Англійська термінологія маркетингу: семантична структура та системообумовлені семантичні характеристики

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 802.801.316.4+801.5

Англійська термінологія маркетингу: структура та семантичні характеристики

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

ГУТИРЯК ОКСАНА ІГОРІВНА

КИЇВ - 1999

Анотація

Гутиряк О.І. Англійська термінологія маркетингу: семантична структура та системообумовлені семантичні характеристики.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата філологічних наук по спеціальності 10.02.04 - германські мови.

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана. Франка, Дрогобич, 1999.

В роботі аналізується сучасна англійська термінологія маркетингу і стратифікаційна та семантико-тематична структури термінології, склад і структура термінів маркетингу.

Встановлено, що між семантичною продуктивністю і семантичною складністю термінів маркетингу та кількістю слів, основ, морфем, літер існує статистична залежність: із збільшенням семантичної продуктивності термінів їхня структурна складність і довжина зменшуються, а із збільшенням семантичної складності - збільшується

Ключові слова: термін, термінологія, маркетинг, сіткове моделювання, семантична продуктивність, семантична складність, семантичний компонент, семантичний дериват.

Abstract

Gutiryak O.I. English Marketing Terminology: Semantic Structure and System- Dependent Semantic Characteristics. Dissertation presented for condidate academic degree in philology / Manuscript, speciality 10.02.04 - Germanic languages, Drohobych State Pedagogical university named after I. Franko, Drohobych, 1999.

The dissertation deals with modern English marketing terminology, stratificational and semantico-thematic structures of terminology, composition and structure of Marketing terms.

There is a statistic dependence between semantic productivity and semantic complexity of marketing terms and the quantity of words, stems, morphemes, letters: with increase of the semantic productivity of terms their structural complexity and length decrease, and with increase of the semantic complexity - increase.

Key words: term, terminology, marketing, network modeling, semantic productivity, semantic complexity, semantic component, semantic derivative.

Аннотация

Гутыряк О.И. Английская терминология маркетинга: семантическая структура и системообусловленные семантические характеристики.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки.

Дрогобычский государственный педагогический университет имени Ивана Франко.

В работе анализируется современная английская терминология маркетинга, стратификационная и семантико-тематическая структуры терминологии, состав и структура терминов маркетинга.

В процессе становления и развития терминологии маркетинга, в результате сознательного или несознательного отбора, в результате конкуренции между терминами, преимущество имеют не наиболее короткие или длинные термины, а такие, чья длина составляет 20-50% от максимальной. Термины меньшей длины функционируют для наименования наиболее важных и часто употребляемых понятий (что соответствует требованиям экономии усилий) и большей - терминам для выражения особенно сложных, но редко употребляемых понятий (что соответствует требованиям точности).

По количеству синонимических и полисемантических терминов, терминология маркетинга приближается к терминологиям описательного характера, таких как медицина, строительство, тесно связанных с повседневными сферами жизни.

Определено, что терминология маркетинга состоит из двух групп: ядра и основной части. В ядро терминологии, выделенного в соответствии со значением системной значимости, вошло 64 термина (приблизительно 5%). Ядро терминологии состоит из минимума наиболее важных терминов маркетинга. Основные термины относятся к основной части.

Семантико-тематическая структура терминологии маркетинга состоит из 13 главных компонентов - тематических разделов, между ними существуют иерархические отношения включения и суподчинения.

В работе анализируется зависимость между системо-обусловленными семантическими характеристиками терминов (семантической продуктивностью и семантической сложностью) и их морфологическими, синтаксическими, словообразовательными характеристиками. Простые слова имеют наибольшую семантическую продуктивность, наименьшую - словосочетания и сложные слова. Термины с большим значением семантической продуктивности обозначают понятия, наиболее важные для соответствующей сферы деятельности. Эти понятия, с одной стороны, часто используются для формирования новых, производных от них понятий. С другой, они чаще употребляются в общении. Меньшая семантическая продуктивность присуща терминам с узкой сферой использования.

С увеличением семантической продуктивности термина, то есть количества семантических дериватов, уменьшается как количество всех его структурных компонентов (слов, основ, морфем), так и его графическая длина.

А с увеличением семантической сложности термина, то есть количества семантических компонентов, увеличивается как количество всех его структурных компонентов (слов, основ, морфем), так и его графическая длина. Увеличение количества семантических единиц в составе лексического значения влечет за собой увеличение количества структурных компонентов лексической единицы для выражения этих семантических единиц.

В терминологии существует относительно небольшое количество терминов с большим значением семантической сложности, ориентированных на функционирование в узкоспециальных сферах. Большинство терминов - проще по семантике и их сфера функционирования шире.

