Запозичення як джерело збагачення екологічної терміносистеми польської мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Запозичення як джерело збагачення екологічної терміносистеми польської мови

Наталія Касянчук

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки,

Луцьк, Україна

Анотації

У статті узагальнено теоретичні позиції щодо суті явища запозичення та його функцій у термінологічних системах. Проаналізовано види запозичень в екологічній терміносистемі сучасної польської мови, визначено основні мови-джерела поповнення словникового складу цієї терміносистеми, вказані причини запозичень та особливості функціонування в сучасній польській мові. термінологічний польський мова

Ключові слова: термінологія, терміносистема, запозичення, термінологічні запозичення, інтернаціоналізми, екологічні терміни.

Kasianchuk Nataliia. Borrowed Words as a Source of Polish Ecological Terminology Enrichment. This article is an attempt to clarify one of the most productive means of forming and enriching Polish ecological terminology. As Ecology is a branch of science that is continuously developing, it is important to investigate sources from which terms are borrowed. Polish ecological terminology is formed both on the basis of specific Polish vocabulary and by borrowing from other languages. The fact is that not a single language is self-sufficient enough to provide the creation of terminological units with its own resources without using word-forming patterns and lexical units of other languages.

Foreign elements in the Polish ecological term system are classified into terminological loanwords, non-terminological loanwords and grammatical borrowings. The article highlights a number of theoretical issues, including the status of terminological borrowing against the traditional distinction of core vs. cultural borrowings and the phenomenon of internationalisms.

To summarize, Polish ecological terms include foreign words, loan words and partial substitution. Most of the international terms were transferred to the Polish ecological terminology from Greek, Latin, German, French, Italian and other languages. Having been adapted graphically, phonetically, morphologically, and semantically, foreign borrowings of ecological terminology, in their turn, demonstrate high word-forming activity. Borrowings are one of the most productive ways to replenish the lexical composition of the ecoterminology of the Polish language. The use of foreign terms makes it possible to fit naturally into the world of scientific and technical context.

Key words: terminology, terminological system, borrowed words, terminological borrowings, internationalisms, ecological terms.

Вступ

Для сучасного світу характерні надзвичайно динамічні зміни, які швидко впроваджуються в наше життя, в практичне життя новітніх досягнень науки. Внаслідок прогресу, який неможливо зупинити, постійно виникають міжнаціональні взаємодії у різних сферах. І ми часто не лише спостерігаємо за всім, що відбувається навколо, але й безпосередньо беремо участь у важливих для сьогодення справах, наприклад, у міжнародних дискусіях, спрямованих на підвищення екологічної обізнаності та пропагування екологічних ідей у суспільстві. Зміни в будь - якому середовищі так само впливають на мову, яка теж підпорядковується цій динаміці.

Польська екологічна термінологія формується як на основі питомої польської лексики, так і шляхом запозичення з інших мов. Таке мовне явище має своє обґрунтування: одна природно сформована мова самостійно не спроможна забезпечити творення термінологічних одиниць власними ресурсами без додавання словотвірних і лексичних одиниць інших мов.

У польській лінгвістиці активно вивчають галузеві терміносистеми і джерела їх поповнення, зокрема, астрономічну термінологію описала Я. Ванякова (Шапіакоша), музичну - М. Гринкєвіч (Grynkiewicz), юридичну - Е. Хоринь (Ногуп), поліграфічну - М. Бугайскі (Bugajski). Водночас запозичення у складі польської екологічної терміносистеми практично не перебували в полі науковців, що зумовлює на сьогодні актуальність і новизну проведення такого дослідження. Об'єктом цієї розвідки є екологічна термінологія сучасної польської мови, а предмет дослідження - запозичення в польській екологічній терміносистемі.

Мета дослідження - з'ясувати особливості наповнення лексичного складу польської екологічної термінології чужомовними запозиченнями.

Матеріал і методи дослідження. Для реалізації поставленої мети використано метод суцільної вибірки, описовий метод, а також прийоми інвентаризації та систематизації, які уможливили виділення одиниць аналізу, їх членування, класифікацію та інтерпретацію.

