Іншомовна лексика в покутських говірках (на матеріалі сіл Стецеви і Стецівки Снятинської територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області)

Размещено на http://allbest.ru

ІНШОМОВНА ЛЕКСИКА В ПОКУТСЬКИХ ГОВІРКАХ (НА МАТЕРІАЛІ СІЛ СТЕЦЕВИ І СТЕЦІВКИ СНЯТИНСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ КОЛОМИЙСЬКОГО РАЙОНУ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Світлана Личук,

У статті висвітлено один із продуктивних способів поповнення фонду західноукраїнської діалектної термінології - запозичення. У дослідженні наведено частину зібраної діалектної лексики, котра активно вживається в мовному потоці жителів покутських говірок Стецеви і Стецівки та прилеглих територій, що належать до Снятинської об'єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області.. Найбільше запозичень - з польської, німецької, російської мов, що зумовлено різними історичними, політичними, культурними умовами, в яких перебував регіон. Зафіксовано також запозичення з французької, англійської, латинської, угорської та інших мов. Мета статті - виявити та дослідити особливості чужомовних запозичень, продемонструвати новий фактичний матеріал, що поповнює національний лексис. Методологія розвідки передбачає використання таких загальнонаукових методів: системного, зіставлення, порівняльного, систематизації. Наукова новизна дослідження полягає в особливій увазі до лексикографічного вивчення загальної лексики та наукового осмислення досліджуваного сегмента діалектної лексики в окремому регіоні України. Відображено частину лексики, її особливості та результати дослідження з аналізом фактичного матеріалу. У досліджуваних говірках використовується лексика, властива мовленню мешканців Покуття та прилеглих територій, частково інших говорів. Говірки Стецеви і Стецівки не претендують на якісь фонетичні, граматичні та інші особливості, які могли б бути відсутні в інших покутських говірках, хоча в них можна знайти й окремі незначні фонетичні, лексичні, граматичні, синтаксичні відмінності. Висновки. Діалектне мовлення системно організоване на всіх мовних рівнях. Це цілісна комунікативна система, в якій своєрідно-говіркові мовні властивості органічно поєднані з загальнонародними, літературними як визначальними і кількісно найповніше виявленими.

Ключові слова: говірка, запозичення, діалектна лексика, полонізми, германізми.

SvUlana LYCHUK,

FOREIGN LANGUAGE VOCABULARY IN POKUT DIALECTS (ON THE MATERIAL OF THE VILLAGES OF STETSEVA AND STETSIVKA OF THE SNIATYN TERRITORIAL COMMUNITY OF THE KOLOMYIA DISTRICT OF THE IVANO-FRANKIVSK REGION)

The article highlights one of the productive ways to replenish the fund of Western Ukrainian dialect terminology - borrowing. The publication presents a part of the collected dialect vocabulary, which is actively used in the language flow of the inhabitants of Pokut dialects Stetseva and Stetsivka and adjacent territories belonging to the Sniatyn united territorial community of Kolomyia district of Ivano-Frankivsk region, Ukraine. Most borrowings -from Polish, German, Russian, due to different historical, political, cultural conditions in which the region was. Borrowings from French, English, Latin, Hungarian and other languages were also recorded. The purpose of the article is to identify and investigate the peculiarities of foreign borrowings, to demonstrate new factual material that complements the national lexicon. The methodology of intelligence involves the use of the following general scientific methods: system, comparison, comparative, systematization. The scientific novelty of the study lies in the special attention to the lexicographic study of general vocabulary and scientific understanding of the studied segment of dialect vocabulary in a particular region of Ukraine. It reflects part of the vocabulary, its features and research results with analysis offactual material. The studied dialects use the vocabulary that is characteristic of the speech of the inhabitants of Pokuttya and the surrounding areas, partly other dialects. The dialects of Stetseva and Stetsivka do not claim any special phonetic, grammatical and other features that might be absent in other Pokut dialects, although they can be found in some minor phonetic, lexical, grammatical, syntactic differences. Conclusions. Dialect speech is systematically organized at all language levels. It is a holistic communicative system in which the peculiar speech-language properties are organically combined with the national, literary as defining and quantitatively most fully expressed.

