Размещено на http://www.allbest.ru/

Запозичення як спосіб термінологічної номінації

Попович Р.Г.

В аспекті номінації, тобто утворення найменувань для наукових понять, розглядаються запозичені терміни в іспанській водогосподарській термінології, аналізується специфіка виконання ними номінативної функції у даній терміносистемі.

Borrowed terms in Spanish water management terminology are considered from the point of view of terminological nomination for scientific nominative function in the given terminological system being analysed.

Сучасний етап розвитку та функціонування мови, в тому числі її складової - мови науки - характеризується активним використанням запозичених найменувань для позначення тих чи інших наукових понять.

Зауважимо, насамперед, що у різних роботах з проблем термінознавства зустрічається різне розуміння термінологічних запозичень. Інколи запозиченим терміном називається також використання у функції термінологічної номінації слова загальнолітературної мови, тобто вторинна номінація. Проте частіше під термінологічними запозиченнями розуміють в першу чергу “зовнішні” запозичення, використані в процесі термінологічної номінації із інших мов [1: 212]. Такий підхід до запозичених термінів прийнятий і у нашій роботі, найбільш поширений у сучасному мовознавстві.

Дослідження цієї проблеми на матеріалі іспанської мови свідчить про стрімке зростання у ній кількості іншомовних найменувань, в першу чергу англійських, у різних галузях науки, техніки, культури, спорту тощо [2, 3].

Слід зазначити, що по відношенню до запозичених слів серед іспанських лінгвістів склалися різні точки зору. Так, пуристи (puristas) вважають, що у мові повинні вживатися лише ті нові слова, в тому числі й запозичення, які прийняті Академією (Academia Real Espaсola). Новатори (innovadores) допускають вживання усіх нових мовних назв. Ті, думка яких знаходиться посередині між цими обома напрямками, пропонують приймати запозичення лише у тому випадку, коли в мові немає відповідного слова чи словосполучення для позначення нового поняття.

Незважаючи на такі застереження, процеси запозичень, особливо в термінології, не згортаються, а активізуються, що пов'язано з розвитком різних наук - з одного боку, а з іншого - з процесами інтеграції та глобалізації у цій сфері, тобто розширенням міжнародних контактів, наукових зв'язків, розробкою спільних наукових програм тощо. Тому одним із найважливіших завдань створеного в Іспанії у 1977 році Термінологічного Центру (Hispanoterm) є фіксація всіх запозичених термінів, їх аналіз та тлумачення.

Дослідження іспанської водогосподарської термінології показує, що для позначення багатьох понять відповідної предметної області також активно використовуються запозичені найменування.

Існує думка, що запозичення переважно приходять у ту чи іншу терміносистему як готові мовні одиниці, разом з поняттям, яке вони позначають [4: 29]. Подібні випадки заповнення номінативних лакун мають місце і в досліджуваній терміносистемі. З комунікативної точки зору їх використання є найбільш доцільним, пор. dren (англ.) - дрена, polder (гол.) - польдер, albedo (лат.) - альбедо, kanat (англ.) - система ловчих тунелів, land-plain (англ.) - планувальна машина, berma (нім.) - берма.

Найбільша кількість таких запозичень як у даній термінології, так і в інших іспаномовних терміносистемах відбувається із англійської мови. Це пояснюється, в першу чергу, екстралінгвістичними факторами (рівень розвитку науки в англомовних країнах, поширеність англійської мови у світі тощо). Активізація процесу запозичення англіцизмів характерна не тільки для американського, але й для піренейського варіанту іспанської мови у зв'язку з чим іспанці багато говорять про “засилля” англіцизмів, пропонуються способи збереження від них іспанської мови [3:63].

Перевага запозиченого терміна нерідко пов'язана з можливістю передачі складного поняття однослівним нерозчленованим (з точки зору мови - рецептора) найменуванням. Це відповідає також одній із вимог, які ставляться до термінів - короткості. Наприклад: fajina (нім.) - пучок хмизу для кріплення відкосів каналу; talveg (нім.) - лінія найнижчих позначок дна долини; seiches (англ.) - повільне коливання водної поверхні. Такі найменування, як правило, не мають іспанських відповідників (крім описових зворотів) і характеризуються високою точністю.

