Інформаційно-комп’ютерні технології як об’єкт лінгвістичного дослідження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківського національного університет міського господарства

імені О.М. Бекетова

Інформаційно-комп'ютерні технології як об'єкт лінгвістичного дослідження

Олена Гаврилова, старший викладач кафедри іноземних мов

Ольга Гнатишева, викладач кафедри іноземних мов

Харків, Україна

Анотація

Розвиток мовних процесів, поява великої кількості лексичних новотворів створюють передумови для вивчення лексики, що тільки виникла в мові, незалежно від того, чи є вона спеціальною, професійною чи жаргонною. Виникає потреба описати, систематизувати та проаналізувати механізм проникнення новоутвореної лексики інформаційно-комп'ютерних технологій у загальнолітературну та загальновживану мову, особливості її сприйняття та використання носіями мови, а також спробу уточнити термінологічну лексику, і неологізмів за межами науково-технічної галузі та визначення її ролі у збагаченні словникового складу загальнолітературної мови.

Термін ІКТ також використовується для позначення інтеграції аудіовізуальних і телефонних мереж з комп'ютерними мережами в єдину систему. Спеціальні номінації, що діють у професійній мові сфери ІКТ, можуть бути представлені у вигляді структури поля. Єдиного методу побудови термінологічних полів не існує. Термінологічні поля можна організовувати горизонтально та вертикально. При вивченні вертикальної організації основним завданням є виявлення субполів і мікрополів, а також зв'язків, що об'єднують їх в єдине ціле. У такий спосіб розкривається логіко-понятійна структура термінополя. При вивченні горизонтальної структури створюється лексико-семантична модель, в якій також виділені підполя і мікрополя, що складаються з термінів, загальновживаних слів, професіоналізмів, професійних жаргонізмів і сленгу.

Динаміка в лексиці призводить до формування лексичних новотворів. До появи мовних інновацій призводить ряд факторів: необхідність мовної зміни, її доцільність, невідповідність норми актуальному моменту, нерозуміння інформації та ін. У нелітературній лексиці процес старіння і новоутворення відбувається більш стихійно і на нього впливає багато факторів, головними з яких є «милозвучність», вдала одиниця чи компактність, місткість професіоналізмів - з одного боку, з іншого - «милозвучність», «милозвучність», «звичайність» і «компактність», з іншого боку, «професіоналізм». а з іншого - актуальність поняття для мовців.

Ключові слова: інформаційно-комп'ютерні технології, термінополе, мікропіле, лексико-семантична модель, термін ядерної зони.

Abstract

Olena HAVRYLOVA,

Senior Lecturer at the Foreign Languages Department Kharkiv National University of Urban Econonomy named after O.M. Beketov (Kharkiv, Ukraine)

Olga HNATYSHEVA,

Lecturer of Foreign Languages Department Kharkiv National University of Urban Econonomy named after O.M. Beketov (Kharkiv, Ukraine)

INFORMATION AND COMPUTER TECHNOLOGIES AS AN OBJECT OF LINGUISTIC RESEARCH

The development of language processes, the emergence of a large number of lexical innovations create the preconditions for studying vocabulary that has just appeared in the language, regardless of whether it is special, professional or

slang. There is a need to describe, systematize and analyze the mechanism ofpenetration of newly formed vocabulary of information and computer technologies in general literary and commonly used language, features of its perception and use by native speakers, as well as an attempt to clarify terminological vocabulary and neologisms outside the scientific and technical field and determining its role in enriching the vocabulary of the general literary language.

The term ICT is also used to refer to the integration of audiovisual and telephone networks with computer networks into a single system. Special nominations operating in the professional language of the ICT field can be presented in the form of a field structure. There is no single method for constructing terminological fields. Terminology fields can be organized horizontally and vertically. In the study of vertical organization, the main task is to identify subfields and microfields, as well as the links that unite them into a single whole. In this way the logical-conceptual structure of the term field is revealed. When studying the horizontal structure, a lexical-semantic model is created, in which subfields and microfields are also distinguished, consisting of terms, commonly used words, professionalisms, professional jargons and slang.