західноукраїнська діалектна лексика термінологія запозичення покутські говірки

Актуальність теми дослідження. Запозичення слів - один із продуктивних способів поповнення лексичного складу кожної мови. Запозиченню лексики сприяли історичні, політичні, культурні умови, в яких перебувало Покуття, зокрема впливи Польщі, Австро-Угорщини, Росії, Німеччини.

У лексичному складі говірок Стецеви і Стецівки, як зрештою, і в інших прикарпатських говірках, є багато слів, запозичених з інших мов: німецької, польської, а через них - і з інших європейських мов: угорської, французької, англійської тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різнобічні дослідження шляхів та історії поширення запозичень в українську мову знаходимо у працях мовознавців: П. Гриценка (Гриценко, 2014: 325-349), О. Гвоздяк (Гвоздяк, 2009: 42-44), М. Кочергана (Кочерган, 1997: 19-24), Я. Закрев- ської (Закревська, 2000), М. Лесюка (Лесюк, 2008: 80), В. Лопушанського (Лопушанський, 2011), Т Пиц (Пиц, 2013: 84-99), О. Прасол (Прасол, 2014: 42-49) та багатьох інших.

Мета статті - виявити та дослідити особливості чужомовних запозичень, продемонструвати новий фактичний матеріал, що поповнює національний лексис.

Виклад основного матеріалу. У досліджуваних говірках засвідчено явище субституції - заміну в запозичених словах чужого звука своїм. Загалом воно властиве українській літературній мові. Найпоширенішим є факт заміни глухої губно-зубної фонеми [ф] в усіх словах. Під впливом літературної мови таке явище поширюється на мовлення стецівчан. Заступається ця фонема іншою у власних іменах, таких як: Степан, діалектні варіанти: Штифан, Штефан, Штефко, Штіфка, Штифунка; Йосип, діалектні варіанти: Йосиф, Йосифко, Йосифуньо; у жіночих відповідниках: Степанія - Штефанія, Штефа, Штефка, Штефчик, Стефа, Штифаниха. Старше покоління вимовляє подібні слова таким чином: файний - «гарний, красивий», файно - «гарно, красиво, прекрасно, чудово», файнезно - «дуже гарно, пречудово», фана - «прапор», фасувати/ розфасувати - «розділяти, видаючи щось, виділяти за нормою», ф'іра - «віз, підвода», ф'ірман - «їздовий», ф'ірманити/поф'ірманити, в'ідф'ірманити - «правити кіньми, працювати фірманом (див.)», фертик - «кінець, досить», фарнути - «украсти», фасул'і - «квасоля», фасул'енка - «бадилля квасолі», фист - «дуже, сильно», фам'іл'ійо - «дальша, далека родина», фам'іл'йант-«родич», фам'іл'йантка-«родичка», фал'чтиї - «фальшивий», файстриґувати/ сфайстриґувати - «наживлювати, пришивати нитками тимчасово», фщкати/фщкнути (про корову, коня) - «бити (задньою) ногою, викидати ноги, підстрибуючи», фуц'кати/зафуц'кати - «забруднювати (переважно про одяг)», ф'іукати/ ф'іукнути - 1. «відвигукове, звуконаслідуване (< фів), свистати, посвистувати». 2. (про корову, коня) «бити (задньою) ногою, викидати ноги, підстрибуючи», ф'іфа - «чванлива дівчина; кокетка», ф'іфак - «самовпевнений хлопець», фрайер - «самовпевнений хлопець, задавака», фрайерка - «самовпевнена дівчина», ф'іст - «хвіст», фостач - «тварина з довгим хвостом», фоса - «канава, рів уздовж дороги», фошкати/в'іфоштти - «заходити і виходити по кілька разів з/у приміщення», фалити/пофалити - «хвалити/похвалити», фраї - «воля, свобода», фр'езер - «перукар», фрез'ерн'а - «перукарня», фол'тти/фол'кнути, фол'кот'іти (фол'кок'іти) - «кипіти, утворюючи бульки», фур'ети/фурнути - «кидати/кинути», фурт і водно - «завжди, постійно», футро - 1. «хутро». 2. «вікна і двері», футрува'ти/зафутрувати - «ставити/вставити вікна і двері», фустка - «хустка», луфт - «повітря», лУфтувати/прол'фтувати - «провітрювати/провітрити», трафити - «потрапити, поцілити», шуфл'ада - «шухляда» тощо.

