккумулирования фоновых знаний. Особенности страноведческой информации, характеристика межнациональных знаний. Критерии выделения компонентов фоновых знаний.

Изучение аномалии проявляющейся в актуализации "ненормального" мира, имеющей концептуальный характер, тогда как средства выражения могут вполне отвечать принятым стандартам, однако, значительный пласт которых представляют аномалии знакового характера.

Подходы в лингвистике для изучения языкового и метаязыкового сознания. Характеристика индивидуальных смыслов с учетом отражения обыденных и профессиональных представлений о референте. Выявление "естественных" стратегий осознания незнакомых сложных слов.

Исследование проблемы двух видов обыденного сознания – метаязыкового и поэтического. Характеристика метатекстовых извинений, для которых отсутствуют общепринятые правила. Анализ проблемы изучения метатекста (в частности метаоценок) в научной речи.

Поняття "гендеру", значення стереотипів гендерної поведінки в лінгвістиці з позицій постмодернізму. Значення маркованих одиниць мови як фрейм, здатний до "вбудовування" у мережу дискурсу, що задіює регулятивний потенціал гендерних еталонів та стереотипів.

Особливості та закономірності вербалізації концепту "здоров’я" в паремійних одиницях української мови. Визначення різнорівневих репрезентантів мовної об’єктивації концепту в аспекті культурноспецифічних характеристик, його образна та ціннісна складові.

Огляд поглядів вчених на природу концепту. Особливості об’єктивації концепту "зовнішній вигляд людини", його культурний аспект, що виражається в українських фразеологізмах. Багатогранність його складників як яскравих виразників української ментальності.

Дослідження художніх особливостей літератури жанру жахів. Передумови виникнення творів HORROR, основні архетипи та своєрідність зображення персонажів, підгрунтя цього жанру. Твір Б. Стокера "Дракула", засоби створення атмосфери страху, базові лексеми.

Дослідження підходів щодо визначення поняття та характерних ознак концепту PARTNERWAHL. Аналіз його мовних та немовних засобів об’єктивації. Специфіка лінгвальних особливостей, оформлення та використання у віртуальному дискурсі досліджуваного концепту.

Вербалізації концепту recession з позицій лінгвокогнітивного та семіотичного підходів. Механізм його трансформації у жанрах політичного Інтернет-дискурсу. Аргументативна, апелятивна, валоративна і домінантна стратегії дискурсивної реалізації концепту.

Побудова номінативного поля концепту Європа. Установлення перших дат фіксації слова-імені концепту в українських пам’ятках. Обсяг його семантичного простору. Комбінаторні особливості лексем. Інтерпретація мовних та позамовних контекстів їх уживання.

Виявлення особливостей об’єктивації поняттєво-ціннісного, образно-ціннісного та символічного змісту концепту "знаменитість" у сучасному англомовному газетному дискурсі. Кореляти конвенціональних метафор, що прояснюють образний зміст знаменитості.

Сутність, зміст та обсяг поняттєво-ціннісного складника концепту "робота", аналіз семантики його імені, дериватів та утворених за їх участі словосполучень у словникових та дискурсивних контекстах. Визначення корелятів конвенціональних та образних метафор.

Особливості парадигматичних форм простого речення та засоби їх творення на основі морфологічних категорій часу. Способи та співвідносини синтаксичних - індикативних та ірреально-модальних предикативних одиниць у мові художніх творів Ольги Кобилянської.

Особливість встановлення семантичних груп в межах валентних розрядів дієслів. Аналіз головних класів віддієслівних іменників та прикметників. Характеристика семантичних груп лівобічних і правобічних поширювачів іменникових та прикметникових девербативів.

Дослідження об’єктних синтаксем у семантично елементарному й неелементарному простих реченнях. Розподілення за рангами залежно від предикатів. Визначення статусу. З’ясування лексичного наповнення. Аналіз процесів ускладнення. Розгляд позиційних варіантів.

Види мовленнєвої діяльності. Критерії відбору фонетичного мінімуму. Вимоги до вимови учнів. Процес формування слухо-вимовних і ритміко-інтонаційних навичок (на апроксимованому рівні). Ознайомлення зі звуками ІМ. Комплексне вивчення правил артикуляції.

Ознакомление и первичное закрепление новой лексики по теме "Овощи и фрукты". Фонетическая зарядка и первичное закрепление нового материала. Изучение новых словпо теме, чтение их транскрипции. Процесс подведения итогов и объявления домашнего задания.

Розгляд проблеми інфінітивних речень у системі односкладних конструкцій. Аналіз поглядів вчених-лінгвістів на синтаксичну форму інфінітивних речень як незалежного типу односкладних речень. Формування наказових речень з значенням категоричного спонукання.

Основні розділи монографії Б.В. Чернюха. Підхід до вивчення дієслова в латинський мові, взаємодія системи мови і середовища. Основні граматичні засоби вираження аспектуальних значень. Суфіксація як засіб модифікації акціональної семантики дієслова.

Історіографічні оцінки значення махновського руху. Пріоритетні теми для досліджень радянських та емігрантських науковців. Слабкість аргументації західної історіографії. Висвітлення спотвореного характеру повстанського руху під проводом Н. Махна.

З’ясування обов’язкових аспектів, які необхідно брати до уваги, досліджуючи сучасні тенденції в інтерпретуванні лінгвістичної оцінки. Розгляд одного з напрямів вивчення мовної категорії оцінки - розробки лінгвоаксіологічних проблем у вивченні фразеології.

Матрица смежности значений лексических единиц, составляющих понятие "активность". Схема смысловых блоков понятия "активность". Изыскание способов лексико-синтаксического уплотнения научного знания с учетом особенностей и условий восприятия информации.

Правомірність та узагальнення основних підходів до виділення одиниць дискурсу у чотирьох програмах дослідження сучасної антропно зорієнтованої лінгвістики: пізнавальній, ідентифікаційній та комунікативній. Когнітивна лінгвістика та її інструментарій.

Обґрунтування релевантної одиниці перекладознавчого аналізу кінотексту піджанру з огляду на її варіативність залежно від мети та завдань наукової розвідки, жанру чи типу тексту. Елементи кінотексту на мікросинтаксичному та макросинтаксичному рівнях.

Проблема позначення кольору, суть філософських категорій одиничне і особливе, їх зв’язок із загальним у пізнанні. Лінгвофілософські закони, аналіз семантичної структури, лексико-семантичні групи та специфіка функціонування лексем на позначення кольору.

Характеристика однозначных и многозначных слов в русском языке. Рассмотрение понятия прямого и переносного значения (метафора и метонимия). Один из видов метонимических переносов — синекдоха. Различение переносных значений по степени образности.

Дослідження кратності як домінантного категоріального значення сталих дієслівно-іменникових словосполучень. Аналіз можливості вживання семельфактивних і мультиплікативних дієслів у ролі субстантивного компонента сталих дієслівно-іменникових сполучень.

Аналіз особливостей та структурних виявів категорії однорідності на семантико-синтаксичному рівні простого речення. Визначення спільних й відмінних диференційних ознак категорій сурядності та однорідності. Дериваційні параметри однорідних синтаксем.

Рассмотрение аспекта влияния семантического, лексического, прагматического наполнения аргументативных компонентов на выявление однородности или неоднородности этих компонентов. Выделение однородных компонентов посредством апелляции к теории аргументации.