Результати дослідження та дискусія. Дискусія щодо доцільності запозичень триває досі. При цьому сформувалися "діаметрально протилежні оцінки їхньої доречності" (Вербенєц 62). Досліджуючи юридичну термінологію, М. Вербенєц (62) узагальнює погляди слов'янських мовознавців про явище термінологічного запозичення. Авторка зауважує, що деякі з них визнають його як перешкоду для розвитку мови, яка запозичує термін (А. Вайнштейн, А. Кримський, С. Смеречинський, Ф. Філін, Е. Кортович, В. Недзьвєдзький та ін.). Натомість інші активно підтримують запозичення: вважають їх джерелом збагачення та розвитку мови-реципієнта, зокрема вказують на вдосконалення її дериваційних можливостей через активне використання запозичених словотвірних елементів (С. Гриньов, Г. Їжакевич, Д. Лотте, С. Семчинський, Є. Пєнькос, Б. Кєляр, Д. Будняк, М. Рудзіньська, Х. Рибіцька та ін.). Представники ще однієї групи визнають запозичення необхідними за умови не надмірного використання (B. Лейчик, Б. Галас, Р. Токарський, Б. Вальчак).

Запозичення термінів зумовлені об'єктивними обставинами наукового, технічного й суспільного розвитку. З появою винаходу чи відкриття в певному мовному середовищі з'являються й неологізми на позначення нових понять. Та часто буває так, що мова не має відповідного термінологічного аналога і до часу виникнення нового терміна використовує запозичення. На важливість такого процесу вказує Н. Ктитарова, адже "формування термінологічних одиниць вимагає врахування їхніх основних функцій, зокрема тих, які покликані чітко фіксувати наукові поняття, а через поняття передавати результати пізнавальної діяльності людини в стислих, лаконічних, моносемічних вираженнях" (Ктитарова 526-7).

Як правило, запозичений термін коротший, ніж його національний відповідник, для нього характерна більшою мірою однозначність, відсутність емоційної та експресивної конотації навіть на етапі появи в лексичному складі певної терміносистеми. Пор., зокрема, такі польські екологічні терміни absorpcja (від лат. Absorptio) - "procиs pochlaniania cieczy albo gazu przez ciala stale, np. pochlanianie gazu przez wзgiel drzewny; wykorzystywana jest w czasie produkcji kwasu siarkowego", szlam (нім. Schlamm) - "miзkki, wilgotny material gromadzqcy siз na dnie naczynia", ecolabel (англ. Ecolabel) - "proces oznaczania specjalnym znakiem (ekoetykietq) produktцw, ktцre charakteryzujq siз, w stosunku do innych produktцw z tej samej grupy towarowej, proekologicznym oddzialywaniem srodowiskowym".

Автори "Teoretycznych podstaw terminologii" виділяють три категорії термінологічних запозичень: таксономічні, які є результатом більш розвиненого таксономічного дерева в мові, з якої береться термін; семантичні, для яких характерна вища здатність створювати лексичні системи; парадигматичні, що є наслідком існування більшої кількості термінологічних парадигм у мові запозичення (Lukszyn 65).

Враховуючи характер процесу запозичення іншомовних термінів до екологічної терміносистеми польської мови, можемо виділити прямі та опосередковані запозичення.

До прямих запозичень, на наш погляд, належать ті термінологічні одиниці, які до польської екологічної терміносистеми безпосередньо проникли з тієї чи тієї іноземної мови, на зразок: SAR (англ. Specyfic Absorpcion Rate) - "ilosc energii promieniowania elektromagnetycznego zabsorbowanej przez masз w okreslonym czasie", polutant (англ. Pollutant) - "substancja szkodliwa, zawarta w odpadach przemyslowych, ktцre zanieczyszczajq i niszczq srodowisko przyrodnicze", habitat (лат. Habitat) - "miejsce o okreslonym zespole czynnikцw abiotycznych (klimatycznych, glebowych), w ktorym wystзpuje dany organizm lub biocenoza, np. siedliskiem zycia hydrofitow jest woda" тощо.