Ядро терминологии маркетинга составляет небольшое количество коротких и структурно простых терминов, у которых небольшая семантическая сложность и большая семантическая продуктивность. Периферию терминологии составляют длинные и структурно сложные термины, с меньшей семантической продуктивностью и большей семантической сложностью.

Ключевые слова: термин, терминология, маркетинг, сетевое моделирование, семантическая продуктивность, семантическая сложность, семантический компонент, семантический дериват.

термінологія маркетинг семантичний

Реферована дисертація присвячена комплексному аналізу сучасної англійської термінології маркетингу, в якій аналізується стратифікаційна та семантико-тематична структури термінології, склад та структура термінів маркетингу взагалі.

За останні роки помітне все більше зацікавлення лінгвістів проблемами термінології та термінотворення. Значне місце в цих лінгвістичних дослідженнях відводиться вивченню терміносистем, що виникають в результаті стрімкого розвитку нових наукових напрямків, чи нових виробничих або суспільних реалій. Як правило, це напрямки на стику наук, виробництва чи діяльності людини. В умовах молодої Української держави ці процеси ще стрімкіші та ширші і вимагають пристальної уваги дослідників. У зв'язку з цим у сучасній лінгвістиці все важливіше місце займають проблеми спеціальної лексики, функціонування систем термінів у різних областях науки, техніки, суспільного життя.

Щодо термінології маркетингу, то до недавнього часу у нас практично були відсутні відповідні реалії, тому не міг з'явитись інтерес до вивчення їх мовного втілення. Проте зараз у більшості вищих навчальних закладів України відкрито факультети менеджменту та маркетингу, де студентів ознайомлюють з основами спеціальної термінології як українською, так і іноземними мовами, зокрема англійською.

Актуальність дослідження зумовлена відсутністю узагальненого системного опису термінології маркетингу, без якого неможливо покращити викладання англійської мови на відповідних факультетах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри іноземних мов Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка та кафедри англійської філології Львівського державного університету імені Івана Франка.

Саме тому, об'єктом нашого дослідження було обрано термінологію маркетингу, якою вона зафіксована в тлумачних термінологічних словниках.

Предметом дослідження є взаємодія семантичного та морфолого-синтаксичного рівнів лексичних одиниць у фаховій субмові англійської мови.

Дисертація ставить за мету виявити ті семантичні властивості термінології маркетингу в цілому, які обумовлені системно-структурною природою цього мовного об'єкта, а також з'ясувати, чи існує зв'язок між цими властивостями, з одного боку, та морфологічними, синтаксичними і словотвірними характеристиками термінів - з другого.

Поставленою у дослідженні метою передбачено коло конкретних завдань:

здійснити інвентаризацію об'єкта дослідження, тобто сучасної англійської термінології маркетингу;

з'ясувати місце термінології маркетингу у термінологічному середовищі сучасної англійської професійної (професійно-орієнтованої) мови;

виявити семантичну структуру термінології маркетингу;

виявити системообумовлені семантичні характеристики термінів - членів досліджуваної термінології, зокрема: характеристики, які визначають стосунок терміна до інших членів терміносистеми, характеристики, які визначають стосунок терміна до терміносистеми в цілому;

дослідити, чи існує залежність між системообумовленими семантичними характеристиками з одного боку та деякими іншими мовними характеристиками термінів - з іншого (зокрема, синтаксичними, морфологічними та словотвірними).

Матеріалом дослідження послугували термінологічні словники (тлумачні та перекладні), використано також енциклопедичні видання, підручники та наукові праці з маркетингу.

Предмет дослідження, його трактування як системно-структурного утворення, мета та завдання, що стоять перед нами, обумовили вибір основного методу дослідження. Це метод сіткового моделювання лексики . Крім методу сіткового моделювання (та інкорпорованих ним компонентного і дефініційного методів, а також математичних методів теорії графів), у дисертації використовуються метод безпосередніх складових, окремі прийоми словотвірного та структурно-семантичного аналізу.

Для обґрунтування висновків про певні мовні закономірності застосовується необхідний статистичний апарат: методи описової статистики, кореляційний аналіз (обчислення коефіцієнтів кореляції у кількісній та порядковій шкалі) .

Наукова новизна проведеного дослідження полягає у тому, що у ній вперше:

- виділено ядро термінології маркетингу, тобто групу термінів з максимальним системоутворюючим та функційним потенціалом;

- здійснено семантико-тематичне структурування термінології маркетингу;

- для кожного з 1293 термінів обчислено нові дані, які характеризують в узагальненому вигляді інтенсивність семантичних зв'язків терміна з іншими термінами - членами терміносистеми, а саме: семантичну продуктивність, семантичну складність та системну вартість;

визначено характер зв'язку між семантичною продуктивністю і семантичною складністю термінів маркетингу з одного боку, та їхньою синтаксичною, лексичною, графічною довжиною, а також деякими словотвірними характеристиками - з іншого.