Деякі запозичення викликані необхідністю деталізації тих чи інших понять, їх семантичної диференціації, пор. conducciуn de agua - водопровід, водовід, acueducto (лат.) - водовід через перешкоду, акведук; fuente - джерело, fontana (лат.) - фонтан, regadнo - зрошення, irrigaciуn (лат.) - зрошення, обводнення. Аналогічні відношення можна констатувати, наприклад, в українській мові між термінами «осушення» та «дренаж» (із французької) чи російськими «собиратель» і запозиченням «коллектор» (з латинської). Цікаво зазначити, що в іспанській мові між запозиченим найменуваннями drenaje та автохтонним терміном desecaciоn відсутня семантична відмінність, а термін colector вживається для позначення обох понять, які в російській мові називаються двома різними словами, одне з яких запозичене з латині. Подібні випадки дозволяють говорити про міжмовну семантичну варіантність запозичених термінів, тобто їх міжмовну асиметрію, яку слід враховувати в практиці перекладу науково-технічної літератури. іспанський запозичений водогосподарська термінологія

Появу інших запозичених термінів можна пояснити намаганням уникнути полісемії, яка характерна для автохтонних іспанських найменувань. Вважається, що немотивовані запозичені назви більше відповідають вимозі однозначності терміна, ніж власні мовні одиниці з їх прозорою внутрішньою формою, пор. tomamuestras - 1. пробовідбірник, 2. батометр та batуmetro - (грец.) - батометр; flotador - 1. поплавок, 2. водомір та hidrуmetro (грец.) - водомір; boca de riego - 1. отвір для зрошення, 2. гідрант та hidrante (грец.) - гідрант.

Використання деяких іншомовних термінів, очевидно, зумовлене їх здатністю до утворення похідних одиниць. Це відноситься, насамперед, до французьких запозичень, оскільки для іспанської мови характерний афіксальний словотвір на базі галліцизмів за найбільш продуктивними словотвірними моделями [5: 115].

Показовим у цьому зв'язку може бути словотвірний ряд drenaje > drenar, drenado, drenable, drenabilidad.

Аналіз функціонування у даній терміносистемі багатьох запозичень з латинської мови також свідчить про наявність у них термінотвірних гнізд чи термінотвірних ланцюжків, що підтверджує легкість утворення похідних термінів також на базі латинізмів, пор. humus (лат.) - гумус, hъmico - гумусний, humнfero - багатий на ґрунт, humificaciуn - гуміфікація (ґрунту); coagulaciуn (лат.) - коагуляція, coagulador - коагулятор, coadulado, coбgulo - коагулят, coagulуmetro - коагуломір.

Для іспанської мови запозичення термінів, здатних служити джерелом нової номінації, є надзвичайно актуальним, оскільки багато іспанських іменників втратили здатність утворювати похідні слова. Така особливість іспанської словотвірної, в тому числі і термінотворної системи, сприяє появі в даній термінології співвіднесених найменувань, що є семантично близькими, але мають різне походження: простий термін - іспанське слово, а похідний - іншомовне (або включає іншомовний терміноелемент). Найчастіше вони співвідносяться як voz popular (іспанізоване латинське слово) - voz culta (запозичене пізніше з латині, латинізм). Наприклад: agua (вода) - capa acuifera (водоносний ґоризонт); rio (річка) - aguas fluviales (річкові води). Зустрічаються також подібні кореляції з іншими мовами, насамперед грецькою, пор. suelo (ґрунт) - perfil edбfico (ґрунтовий профіль), zona edбfica (ґрунтовий пояс), edafologia - ґрунтознавство.

Важливим фактором використання іншомовних найменувань є характерний нині процес інтернаціоналізації термінологій, який охоплює мови різних типів [6] і який можна розглядатися як аналогічні процеси термінотворення на міжмовному рівні [7]. Очевидно, саме тенденцією до інтернаціоналізації слід пояснити все більше поширенням в іспанській мові інтерномінацій irrigaciуn та drenaje, поряд з давно існуючими автохтонними найменуваннями цих ключових для даної галузі понять.

Проте слід зауважити, що більшість запозичень у досліджуваній терміносистемі є повторними найменуваннями уже відомих понять, які мають свою назву. Нерідко вказівку на це знаходимо у самих наукових текстах, пор. “El dry farming lo que significa “cultivo en secano” que muchos consideran como un mйtodo nuevo venido de Amйrica, ha sido utilizado desde hace siglos por los labradores de la zona medirranea” [8: 138].