Dynamics in vocabulary leads to the formation of lexical innovations. A number of factors lead to the emergence of language innovations: the need for language change, its feasibility, the inconsistency of the norm with the current moment, the lack of understanding of information, and others. In non-literary vocabulary, the process of aging and neoplasm occurs more spontaneously and is influenced by many factors, the main of which are "melodiousness", the success of the slang unit or compactness, the capacity of professionalism - on the one hand, and on the other - the relevance of the concept for speakers.

Key words: information and computer technologies, terminpole, micropyle, lexical-semantic model, nuclear zone term.

Постановка проблеми

Динамічний розвиток мовних процесів, поява великої кількості лексичних інновацій створюють передумови для вивчення лексики, яка щойно з'явилася у мові, незалежно від того чи є вона спеціальною, професійною чи жаргонною. Відокремлюються нові, вузькоспеціалізовані галузі, які обслуговуються певною термінологією, що раніше не була предметом наукового дослідження. Розвиток науки і техніки спричиняє появу нових понять та слів, що їх називають та нових терміносистем, що зумовлює актуальність дослідження. Терміни відображають зміст галузей знань, які розвиваються, передають новостворені поняття та ті, що вже існують у науці і техніці, служать назвою нових предметів, явищ, процесів, приладів, пристосувань і пристроїв.

Актуальність теми дослідження визначається необхідністю опису, систематизації і аналізу механізму проникнення новоутвореної лексики інформаційно-комп'ютерних технологій у загальнолітературну та загальновживану мову, особливостей її сприйняття і вживання носіями мови, що також робить актуальною спробу освітлення термінологічної лексики та неологізмів поза науково- технічною сферою вживання і сприяє визначенню її ролі у збагаченні словникового складу загальнолітературної мови. Мета статті - виокремити нову категорію понять у галузі новітніх технологій, описати її складові та лексичний склад. Для розкриття теми дослідження була використана лексика ІКТ тому, що зазначена професійна складова має особливе значення в житті сучасного суспільства.

Аналіз досліджень

У сучасній українській мові, незважаючи на бурхливий розвиток термі- нознавства, не існує наукових робіт, у яких би системно досліджувалося становлення й перспективи розвитку термінів названої галузі. Відомі дослідження українських термінознавців А. Д'якова, Т Кияка, З. Куделько (2000), І. Кочан (2013), Г Мацюк (1994), Г Наконечної (1997), Т Панько (1994), Л. Полюги (2002), Л. Симоненко (2009) та ін., стосуються загальних проблем унормування української термінології та торкаються питань мовного забезпечення технічних галузей науки. Описом і мовознавчим аналізом комп'ютерної термінології займалися Малицька В.А. «Термі- носистема галузі інформаційних технологій у сучасній китайській мові: системно-структурний та когнітивний аспекти» (2010), Щур І.І. «Укра- їнськомовний комп'ютерний сленг: формування і функціонування» (2006), Дерба С.М. «Українська термінологія в галузі прикладної (комп'ютерної) лінгвістики (логіко-лінгвістичний аналіз)» (2008).

Термін «інформаційні технології» в його сучасному розумінні вперше з'явився у 1958 році у статті, опублікованій авторами Гарольдом Дж. Лівіттом та Томасом Л.Уіслером у Harvard Business Review. Вони прокоментували, що «у нової технології ще немає єдиного встановленого імені. Ми будемо називати це інформаційними технологіями». Інформаційні технології почали активно розвиватися з 1960-х років разом з появою і розвитком перших інформаційних систем. До теперішнього часу вони пройшли кілька еволюційних етапів, зміна яких визначалася, головним чином, розвитком науково-технічного прогресу, появою нових технічних засобів переробки інформації та нових лексичних одиниць, які їх називають.

Впровадження персонального комп'ютера в інформаційну сферу та застосування телекомунікаційних засобів зв'язку визначили новий етап розвитку інформаційних технологій і, як наслідок, зміну їх назви шляхом приєднання одного з синонімів: «нові», «комп'ютерні» або «сучасні».