Теоретична значущість дисертації визначається тим, що вперше здійснено комплексний аналіз англійської термінології маркетингу із застосуванням сіткового моделювання, що дозволило встановити її семантичну структуру, виявити закономірні залежності між низкою семантичних та морфолого-синтаксичних характеристик термінів.

Практичне значення роботи полягає у тому, що апробація методики виділення ядра термінології, а також одержані дані щодо розподілу термінів за семантичною продуктивністю та семантичною складністю, щодо зв'язку цих параметрів терміна з його морфолого-синтаксичними характеристиками створюють теоретичне підгрунтя для ранжування англійських термінів маркетингу за ступенем їхньої необхідності для засвоєння іншомовними реципієнтами, зокрема, студентами вищих навчальних закладів України.

На захист виносяться такі положення :

1. За своїми семантичними та структурними ознаками (кількістю синонімічних та полісемантичних термінів, насиченістю словосполученнями, довжиною тощо) англійська термінологія маркетингу належить до термінологій проміжного типу, характерних для описових дисциплін, які знаходяться між термінологіями теоретичних галузей знання та побутовою лексикою.

2. Ядро термінології маркетингу складає менше п'яти відсотків для досліджуваного корпусу одиниць і нараховує лише 64 терміни. Воно складається з термінів, які мають найбільшу системну вартість і одночасно є найпростішими структурно.

3. Між такими системообумовленими семантичними характеристиками англійських термінів маркетингу, як семантична продуктивність і семантична складність з одного боку та кількістю слів, основ, морфем, літер у складі терміна -з іншого, існує статистична залежність: із збільшенням семантичної продуктивності термінів їхня структурна складність і довжина зменшується (в середньому), а із збільшенням семантичної складності - збільшується.

4. Статистична залежність існує також між семантичною продуктивністю і семантичною складністю та деякими словотвірними характеристиками термінів.

У вступі обгрунтовується актуальність обраної тематики, визначаються об'єкт та предмет дослідження, аргументується новизна отриманих результатів та висновків, формулюються мета і завдання роботи, прогнозується її теоретична значущість та практичне значення, характеризуються фактичний матеріал та методи дослідження.

У першому розділі “ Сіткове моделювання термінології” аналізуються різні погляди на поняття “термін” і “термінологія”, а також розкривається методика сіткового моделювання.

У другому розділі “Загальна характеристика термінології маркетингу” проводиться інвентаризація термінології маркетингу та аналіз семантичної структури термінів.

Особливiстю дослiджуваної термiнологiї є її “розмитiсть” та слабка структурованiсть. Термiнологiя маркетингу виникла на базi термiнологiй сумiжних дисциплiн - торговельно-економiчної, фiнансово-банкiвської, органiзацiйно-виробничої тощо. Вона мiстить велику кiлькiсть термiнiв, запозичених звідти. Крiм того, генетичне коріння багатьох термiнiв знаходимо у побутовій лексиці (market, seller, buyer тощо). Тому розмежування термiнiв маркетингу та термiнiв сумiжних дисциплiн є одним з основних завдань нашого дослiдження.

Якщо йдеться про розмежування термiнологiй то в центрi уваги має бути саме семантичний взаємозв'язок мiж термiнологiями. Критерiєм такого зв'язку є наявнiсть одиниць, якi семантично пов'язанi одночасно з одиницями, що належать до обох термiнологій, наприклад, мають семантичнi компоненти (всi або бiльшiсть) в однiй термiнологiї, а семантичнi деривати - в iншiй. Цi термiни є межовими як в однiй, так i в другiй термiнологiї (межовий термiн - це термiн, який лежить на межi семантичного поля даної термiнологiї. Межовий термiн - не обов'язково термiн малозначущий, периферiйний).

Через межовi термiни здiйснюється взаємодiя рiзних термiнологій. У деяких випадках вони об'єднують термiнологiї, якi, взаємодiючи, утворюють бiльш об'ємну систему.

Семантичне оточення певної термiнологiї складається з термiнологiй, стосовно яких вона виступає або як реципiєнт, або як донор. Визначення термiнологiй, до яких входять семантичнi деривати термiнологiї маркетингу, пов'язане iз необхiднiстю аналiзу практично всього термiнологiчного середовища англiйської мови, що перевищує можливостi одного дисертацiйного дослiдження. Тому ми обмежилися пошуками тих систем, звiдки йшло запозичення термiнiв у дослiджувану термiнологiю, тобто термiнологiй-донорiв.

