Визначення основних ознак і типів омонімів на підставі аналізу лінгвістичних праць українських і зарубіжних учених та їх місце у лексичній системі мови. Критерії розрізнення полісемії і омонімії. Причини виникнення омонімів та проблема міжмовної омонімії.

Зіставлення компонентів внутрішньомовних оморядів на основі категорії маркованості, що корелює з когнітивним оператором норми чи відхилення від норми. Визначення наявності маркованих і немаркованих компонентів в оморяді і синергетичної потенції омонімії.

Вивчення феномену омонімії в сучасній англійській термінологічній підсистемі насособудування. Аналіз субмови насособудування свідчить, що міждисциплінарні омоніми не мають ні негативних, ні позитивних рис. Розглянуто міждисциплінарні терміни-омоніми.

Поняття омонімії у групах власних назв англійської мови. Класифікація та особливості функціонування англійських омонімів. Омонім та його види. Елементи англійських топонімів. Значення власних імен і їх зв’язок з носіями. Омонімія в індоєвропейських мовах.

Характеристика актуальности проблемы взаимосвязи сомнологии и лингвистики. Обоснование необходимости лингвистического корректирования научного подхода в исследовании сомнологических феноменов. Анализ природы сновидений в человеческой жизни и культуре.

Рассмотрение термина "онимическая ситуация", отслеживание его истории в ономастике. Методика исследования онимических ситуаций в городской среде. Описание особенностей онимических ситуаций в городах Ярославской области конца XVIII - начала XIX в.

Зібрано онімний матеріал із писемних пам’яток XIV-XVIII ст., які увійшли до корпусу джерел українських історичних словників. Аналіз структури цих найменувань. Традиційність творення власних назв з коренем крас- (красн-) у сучасному мовному просторі.

З’ясування ролі і питомої ваги власних назв у структурі ідіостилю Є. Маланюка, здійсненому на матеріалі збірки поезій "Перстень і посох". Виявлення значеннєво-ціннісних пріоритетів авторського світобачення, реалізованих через спектр онімних маркерів.

З’ясувано роль і питому вагу власних назв у структурі ідіостилю Є. Маланюка, здійсненому на матеріалі збірки поезій "Перстень і посох" Є. Маланюка. Також доведено, що онімікон досліджуваного автора максимально яскраво відображає його картину світу.

Проблема відтворення власних назв в українських перекладах художньої літератури. Аналіз способів класифікації онімів, функції власних назв та їхнє значення у художньому дискурсі. Онімний простір англійського письменника в жанрі детективної літератури.

Особливості вибору засобів номінацій осіб: апелятивної та онімної. Закономірності формування системи іменувань персонажів у малій прозі І. Франка, ступінь відбиття в цій системі реальних мовних формул. Поняття семантики літературно-художніх антропонімів.

Дослідження найбільш популярних запитів в українському секторі Інтернету протягом 2013 року. Розгляд розважальної продукції телебачення України та Голівуду. Реакція українського ономастичного ландшафту на нові тренди року разом зі світовим товариством.

Онімний простір як складник формування картини світу художнього тексту. Аналіз типів онімів у збірці М. Черемшини "Село за війни". Ономастична лексика збірки як вагомий художньо-виражальний засіб, виразний маркер авторського індивідуального стилю.

Суть онімного простору роману Асімана "Назви мене своїм ім’ям" за класами, структурою та стилістичними функціями. Класифікація власних назв відповідно до ономастичних розрядів. Розгляд оніми відповідно до об’єктів номінації та за стилістичними функціями.

Характеристика функціонування власних назв у мемному контексті. Власні назви як органічна частина культурного фону. Відображення во власних назвах в мемоплексах реакції суспільства під час глобальної пандемії. Дослідження їх онімних компонентів.

Мовні засоби створення оніричного дискурсу у фентезійних творах українських письменників. Лексичні маркери, що відмежовують оніричний текст від художнього тексту. Сюжетотвірні та текстотвірні функції літературних сновидінь у художньому світі фентезі.

Вивчення художньої репрезентації оніричних станів як одного з типів змінених станів свідомості в образному просторі сучасної англомовної крос-культурної прози. Модус транскультурної гібридної квазісвідомості. Рівень активності персонажної свідомості.

Проаналізовано лексичні новотвори, мотивувальною базою яких є прізвище кандидата на пост Президента України і вже новообраного – шостого Гаранта Конституції України В. Зеленського. З’ясовано специфіку семантики, конотативний потенціал цього розряду слів.

Описание ономасиологических классов атрибутивных композитов. Рассмотрение проблемы формирования семантической структуры композитов, образованных на базе атрибутивных словосочетаний. Структура ономасиологического класса универбализационных композитов.

Проблема выделения основных ономасиологических классов квазикомпозитов, направления их создания. Теория В. Теркулова о трехчленной структуре ономасиологического класса универбализационных композитов. Семантическое тождество с производящим словосочетанием.

Изучение сложных прилагательных с точки зрения их ономасиологической структуры как одна из наиболее спорных проблем в современной лингвистике. Описание основных ономасиологических классов прилагательных-квазикомпозитов, схема и подходы к их исследованию.

Анализ лексических новообразований специальных "словотворческих" интернет-сайтов "Дар слова", "Смыслы слов", "Неологизм года" в рамках ономасиологического подхода. Рассмотрение новых лексем, предлагаемых участниками словотворческих интернет-сайтов.

Сущность ономасиологии как отрасли семантики, изучающей наименования и использование языковых средств для обозначения внеязыковых объектов. Характерные черты тематической группы зоонимов. Особенности образования собственных имен (кличек) животных.

Виявлено, що ономасіологічна структура є упорядкуванням внутрішньої форми слова, тому вчення про внутрішню форму слова передує аналізу поняття ономасіологічної структури. Феномен агресії, одиниці на його позначення в мовному і мовленнєвому ракурсах.

Дослідження німецьких антонімів-іменників словотвірної природи з позицій ономасіологічного підходу. Мотиваційні особливості словотвірних антонімічних найменувань, сфера їх ономасіологічного базису та ономасіологічних ознак, змістових відношень між ними.

Опис лексичного способу вираження заперечення, використання можливостей внутрішньої форми слова, що має у своєму семному складі негативну семантику. Порівняльний аналіз внутрішньолексемного заперечення в англійському та українському діловому мовленні.

Номени, які репрезентують рослини в українських східнослобожанських говірках. Аналіз назв корисних рослин у них за принципами номінації, мотиваційними ознаками та типами мотиваційного значення. Способи однослівної, багатослівної номінації флорооб’єктів.

Опис внеску видатного українського мовознавця В.В. Німчука в розбудову української ономастики. Його участь у роботі Української ономастичної комісії, аналіз теоретичних праць мовознавця, які визначили засади збирання та дослідження онімного матеріалу.

Розгляд поняття та змісту предмету ономастики (топоніми, ергоніми, хрематоніми). Сукупність усіх Власних назв мови становить її ономастичний простір. Розвиток ономастики в Україні почався з розробки питань топоніміки і, меншою мірою, антропоніміки.

Особливості передачі найменувань, вжитих в циклі романів сучасної англійської письменниці Дж.К. Ролінґ. Стилістичні засоби перекладу онімів на українській й російській мовах. Типи деформації авторського тексту при іншомовній передачі імен власних.