Методи дослідження. У дослідженні використано описовий метод, застосування якого дало змогу систематизувати досліджувані одиниці, метод структурно-семантичного аналізу для виявлення особливостей структури, а також метод аналізу словникових дефініцій для визначення семантики лексичних одиниць. Для узагальнення і класифікації лексичних одиниць залучено елементи компонентного аналізу.

Виклад основного матеріалу

Сьогодні інформаційні та комп'ютерні технології (ІКТ) охоплюють усі технології, що дозволяють обробку інформації і забезпечення різних форм зв'язку. Термін ІКТ також використовується на позначення об'єднання аудіовізуальних та телефонних мереж з комп'ютерними мережами в єдину систему. Ключовою ідеєю ІКТ є те, що пристрої зберігання інформації можуть вільно комуні- кувати через медіа спосіб з мережами зв'язку та обчислювальними системами. Під терміном інформаційно-комп'ютерні технології розуміємо технології, які ґрунтуються на застосуванні комп'ютерів та комп'ютерної техніки, активній участі користувачів-непрофесіоналів у галузі програмування та інформаційному процесі, широкому використанні прикладних програм, доступу користувачів до віддалених баз даних та програм, завдяки комунікаційним мережам. Інформаційно- комп'ютерні технології охоплюють усі ресурси, необхідні для управління інформацією, особливо комп'ютери, програмне забезпечення та мережі, необхідні для створення, зберігання, управління, передачі і пошуку інформації. лексика мова загальнолітературний

Лексика інформаційно-комп'ютерних технологій з'явилася порівняно нещодавно і зараз стрімко поповнюється і вдосконалюється, відображаючи процеси ускладнення й модернізації в самій галузі комп'ютерів і інформаційних систем. Динаміка розвитку галузі інформаційно-комп'ютерних технологій обумовлює настільки ж динамічні процеси і в термінології: старіння одних термінів, поява безлічі інших, синонімія термінів, варіативність термінологічних одиниць.

Спеціальні номінації, які діють в професійній мові сфери ІКТ, можна представити у вигляді польової структури. У сучасному термінознавстві для подібного роду моделювання використовується відразу кілька типів лексичних об'єднань: семантичне або лексико-семантичне поле, лек- сико-семантична група, асоціативне поле, термінологічне поле.

За визначенням Л.О. Морозової «Терміно- поля - це уніфікована за системною основою багаторівнева класифікаційна структура, яка об'єднує терміни однорідної професійної діяльності» (Морозова, 2004: 92). Термінологічне поле вважається найбільш підходящим для дослідження термінів, оскільки останні, на відміну від неспеціальної лексики, співвідносяться з певними поняттями. Термінополе об'єднує ознаки як логічних, так і понятійних полів, враховує екстралінгвістичні зв'язки термінів (Суперанская, Подільська, Васильєва, 2012: 112).

Рис. 1 Логіко-понятійна структура термінополя ІКТ

При побудові термінологічних полів не існує єдиного методу. Термінополя можуть бути організовані горизонтально і вертикально (Іванова , 2012: 210). При дослідженні вертикальної організації основним завданням є виділення субполів і мікрополів, а також зв'язків, які об'єднують їх в єдине ціле. Таким способом виявляється логіко- понятійна структура термінополя. При дослідженні горизонтальної структури створюється лексико-семантична модель, у якій також виділяються субполя та мікрополя, що складаються з термінів, загальновживаних слів, професіоналіз- мів, професійних жаргонізмів та сленгу.

Під логіко-понятійною структурою терміно- поля ІКТ розуміємо систему взаємопов'язаних понять, що групуються навколо центрального поняття сфери ІКТ. Ядро поля формують терміни, що притаманні лише одній конкретній галузі знань, а їх значення досить специфічне. У даній моделі центральне поняття - інформаційно- комп'ютерні технології. Далі, виділимо поняття, що групуються навколо центрального компонента. Поняття «інформаційно-комп'ютерні технології» визначається наступним чином: «узгоджений набір програмних та апаратних засобів, механізмів передачі даних по лініях зв'язку та інформаційні технології, які охоплюють усі ресурси, необхідні для управління інформацією». З визначення видно, що поняття «Інформаційно-комп'ютерні технології» включає в себе чотири компоненти: 1) програмне забезпечення, 2) комп'ютерна техніка, 3) зв'язок, а також 4) інформаційні ресурси. Ці поняття утворюють чотири субполя терміно- поля ІКТ. Кожне з субполів далі підрозділяється на мікрополя: 1) термінополе програмного забезпечення підрозділяється на: програми, процеси та засоби програмування; 2) комп'ютерна техніка включає цифрові пристрої, частини цих пристроїв, та побутову цифрову техніку; 3) зв'язок розділяємо на мобільний зв'язок, мережевий зв'язок та засоби зв'язку; 4) інформаційні ресурси вкля- чають дані, користувачів, інформаційне забезпечення та організаційне забезпечення.