Визначення термiнологiй-донорiв, тобто термiнологiй, стосовно яких дослiджувана термiнологiя виступає як реципiєнт, проводилося за допомогою методу сiткового моделювання.

Оскiльки термiнологiя маркетингу має широкi та розгалуженi семантичнi зв'язки з сумiжними термiнологiями, чiтку межу мiж нею та іншими провести неможливо.

Пiсля необхiдних уточнень було сформовано робочий варiант термiнологiї маркетингу, який становить головний об'єкт нашого дослiдження, в обсязі 1293 термiнів.

За своєю структурою терміни маркетингу розподіляються так: однослiвних лексем - 367, словосполучень - 926.

Серед однослівних термінів є прості слова - 131 (35,7%), похiдні - 222 (60,5%), складні - 14 (3,8%).

Переважають такi словотвiрнi суфiкси:

ion (58 слiв або 26%) ,

- er (34 слова або 15%) ,

- ing (30 слiв або 14%) ,

- or (15 слiв або 7%) ,

- ment (12 слiв або 5%) ,

- ance (-ence, -ancy, 8 слiв або 4%).

Двочленні словосполучення, тобто термiни, до складу яких входять два повнозначних слова, належать, головним чином, до таких структурних типiв: N + N (345 термiнiв), A + N (173), N + Prep + N (40), Past Participle + N ( 25), Present Participle + N (22), N's + N ( 7).

Серед тричленних словосполучень зустрічаються власне словосполучення та лексичнi одиницi з перехiдним статусом. Серед перших переважну бiльшiсть становлять прийменниковi конструкцiї: choice of marketing means, confirmed letter of credit, forced rate of exchange, full term of credit, paid letter of credit. Нечисленну групу складають словосполучення з двома прикметниками типу free economic zone, free enterprise zone.

Термiни з перехiдним статусом вiдрiзняються вiд "чистих" словосполучень специфiкою синтаксичних зв'язкiв мiж компонентами термiна.

У "чистих" словосполученнях базова бiнарна синтагма (marketing means, letter of credit, economic zone) розгортається за рахунок додаткових членiв (choice of, confirmed, free). У термiнах з перехiдним статусом базовим членом є не бiнарна синтагма, а окреме слово (marketing, pricing), i розгортання полягає у приєднаннi до цього слова словосполучення (means of production, recieved value), у наших прикладах двочленного, яке вiдiграє таку ж роль, як перша основа у структурi складного слова. Розгортання здiйснюється за рахунок означального компонента.

Серед термiнiв, що складаються з чотирьох та п'яти слiв, так само зустрiчаються власне словосполучення (contractual vertical marketing system, controlled vertical marketing system, corporative vertical marketing system) та лексичнi одиницi з перехiдним статусом (fixed-price contract with redetermination, fixed-price redeterminable prospective contract, long-range investment bank, open-end investment company, open-end long-term contract, stock market value rate), при чому кiлькiсно переважають останнi.

Серед термiнiв-словосполучень найбiльшу частку складають двохслiвнi - їх налічується 722. Трислiвних термiнiв - 148. Решта - словосполучення з бiльшою кiлькiстю компонентiв. Максимальна кiлькiсть слiв у складi термiна - п'ять. Таких термiнiв два: fixed-price redeterminable prospective contract та open-end long-term contract.

Такий розподiл термiнiв за лексичною довжиною цiлком узгоджується iз типовими значеннями: за даними С. В. Гриньова 98-99% термiнологiчної лексики складають термiни, довжина яких не перевищує 4 слiв .

Найбільш типовими значеннями лексичної довжини є 1 - 3 основи, вони складають майже 99 % вiд загальної кiлькостi термiнiв маркетингу. Найтиповiшими значеннями словотвiрної довжини є 1 - 5 морфем (близько 97 %). Найтиповiшими значеннями графiчної довжини є 7 - 20 лiтер (82 %)