Повторна номінація за допомогою іншомовного терміна, як і протилежна тенденція - створення власного найменування, поряд із попередньо запозиченим - веде до створення номінативних варіантів у терміносистемах. Досліджуючи такі випадки, відомий іспанський лінгвіст Х.Касарес звернув увагу на те, що паралельне використання автохтонних та запозичених номінацій, що відносяться до одного й того ж денотата, часто веде до витіснення іспанського варіанта [9: 80].

Така тенденція прослідковується і в досліджуваній нами системі термінів і пояснюється, очевидно, тим, що ізольованість запозичень у лексиці чужої мови попереджає вплив на них лексико-семантичної системи, перешкоджає їх виходу за межі даного термінополя, сприяючи тим самим однозначності та точності терміна.

Джерелом запозичень в іспанській водогосподарській термінології на різних етапах їх становлення та розвитку виступають різні мови:

· арабська: azud - гребля, albeden - відвідний канал, alberca - басейн, albufera - припливний басейн, albarradуn - невелика гребля, noria - норія та ін. Більшість термінів-арабізмів має початкові букви а- або al-, що пояснюється їх адаптацією в іспанській мові разом з арабським артиклем.

· латинська: bifurcaciуn - біфікація, irrigaciуn - іригація, coagulaciуn - коагуляція, transpiraciуn - транспірація, evapotranspiraciуn - евапотранспірація, acuнfero - водоносний горизонт, acueducto - акведук, pluvioducto - спуск дощових вод, mуdulo (dе riego) - (зрошувальний) гідромодуль та ін. Як уже зауважувалось вище, багато запозичень із латинської мови (так званих культизмів) зустрічається серед термінів-прикметників, які входять у склад термінологічних словосполучень: aguas pluviales - дощові води, aguas lacusters - озерні води, economнa acuбtica - водне господарство, capa acuнfera - водоносний горизонт, rйgimen acuбtico-aereo - водно-повітряний режим і т.п.

· грецька: hidrбulica - гідравліка, hidrologнa - гідрологія, hidrogeologнa - гідрогеологія, edafologнa - ґрунтознавство, limnologнa - наука про озера, potamologнa - наука про річки, hidrante - гідрант, meandro - вигин річки, diafragma - перегородка (споруди), lisнmetro - лізіметр, limnнmetro - лімніметр, hidrуgrafo - гідрограф, hidrуmetro - водомір, isobara - ізобара, isoterma - ізотерма, hidroisohipsa - гідроізогіпса, hidroisopiйcica - гідроізоп'єза та ін.

· французька: drenaje - дренаж, осушення, carrotaje - каротаж, borbotaje - борботаж, colmataje - кольматаж, aguas artesianas - артезіанські води.

· англійська: dren - дрена, dry-farming - богарне землеробство, underflow - підрусловий потік, seiches - сейши, stress (acъatiro) - (водний) стрес, sprinkler - дощувальний апарат, by-pass - обвідна труба, clip - зажим для труб, land-plain - планувальна машина.

· італійська: lago collinare - води місцевого стоку, terra rosa - червонозем.

· німецька: talveg - тальвег, fajina - фашина, coferdбn - коффердам, кесон, berma - берма, mur - селевий потік.

· російська: podsol - підзол, solonetz - солонець, solonchak - солончак. Русизми найчастіше зустрічаються у кубинських науково-технічних текстах, що зауважують також дослідники інших іспаномовних термінологій.

При входженні у терміносистему іспанської мови запозичення, як правило, проходять певну асиміляцію, тобто графічну, фонетичну чи морфологічну адаптацію до норм іспанської мови (заміна нетипових букв, буквосполучень, афіксів та ін.) Пор. Faschine (нім.) - fajina, Berme (нім.) - berma, drainage (франц.) - drenaje або також оформлений іспанським суфіксом варіант drenadо.

Проте багато термінів-англіцизмів зберігає англійську графіку, вони менше піддаються асиміляції. Це пояснюється пізнішими етапами їх запозичення, коли перенесення найменувань із однієї мови в іншу здійснюється переважно письмовим шляхом.

В той час, як у загальнолітературній номінації іншомовними словами найчастіше іменуються предметні поняття, в іспанській водогосподарській термінології запозичення використовуються для позначення понять різних категорій. При цьому арабські слова часто співвідносяться з різними водогосподарськими спорудами. Для номінації розділів наук активно використовуються грецькі терміни. Назви параметрів, величин, вимірювальних приладів зазвичай передаються грецизмами чи латинізмами. Запозичення з французької мови здебільшого позначають поняття категорій дій та процесів. Русизми в основному іменують ґрунтознавчі поняття.