Західні українські землі тривалий час, у період між Першою і Другою світовими війнами, перебували під окупацією Польської Республіки, зокрема й Покуття, тому мешканці цих територій відчували на собі польськомовний вплив. У говірках найбільшу кількість запозичень становлять полонізми або слова з інших мов, що зайшли в українську мову через посередництво польської мови (чеської і словацької): ал'сірм - «тривога», ал'армовиї - «терміновий, швидкий, негайний», ал'армово - «терміново, швидко, негайно», б'ін'карт - 1. «байстрюк; позашлюбна дитина».

«курчата, які вилупилися з яєць, що нанесла курка і сама висиділа», брундзовиї - «бронзовий, коричневий», брунзул'ет, брунзул'е - «браслет»,

Key words: dialect, borrowing, dialect vocabulary, Polonisms, Germanisms.

вар'ійат, вар'йат - «відчайдушна, неврівноважена людина, яка робить необдумані, інколи ризиковані кроки», луфко, олуфко - «олівець», вел'он, вел'ін - «весільне вбрання молодої на голову, фата», дзиґарок, зиґарок - «годинник», дзиґар, дзиґар', зиґар, зиґар' - «сигарета», ґвир - «рушниця», ґ'Ємба, ґ'амба - «рот», кс'ондз, кс'онз - «священник», пател'н'а - «сковорідка», кл'оцки - «страва з вареного тіста», кавалок - 1. «шматок, кусок, уривок чогось». 2. «танець», поделко, пуделко - «коробка, коробочка», спац'ір, спац'ер - «прогулянка», тЄн'ґиї, тЄн'ґіі - «товстий, грубий», таниї - «дешевий», тано - «дешево», моцниї -

1. «здоровий». 2. «міцний (про напиток)», цирета - «гумовий чи штучний непромокальний матеріал», опЄцок- «частина печі», шпитал '-«лікарня» тощо.

Досить звичними є германізми, які прижились у говірках Стецеви і Стецівки в часи австро- німецької окупації території України військами кайзерівської Німеччини й Австро-Угорської монархії та під час Другої світової війни. Наводимо найбільш уживані: братрура - «духовка, маленька металева пічка, вмонтована у грубу(піч)», васирваґа - «рівень», гал'ба - «скляний кухоль ємністю пів літра», гал'ма - «гальмо», ґл'анц - «блиск», ґл'анцпап'ір - «шліфувальний папір», ґл'анцувати/поґл'анцувати - «чистити/ почистити до блиску», ґанц - «зовсім, цілком», г'імбл'увати/пог'імбл'увати - «стругати дерево, обробляти деревину», гиндл'увати - «торгувати, перепродувати», пл'ац - 1. «місце». 2. «частина земельного наділу для будівництва», Урл'оп - «відпустка» (увійшло через польську мову), цур'ік - «команда коневі “назад”», цур'ікати/ цур'ікнути - «давати конем назад», ц'інґир, ц'ін'ґир, ц'ін'ґир' - «стрілка годинника», шваґ'ір, шваґ'ер, шваґро - «чоловік сестри, брат чоловіка чи дружини», фертик - «кінець, досить», шлус - «все, кінець, завершення будь-якої дії», шлус, Парану: по кохан'у! - «про розрив відносин», штуркати/ штуркнути - «штовхати/штовхнути» тощо.

Є також запозичення з англійської, латинської, французької, білоруської, чеської, ромської, російської, румунської мов, які становлять поодинокі вкраплення у говірках. Наводимо фрагмент словника іншомовної лексики (табл. 1).

Таблиця 1

ЦВИК, -а, ч. р. ЦВИКІ, мн. (біл. цвек). Цвях, цвяхи. Купи бірших і менших цвиків, аби ни йти два рази. Треба забити дошку, бо відорваласи.

ЧУПИР, чупру, ч. р. (пол. cypel - мис). Чуприна. То хто колис виґіу, аби хлопиц ходиу з доугим чупром. Родичі були би повімикали с корінєм.

ШАЛІК, ШАЛЯ, -а, ч. р. (нім. scharpe - шарф, schal - шаль). Шарф. Ни забудь свій шалік. Він у шафі. Мої друзі купили мамі з татом по шалі на День нарожинє.