До опосередкованих запозичень належать загальнонаукові терміни: metoda, metoda wskaznikow izotopowych, cyrkulacja, cecha, choroba, substancja, substrat, obrot, zespoi, obszar, wartosc тощо; економічні терміни: ekokonwersja diugow (від англ. Convertion) - "zamiana (odpis) czзsci zadluzenia na sfinansowanie przedsiзwziзc z zakresu ochrony srodowiska", ekologiczny marketing (від англ. Marketing) - "dzialania marketingowe podejmowane w celu wyprodukowania, dystrybucji i promocji produktow przyjaznych dla srodowiska" тощо; терміни з фізики: perpetum mobile (лат. perpetuum mobile) - "fikcyjna maszyna, ktorej dzialanie jest sprzeczne z zasadq zachowania energii", aberracja (від лат. Aberratio) - "wada soczewki lub ukladu optycznego polegajqca na tym, ze obrazy nie sq dokladnym odwzorowaniem obiektu. Obrazy sq nieostre, znieksztalcone lub zabarwione" тощо; географічні терміни: laguna (італ. Laguna) - "zatoka powstala przez odciзcie czзsci morza przez mierzejз, lido, rafз koralowq lub atol", atol (малай. Adol) - "wyspa koralowa w ksztalcie ciqglego lub przerywanego pierscienia otaczajqca zbiornik wody, zwany lagunq. Wystзpujq na Oceanie Spokojnym" тощо; лексичні одиниці біологічної терміносистеми: bakterie (iac. Bacteria) - "grupa mikroorganizmow tworzqcych odrзbne krolestwo. Zaliczajq siз do organizmow prokariotycznych - w wiзkszosci sq jednokomorkowe lub stanowiq grupy komorek o budowie prokariotycznej", defoliacja (від лат. Defolium) - "spowodowanie opadania lisci roslin w wyniku stosowania defoliantow (srodkow chemicznych). Zabieg wykonuje siз w celu ulatwienia zbioru mechanicznego plonow (np. owocow, bawelny)" тощо, терміни з хімії: deaminacja (фр. Dйsamination) - "proces oddzielenia grupy aminowej (-NH2) od aminokwasu lub innego zwiqzku organicznego", kadm (лат. Cadmium) - "pierwiastek chemiczny z grupy metali przejsciowych ukladu okresowego, Nalezy do pierwiastkow niezwykle toksycznyсh" та інші.

До складу польської екологічної терміносистеми як опосередковані, так і прямі запозичення ввійшли з таких мов: грецької - abisal, antropochoria, abrazja, aerobionty, autogamia, batial, cyklon, edafon, epidemia, metabioza, neotenia, ocean, pandemia; латинської - adaptacja, agregacja, akwedukt, areai, boroks, bulwa, efuzia, flora, fauna, melioracja, pantofagi, puryfikacja, regeneracja, relikt, selekcja, saletra, scyntylacja; англійської - ecolabel, ekotrendy, farma, flotacja, habitat, polutat, pulsary, smog; французької - bilans, bryza, deaminacja, muson, relief, sawanna, szambo, taras; німецької - Lawina, Melasa, Scyntylator, Torf; італійської - lawa, lido, laguna; японської - tsunami, малайської - agar-agar, atol; фінської - tundra; ісландської - gejzer; української - katastrofa czarnobylska тощо.

Варто вказати також, що значну частину запозичених термінів у польській екологічній терміносистемі становлять інтернаціоналізми. У польському мовознавстві поняття "інтернаціоналізм" не має єдиної дефініції. Автори "Енциклопедії польської мови" зазначають, що інтернаціоналізмом є слово, що належить до лексиконів неспоріднених мов. Інтернаціоналізми польської мови - це іншомовні лексеми, а також лексеми, що складаються з грецьких і латинських морфем (Urbanczyk 127).

Польська лінгвістка Й. Мацкєвіч розширює поняття "інтернаціоналізм" і зараховує до цієї категорії також міжнародні префікси і суфікси, міжнародні слова, міжнародні структурні та фразеологічні кальки. Дослідниця зазначає, що розвиток міжнаціональних контактів у різних галузях культури й науки спричиняє збільшення кількості міжнародних елементів різного типу в національних лексиконах (Mackiewicz 525-526, 532).

Українські мовознавці Т. Кияк, А. Науменко, О. Огуй стверджують: запозичуючи один і той самий термін, різні мови враховують, як правило, й різні семантичні відтінки, адже будь-яка мова розвивається у своїх специфічних умовах, запозичуючи інтернаціональні терміноелементи для задоволення певних потреб у номінації того чи того поняття. Тому не може здаватися дивним той факт, що та чи та мова запозичує будь-який інтернаціональний елемент далеко не в усіх його значеннях (у мові- джерелі він має кілька значень), а лише в певних, які можуть або частково збігатися, або й зовсім не збігатися (Кияк, Науменко, і Огуй 50).