Деякі іншомовні назви створюють у даній терміносистемі серії однотипних утворень, у яких один і той же елемент їх зовнішньої структури співвідноситься зі спільною ознакою названих понять. У більшості випадків - це утворення, мотивовані значенням інтернаціональних терміноелементів, що входять до їх складу і походять із класичних мов: -metro, -grafo, -logia, iso-, hidro-, пор.: hidrуmetro, hidrуgrafo, hidrometrнa; limnнmetro, lisнmetro, pluviуmetro; hidroisohipsa, hidroisopiйcica, isoterma, isobara.

Проте більшість запозичень у даній термінології носить спорадичний характер. Вони розсіяні по всій системі термінів, не утворюють у ній, на відміну від похідних термінів чи термінологічних словосполучень, значних компактних утворень, отже не виконують якоїсь помітної систематизуючої функції. Тому такі терміни, переважаючи автохтонні назви у короткості, однозначності, точності, поступаються останнім у можливості експліцитного вираження концептуальних зв'язків даного термінополя.

На завершення зауважимо, що специфічним різновидом запозичення у терміносистемах є також калькування. Калькування - це своєрідне “приховане запозичення” терміна, у якому сам процес запозичення присутній implicite [1: 218].

Калькування відбувається за рахунок імітації іншомовної словотвірної моделі, тобто відтворення “внутрішньої форми слова” морфемним матеріалом своєї мови. Такі процеси відбуваються як у загальномовній номінації, так і при формуванні термінологій, пор.: англ. - scy-scraper, ісп.- rascacielos, рос. - небоскреб, укр. - хмарочос; нім. - Unternehmen, рос. - предприятие, укр. - підприємство; ісп. - pantalla de la presa, укр. - екран дамби; ісп. - cresta del vertedero, укр. - гребінь водозливу; нім - Totraum des Speichers, ісп. - volumen muerto del embalse, укр. - мертвий об`єм водосховища. Наявність подібних аналогій у декількох мовах одночасно приводить до появи у системах термінів “прихованих інтернаціоналізмів” [6]. Їх поява тісно пов`язана з процесами перекладу науково-технічної літератури.

У випадку калькування, коли відсутня будь-яка вказівка на зовнішню форму мови, з якої походить даний термін, питання встановлення джерела запозичення не є простим, для його вирішення необхідно залучати численні екстралінгвістичні дані.

Таким чином, проведений нами аналіз дозволяє констатувати, що у іспанській водогосподарській термінології функціонують запозичення двох типів: запозичення поняття і разом з ним терміна для його позначення та запозичення терміна при наявності поняття, сформованого та названого автохтонним терміном.У першому випадку міняється склад і термінополя, і відповідної йому терміносистеми. У другому - план змісту (термінополе) залишається без змін, а змінюється лише спосіб його репрезентації у мові. Використання ж іншомовних найменувань з метою деталізації окремпих понять даної предметної області приводить до перебудови системи термінів, що відображає аналогічний процес в переструктуруванні термінополя.

Література

1. Суперанская А.В. и др. Общая терминология. Вопросы теории. - М.: Наука - 1989 - 246 с.

2. Pratt C. El anglicismo en espaсol peninsular contemporaneo. - Madrid: Gredos, 1980. - 276 p.

3. Виноградов В.С. К вопросу об англицизмах в современном испанском языке//Филологические науки.- М.: Высш. шк., 1987. - №3.-С. 58-64.

4. Даниленко В.П. Русская терминология. Опыт лингвистического описания. - М. - Наука, - 1977 - 246 с.

5. Помірко Р.С. Лексичні утворення на базі запозичених слів при мовних контактах // Іноземна філологія.-Львів, Вища шк., 1981.-№61-С. 113-117.

6. Акуленко В.В. Научно-техническая революция и задачи интернационализации научно-технической терминологии// Интернациональные элементы в лексике и терминологии. - Харьков: Вища шк., 1980.-С.129-146.

7. Никитина Ф.А. О действии аналогических процессов в терминологии// Терминологические чтения «Проблемы языков для спецыальных целей, научной и профессиональной коммуникации».-Тез. докл.-Киев, 1991.-ч.1.-С.133-134.

8. Poiree M. Ollier Ch.El regadio. Redes teoria, tecnica y economia de los riegos. La Habana: Inst.Cubano de Libro,-1971.-346 p. 9. Х Касарес. Введение в современную лексикографию-М., 1965.-256 с.

Размещено на Allbest.ru