Виявлення причин когнітивного й прагматичного характеру виникнення формально-змістової асиметрії на рівні складнопідрядних з’ясувальних конструкцій, що розвивають у собі елементи атрибутивної семантики. Пізнавальні мотиви семантичних модифікацій.

Типологічні ознаки Інтернет-дискурсу та субдискурсу кібербуллінгу. Види мовленнєвої агресії та засоби її актуалізації в дискурсі кібербуллінгу. Стратегічно-комунікативні параметри комунікативної ситуації кібербуллінгу в когнітивно-прагматичній площині.

Потреби, що керують поведінкою суб’єктів дискурсу під час реалізації кібербуллінгу. Визначення поняття "інтернет-дискурс" і "інтернет-текст" та онтологічні ознаки кіберпростору як сприятливі передумови для актуалізації кібербуллінгу в Інтернет-середовищі.

Аналіз когнітивно-риторичних особливостей комунікативної поведінки чинного прем’єр-міністра Австралії Скотта Моррісона. Використання різноманітних риторичних стратегій та тактик для здійснення політичного впливу, підсилене набором риторичних запитань.

Опис когнітивно-семантичного потенціалу та комунікативно-функціональної специфіки німецької народної загадки як особливого типу паремійного тексту. Загальна тенденція гуманітарної парадигми знання до соціокультурного вивчення мовленнєвої діяльності.

Дослідження роману А. Хейлі "Аеропорт" з позицій когнітивно-дискурсивної та комунікативно-функціональної парадигм. Аналіз концептосфери окремого фахового середовища, в якому відбуваються події, що описані в творі. Визначення домінантного концепту роману.

Вивчення когнітивно-семантичних аспектів інтерпретації понять "концептуальна картина світу" і "мовна картина світу". Когнітивна карта кореляції концептуальної і мовної картин світу. Визначення сутності та змісту поняття "мовна картина фахового світу".

Виявлення закономірностей мовної об'єктивації концептуального комплексу неправди/обману на основі аналізу когнітивних аспектів частиномовної, словотвірної, лексичної та дискурсивної семантики МЛФНно. Специфіка метафоричної моделі комунікативної ситуації.

Комплексне дослідження когнітивної семантики метафоризованих лексико-фразеологічних номінацій неправди або обману сучасної англійської мови, їх предметні, предметно-процесуальні, функциональні, реляційні і процесуальні типи, ступінь зв’язку з контекстом.

Пошук семантичних особливостей мовних одиниць, у склад яких входить формуючий елемент mal-. Опис когнітивних процесів у момент вибору такої одиниці під час процесу іменування нових об’єктів реальної дійсності. Сполучуваність mal- з різними частинами мови.

Когнітивні, семантичні та функціональні особливості градації російської мови. Риси лексико-семантичної та дискурсивної її галузі. Специфіка організації концептуальної сфери градації за допомогою образ-схеми шкали та її взаємодія з іншими сферами.

Дослідження семантичних особливостей одиниць, що позначають градацію, та способів вираження градації в тексті. Визначення типів індикаторів градуальності і дискурсивних градуальних ознак та аналіз засобів їхнього вираження в сучасній російській мові.

Зіставлення засад творення та функціонування тексту в культуротворчих межах традиції. Форми комунікативної активности текстотворення. Культуротворчий та текстотворчий масив інтенційного "руху" людської, зокрема української, комунікативної діяльности.

Суть номінацій і дефініцій, які демонструють ефективність застосування когнітивно-фреймового підходу до передперекладацького аналізу термінологічних одиниць. Розгляд вербальних елементів, що визначають умови успішності процесу термінологічної номінації.

Дослідження норм, за якими відбувалось становлення української термінографії. Практичне втілення кодифікації на українському ґрунті у контексті лексикографічної фіксації термінів. Кодові слова, які пов’язані із лексикографічною фіксацією термінів.

Характеристика особливостей реалізації культурних кодів у процесах мовної об’єктивації дійсності в ранній творчості В. Стуса. Виразне етноцентричне спрямування мовної репрезентації всіх кодів у поемі "Потоки", що має виразне етноцентричне спрямування.

Уточнення атрибуції Лавришівського Євангелія апракоса. Актуалізація проблеми визначення протографів, а також репрезентація новітніх кодикологічних та палеографічних фактів. Комплекс виявлених діалектних рис. Підстава атрибутувати рукопис XIV ст.

Подробное описание поведения аргумента-источника при глаголе со значением "взять" в языках Европы и исследование моделей синкретизма с другими семантическими ролями. Синкретичное кодирование посессивного источника и источника при глаголах движения.

Специальный способ упорядоченного алфавитного кодирования буквенных цепочек, позволяющий упорядочивать предложения в пределах текста, а также определять, являются ли любые два предложения, извлеченные из коллекции текстов, анаграммами друг друга.

Изучение основной проблемы кодификации поэтических вольностей в церковнославянских и русских лингвистических сочинениях XVII—XVIII веков. Проведение исследования системы поэтических вольностей в культурно-языковом контексте разных исторических периодов.

Кодифікаційні праці А. Кримського в контексті лінгвістичної спадщини українських мовознавців кінця XIX - початку XX століття. Основні теоретичні й практичні проблеми формування літературного стандарту у зв’язку з тенденціями прескриптивної норми.

Основні актуалізатори інформаційно-інтерпретаційного поля адресантів в тексті міжнародних нормативно-правових актів (МНПА). Кількісно-якісні характеристики інтерпретаційних блоків тексту МНПА. Засоби адресантного та адресатного тлумачення тексту МНПА.

Суть питання усталення й закріплення флексій -и, -і в іменниках родового відмінка однини третьої відміни. Розгляд матеріалів правописних кодексів та лінгвістичних учень І. Огієнка з українського правопису. Діалектні особливості живого мовлення України.

Дослідження та аналіз особливостей вибору лексичної норми та її кодифікації у ранньоновоанглійській мові в рамках теорії стандартизації Е. Хаугена. Передумови вибору східно-центрального діалекту середньоанглійської мови як основи для формування стандарту.

Соціолінгвістичні і теоретичні чинники кодифікаційного процесу в першій половині ХІХ ст. Напрями формування теорії кодифікації. Значення отриманих результатів для історії української літературної мови, історії граматики і українського мовознавства.

Дослідження кодування семантичного потенціалу іменників у співвіднесенні з категорією роду та початковими літерами їх алфавітного упорядкування у тлумачних словниках німецької мови, а саме з літерами A; B, C, G, H, I у словнику німецької мови Duden.

Стилистический потенциал кодовых переключений в литературном произведении на примере романов С. Минаева. Использование иноязычных единиц в качестве выразительного средства речи на лексическом, морфосинтаксическом, фонетическом и графическом уровнях языка.

Языковое понятие "кодовое переключение" понимается как использование единиц разных уровней одного языка в высказывании на другом, не нарушающее грамматику основного языка. Стилистический приём или выразительное средство в текстах русскоязычных журналов.

Устный учебный дискурс урока иностранного языка в высшем учебном заведении, а также кодовые переключения как неотъемлемая часть любой двуязычной коммуникации. Затранскрибированный корпус фрагментов дискурса практических занятий по английскому языку.

Определение методологического аппарата, способствующего выявлению и описанию лингвокультурного содержания языковых единиц на примере диалектной фраземики Юга Украины. Анализ положений лингвосемиотики, лингвокультурологии, этнолингвистики, концептологии.