Каламбур в українській мові
Поняття "каламбуру" в англійській, французькій, російській та українській лінгвістиці. Іншомовна лексика як джерело українського каламбуру. Аналіз творення каламбуру за допомогою використання іншомовної лексики. Каламбур як один з видів мовної гри.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | реферат |
| Язык | русский |
| Дата добавления | 13.05.2014 |
| Размер файла | 44,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
- Вступ
- 1. Поняття "каламбуру" в англійській, французькій, російській та українській лінгвістиці
- 2. Іншомовна лексика як джерело українського каламбуру
- Висновки
- Список використаних джерел
Вступ
Серед усіх способів творення фразеологізмів (метафора, метонімія, синекдоха, перифраза тощо) вагоме місце посідає каламбур (фр. calembour - "гра слів") - гра слів, побудована на їхній двозначності [8]. Саме за допомогою каламбуру мовлення стає більш емоційним, виразним, експресивним, непередбачуваним. Зважаючи на сучасну "демократизацію” мовлення, бажання відійти від норм і штампів, мовці часто вдаються до перетворення вже відомих лексичних і фразеологічних одиниць, їх контамінації, зміни компонентного складу та в усному мовленні використовують перероблені нові мовні засоби.
Метою даної роботи є визначення поняття "каламбур" та аналіз творення каламбуру за допомогою використання іншомовної лексики.
1. Поняття "каламбуру" в англійській, французькій, російській та українській лінгвістиці
Мовна гра доставляє естетичне задоволення та задовольняє психоемоційні потреби. Граючи з формою мовлення, мовець підсилює його виразність або створює комічний ефект, сприяє створенню нових слів, збагачуючи тим самим мову.
Одним з видів мовної гри (або гри слів) є каламбур. Це один з стилістичних прийомів створення експресивно-оцінних мовних одиниць. Звертання майстрів слова до каламбуру продиктоване тим, що він "загострює думку", дозволяє висловити її у влучній, місткій і водночас стислій формі, що надає мовленню особливу яскравість, емоційність, дієвість і посилює її виразні якості. Деталлю, що забезпечує каламбуру успіх, є непередбачуваність тієї чи іншої ланки в ланцюзі мови, так званий ефект несподіванки. Поява кожного елемента мовного ланцюга визначається всіма попередніми елементами і визначає всі наступні: одночасно чи послідовно читач сприймає два значення, одне з яких не очікував.
З. Фрейд в своїй роботі "Дотепність та його відношення до несвідомого" відокремлює каламбури до найчисленнішої групи дотепів. Він вважає їх нижчим різновидом дотепності, мабуть, тому що вони є "дешевими" та створюються досить легко. І, дійсно, каламбури висувають мінімум вимог до техніки виразу, в той час як справжня гра слів висуває максимум вимог. І якщо в останньому випадку обидва значення знаходять своє вираження в ідентичному й тому лише один раз вживаному слові, то каламбур задовольняється тим, що обидва слова, вживані для обох значень, нагадують одне одного завдяки якій-небудь подібності, будь то подібність їх структури, римоподібне співзвуччя, спільність деяких початкових букв тощо.
К. Фішер також приділив каламбурам як формам дотепу багато уваги та чітко відмежував їх від гри слів. "Каламбур - це невдала гра слів, тому що він грає словом не як словом, а як співзвуччям. Гра ж слів переходить від співзвуччя слів в саме слово. В грі слів слово також являє собою звукову картину, з якою зв'язується той чи інший зміст".
Практика мови і тут не робить ніякої різкої різниці між грою слів і каламбуром, і якщо вона відноситься до каламбуру зневажливо, а до гри слів з деякою повагою, то ця оцінка, очевидно, зумовлюється іншими точками зору, а не технічними прийомами. Слід звернути увагу на те, якого роду дотепи сприймаються як каламбури. Хоча каламбур і відмовляється від зазіхання на багатозмістове вживання одного й того ж матеріалу, центр тяжіння все ж падає на повторення вже відомого, на аналогію слів, які слугують для каламбуру, і, таким чином, останній є лише підвидом групи, яка досягає своєї вершини в гри слів.