Підсумовуючи усе викладене вище, можемо сказати, що певний елемент є інтернаціональним, лише за обов'язкової умови повного або часткового збігу його зовнішньої та внутрішньої форми принаймні у трьох неспоріднених мовах.

Порівняємо: пол. ekologiczny marketing, англ. ecological marketing, угор. zцldmarketing, італ. marketing verde; пол. kryzys ekologiczny, англ. ecological crisis, румун. crizд ecologicд, фр. crise йcologique; пол. izolacja geograficzna, нім. geographische Isolation, порт. isolamento geografico; пол. inzyneria genetyczna, англ. genetic engineering, італ. ingegneria genetica; пол. system Libicha, англ. Libich system, нім. das System von Libich; пол. agroekologia, англ. аgroecology, нім. Agrarцkologie, італ. аgroecologia; пол. kod genetyczny, англ. genetic code, нім. genetischer Code, фр. mdegйnйtique тощо.

Як можемо зауважити, в польській екологічній терміносистемі інтернаціоналізми представлені термінами-словами, епонімними одиницями, синтаксичними конструкціями.

Варто додати, що використання екологічних термінів, похідних від іншомовних лексем, відбувається з їх відповідною графічною, фонетичною, морфологічною та семантичною адаптацією. Іншомовні основи беруть участь у творенні похідних термінів-слів: absorpcja, absorben; bioindykacja, bioindyfikatory; kompost, kompostownik, kompostowanie; recykling, recyklizacja, upcykling; label, labeling; ekotrend, ekotrendowy; stenotopy, stenotopizm; та у творенні екологічних термінів - складних слів: biochemia, biogeografia, ekoktastrofa, ekofirma, ekokosmetyk, ekozakupy, ekorozwoj, hydrogeologia, hydrologia, hydroterapia, litobiosfera, stratosfera, sufozja, termoregulacja.

На думку М. Вербенєц, з питанням інтернаціоналізації лексичного складу мови на сьогодні пов'язаний процес нормування термінології.

"Гармонізація термінологічного лексикону, як позиція сучасних термінологів, полегшує рух професійної комунікації на міжнародній арені. Саме ці ідеї складають наукову основу, зокрема, Варшавської термінологічної школи, серед представників якої є такі вчені, як C. Гайда, М. Мазур, В. Новицький, З. Стоберський та інші" (Вербенєц 64).

Вивчаючи екологічну терміносистему польської мови, зазначимо, що вагому групу запозичень становлять інтернаціоналізми, які поповнили лексикон польської мови. Зауважимо, що процес інтернаціоналізації та стандартизації нових термінологічних одиниць досить тривалий, що й засвідчують відповідні міжнародні документи. Наприклад, спеціальний документ "International Unification of Concepts and Terms", розроблений Міжнародною організацією стандартів (ISO). У ньому зазначено, "що для успіху в кооперації, контактах та обміні термінологічною інформацією технічні терміни повинні мати однакове значення в усіх мовах, де їх використовують" (Вербенєц 65).

Висновки та перспективи дослідження

Отже, до складу запозичених термінів екологічної терміносистеми польської мови входять прямі й опосередковані іншомовні терміни з грецької, латини, англійської, німецької, французької, італійської та інших мов, а також інтернаціоналізми. Зазнавши графічної, фонетичної, морфологічної, семантичної адаптації, чужомовні екологічні терміноодиниці, виявляють ще й високу словотвірну активність. Тобто запозичення - одне з найпродуктивніших шляхів поповнення лексичного складу екотермінології польської мови. Залучення чужомовних термінів дає змогу органічно вписуватись у світовий науково-технічний контекст.

Список використаної літератури

1. Вербенєц, Мая. "Лексико-семантичні процеси в сучасній юридичній термінології". Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, вип. 11, 2005, с. 54-65.

2. Кияк, Тарас, Огуй, Олександр, і Науменко, Анатолій. Теорія і практика перекладу. Вінниця: Нова Книга, 2006.