Розподiл термiнiв маркетингу за лексичною, словотвiрною та графiчною довжиною свiдчить про те, що у цiй сферi лексики, так само, як у мовi в цiлому, вiдбуваються оптимiзацiйнi процеси. Структурно простiшi й коротшi термiни є зручними для користування, але можливостей комбiнування двох-трьох морфем чи п'яти-шести лiтер замало для iменування величезної кiлькостi фахових понять. Коротшi термiни не завжди задовiльняють користувача також з погляду точностi, оскiльки досить важко виразити змiст складного поняття через двi-три ознаки, враховуючи, що для характеристики однiєї ознаки потрiбна щонайменше одна коренева чи словотвiрна морфема. З iншого боку, довгi термiни, якi надають бiльшi можливостi для адекватного вiдображення великої кiлькостi складних фахових понять, "вiдштовхуються" мовою згiдно з законом економiї мовленнєвих зусиль. Отже, у процесi становлення та розвитку термiнологiї внаслiдок свiдомого чи несвiдомого вiдбору, зокрема, внаслiдок конкуренцiї мiж термiнами, перевага надається термiнам не найкоротшим i не найдовшим, а таким, що їхня довжина становить приблизно 20 - 50 % вiд максимальної. Одиниці меншої довжини функціонують у мові для створення найбiльш важливих i часто вживаних термiнiв (що відповідає вимогам економiї зусиль), а бiльшої - термiнiв для вираження особливо складних, але рiдше вживаних понять (що відповідає вимогам точностi).

Термінологія маркетингу насичена синонiмiчними та полiсемантичними термiнами. На 791 термiн у "малiй" термiнологiї тут припадає 37 синонiмiчних груп (близько 5%), в тому числi 10 таких, що налiчують бiльше двох синонiмiв:

durable goods/durables/remote goods/hard goods "товари довго-тривалого вжитку", agreement/contract/treaty "угода", goods/item/product "товар" тощо.

За кiлькiстю синонiмiв термiнологiя маркетингу наближається до дисциплiн переважно описового характеру, таких, як медицина, будiвництво, де кiлькiсть синонiмiв сягає 20 % .

Термiнологiя мiстить 22 полiсемiчних термiни (близько 3%), в тому числi чотири термiни, якi мають бiльше двох значень у межах дослiджуваної термiнологiї:

agreement "домовленiсть", "угода", "контракт";

customer "клiєнт", "покупець";

currency "грошова одиниця", "грошовий знак".

Для термiнологiї маркетингу характерна наявнiсть досить великої кiлькостi конверсивiв (sale - buy, seller - buyer, credit - debt, creditor - debtor). Це пояснюється тим, що однiєю з типових ситуацiй предметної галузi маркетингу є дiя з двома рiвноправними партнерами, кожний з яких виступає у подвiйнiй ролi (пор. ситуацiю купівлi-продажу. У багатьох мовах iснує вiдповiдний термiн - купiвля-продаж). Як зазначала Т. I. Панько, конверсиви характернi для суспiльно-полiтичних термiнологiй .

Третій розділ “Семантична структура термінології маркетингу” присвячено стратифікаційному та семантико-тематичному структуруванню.

Стратифікаційне структурування вiдображено у подiлi термiнологiї на центр, ядро та периферiю.

Семантико-тематичне структурування вiдображено у тематичних роздiлах, пiдроздiлах з iєрархiчними та iншими зв'язками мiж ними.

Кiлькiсний показник, згiдно з яким здiйснюється стратифiкацiйне структурування термiнологiї, називають системною вартістю термiна [84]. Коефiцiєнт системної вартостi Z залежить, перед усім, вiд двох чинникiв: загальної кiлькостi семантичних дериватiв термiна d3 та загальної кiлькостi його семантичних компонентiв c3. Найпростiша формула для пiдрахунку системної вартостi Z:

Z = d3 + c3. (3.1)

За наведеною формулою нами було зроблено стратифiкацiйне структурування термiнологiї маркетингу i порiвняно результати з неформальною оцiнкою вiдносної важливостi термiнiв.

Значення c3 та d3 для кожного термiна обчислювалися за допомогою програмного комплексу СЛОВНИКАР.

Помічено, що iз збiльшенням середньої системної вартостi термiнiв рiзко зменшується їх кiлькiсть і число словосполучень.

До ядра увiйшли такi термiни: currency, money, product тощо. Середнє значення системної вартостi термiнiв маркетингу, що увiйшли до ядра, становить 211. Неядерні терміни маркетингу: import, point, rate of exchange.

До ядра ввiйшли такi термiни як needs, consumption, consumer, demand, consumer demand тощо, при чому needs посідає одне з чiльних мiсць. Такий розподiл термiнiв вiдповiдає загальнiй концепцiї теорiї та практики маркетингу, згiдно з якою одним з нарiжних каменiв маркетингу є увага до потреб споживача.

Одержані результати, з одного боку, є ще одним пiдтвердженням вiдомих законiв переваги та простоти В.І. Перебийніс: група найбiльш функцiйно навантажених мовних одиниць складає усього 5-10 % вiд усього iнвентару, при чому цi одиницi є найпростiшими (статистично) . З iншого боку, цi результати не є тривiальними, бо закони переваги та простоти було вiдкрито у зв'язку з дослiдженням частотних характеристик слiв. Тому вони до цього часу стосувалися лише одного аспекту функцiйної навантаженостi мовних одиниць, а саме, частоти їх вживання. Натомiсть нашi результати дозволяють поширити дiю цих законiв на суто семантичну навантаженiсть мовних одиниць.