Незважаючи на велику кількість наукових досліджень, присвячених каламбурам як виду гри слів, порівняльні дослідження даного феномена на сучасному етапі є досить рідкими.
Отже, що ж таке каламбур? Розглянемо сутність даного стилістичного прийому. Деякі лінгвісти зводять механізм створення каламбуру лише до використання омонімії.
Так в "Тлумачному словнику російської мови" С.І. Ожегова та Н.Ю. Шведової знаходимо таке визначення: "Каламбур - дотеп, заснований на комічному вживанні схожих за звучанням, але різних за значенням слів; гра слів" [6, с.140].
В словнику французької мови "Le Petit Robert" читаємо: "Каламбур - гра слів, заснована на різниці змісту між словами, які однаково чи схоже вимовляються".
В тлумачному словнику В.І. Даля вказується: "Каламбур - гра слів, яка заснована на навмисній або невільній двозначності, породженням онімією або схожістю у звучанні, та яка спричиняє комічний ефект".
В цих тлумаченнях вказано не все, але основна думка очевидна.
Французький лінгвіст А. Бесс в своїй роботі "Культура каламбурів" характеризує цей вид мовної гри наступним чином: "Каламбур засновується на можливості інтерпретувати двома різними засобами той самий звук або ряд звуків. Будучи більшою мірою усним, каламбур будується на омофонії або парафонії, які часто відтворюються французькою орфографією, а не лише фонетикою. Щоб був каламбур, навмисний чи ні, необхідно, щоб звуковий порядок, представлений контекстом як носієм якогось змісту, дав зрозуміти, що він є носієм й іншого змісту, більш-менш віддаленого".
Українська дослідниця А.П. Коваль дає таке тлумачення каламбуру: "…стилістична фігура, яка виділяється специфічністю своєї мовної форми: слово вживається в такому лексичному оточенні, яке примушує сприймати його в двох планах, з двома значеннями, що надає думці несподіваного комічного напрямку. Каламбурне вживання слова надає особливої яскравості, емоційності усьому висловлюванню" [3, с.35]. Це означає, що основою каламбуру А.П. Коваль вважає лише полісемію, на інші, не менш розповсюджені засоби, вказівок немає.
Більш точне, але не зовсім повне визначення знаходимо в "Словнику лінгвістичних термінів" О.С. Ахманової: "…фігура мовлення, яка складається в гумористичному (пародійному) використанні різних значень одного й того ж слова або двох, схожих за звучанням слів". Авторка виділяє серед засобів створення каламбуру омонімію та багатозначність, інші засоби не згадуються.
Ці ж самі засоби фігурують і в англійських тлумачних словниках: "…комічне використання слова, яке має декілька значень, або яке звучить, як інше слово" [1, с.1146]; "…це таке гумористичне вживання слова, яке натякає на два або більше його значень або значення іншого слова, схожого за звучанням"; "…комічне використання слова чи фрази з двома значеннями або слів з однаковим звучанням, але різним значенням" [2, с.1146].
В лінгвістичному словнику за редакцією Ж. Мунена подається наступне визначення: "Каламбур - це гра слів, яка заснована на омонімічній, але не омографічній заміні одного слова або виразу іншим; свідоме вживання парафонії та часте використання зв'язування" (зв'язування - фонетичне явище поєднання слів, властиве французькій мові).
Незважаючи на вказані засоби створення каламбуру, це визначення все ж не повністю охоплює всі особливості цього різновиду мовної гри.
Резюмуючи вищеподані дефініції каламбуру, можна дати більш повну його характеристику, виходячи з тих складових, які були визначені. Ми пропонуємо трактувати каламбур як різновид мовної гри, стилістичний прийом мовлення, який за своїми функціональними характеристиками вужче, ніж гра слів. Каламбур побудований на комічному використанні слів, однакових за звучанням, але які мають різне значення (омонімія). Крім того каламбур передбачає використання або різних значень однієї і тієї ж мовної одиниці (полісемія), або схожих за звучанням слів, групи слів (паронімія). В його основі лежить прагнення досягти певного ефекту естетичного впливу (найчастіше комічного) шляхом порушення нормативного канону сприйняття мовних одиниць, творчого вживання мовних одиниць.