При аналізі термінологічного поля виділення кордонів будь-якого мікрополя є умовним.

Усередині поля всі складові пов'язані один з одним, тому мікрополя накладаються один на одного, створюючи єдине поле.

Поняття, представлені в логіко-понятійної моделі, виражаються спеціальними лексемами, які можуть бути згруповані в лексико-семантичні моделі, що представлені у вигляді лексико-семан- тичних полів. Кожна одиниця лексичної системи включається в певні семантичні поля на підставі змістової схожості і певних асоціацій з іншими одиницями.

Під лексико-семантичним полем розуміємо сукупність лексем, що позначають певне поняття в широкому сенсі цього слова, має такі властивості: наявність центру і периферії, незамкне- ність, взаємодія з іншими полями.

У дослідженні лексико-семантичне поле складають такі одиниці як терміни, загальновживана лексика та лексика обмеженого використання. У лексико-семантичній моделі ІКТ виділяємо ядерну зону (ядро), яка складається з основних термінів, ближню периферію, яка складається з загальновживаної лексики та дальню периферію, що включає лексику обмеженого використання. Ядерну зону складають терміни, що позначають «основні поняття системи понять деякої певної області знання і (або) діяльності ... »(Лейчик, 2007: 126). Ці одиниці поділяються на декілька мікрополів. Наприклад, за структурою розподіляємо їх на прості, двокомпонентні та багатокомпонентні. До простих відносяться такі терміни, як адреса, блок, канал, модель, протокол, мережа. Двокомпонентне мікрополе утворюють терміни з двома основами (мікросхема, відеоадаптер, мілісекунда, автокод, відеоплата, віде- орежим, мікропроцесор, моноканал, гіпертекст, світлодіод, відеотекст, мобілографія, антивірус) та терміни- словосполучення, що позначають «видові або аспектні поняття, зіставляються з основними поняттями» (Лейчик, 2007: 127) та формуються за різними твірними моделями, наприклад, «іменник + іменник», «прикметник + іменник». Багатокомпонентне мікро- поле становлять терміни-словоспо- лучення, що позначають «видові або аспектні поняття, зіставляються з основними поняттями» (Лейчик, 2007: 127). Вони не продукують на своїй основі інші спеціальні одиниці, мають однозначне тлумачення всередині галузі й ототожнюються лише із цією галуззю. Усі ці терміни є вузькоспеціалізова- ними, тобто такими, що з'явилися всередині галузі. Наприклад:

адреса (простий термін ядерної зони) - адреса призначення, адреса відправника, базова адреса, віртуальна адреса, адреса зв'язку (двокомпонентні терміни) - адреса вектора переривань, логічна адреса запису в базі даних (багатокомпонентні терміни);

блок (простий термін ядерної зони) - блок даних, логічний блок, системний блок, блок пам'яті, функційний блок (двокомпонентні терміни) - блок доступу до середовища, блок зв'язку з магістраллю (багатокомпонентні терміни);

канал (простий термін ядерної зони) - канал зв'язку, допоміжний канал, віртуальний канал, виділений канал (двокомпонентні терміни) - однобічний канал передавання даних, збалансований канал передавання даних (багатокомпонентні терміни);

модель (простий термін ядерної зони) - модель даних, ієрархічна модель, модель діалогу (двокомпонентні терміни) - мережна модель даних, реляційна модель даних (багатокомпонентні терміни);

протокол (простий термін ядерної зони) - фізичний протокол, транспортний протокол, протокол Telnet, протокол Інтернет, канальний протокол (двокомпонентні терміни) - Інтернет-протокол для послідовного каналу, звичайний протокол пересилання пошти (багатокомпонентні терміни);

мережа (простий термін ядерної зони) - багаторівнева мережа, лінійна мережа, мережа Ethernet, радіальна мережа (двокомпонентні

терміни) - шинна локальна комп'ютерна мережа (багатокомпонентний термін).