Семантико-тематичне структурування проводилось за допомогою автоматизованої системи “СЛОВНИКАР”. Семантико-тематичнi групи формувалися за критерiєм семантичної вiдстанi слова (термiна) вiд ядра групи, за яке приймається слово (термiн) з великою семантичною вагомiстю у межах дослiджуваного лексико-семантичного угруповання .

Для формування семантико-тематичних груп ми визначили семантичне коріння та семантичну крону термінів. Семантичне коріння визначається як множина семантичних компонентiв слова, упорядкована вiдношенням семантичної деривацiї/декомпозицiї .

Семантичне корiння, яке охоплює всi семантичнi компоненти певного слова в межах дослiджуваного лексико-семантичного угруповання (тобто семантичне корiння максимального розряду), називається декомпозицiйним полем цього слова, а останнє - ядром поля.

В семантико-декомпозицiйне поле термiна marketing входить 20 елементiв:

artificial person, consumer, consumption, currency, currency 2 тощо.

Семантична крона слова -це множина семантичних дериватiв слова, упорядкована вiдношенням семантичної деривацiї/декомпозицiї. Семантична крона, яка охоплює всi семантичнi деривати певного слова в межах дослiджуваного лексико-семантичного угруповання (тобто семантична крона максимального розряду), називається деривацiйним полем цього слова, а останнє - ядром поля.

Деривацiйне поле певного слова утворюється iз слiв, лексичнi значення яких мiстить як семантичнi складовi значення цього слова. Тобто це група слiв, лексичнi значення яких мають спiльну частину. Отже, деривацiйне поле можна розглядати як рiзновид семантичного поля. Ядро деривацiйного поля вiдiграє роль домiнанти семантичного поля.

Семантико-деривацiйне поле термiна marketing налiчує 55 елементiв:

break-even pricing, business plan, company marketing opportunity тощо.

Семантичний корiнь або семантична крона (зокрема, декомпозицiйне або деривацiйне поле) утворюється не тiльки словами та словосполученнями, а й семантичними вiдношеннями мiж ними. Отже, семантичний корiнь та семантична крона - це не просто множина слiв (термiнiв), але фрагмент лексики, що є системно-структурним утворенням.

Оскiльки як семантична крона, так i семантичний корiнь будуються з урахуванням семантичних зв'язкiв мiж термiнами, цi поняття ми використали для дослiдження семантико-тематичної структури термiнологiї.

Семантико-тематичну структуру термiнологiї маркетингу утворюють 13 головних компонентiв - тематичних роздiлiв, мiж якими iснують iєрархiчнi вiдношення включення та супiдрядностi.

У четвертому розділі “Семантична продуктивність термінів маркетингу” перевiряється на матерiалi термiнологiї маркетингу гiпотеза про зв'язок мiж деякими системообумовленими семантичними характеристиками лексеми (семантичною продуктивнiстю i семантичною складнiстю) та її синтаксичними, морфологiчними, словотвiрними характеристиками.

Iснує позитивна залежнiсть мiж семантичною продуктивнiстю (когнiтивною вартiстю) термiна та частотою його вживання, мiж семантичною складнiстю та легкiстю сприймання, розумiння тощо. Термiни з малою семантичною продуктивнiстю та великою семантичною складнiстю зустрiчаються рiдше, їхнє сприймання, розумiння вимагає бiльших зусиль.

Семантична продуктивнiсть лексеми визначається загальною кiлькiстю її семантичних дериватiв у межах термiнологiї. Це найпростiша оцiнка, яка, з одного боку, адекватно характеризує вiдповiдну властивiсть термiна, а з iншого - уможливлює опрацювання великих обсягiв лексичного матерiалу в межах однiєї кандидатською дисертацiї.

Кiлькiсть семантичних дериватiв кожного iз 1293 термiнiв було обчислено за допомогою програмного комплексу "Сiтан" .

Терміни за кількістю семантичних дериватів в межах досліджуваного лексико-семантичного угруповання розподіляються таким чином:

879 термiнiв (67,9%) зовсiм не мають семантичних дериватiв,

365 термiнiв (28,2%) мають вiд 1 до 50 дериватiв,

13 термiнiв (1,05%) мають вiд 51 до 100 дериватiв,

лише у 9 термiнiв (0,7%) є по 300 i бiльше дериватiв, з них 2 мають бiльше 1000 дериватiв (currency - 1025, money - 1013).