2. Іншомовна лексика як джерело українського каламбуру
У комплексі тих мовних виражально-зображальних засобів, що особливо активізувалися в українській мові протягом останніх двадцяти років у зв'язку, з одного боку, з демократизацією нормативних основ літературної мови та лібералізацією вимог до неї з боку суспільства, а з другого, - з розвитком у сучасній Україні нових форм політичної та економічної діяльності значне місце посідає явище мовної гри і, зокрема, гри слів, у тому числі обігравання іншомовного слова з українським або двох іншомовних слів, уже засвоєних українською мовою. Дослідники цього явища, аналізуючи його психологічну і власне мовну природу, відзначають: "Мовна гра […] побудована на основі асоціації паралелізму, що передбачає одночасну актуалізацію у свідомості адресата "старого" і "нового" слова (сприйняття значення реінтерпретованого слова на тлі його власного узуального значення і, як наслідок, установлення різноманітних зв'язків між цими значеннями). Омонімічний контраст між відомим і невідомим створює особливу установку на сприйняття парадокса, що міститься в новому тлумаченні слова" [4, с.38-39].
Обігравання в українській мові елементів іншомовної лексики, звичайно, завжди досить помітно використовувалося - в розмовному мовленні, зокрема в жанрі анекдоту, в художній літературі, особливо в гумористичній, у публіцистиці. Наприклад, у Бориса Антоненка-Давидовича: "…поверхово огудив Троцького з його перманентною революцією, замість засудити його й відмежуватися. І як це перукарі не побоялись назвати жіночу складну зачіску "перманент" - адже їм легко можна закинути троцькізм?.", "Останнім часом Кущ зі своєю ватагою став наскакувати на пасажирські поїзди з Києва. […] Видно було, що такі акції не до вподоби нашому статечному господареві, бо так можна дійти й до його скринь, комор і засіків. - Це вже скидається на комуну: кому-на, кому-ні, кому дуля, кому дві…"; з розчленуванням слова на компоненти: " - Я Євграф Сідалковський". Він вимовив ім'я так, щоб воно прозвучало як титул - "Я є граф" (О. Чорногуз. Аристократ із Вапнярки). Зокрема, як передавання особливостей мовлення "простих людей", "людей з народу", недостатньо освічених і вже тим більше з незнанням іноземних мов, під виглядом "народної етимології", наприклад, в Олеся Гончара: "Старик-француз затряс до Хоми бородою, схвильовано забелькотів: "Же ву… Же ву…" (франц. je vous - я вас, я вам. - О. Т.) - "Живу, кажеш?" - Хома приязно хлопнув його по плечу. - Живи на здоров'я". Але наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. функціональний діапазон цього мовностилістичного явища значно розширився, а серед джерел іншомовної лексики на перше місце вийшла англійська мова. Активізація в сучасному мовленні явища мовної гри зумовила й помітне пожвавлення інтересу дослідників до нього.
У мові художньої літератури та публіцистики (особливо в заголовках, назвах теле - і радіопрограм тощо) це явище різко активізувалося як наслідок зняття редакторських обмежень попереднього періоду для посилення впливу на читача (глядача, слухача). Наприклад, у назві роману Юрія Андруховича "Дезорієнтація на місцевості" (Івано-Франківськ, 2000), пор. популярну в радянські часи радіоспортивну гру під назвою "орієнтація на місцевості"; у назві відомої в кінці 80-х - на початку 90-х рр. групи івано-франківських літераторів "Нова дегенерація", пор. назву однієї з груп українських письменників 1920-х рр. "Нова генерація". В активізованому в публічному житті використанні елементів кримінального жаргону, молодіжного, спортивного, нового для нашої дійсності комп'ютерного та деяких інших сленгів обігравання стало виявлятися ще яскравіше, наприклад: лохотрон "вулична лотерея, яку влаштовують шахраї в розрахунку на довірливих людей", пор. лох - у кримінальному жаргоні "довірлива, необачна людина як потенційна жертва обману, іншого злочину" і лототрон - державна безпрограшна спортивна лотерея, розіграш якої демонструється по телебаченню; мило "електронна пошта" (від англ. mail "пошта").