ШАНИЦ, -а, ч. р. (нім. schanze - окіп, земляне укріплення). 1. Канал, штучно створений рукав для відведення води з певною метою. Вікопай малий шаниц, аби вода стікала з городу. 2. Рів із насипом край поля для обмеження заїзду на нього. Тракторі копают шанці навкуг колгоспного поля, бо люди машинами заїхают і крадут городину. 3. Продовгувата канава різного розміру по краях дороги. Дощі позабивали шанці коло дороги. Мус прокопати трохі, би вода мала куда стікати. 4. Продовгувата канава, заросла рослинністю, де косять траву чи випасають птицю. Ґіти, попасіт трохі гуси у шанци. Дивіцци, шоб на дорогу ни йшли.

ШВАҐП», ШВАҐЄР, ШВАҐРО, -а, ч. р. (нім. schwieger - батьки чоловіка чи жінки). Чоловік сестри, брат чоловіка чи дружини. Мільо хокь ни вжинивси зо мноу, али по привицці називаї чоловіка систри шваґром. ШЛЮС, -у, ч. р. (нім. schlus, schlusse - кінець, закінчення). Все, кінець, завершення будь-якої дії. Доробимо цю роботу і шлюс.

ШМЕЛЬЦ, -у, ч. р. (нім. schmutz - бруд). Що-небудь дрібного розміру. Треба було купити біршої тульки, а ни цего шмельцу Най буди дорощи, али є шо їсти.

ШУФЛЯДА, -и, ж. р. (біл. шуфляда, шухляда). Шухляда. Твої таблєтки віт серца поклала у шуфляду.

Висновки. Вивчення запозичених слів має свою історію в українському мовознавстві. Це перше комплексне виявлення і дослідження чужомовної лексики говірок Стецеви і Стецівки та аналіз адаптації іншомовних лексичних елементів у новому мовному середовищі. Їх відмінності від української літературної мови добре видно з фрагмента лексикону корінних жителів, який ми подали у цій статті.

Аналіз покутських діалектів та зроблені узагальнення відкривають перспективи для нових наукових досліджень, присвячених проблемам граматичного діалектно-літературного та міжмовного контактування, відмінностей між ними.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Астаф'єва М., Воронич Г. Словник гуцульських говірок Річки та Яворова: у 4-х книгах. Івано-Франківськ : Місто НВ, 2014. 516 с.

2. Гвоздяк О. Інтеграція побутової лексики в українсько-німецько-угорських міжговіркових контактах (Мукачівщина). Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. 2009. Вип. 13. С. 42-44.

3. Гриценко С. Історія дослідження українського лексикону XVI-XVII ст. StudiaLinguistica. 2014. Вип. 8. C. 325-349.

4. Закревська Я. Покутсько-буковинський говір. Українська мова : енциклопедія / за ред. В. Русанівського. Київ : Українська енциклопедія, 2000.

5. Кочерган М. Німецькі лексичні запозичення в південно-західних говорах української мови. Мовознавство. 1997. № 1. С. 19-24.

6. Лесюк М. Мовний світ сучасного гуцульського села (Ковалівка Коломийського району). Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2008. 328 с.

7. Личук С. Словник народних географічних назв Івано-Франківщини. Івано-Франківськ : Місто НВ, 2018. 312 с.

8. Лопушанський В., Пиц Т. Німецькомовні лексичні запозичення у південно-західних говорах України : навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів. Дрогобич : Посвіт, 2011. 122 с.

9. Павчак С. Словник покутського говору, чч. І-iV (А-Д, 1046 слів). Альм. «Ямгорів», Городенка, 2014 ; 2016 ; 2017 ; 2018; чч. 24-25, 27-29. С. 205-223, 242-279, 269-284, 169-202.

10. Пиц Т. До історії дослідження німецьких запозичених слів в українській мові. Українська мова. 2013. № 2. С. 84-99.

11. Прасол О. Історія дослідження явища запозичення в українському мовознавстві: проблемні питання. Лінгвістичні дослідження. 2014. Вип. 37. С. 42-49.

12. Словник іншомовних слів / за ред. О. Мельничука. Київ, 1985. 776 с.

13. Lychuk S. Theoretical and methodological principles of the research of national geographical lexis by Slavic and Ukrainian linguists (based on Ivano-Frankivsk Region, Ukraine). Acta onomastica LXI/1. 2020. Р. 136-152.

Размещено на Allbest.ru