Найбільшу семантичну продуктивність мають такі терміни: currency -1025, money- 1013, product- 940; найменшу: marketing tactics- 0, current discount -0, current expenditures -0 тощо.

Майже всi термiни з великими значеннями семантичної продуктивностi (кiлька десяткiв i бiльше дериватів) є загальновживаними словами: bank, bill, cash, money, price тощо, а термiни з малими значеннями спiввiдносяться з вузькоспецiальними поняттями i є, очевидно, менш частотними: consolidation, open-end investment company, curve of sale тощо. При цьому термiни iз значеннями семантичної продуктивностi 50 i бiльше становлять усього 3.8 % вiд загальної кiлькостi

Розподіл термінів за значеннями семантичної продуктивності майже повністю відповідає так званому закону Ципфа про розподiл слiв за частотою їхнього вживання у текстах. Частота слова у мовленнi звичайно вважається мiрилом його комунiкативної вартостi. Наведенi приклади свiдчать, що семантична продуктивнiсть термiна теж певною мiрою вiдбиває його комунiкативну вартість, хоча ця характеристика (семантична продуктивнiсть) є не мовленнєвою, а мовною. Отже, як у мовi (лексиконi), так i у мовленнi дiють аналогiчнi закони.

Розподiл термiнiв за значеннями семантичної продуктивностi є виявом закону переваги. Вiн полягає у тому, що мова вiддає перевагу невеликiй кiлькостi одиниць, якi утворюють її ядро, тобто той мiнiмум, що несе максимум функцiонального навантаження. Проте, якщо здебiльшого функцiональне навантаження оцiнюється через мовленнєвi характеристики лексичної одиницi, зокрема, через частоту у текстi, то тут воно оцiнюється (i вимiрюється) через положення лексеми у лексико-семантичнiй системi мови. Семантична продуктивність лексичної одиниці є оцінкою когнітивної вартості відповідного поняття, яка теж впливає на її комунікативну вартість. Як мовленнєвий, так і мовний аспекти функційного навантаження корелюють між собою.

Обстеження термінології маркетингу підтверджує, що існує кореляційний зв'язок між семантичною продуктивністю терміна та кількістю його структурних компонентів і графічною довжиною. Із збiльшенням семантичної продуктивностi термiна, тобто кiлькостi семантичних дериватiв, зменшується як кiлькiсть усiх його структурних компонентiв (слiв, основ, морфем), так i його графічна довжина. У цьому ми вбачаємо вияв закону економiї мовленнєвих зусиль - що бiльша комунi-кативна вартiсть лексичної одиницi, що частiше доводиться вживати цю одиницю, то простiшою, коротшою, зручнiшою для користування вона є.

Терміни з великим значенням семантичної продуктивності позначають здебільшого поняття, найістотніші з погляду відповідної сфери діяльності: bank, bill, cash, cost, goods тощо. Ці поняття, з одного боку, часто використовуються для утворення нових, похідних від них понять. З іншого боку вони частіше вживаються в мовленні. В наслідок природного (а частково також цілеспрямованого штучного) добору для іменування таких понять відбираються коротші, зручніші у користуванні терміни.

Натомiсть менша семантична продуктивнiсть притаманна термiнам, що позначають бiльш спецiалiзованi поняття з вужчою сферою вжитку: fixed-price cоntract with redetermination, marketing environment, marketing plan analyses тощо. У цьому випадку добір термінів, спрямований на пошук економічніших форм, виявився меншою мірою.

Очевидно, що це є наслiдком дiї закону простоти - лексичнi одиницi, якi належать до ядра мови, тяжiють до структурної простоти . Для позначення понять, якi у певнiй поняттєвiй системi належать до найбiльш важливих (таких, що ними часто оперують як в описах предметних ситуацiй, так i при утвореннi нових понять), творцi термiнологiї цiлеспрямовано чи iнтуїтивно обирають простiшi й коротшi номени. Отже, можна вважати, що семантична продуктивнiсть термiна є одним iз чинникiв, якi впливають на його склад i структуру.

Закон простоти можна розглядати як окремий випадок закону економiї мовних засобiв. У свою чергу, закон економiї мовних засобiв (як i закон економiї мовленнєвих зусиль) характеризує мову як систему iз самоорганiзацiєю та iз самовдосконаленням: що бiльша комунiкативна вартiсть лексичної одиницi, що частiше доводиться вживати цю одиницю, то простiшої, коротшої, зручнiшої для користування форми вона набуває.

П'ятий розділ “Семантична складність термінів маркетингу” присвячено виявленню залежності між семантичною складністю та іншими лінгвістичними характеристиками термінів маркетингу.