Як відзначають дослідники молодіжного (студентського, шкільного) сленгу, "люди, особливо молодь і підлітки, схильні грати з новими для них лексичними одиницями, випробовуючи їх на ефективність експресивного впливу й емоційного самозадоволення. Цей фактор безпосередньо в'яжеться з феноменом задоволення від мови, необхідного для повноцінної мовної самоідентифікації особистості" [9, с.149].
Якщо в мові художньої літератури, в жаргонній мові обігравання може здійснюватися і в прагматично негативному напрямі - як "чорний гумор", як інвектива тощо, то в назвах товарів для продажу відбувається переосмислення слова або одного з його компонентів за зразком відповідного питомого слова, в мові торговельної реклами за допомогою власне української лексики увиразнюється й ніби пояснюється суть товару в прагматично позитивному для потенційного покупця плані, наприклад: "Бальзамед" (латинською графікою - Balsamed) - лікувальний бальзам для догляду за шкірою стоп (пор. бальзам - компонент з реальною мотивацією - і укр. мед); "Простамол! Просте лікування простати!" (з реклами); "Revlon. Революція кольору". Однак така позитивна прагматична спрямованість назв товарів і рекламних текстів може також обіграватися шляхом каламбурного переосмислення в комічно-знижений бік (в анекдотах нового покоління, пародіях, гуморесках, естрадних репризах тощо). Це особливо показово не просто для тих товарних знаків іншомовного походження, що асоціюються в носія української мови з тими чи іншими співзвучними або й однозвучними одиницями, а насамперед для тих із них, що широко й нав'язливо рекламуються. Наприклад, щодо назви компанії "Procter and Gamble", що поставляє на український ринок, зокрема, шампуні: "Проклят як Гембел", "Проковтнер енд Гембель" [7, с.339].
Шляхи і конкретні способи здійснення каламбурного переосмислення і перетворення слів досить різноманітні, реалізуючись по-різному на кожному зі структурних рівнів мови.
Так, на лексичному і словотвірному рівнях таке обігравання, реалізуючись як переосмислення або одночасно й творення формально інших одиниць під впливом відповідних омонімічних або паронімічних українських (чи давно вже українізованих) лексичних одиниць, приводить до утворення нових слів - омонімів або паронімів до наявних. Наприклад, у сленгу комп'ютерників:
а) клава - "клавіатура", батон - "кнопка миші; клавіша клавіатури" (від англ. button), віник - "вінчестер", енурез (від англ. unerase - програма відновлення випадково стертих файлів), алкоголік - "програміст, що працює з мовою АЛГОЛ", босяк - "програміст, що працює з мовою Basiс" - лексико-семантичне словотворення: "подібні жаргонізми стають омонімами відповідних українських лексем, оскільки будь-який семантичний зв'язок між ними відсутній";
б) сидюк (від англ. CD) - жартівлива назва компакт-диска, пісюк - "персональний комп'ютер" (від англ. PC - personal computer) - морфологічне словотворення (переважно суфіксальне, рідше - творення псевдоскладних слів). Подібні складні слова утворюються також шляхом контамінації (телескопії) - "схрещення" двох слів зі схожою в чомусь формою в межах новоутвореного третього, наприклад: "Своїми мандрами ілистуванням в інтернетрях я завдячую винятково патріотичній акції UARNet…" (Юзьо Обсерватор. Львівські обсервації // Поступ, 14.07.2005, с.6а); зі збереженням латинської графіки запозичення: "Tomahawk'нули гроші платників податків" - газетна замітка про значні витрати США у війні в Іраку, де використовувалися, зокрема, ракети "Tomahawk" (Україна молода, 23.05.2002).
