Дослідження мовленнєвих портретів Шерлока Холмса, представлених в оповіданні Артура Конан Дойла та в британському телесеріалі "Шерлок" BBC. Граматичні особливості мовлення Шерлока, зміни, яких зазнав образ літературного героя на рівні його мовлення.

"Дивінаційна процедура" інтерпретації. Переклад як реакція спільноти на розмаїття мов і культур. Поезія як найскладніша форма художнього перекладу. Специфіку взаємин між автором і його інтерпретатором. Засади перекладознавства, стиль та манери перекладу.

Вивчення містичного художнього дискурсу. Жанрові риси та мовна специфіка їхнього відображення містичного художнього дискурсу. Доведено, що містичний художній дискурс має свої жанрово-дискурсивні особливості, які передусім реалізуються на лексичному рівні.

Наявні підходи до інтерпретації безсполучникових конструкцій у вітчизняній і зарубіжній лінгвістиці. Аналіз їхніх структурно-семантичних особливостей у французькій мові. Існування у французькій мові синтаксичної підрядності, яка немаркована сполучником.

Розгляд характеристики мовного простору Донбасу. Репрезентація просторових образів позначеного регіону та специфіка мовної картини світу в поетичній спадщині. Особливості зображення архетипних образів крізь традиційно світоглядний континуум авторів.

Втілення культур різних етносів у мовних одиницях. Визначення місця зіставної лінгвокультурології серед інших лінгвістичних і нелінгвістичних дисциплін, уточнення її методологічного статусу. Функціональні відмінності між різними національними культурами.

Дослідження різних культурних спільнот через порівняння образів їх мовної свідомості. Особливості та закономірності висвітлення проблеми мовної свідомості у міжкультурній комунікації. Підходи до розуміння тексту, специфіка співвіднесення мов і культур.

Аналіз загальних понять, генезису та функціонування особових займенників у природній людській мові у контексті когнітивної лінгвістики, функціонально-семантичного поля, філософії мови. Огляд теорій науковців, які аналізували зазначені наукові проблеми.

Типи та види оцінності у семантиці слова. Місце оцінності у семантичній структурі слова та компоненти конотативного аспекту значення слова, які є засобом досягнення експресивності. Механізми утворення емоційно-оцінних одиниць та характер оцінних процесів.

Мовленнєво-комунікативна діяльність сучасного суспільства. Особливості медіадискурсу та багатогранність його форм і видів. Політичне інтерв’ю як засіб впливу на соціальну свідомість., його спільні та відмінні риси на тлі інших жанрів медіадискурсу.

Системний аналіз індивідуальних особливостей вживання та сутності значень базових перекладознавчих термінів "точність", "вірність", "відповідність", "еквівалентність", "адекватність". Їх морфологічні форми у перекладознавчій концептосфері В. Коптілова.

Проаналізовано спеціальні слова в різних мовах, які належать до національної лексики, яка не має повних аналогів в інших мовах. Реалії належать до мовних явищ, які змінюються. Проблема перекладу реалій як маркерів національно-культурного контексту.

Роль засобів масової інформації у процесі запозичення. Аналіз причин використання запозичених лексичних одиниць. Вплив англійської мови на мовні звичаї французького суспільства. Заходи державного регулювання щодо збереження чистоти французької мови.

Визначення мітігації як комунікативної стратегії, яка передбачає пом’якшення мовленнєвої поведінки мовця щодо адресата для зниження ризика суперечки, згладжування відмови, втрати обличчя. Мовленні персонажів англомовного художнього літературного дискурсу.

Слово як засіб спілкування, як форма пізнання самого себе і як історія буття людського духу. Значення міфу в формуванні художнього мислення. Інваріант як стала величина трансформацій у художніх текстах. Аналіз структурних основ феноменів мистецтва слова.

Особливості репрезентації міфологеми "дім" в українській мовній свідомості у синхронічному та діахронічному аспектах. Аналіз структури міфологеми та впливу українських вірувань і традицій на її функціонування. "Дім" як основа духовного існування людини.

Аналіз принципів дослідження міфологем у поетичній моделі світу з урахуванням міждисциплінарного характеру сучасних лінгвістичних підходів до аналізу мовних явищ. Зміст базових міфологем-образів, що слугують засобом експлікації міфологічних уявлень.

Розгляд міфологем у мовній картині світу давніх германців. Особливості культури різних народів у мовній картині світу. Необхідність володіння знаннями з історичного розвитку різних спільнот для успішної комунікації. Оповіді про богів та героїчні битви.

Дослідження мовної репрезентації міфологічного символу аrbor vitae в латинськомовній анатомічній термінології, асоціативні зв’язки в основі метафоричної номінації. Тотемічна основа та мовні проекції образу "світового дерева" в медичній термінології.

Особливості публіцистичного дискурсу і місце в ньому політичної метафори. Закономірності функціонування і прагматичний потенціал моделей з вихідною поняттєвою сферою-джерелом Природа. Міфологічні основи найбільш продуктивних сфер-джерел метамоделі.

Розгляд проблеми прихованих кодів лексичних одиниць у слов’янських і германських мовах. Значення міфологічного мислення у формуванні англомовної картини світу. Спільність і відмінність семантики концептів "місяць" і "сонце" у слов’янській фразеології.

Аналіз слів на позначення кольорів чорний / білий. Обґрунтування тези про первісний синкретизм понять чорне / біле і подальше їх перетворення на антонімічні поняття. Спроби психолінгвістичного вивчення семантичних відношень у групі кольоропозначень.

Дослідження англійських ідіом міфологічного змісту. Визначення в’язку семантики ідіом з історією, з референцією до релігійних культів давніх кельтів та германців, до релігійної міфології епохи античності та періоду експансії християнського вчення.

Сутність когнітивно-семіотичного підходу до інтерпретації композиційно-мовленнєвих форм, у яких ідеться про проведення обрядових свят, ритуалів у їх сучасному розумінні. Особливості міфолорно-авторських образів як кумулятивного текстового конструкту.

Етимологічні особливості й закономірності вживання міфонімічних сполучень у сучасній англійській мові. Міфонім як предмет опису в лінгвокультурології, яка виникла завдяки синтезу лінгвістики та культурології. Його використання в політичному дискурсі.

Визначення діапазону способів об’єктивації метаморфози у художньому мовленні. Розгляд особливостей об’єктивації ідеї перетворення в художньо-мовленнєвих системах М.В. Гоголя і М.О. Булгакова. Аналіз способів реалізації метаморфози у міфопоетиці.

Аналіз критичної, епістолярної та частково прозової спадщини М. Грабовського щодо акцептації та інтерпретації історичного роману як літературного жанру, його ознаки та критерії. Дослідження в творах даного автора традицій, звичаїв, історичних образів.

Новое направление в языкознании последней четверти XIX века, наиболее полно отразившее преобладавшие идеи своего времени - младограмматизм. Анализ положения младограмматизма о непреложности фонетических законов с целью доказать его неправомерность.

Сутність мнемотехніки, приклади її використання в навчальному процесі. Записування і заучування нових слів шляхом багаторазових повторень. Засвоєння лексики за допомогою карток. Використання віршів та візуального матеріалу при вивченні іноземної мови.

Целесообразность использования данной мнемотехники с целью повышения эффективности учебного процесса. Примеры использования различных приемов запоминания в обучении лексике, грамматике языка. Техника визуализации значений слов, содержания правил.