Семантична складнiсть лексеми визначається загальною кiлькiстю її семантичних компонентiв у межах термiнологiї.

Кiлькiсть семантичних компонентiв для усiх 1293 термiнiв маркетингу було обчислено за допомогою програмного комплексу "Сiтан"

Обстеження термінології маркетингу свідчить, що майже всi термiни з великими значеннями семантичної складностi (починаючи приблизно вiд двадцяти компонентiв) спiввiдносяться з вузькоспецiальними поняттями, а термiни з малими значеннями семантичної складності є загальновживаними словами.

Розподiл термiнiв за значеннями семантичної складностi вiдповiдає вимогам комунiкативної функцiї мови: у термiнологiї iснує вiдносно невелика група термiнiв з великими значеннями семантичної складностi (тобто термiнiв з високим iнформацiйним потенцiалом), орiєнтованих на функцiонування у вузькоспецiальних сферах: price marketing, product strategy, provisional discount тощо. Бiльшiсть термiнiв - простiшi за семантикою i мають ширшу сферу функцiонування.

Збільшення семантичної складності терміна тягне за собою збільшення кількості його структурних компонентів і графічної довжини. Це можна пояснити тим, що збільшення кількості семантичних одиниць у складі лексичного значення (збільшення кількості семантичних складових) призводить до збільшення кількості структурних компонентів лексичної одиниці для вираження цих семантичних одиниць.Винятком є однослівні термiни, щодо яких залежнiсть мiж семантичною складнiстю та графiчною довжиною на дослiджуваному матерiалi пiдтвердити не вдалося, хоча натяк на таку залежнiсть iснує.

Ядро термiнологiї маркетингу формує невелика кiлькiсть коротких та структурно простiших термiнiв, якi мають малу семантичну складнiсть i велику семантичну продуктивнiсть. Периферiю термiнологiї утворюють довшi та структурно складнiшi термiни з меншою семантичною продуктивнiстю та бiльшою семантичною складнiстю.

У загальних висновках проводяться підсумки проведеного дисертаційного дослідження та окреслюються перспективи подальших досліджень з обраної проблематики.

У додатках подаються таблиці з результатами досліджень та ілюстративний матеріал.

Апробація роботи основні положення й результати дослідження обговорені на засіданнях кафедри англійської філології Львівського державного університету імені Івана Франка (1998), та кафедри іноземних мов Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (1999), 3-ої міжнародної конференції “Проблеми української науково-технічної термінології” (Львів 1994). Результати досліджень відображені в 3 публікаціях автора виконаних самостійно: “Структурні моделі англійських термінів маркетингу” (Київ 1997), “Системообумовлені семантичні характеристики термінів маркетингу: зв'язок з морфолого-синтаксичними та термінотвірними моделями” (Київ 1997), “ Семантичні аспекти англійської термінології маркетингу” (Черкаси 1998) та одній публікації: “Семантична структура термінології: ядро та периферія” (Київ 1997), виконаної у співавторстві з Е.Ф. Скороходьком.

Бібліографія містить 155 найменування вітчизняних та зарубіжних джерел.

Основні положення дисертації висвітлені у таких публікаціях автора

1. Системообумовлені семантичні характеристики термінів маркетингу: зв'язок з морфолого-синтаксичними та термінотвірними моделями // Вісник Київського держ. Лінгвістичного у -ту. Дослідження молодих вчених. - К.: Серія “Філологія”. Вип. 5. Проблеми семантики слова, речення та тексту. - 1997. - С.60-70.

2. Структурні моделі англійських термінів маркетингу // Вісник Київського держ. Лінгвістичного у -ту. Дослідження молодих вчених. -К.: Серія “Філологія” Вип. 3. Взаємодія одиниць різних рівнів германських та романських мов. - 1997. - С. 152-161.

3. Гутиряк О.І., Скороходько Е.Ф. Семантична структура термінології: ядро та периферія.// Мова у соціальному і культурному контексті : Зб. наук. праць . - К.: Київський у-т імені Тараса Шевченка. - 1997. - С. 37-42.

4. Семантичні аспекти англійської термінології маркетингу // Гуманітарний Вісник Черкаського інжин.-технологіч. інституту. Серія “Іноземна Філологія”. Проблеми сучасної лінгвістики: Зб. наук. праць - Черкаси: Черкаський інжинерно-технологічний інститут. - 1998. - С.57-64.

5. Тези “Термінологія маркетингу крізь призму сіткової моделі”// Тези 3-ї Міжнар. наукової. конф. “Проблеми української науково-технічної темінології”. - Львів: Університет “Львівська Політехніка”. -1994. - С. 73-74.

Размещено на Allbest.ru