Досить поширеним способом творення каламбурів є переосмислення (з можливим графічним оформленням або - в усному мовленні - з особливим акцентуванням) морфемного і взагалі компонентного складу слова за зразком тих чи інших паронімічних і омонімічних лексичних одиниць. Наприклад, з увиразненням компонента слова за допомогою великих літер, що імітують відповідні абревіатури англійської мови: "РанОК" - назва однієї з программ телеканалу СТБ (2002 р.), пор. ранок і англ. О.К. - полісемічна одиниця із загальним значенням згоди, позитивної оцінки і т. ін. (тут, очевидно, від вигукового значення "добре!"); "Військовий блок заНАдТО розширюється" - замітка про негативне сприйняття Росією розширення НАТО на Схід (Україна молода, 10.04.2007); "Всім SPAти!" (з реклами SPA-центру).
Одним з продуктивних різновидів каламбурного переосмислення компонентів слова - літер є особливе "розшифровування" елементів абревіатур, дезабревіація, - спосіб, досить поширений протягом усього ХХ століття в розмовній мові, в гумористичних творах, а також у кримінальному жаргоні. З 90-х рр. минулого століття у зв'язку з напливом в українську мову, як і в мови народів інших постсоціалістичних країн, іншомовної лексики, насамперед англізмів, у цей процес стали втягуватися й абревіатури іншомовного походження - варваризми в українській мові (з латинською графікою). "Першою ластівкою" - яскравим свідченням цього явища - була, очевидно, назва американських сигарет марки LM - з "розшифруванням" цих літер як "Леонід Макарович" (з'явилося на початку 90-х рр., коли Л.М. Кравчук був Президентом України). Іншим також відомим прикладом подібної жартівливої дезабревіації є розшифрування BBC - у вимові Бі-Бі-Сі як "Баба Бабі Сказала" [9, с.222]. З деяких менш відомих ілюстрацій цього явища: BMW - знаменита марка німецьких автомобілів - з жартівливим розшифруванням як "Багато Маєш Витрат" [5, с. 2004].
Англійська мова як основне іншомовне джерело сучасного українського каламбуру, безперечно, не має аналогів в історії української мови серед інших іноземних (західноєвропейських) мов за потужністю впливу та масовістю вияву, що пояснюється процесами мовної глобалізації. Можна згадати вплив французької мови, що вгадується, наприклад, як фон обігравання для одиниць української мови у відомому жарті "Піп сіль тре, пан теля пасе", який ґрунтується на подібності звучання цього висловлення в разі швидкого темпу вимови до якогось сегмента французького мовлення, а особливо роль латинської мови в бурсацько-семінарському жаргоні XVIII-XIX ст., коли латинські закінчення іменників чоловічого роду - us додавалися до українських або давно українізованих слів: дякус - "дяк", подриґус - шаркання ногою під час привітання і т. ін. [9, с.131-132]. Найвідомішим зразком такого макаронічного мовлення поза межами цього жаргону став уривок з поеми Івана Котляревського "Енеїда" з "латинізованими" словами панус, циганус та ін.: "Енеус ностер магнус панус / І славний троянорум князь / Шмигляв по морю, як циганус…". Ось деякі зразки жартівливого підроблення під одиниці італійської мови (музичні терміни, пор. піанісимо, модерато і под.) у молодіжному, музичному та деяких інших сучасних сленгах: кльовісимо - вигук для вираження захоплення, схвалення, невигрібато - про неспроможність музиканта виконати щось, незважаючи на велике бажання. Але в усіх цих випадках (на "французькій", "латинській" чи "італійській" мовній основі) відбувається обігравання не одиниць іншої мови за зразком одиниць рідної мови, а навпаки - одиниць рідної мови за зразком якоїсь іншої мови. Як зазначають дослідники, у випадках подібного використання іншомовних формантів утворюються ілюзорні, штучні неологізми, які нібито відтворюють структуру інших мов, з яких "експортують" словотвірну модель.
