Аналіз головних складників мовленнєвого етикету. Класифікація функцій спонукальності та стимулювання в сучасному мовознавстві. Дослідження процесів створення модальної семантики прохання в українській художній літературі та міжкультурній комунікації.

Розкриття функціонально-семантичних характеристик модальності англомовного наукового дискурсу. Модальність як мовленнєве явище в лінгвістиці. Функціонально-семантична категорія, мовленнєва універсальність, що виявляється в загальномовних категоріях.

Поняття та засоби вираження модальності. Особливості перекладу науково-технічного тексту з англійської мови на українську. Встановлення найбільш та найменш поширених модальних дієслів, які вживаються в інструкціях, способи їх передачі українською мовою.

Аналіз імпліцитних засобів вираження негативної оцінки у критиці в англомовній науковій статті - провідному жанрі англомовного наукового дискурсу. Основні засоби, застосовувані для конструювання смислів "Нездійснена дія" та "Дія здійснена погано".

Значення перформативів say, tell, declare, що утворюють комунікативний акт. Їх значення та функції в різних типах висловлювань, автореферентність дієслів, їх семантичні варіанти в комунікативному акті. Аналіз семантичної сутності уживання перформативів.

Характеристика невербальних і вербальних, лексико-семантичних та морфолого-синтаксичних, деяких риторичних засобів вираження погрози (менасиву) в конфліктному діалозі. Аналіз висловлення погрожування з погляду їх статусу у лінгвістиці, функцій у дискурсі.

Дослідження семантики переміщення, зокрема засобів її вираження в українській, англійській мовах. Огляд ідей науковців щодо визначення категорії локативності. Формування семантичних опозиційних пар відповідно до конкретної вказівки на спрямованість руху.

Виявлення особливостей відтворення засобів вираження семантичної пасивності при перекладі французьких прозових текстів українською мовою. Визначення зв’язку між дивергентними рисами систем французької та української мов і перекладацькими трансформаціями.

Аналіз теоретичних і концептуально-засадничих принципів на типологія синтаксичного зв'язку в українській мові. Особливості еволюції поглядів на роль порядку слів у структурі речення та варіанти словопорядку в прилеглих, узгоджуваних і керованих формах.

Дослідження часових маркерів у текстах друкованих повідомлень в частині зображення історії подій і етапів розвитку. Характеристика прийому індикації часу за допомогою вербальної ознаки, яка здійснює вказівку на час протікання дії щодо моменту мовлення.

Феномен метафори, який розглядається у працях з перекладознавства. Обгрунтування необхідності передачі різних виражальних засобів, вжитих у вихідному тексті. Дослідження текстів оригіналу та перекладу німецькою мовою оповідання M.M. Коцюбинського "Сон".

Метафора як засіб вираження експресивності в художніх текстах оригіналу, її функціонування в системах сучасних української та німецької мов. Визначення способів перекладу метафоричних одиниць та особливості їх використання при перекладі німецькою мовою.

Предметом дослідження є твір "Шантарам" Ґ.Д. Робертса в оригіналі та перекладі. З'ясовано теоретичні засади безеквівалентної лексики у рамках теорії перекладу. Безпосередньо висвітлено головні типи безеквівалентних одиниць, їх поділ та призначення.

Особливості перекладу художнього тексту й застосування експресивності в англомовних рекламних текстах. Характеристика вербальних основ вираження негативної емоційності. Специфіка прагматично-семантичних різновидів експресивів негативної емоційності.

Дослідження перекладацьких прийомів, за допомогою яких в українському перекладі роману Б. Брехта "Діла пана Юлія Цезаря", відтворення комічного, вивчення специфіки засобів творення комічного в цьому творі видатного німецького письменника досі немає.

Засоби виокремлення семантики і функцій заперечення у дискурсі через звернення до понять традиційної логіки. Аналіз їх відображень у лінгвістиці на основі теоретичних положень наукових праць Т. Гівона, Л. Даунінг напряму дискурсивно-прагматичного підходу.

Засоби виокремлення семантики та функцій заперечення у дискурсі через звернення до понять традиційної логіки. Їх відображення у лінгвістиці на основі теоретичних положень праць Т. Гівона у напряму дискурсивно-прагматичного підходу до синтаксису.

Активне сприйняття тексту читачем і вплив адресата на мовну діяльність автора, жанри діалогічної організації. Прагмасемантична специфіка жанрів науково-навчального підстилю у функціонально-стильовій макросистемі наукового стилю сучасної української мови.

Особливості відтворення фразеологізмів в українському та англійському художніх дискурсах, а також основні прийоми для адекватної репрезентації їхньої образної структури. Характеристика включення фразеологізмів до номінативно-характеризувальних одиниць.

Засоби вираження експресії на мовних і позамовних рівнях в українському газетному дискурсі. Функціонування експресивів як інструменту образного мислення журналістів. Місце експресивної функції в українському газетному дискурсі серед інших функцій мови.

Розгляд проблеми експресивності текстів українських онлайн-медіа різнорівневими вербальними засобами. Аналіз доробку щодо вивчення поняття експресивності в лінгвістичній науці. Визначення основних прийомів мовної експресивності в текстах онлайн-медіа.

Мовна політика як складова забезпечення спілкування в усіх сферах життя суспільства. Стан української мови в Україні. Оцінка мовної ситуації в країні. Розгляд понять соціальної лінгвістики. Засоби забезпечення статусу престижності української мови.

Розгляд загального положення української мови в сучасному суспільстві. Кроки держави для забезпечення панівного статусу української мови як державної. Проблеми на шляху становлення української мови в сучасному суспільстві, заходи для їх вирішення.

Аналіз засобів зв’язку підрядного й головного компонентів складнопідрядних речень із підрядним відповідності на матеріалах сучасної української художньої прози. Випадки поєднання головної й підрядної предикативних частин за допомогою парних сполучників.

Аналіз ролі та функцій прикметників при утворенні когерентного тексту на матеріалі французького художнього дискурсу. Виділення класу анафоричних прикметників на основі логічних відносин і порівняльного аспекту їх семантики; розгляд інверсійної асиметрії.

Дослідження іншокодових сповіщень, що функціонують у англомовних наукових та художніх творах. Формально-структурні зв’язки повідомлень: їх змістовна та візуальна співвіднесеність. Поняття автосемантії та синсемантії складників полікодового тексту.

Вивчення особливостей інтерлінгвального підходу у відображенні мовної особистості. Маркери інтерлінгвальної симетрії у художньому дискурсі К. Ліспектор. Основні засоби конструювання та відображення самоідентичності мовної особистості у новелі "Любов".

Дослідження засобів інтимізації науково-популярних текстів. Виявлення основних лінгвальних механізмів та мовних засобів інтимізації тексту. Аналіз інтимізації як важливого чинника процесу встановлення сприятливої атмосфери спілкування автор-читач.

Виявлення лінгвальних механізмів та мовних засобів інтимізації тексту. Чинники процесу встановлення сприятливої атмосфери спілкування автора і читача. Вживання діалогізації як способу репрезентації інтимізації в англомовному науково-популярному дискурсі.

Трактування іронії як стилістичного прийому, заснованого на протиставленні прямих та переносних значень слова. Мовні засоби реалізації іронії в повісті Дж. Джерома "Three Men in a Boat", їх відповідники у перекладі, здійсненому Ю. Лісняком та Р. Доценком.