Аналіз дискусійних та актуальних питань формування комунікативної авторитетності учасників спілкування і статусу мовця у російських суспільно-політичних телевізійних передачах. Вплив, здійснюваний на аудиторію глядачів за допомогою іронії та сарказму.

Сутність і відмінні особливості іронії як засобу політичної маніпуляції. Дослідження функціонування іронії у сфері політичної комунікації, а також необхідність врахування в даному процесі екстралінгвістичних, прагматичних і соціокультурних чинників.

Дослідження особливостей іронії як одному із засобів реалізації тролінгу на матеріалі коментарів до стрічки новин, аналітичної статті, ток-шоу. Ознайомлення з результатами мовностилістичного аналізу тролінг-коментарів в українськомовному медіапросторі.

Дослідження іронії як мовного засобу створення комічного ефекту на матеріалі єврейських агломовних жартів. Філософсько-естетичний та лінгвістичний аспекти вивчення іронії. Мовні засоби вираження категорії комічного: гіпербола, каламбур, пародія, парадокс.

У роботі розглядаються особливості іронії як системної мовленнєвої дії, що базується на певній сукупності знань про іронічний тип спілкування. Висловлюється думка про те, що порушення прагматичних правил є єдиним постійним маркером іронічного наміру.

Особливості іронії як системної мовленнєвої дії, що базується на певній сукупності знань про іронічний тип спілкування. Порушення прагматичних правил як єдиний постійний маркер іронічного наміру. Виникнення різних типів іронічних невдач або збоїв.

Розгляд сутності поняття "іронія". Аналіз культурологічного аспекту перекладу. Вивчення способів інтерпретації іронії за допомогою перекладацьких засобів. Відтворення комічного мовою перекладу на прикладі оповідання К. Тухольського "Берлін! Берлін!".

Суть мовленнєвого акту іронії як складної мовленнєвої дії, що є результатом взаємодії іронічного наміру мовця з іллокутивною силою акту, що лежить в основі іронічного висловлення. Контроверсійні підходи до визначення поняття непрямого мовленнєвого акту.

Значення феномену сміху в житті людства, його особливості. Розгляд іронії та її диференційних ознак як філософсько-естетичної та лінгвістичної категорії. Моделі теорій комічного. Цілі іронічного ефекту за емоційним наповненням і прагматичним спрямуванням.

Особливості мовного втілення ПР-жанру урядових прес-конференцій. Комунікативні стратегії і тактики комунікантів іспаномовних урядових прес-конференцій та засоби їх реалізації. Розробка когнітивної карти іспаномовного дискурсу урядових прес-конференцій.

Зміст терміна "гіпертекст" щодо іспаномовного Інтернет-форуму. Структурні особливості організації іспаномовних Інтернет-форумів із проблематики родинних стосунків. Типові комунікативні стратегії й тактики їх побудови, різнорівневі стилістичні засоби.

Визначення фонографічних, лексико-стилістичних, синтаксичних засобів творення аргументації у рекламному дискурсі і аналіз методів адекватного відтворення їх у перекладі. Розгляд взаємозв'язку вербальних та невербальних компонентів рекламного дискурсу.

Жанрові особливості народних казок і виокремлення казки з-поміж суміжних жанрових утворень. Лінгвопрагматичні особливості структурних компонентів іспанського казкового тексту. Мовні засоби інтенсифікації прагматичного впливу в текстах іспанських казок.

Механізми креативності когнітивних процесів та мовні засоби їхньої вербалізації в іспанських поетичних текстах другої половини ХХ століття. Аналіз мовних чинників концептуалізації та ментальної репрезентації концептів іспанського поетичного дискурсу.

Розглядаються різні підходи до визначення антропонімів з символічними конотаціями, розкривається поняття антропоніма-символа як лінгвокультурного феномена, виявляються семантичні особливості антропонімів-символів. Власне ім’я як частина мови та культури.

Аналіз лексико-семантичних груп іменників на позначення віку людини, які вперше у вітчизняній лінгвістиці постали предметом зіставного аналізу в двох неспоріднених мовних культурах. Визначення конотативних лексем, що називають особу за віковою ознакою.

Дослідження етнолінгвістичних витоків формування топоніміки північної Донеччини. Регіональні особливості найменувань географічних ойконімів і гідронімів. Зв’язок топонімної системи з її історичним минулим, культурними й ментальними ознаками народностей.

Розкриття історії слов'янсько(українсько)-балтійських мовознавчих та культурницьких зв'язків. Розгляд історико-культурних, лінгвістично-філологічних та геополітичних відносин народів Балтії та України. Аналіз особливостей міжкультурного обміну.

Необхідність урахування неформальних ознак як важливої умови для встановлення правильної етимології слова. Перехід від дослідження внутрішньо системних мовних зв’язків до вивчення мовних явищ у більш широкому розумінні. Аналіз семантики окремого слова.

Графо-вимовна невідповідність сучасної англійської мови як результат багатовікової історії становлення країни як нації. Процес становлення англійської орфографії. Невідповідність графічної та фонетичної оболонки запозичених слів сучасної англійської мови.

Історія дослідження семантичних полів від другої половини ХІХ століття до наших днів. Розгляд концепцій закордонних та українських лінгвістів. Ономасіологічний та семасіологічний підходи до вивчення семантичних полів. Основи сучасної лексичної семантики.

Аналіз і опис префіксальних неологізмів англійської мови, зафіксованих у лексикографічних джерелах ХХ століття, з точки зору їхньої інноваційної активності, мовної стійкості, категоріальної належності та когнітивно-ономасіологічного моделювання.

Вивчення передумов у вивченні іноземних мов у школах у Чеській Республіці. Обґрунтування актуальності вивчення та узагальнення зарубіжного досвіду у здійсненні реформ в іншомовній освіті. Аналіз розподілу навчальних годин для вивчення іноземних мов.

Виявлення сукупності номінацій лексем на позначення поняття "гріх" у германських і слов’янських мовах. Зміни значення релігійно-правової термінології в лексико-семантичній системі індоєвропейських мов. Еволюційні моделі семантики та їх будова.

Подана Соколовим оцінка поглядів Потебні на генетичні зв’язки мов, фонетичний закон і аналогію. Взаємозв’язки східнослов’янських мов зі старослов’янською в працях Потебні з позицій порівняльно-історичного методу. Концепція кількісних змін приголосних.

Проблеми вербалізації емоцій як об'єкт інтенсивного аналізу в когнітивній лінгвістиці. Експресиви і тлумачення їх статусу в теорії мовленнєвих актів. Статус й зміни експресивних мовленнєвих актів негативної емоційності в англійському дискурсі XVI-XX ст.

Характеристика специфічних особливостей в розходженні між їдишем та німецькою мовою на фонетичному рівні у сфері вокалізму. Взаємодія верхньонімецьких діалектів з семітським і слов'янським мовними елементами - одні з основних причин виникнення їдишу.

Аналіз теоретичних основ і основних тенденцій розвитку семіотичного літературознавства. Загальні властивості знакових систем, загальні теорії знаків і систем. Визначення проблематики використання структурно-семіотичних методів у вивченні літератури.

Аналіз суфіксальної системи, елементи якої є активними засобами формо- і словотворення, продуктивними дієслівними суфіксами чи суфіксами віддієслівних дериватів. Когнітивне дослідження похідних слів. Роль демінутивної семантики в історичній суфіксації.

Особливості розгляду історичної топографії залежно від часового та територіального вимірів. Особливості студій історичної топографії міст Галичини, Волині, Поділля. Аспекти історичної топографії українських міст середньовіччя та раннього нового часу.