Каламбурний "бум", як охрестили дослідники різке зростання з кінця 80-х рр. ХХ ст. явища мовної гри в різних соціальних різновидах (жаргонах і сленгах) національних мов та в різних стилях і жанрах літературних мов народів постсоціалістичних країн, лишається досить помітним явищем у комплексі мовностилістичних засобів сучасних мов. Щодо тенденцій розвитку цього явища з проекцією на недалеке майбутнє висловлюються різні погляди - від упевненості в його подальшому розширенні, причому з неослабними темпами, до констатування певного його обмеження порівняно з "буремними" дев'яностими.
На основі проведеного спостереження за функціонуванням явища гри слів із залученням іншомовної лексики (кінець ХХ - початок ХХІ ст.) можна припустити, що якщо проникнення англізмів у мовну тканину української мови поки що не тільки не виявляє ознак спаду, а, навпаки, лише збільшується, то щодо їхнього місця і ролі в сучасній мовній грі не варто робити якихось єдиних висновків. У сучасних сленгах - і насамперед, звичайно, в комп'ютерному - їхня питома вага буде ще, очевидно, збільшуватися. Але вже, наприклад, у назвах програм телеканалів, літературних і музичних груп (пор. згадувану вище групу "Нова дегенерація") уживання таких каламбурів помітно рідшає. А якщо взяти розряд газетних заголовків, то в газетах, які виразно позиціонують себе як серйозні видання (це друковані органи центральних і місцевих органів влади, ділових кіл тощо), то й тут уживання каламбурів з іншомовною лексикою стало обмежуватися ("лідером" у використанні цього стилістичного засобу серед загальноукраїнських друкованих ЗМІ залишається газета "Україна молода").
каламбур українська мова лексика
Висновки
З даного дослідження можна зробити наступні висновки:
1. Мовна гра доставляє естетичне задоволення та задовольняє психоемоційні потреби. Одним із видів мовної гри є каламбур.
2. На сьогоднішній день існує безліч визначень поняття "каламбур" як у англійській та французькій лінгвістиці, так і в російській та українській. Тому після проведеного аналізу різноманітних визначень ми пропонуємо трактувати каламбур як різновид мовної гри, стилістичний прийом мовлення, який за своїми функціональними характеристиками вужче, ніж гра слів.
3. Каламбур побудований на комічному використанні слів, однакових за звучанням, але які мають різне значення (омонімія). Крім того каламбур передбачає використання або різних значень однієї і тієї ж мовної одиниці (полісемія), або схожих за звучанням слів, групи слів (паронімія).
4. Каламбур в українській мові завжди досить помітно використовувся - в розмовному мовленні, зокрема в жанрі анекдоту, в художній літературі, особливо в гумористичній, у публіцистиці.
5. На лексичному і словотвірному рівнях каламбур, реалізуючись як переосмислення або одночасно й творення формально інших одиниць під впливом відповідних омонімічних або паронімічних українських (чи давно вже українізованих) лексичних одиниць, приводить до утворення нових слів - омонімів або паронімів до наявних.
6. Досить поширеним способом творення каламбурів є переосмислення (з можливим графічним оформленням або - в усному мовленні - з особливим акцентуванням) морфемного і взагалі компонентного складу слова за зразком тих чи інших паронімічних і омонімічних лексичних одиниць.
7. Англійська мова як основне іншомовне джерело сучасного українського каламбуру, безперечно, не має аналогів в історії української мови серед інших іноземних (західноєвропейських) мов за потужністю впливу та масовістю вияву, що пояснюється процесами мовної глобалізації.
Список використаних джерел
1. Cambridge International Dictionary of English. - Cambridge University press, 2002. - 1774 p.
2. Longman. Dictionary of Contemporary English. - Foreign language teaching and research press. - China, 2001. - 1754 p.
3. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови - К.: Вища школа, 1985. - 352 с.
4. Левицький А.Е. Різнорівневі засоби створення комічного ефекту (на матеріалі англійської та російської мов) // Проблеми зіставної семантики. - К. - 2007 - Вип.8. - С.38-48.