3. Ктитарова, Неонела. "Формування і розвиток металургійної термінології в Україні". Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія Проблеми української термінології, № 453, 2002, с. 526-29.

4. Bryla, Henryk. Leksykon ekologii i ochrony srodowiska. Gdansk: Tempus, 2002. URL: https://www.ekologia.pl/wiedza/slowniki/leksykon-ekologii-i-ochrony- srodowiska/absorpcja

5. Bugajski, Marian. Polska terminologia poligraficzna: studium semantyczne na wybranych dziatach. Wroclaw: Wydawnictwo Uniwersytetu Wroclawskiego, 1977.

6. Encyklopedia jqzyka polskiego, pod redakj Stanislawa Urbanczyka. Wroclaw: Zaklad Narodowy im. Ossolinskich, 1991.

7. Grynkiewicz, Mark. "Stan i potrzeby badan nad polskim slownictwem muzycznym". Jqzyk. Teoria - Dydaktyka. Materiafy IX Konferencji Mtodych Jqzykoznawcow-Dydaktykow. Kielce: Wyzsza Szkola Pedagogiczna im. Jana Kochanowskiego, 1990, s. 187-9.

8. Horyn, Ewa. "Kilka terminow prawnych z Ksiqg sqdowych wiejskich klucza jazowskiego (1663-1808)". Jqzyk Polski, z. 3, 2004, s. 184-92.

9. Lukszyn, Jerzy, Zmarzer, Wanda. Teoretyczne podstawy terminologii. Warszawa: Katedra J^zykow Specjalistycznych UW, 2001.

10. Mackiewicz, Jolanta. Wyrazy mi^dzynarodowe (internacjonalizmy) we wspolczesnym j^zyku polskim. Encyklopedia kultury polskiejXX wieku. T. 2. Wroclaw, 1993, s. 525-32. Waniakowa, Jadwiga. Polska naukowa terminologia astronomiczna. Krakow: Wydawnictwo IJP PAN, 2003.

11. References

12. Verbeniets, Maia. "Leksyko-semantychni protsesy v suchasnii yurydychnii terminolohii".

13. Actual issues of Ukrainian linguistics: theory and practice. iss. 11, 2005, pp. 54-65. Kyiak, Taras, Ohui, Oleksandr, and Naumenko, Anatolii. Teoriia i praktyka perekladu. Vinnytsia: Nova Knyha, 2006.

14. Ktytarova, Neonela. "Formuvannia i rozvytok metalurhiinoi terminolohii v Ukraini". Herald of L'viv Polynechnic National University "Problems of Ukrainian Terminology", no. 453, 2002, pp. 526-29.

15. Bryla, Henryk. Leksykon ekologii i ochrony srodowiska. Gdansk: Tempus, 2002.

16. ekologia.pl/wiedza/slowniki/leksykon-ekologii-i-ochrony-srodowiska/absorpcja Bugajski, Marian. Polska terminologia poligraficzna: studium semantyczne na wybranych dziatach. Wroclaw: Wydawnictwo Uniwersytetu Wroclawskiego, 1977.

17. Encyklopedia jqzyka polskiego, edited by Stanislaw Urbanczyk. Wroclaw: Zaklad Narodowy im. Ossolinskich, 1991.

18. Grynkiewicz, Mark. "Stan i potrzeby badan nad polskim slownictwem muzycznym". Jqzyk. Teoria - Dydaktyka. Materiaty IX Konferencji Mtodych jqzykoznawcow-Dydaktykow. Kielce: Wyzsza Szkola Pedagogiczna im. Jana Kochanowskiego, 1990, s. 187-9.

19. Horyn, Ewa. "Kilka terminow prawnych z Ksiqg sqdowych wiejskich klucza jazowskiego (1663-1808)". Jqzyk Polski, z. 3, 2004, s. 184-92.

20. Lukszyn, Jerzy, Zmarzer, Wanda. Teoretyczne podstawy terminologii. Warszawa: Katedra J^zykow Specjalistycznych UW, 2001.

21. Mackiewicz, Jolanta. Wyrazy mi^dzynarodowe (internacjonalizmy) we wspolczesnym j^zyku polskim. Encyklopedia kultury polskiejXX wieku. T. 2. Wroclaw, 1993, s. 525-32.

Размещено на Allbest.ru