За ядерної зоною поля розташовується периферійна область. Периферія підрозділяється на ближню і дальню. До ближньої периферії входить загальновживана лексика, тобто стилістично нейтральна, міжстильова лексика, яку поділяємо на власне українську та мовні запозичення. Під власне українською лексикою розуміємо слова, пов'язані зі спільними для більшості носіїв мови поняттями і водночас є звичайними, зрозумілими для широкого загалу назвами (штучна мова, інформація, джерело, група, помилка, пам'ять, пристрій, електронна пошта, електронний підпис). До мовних запозичень (іноземних слів) відносимо слова, що зберігають сліди свого іншомовного походження у вигляді звукових, орфографічних, граматичних та семантичних особливостей (емодзі, зум, інтернет, вебінар, камера, смартфон, термінал, плеєр, опція, меню, чат, контент, дисплей).

Дальню периферію складає лексика обмеженого використання, в якій виділяємо професіо- налізми, професійні жаргонізми / сленг. Під про- фесіоналізмами розуміємо слова, сфера вживання яких обмежена соціально, а не територіально (мейл - адреса електронної пошти, залізо - апаратне забезпечення, кряк - програма, що дозволяє здійснити злом програмного забезпечення, софт - програмне забезпечення, сисадмін - системний адміністратор, юзер - користувач, геймер - людина, що грає в комп'ютерні ігри, розшарити - поширити, інсталювати - процес встановлення програмного забезпечення на комп'ютер кінцевого користувача, скрін - екран, ламер - людина, що погано вміє користуватися комп'ютером.

До мікрополя професійного жаргону та сленгу відносимо жаргонні слова або вирази, характерні для мовлення людей певних професій або соціальних прошарків, які, проникаючи в літературну мову, набувають помітного емоційно-експресивного забарвлення (гамати - грати в ігри, безлімка - безлімітний, коцаний - пошкоджений, павук - антивірусна програма Doctor Web, лижі - пристрій фірми LG, гамка - комп'ютерна гра, зафрендити - включити в «список друзів» у соціальній мережі, раптівка - . несподівана поява групи людей у заздалегідь запланованому місці, коменти - коментарі, мізки - оперативна пам'ять, мізківник - комп'ютер, Андрюха - операційна система андроїд, щур - маніпулятор миша).

Функціонально-стильове розшарування лексики лише частково фіксується в тлумачних словниках стилістичними позначками до слів. На відміну від функціонально закріпленої, загальновживана лексика, або міжстильова, використовується в будь-якому стилі мови без будь-яких обмежень. Саме міжстильова лексика є, як правило, головною (стрижневою) в синонімічних рядах; вона складає найважливіший фонд основ, навколо яких формуються різноманітні дериваційні зв'язки родинних слів.

Загальновживана лексика є і самою частотною: ми постійно звертаємося до неї як в усній, так і в письмовій мові, в будь-якому стилі, де вона виконує першорядну функцію - номінативну.

Висновки

Динаміка в лексиці призводить до утворення лексичних інновацій. До появи мовних інновацій призводять ряд факторів: потреба у мовній зміні, її доцільність, невідповідність норми актуальному моментові, незабезпечення розуміння інформації та ін.). Усі ці динамічні процеси в лексиці ІКТ важко зафіксувати в словниках. Крім того, непросто розмежувати загальновживані жаргонізми і оказіональні жаргонізми, які є продуктами індивідуальної словотворчості або вживаються в межах одного колективу. Нелітературна лексика також відрізняється нестабільністю, можливо навіть більшою мірою, ніж термінологія ІКТ. У неліте- ратурній лексиці процес старіння і новоутворення відбувається більш стихійно і на нього впливає багато факторів, основними з яких є «милозвучність», вдалість жаргонної одиниці або компактність, ємність професіоналізму - з одного боку, і з іншого боку - актуальність позначуваного поняття для носіїв мови.