5. Миколенко Т. Гендерна специфіка сленгового мовлення // Наукові записки Тернопіл. нац. пед. ун-ту: Сер. Мовознавство. - Вип.1. - С.145-149.
6. Ожегов С.И., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка. - Издательство "Азъ", 1992. - 955 с.
7. Семенюк О.А. Язык эпохи и его отражение в сатирико-юмористическом тексте. - Кировоград, 2001.
8. Словник іншомовних слів: 23000 слів та термінологічних словосполучень /уклад. Л.О. Пустовіт та ін. - К.: Довіра, 2000 - 1018 с.
9. Ставицька Л. Арго, жаргон, сленг: Соціальна диференціація української мови. - К.: Критика, 2005.
10. Тараненко О.О. Демократизація і/або лібералізація (до характеристики сучасного стану нормативно-стилістичних засад української мови) // П'ятий конгрес Міжнародної асоціації україністів: Мовознавство. - Чернівці: Рута. - 2003 - С.10-17.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Каламбур як прийом комічного, його структура і класифікація. Шляхи пошуку відповідностей під час передачі каламбурів. Проблеми і труднощі перекладу каламбуру, типові помилки перекладачів та їх причини. Каламбур в творі Л. Керрола "Аліса в країні чудес".
контрольная работа [71,4 K], добавлен 15.07.2012Освоєння іншомовної лексики та особливості переймання її елементів під впливом зовнішніх чинників. Питома вага генетичних та історичних джерел слов'янських запозичень. Особливості функціонування іншомовних лексем у сучасній українській літературній мові.
курсовая работа [44,6 K], добавлен 01.12.2010Запозичення як джерело збагачення словникового складу. Сутність та визначення інтернаціоналізмів, їх класифікація та складнощі перекладу. Міжнародні морфеми та основи. Інтернаціональна лексика англійського походження у сучасній українській мові.
курсовая работа [44,8 K], добавлен 11.10.2012Загальне поняття про топоніми та підходи до класифікації топонімічної лексики. Топоніми в англійській мові на прикладі топонімії Англії. Розвиток та сучасний стан топонімії в Україні. Етимологія та структура англійських та українських географічних назв.
курсовая работа [49,4 K], добавлен 16.02.2015Комунікативна невдача як об’єкт лінгвістичного дослідження. Мовна гра як фактор виникнення невдачі. Особливості рекламного дискурсу. Використання сленгової лексики, різноманіття інтерпретації мовної одиниці, вживання каламбуру як причини невдачі слоганів.
дипломная работа [67,6 K], добавлен 17.09.2014Назви осіб із семантикою суб’єктивної оцінки в українській мові. Демінутиви в системі назв осіб. Творення зменшено-пестливих форм в українській мові. Негативно-оцінні назви у значенні позитивно-оцінних. Словотворення аугментативів в українській мові.
курсовая работа [41,2 K], добавлен 27.08.2010Фразеологізм як об'єкт дослідження лінгвістики. Поняття фразеологізму та його характерні риси в англійській та українській мовах. Класифікація фразеологічних одиниць. Особливості анімізмів в українській та англійській мовах. Поняття та опис концепту.
курсовая работа [42,3 K], добавлен 06.12.2008Дослідження специфіки процесу запозичення українською мовою іншомовної лексики. Історичні зміни в системі італійської мови. Уточнення етимології конкретних тематичних груп італійської лексики з метою виявлення шляхів їх проникнення в українську мову.
курсовая работа [47,7 K], добавлен 29.07.2012Прикметник як категорія означуваних слів, особливості його параметричної форми. Типи лексичного значення слова та семантична деривація. Поняття валентності в лінгвістиці. Семантична структура параметричних прикметників в англійській і українській мовах.
дипломная работа [149,2 K], добавлен 12.06.2015Підходи до класифікації топонімічної лексики. Топоніми в англійській мові на прикладі топонімії Англії. Визначення особливих етимологічних, структурних та семантичних рис в топоніміці Англії та України. Визначення топоніму, топоніміки та ономастики.
курсовая работа [43,7 K], добавлен 11.03.2015
