Дослідження ролі вербальних і невербальних знаків у створенні графічного наративу на матеріалі книги "Словник війни" Остапа Сливинського), що є відображенням сучасної української літератури війни. Стильові ознаки сучасної української літератури війни.

Наукову розвідку присвячено вивченню ролі засобів лінгвографії у творах сучасної української літератури війни. Обґрунтовано ідею мультимодального текстотворення, за результатами якого виникає особливий текст, де відображено картинне сприйняття світу.

Репрезентація обрядових фразеологізмів як невід’ємних складників вербального коду весілля в діалектних текстах, записаних від носіїв середньонаддніпрянського говору. Варіативність компонентного складу фразем і особливості їхньої етнокультурної семантики.

Дослідження онтологічних ознак іронії, які складають її інтерпретативний потенціал. Опис лінгвокогнітивного механізму інтерпретації іронії. Характеристика закономірностей зв’язку між мовним утіленням іронії та когнітивними моделями її інтерпретації.

Вивчення семантичного простору як конструктивної категорії організації і тлумачення тексту. Розгляд нерозривності понять часу і простору в наратології. Аналіз значення авторських інтенцій і задуму під час конструювання семантичних зв’язків у межах тексту.

Розгляд основних питань позиційної лінгвістики стосовно формування дієслів майбутнього часу в сучасній французькій мові. Вивчення випадків вживання теперішнього часу замість майбутнього. Дослідження футуральної семантика дійсного та бажального способів.

Встановлення значущих концептів на основі їх частотності у художньому тексті "Спокута" І. Мак’юена. Окреслення аспектів інтерпретації художніх концептів. Вплив сенсорних деталей, фізичних дій та середовища на загальні теми та повідомлення оповіді.

Репрезентація притаманного для "химерного роману" використання біблійних і фольклорних мотивів реалізованих в конотації образу дороги. Фольклорні символи як форманти якісно нових художніх світів. Образ дороги у просторі текстів В. Земляка та О. Ільченка.

Дослідження семантико-стилістичних особливостей лексичних одиниць в індивідуальному стилі Р. Іваничука, обґрунтування доцільності уведення таких засобів у тканину художнього твору, ефективні способи їх використання й продуктивність уживання в текстах.

Дослідження семантико-когнітивної інтерпретації лінгвокультурного типажу der deutsche Burger. Встановлення когнітивних ознак, які об’єктивують дане явище. Визначення змісту лінгвокультурного типажу der deutsche Burger для носіїв німецької лінгвокультури.

Проаналізовано фразеологічні одиниці української мови, співвідносні з напівдемонологічними уявленнями про відьму, упиря, вовкулаку. Описано етнокультурні елементи міфологічного світогляду українців, що стали підставою виникнення досліджуваних одиниць.

Аналіз процесу вербалізації оцінки морфологічними й синтаксичними засобами. Комплексний опис граматичних засобів вираження оцінних значень. Розроблення правил вживання граматичних одиниць в оцінних функціях та трактування закономірностей їх тлумачення.

Словникові дефініції лексеми в українській, російській та англійській мовах. Значення поняття перелічення у різних дисциплінах. Застосування методу аналізу розвідувальної інформації. Синтаксичний концепт ускладненого речення сучасної української мови.

Трактування процесу атракції та її типів. Вивчення базових функцій мови та мовних одиниць. Сутність та роль поняття "атракція" в лінгвістичній науці. Синергетичні та когнітивні аспекти мови. Особливості функціонування атракції в лексиконі індивіда.

Визначення переліку обмежень, які можна накладати на нечіткі множини, функції належності та лінгвістичні змінні. Розроблення обмеження при проектуванні та реалізації нечітких методів інтелектуального аналізу для покращення сприйняття та читабельності.

Комплексне дослідження німецького речення з присудком у формі кон’юнктива: визначення структурно-семантичної функції кон’юнктива, інтерпретації в аспектах прагматики, когнітивної лінгвістики, лінгвокультурології. Структурно-семантична роль кон’юнктива.

Семантична структура метакомунікативних питань як засіб організації діалогічного дискурсу на стадіях установлення, підтримування та завершення мовленнєвого контакту. Заміщення конвенційними невербальними засобами десемантизованих питальних висловлень.

Здійснено дослідження семантичного і прагматичного компонентів речення на матеріалі сучасної німецької мови. Логіко-комунікативну структуру семантичного компоненту речення утворюють пропозиційний, суб’єктивно-комунікативний та організаційний складові.

Аналіз валентнісних можливостей складників тріади концептів sense : feeling : emotion. Зв’язок тимічних процесів, зв’язаних часовими значеннями. Розробка фреймової моделі висловлювань зі стрижневим тимічним складником в окресленні статусу її компонентів.

Функціонально невизначена роль займенників в мові, їх граматична та смислова незавершеність. Необхідність врахування розходження у сприйнятті дискурсу носіями різних культур при перекладі дейктичних елементів "І", "you", що мають індексальний характер.

Дослідження термінів "точка зору", "оповідна перспектива" та "фокалізація". Аналіз літературних і лінгвістичних підходів до вивчення точки зору. Порівняльна характеристика базових досліджень праць основоположників концепту "оповідна перспектива".

Дослідження різноманітних способів сприйняття імагології, від розділу компаративістики до цілком самостійної науки. Імагологічний напрямок сучасного літературознавчого дискурса, який займається вивченням літературних образів інонаціональних держав.

Характеристика феномену "фільму" із семіотичної перспективи. У процесі порівняльного аналізу сентиментального romance "Oliver’s Story" з його однойменним сценарієм і фільмом установлення, що значеннєві дивергенції спостерігаються на рівні прагматики.

Особливості інтерсуб’єктності емоцій. Тілесний мімезис як образна утілеснена репрезентація емоції. Тріадичний тілесний мімезис у кінодискурсі, що відображає комунікативний характер утілеснення і містить суб’єкта, реципієнта й інтенційний складник.

Аналіз особливостей вживання інтертекстем англійськомовного походження в текстах у мережі. Підходи до основних понять інтернет-лінгвістики. Виявлення й аналіз трансформацій інтертекстем в текстах. Приклад приписування авторства вислову іншій особі.

Дослідження особливостей вживання інтертекстем англійськомовного походження в текстах у мережі інтернет. Підходи до основних понять інтернет-лінгвістики: інтертекстуальність, інтертекстема, інтернет-комунікація, інтернет-лінгвістика, інтернет-жанр.

Поняття інтертекстуальності, її визначення як інтеракції текстів у межах одного тексту. Службовий документ інтертекстуальний, типи взаємодії текстів, які виділив французький структураліст Жерар Женетт у книзі "Палімпсести: Література другого ступеня".

Інтертекст - єдність актуалізованих у художньому сприйнятті взаємозв’язків, що реалізуються у всьому різноманітті художнього втілення. Особливості використання латинської лексики на сторінках історичного роману Генрика Сенкевича "Вогнем і мечем".

Відображення впливу перерозподілу статусу адресанта й адресата в сучасних масмедіа на рівні тексту, спонукаючи до діалогічності, що стала конструктивною, фундаментальною ознакою медіамови. Головна особливість використання елементів інтертекстуальності.

Аналіз наративів новели Мопассана "Пампушка" як вияв між текстових зв'язків. Оцінка даних зв'язків, позначених "чоловічим" інтертекстуальним наративом, і "жіночим", оприявленим у ремінісценціях історичних і літературних сюжетів із протагоністами-жінками.