Список використаних джерел

1. Д'яков А.С., Кияк Т.Р, Куделько З. Б. (2000). Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти. К.: Вид. дім «КМ Academia».

2. Иванова Е.В. (2012). Терминологическое поле «Аффинаж» в современном русском языке. Вестник Кемеровского государственного университета, 4 (52), 210-213.

3. Кочан І. М. (2013). Українська наукова лексика: міжнародні компоненти в термінології: навч. посіб. К.: Знання.

4. Лейчик В.М. (2007). Терминоведение: предмет, методы, структура. М.: ЛКИ.

5. Морозова Л.А. (2004). Терминознание: основы и методы. М.: Прометей.

6. Наконечна Г (1997). Декілька підсумків термінологічної роботи останніх років. Український правопис і наукова термінологія: проблеми норми та сучасність. Львів, 130-144.

7. Панько Т. І. (1994). Українське термінознавство: Підручник. Львів: Світ.

8. Полюга Л.М. (2002). Здобутки і втрати української термінології та термінографії за десять років Незалежності. Вісник Національного університету «Львівська політехніка», 453. Львів, 21-24.

9. Симоненко Л. О. (2009). Актуальні проблеми сучасного українського термінознавства. Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. Київ, 8, 9-15.

10. Суперанская A.B., Подольская Н.В., Васильева Н.В. (2012). Общая терминология. М.: Либроком.

References

1. Diakov A.S., Kyiak T.R., Kudelko Z. B. (2000). Osnovy terminotvorennia: semantychni ta sotsiolinhvistychni aspekty [Fundamentals of term formation: semantic and sociolinguistic aspects]. K.: Vyd. dim «KM Academia» [in Ukrainian].

2. Ivanova Ye.V. (2012). Termynolohycheskoe pole «Affynazh» v sovremennom russkom yazyke [Terminological field "Refining" in modern Russian language]. Vestnyk Kemerovskoho hosudarstvennoho unyversyteta - Bulletin of Kemerovo State University, 4 (52), 210-213 [in Russian].

3. Kochan I. M. (2013). Ukrainska naukova leksyka: mizhnarodni komponenty v terminolohii [Ukrainian scientific vocabulary: international components in terminology]. K.: Znannia [in Ukrainian].

4. Leichyk V.M. (2007). Terminovedenie: predmet, metody, struktura [Terminology: subject, methods, structure]. M.: LKI [in Russian].

5. Morozova L.A. (2004). Terminoznanie: osnovy i metody [Terminology: Basics and Methods]. M.: Prometei [in Russian].

6. Nakonechna H. (1997). Dekilka pidsumkiv terminolohichnoi roboty ostannikh rokiv. Ukrainskyi pravopys i naukova terminolohiia: problemy normy ta suchasnist [Some results of the terminological work of recent years. Ukrainian spelling and scientific terminology: problems of norm and modernity]. Lviv, 130-144

7. Panko T.I. (1994). Ukrainske terminoznavstvo [Ukrainian terminology]. Lviv: Svit [in Ukrainian].

8. Poliuha L.M. (2002). Zdobutky i vtraty ukrainskoi terminolohii ta terminohrafii za desiat rokiv Nezalezhnosti [Gains and losses of Ukrainian terminology and terminography during the ten years of Independence]. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika» - Bulletin of the National University "Lviv Polytechnic", 453. Lviv, 21-24 [in Ukrainian].

9. Symonenko L.O. (2009). Aktualni problemy suchasnoho ukrainskoho terminoznavstva [Actual problems of modern Ukrainian terminology]. Ukrainska terminolohiia i suchasnist -Ukrainian terminology and modernity. Kyiv, 8, 9-15 [in Ukrainian].

10. Superanskaia A.B., Podolskaia N.V., Vasyleva N.V. (2012). Obshchaia termynolohyia [General terminology]. M.: Lybrokom [in Russian].

Размещено на Allbest.ru