Англійська мова в Європейському Союзі: від становлення до нативізації

Анотація

англійський мова європейський союз

Статтю присвячено оглядовому аналізу еволюції ролі англійської мови в Європі та її особливим функціям у Європейському Союзі. Продемонстровано вплив зв'язку політичних, економічних та соціальних факторів на становлення англійської мови як lingua franca сучасного світу. Визначено передумови особливого лінгвістичного статусу англійської мови в Європейському Союзі, її вплив на міжкультурну комунікацію та створення спільного, пан'європейського мовно-культурного простору. Проаналізовано ознаки нативізації англійської мови під впливом інших мов Європейського Союзу та гіпотезу виникнення окремого, відмінного від стандартного, варіанту англійської мови - європейської англійської. В ілюстративному матеріалі дослідження репрезентовано типові форми лексичної нативізації англійської мови в Європейському Союзі. Також визначено поняття дискурсивної нативізації та необхідні умови для її закріплення в англійській мові Європейського Союзу.

Стаття включає аналіз існуючих у Європейському Союзі соціолінгвістичних контекстів, що впливають на формування європейського варіанту англійської мови. Визначено, що це відбувається як на рівні офіційних інституцій (згори вниз), наприклад, рекомендації Європейської комісії щодо професійного використання англійської мови, так і на рівні побутової комунікації (знизу вгору), програм мовного, освітнього та культурного обміну і т. ін. Зазначено зміни в українському ставленні до вивчення англійської мови населенням після підписання Асоціації' з Європейським Союзом.

Дослідницьку увагу приділено феномену імміграції до Європейського Союзу та популярності англійської мови серед іммігрантів. Проаналізовано вплив ймовірного виходу Великої Британії із Європейського Союзу на поширеність англійської та становлення окремого європейського варіанту англійської мови.

Ключові слова: європейський варіант англійської мови, нативізація, lingua franca.

Adnotacja

Danylczuk Anna. J^zyk angielski w Unii Europejskiej: od ustanowienia do natywizacji. Artykul poswi§cony jest przeglqdowej analizie ewolucji roli j^zyka angielskiego w Europie oraz jego szczegolnej funkcji w Unii Europejskiej. W artykule przedstawiono wplyw politycznych, ekonomicznych i spolecznych czynnikow na ustanowienie j^zyka angielskiego jako lingua franca wspolczesnego swiata. Okreslono podstawy ugruntowania szczegolnego lingwistycznego statusu j^zyka angielskiego w Unii Europejskiej, jego wplyw na komunikaj mi^dzykulturowq oraz tworzenie wspolnej wszecheuropejskiej przestrzeni j^zykowej i kulturowej. Zostaly przeanalizowane znamiona natywizacji j^zyka angielskiego pod wplywem innych j^zykow Unii Europejskiej oraz hipotez^ powstania oddzielnej, rozniqcej si§ od standardowej odmiany j^zyka angielskiego - Euro-English. W ilustrujqcej cz^sci badania zademonstrowano typowe formy natywizacji leksykalnej j^zyka angielskiego w Unii Europejskiej. Dokonano rowniez proby zdefiniowania poj^cia natywizacji dyskursywnej oraz okreslono niezb^dne warunki do jej utrwalania w j^zyku angielskim UE.

Artykul zawiera analiz§ wyst^pujqcych w Unii Europejskiej kontekstow socjolingwistycznych, majqcych wplyw na ksztaltowanie europejskiej odmiany j^zyka angielskiego. Stwierdzono, ze procesy te odbywajq si§ zarowno na poziomie instytucji rzqdowych (od gory do dolu), na przyklad, rekomendacje Komisji Europejskiej dotyczqce profesjonalnego wykorzystania j^zyka angielskiego, jak i na poziomie komunikacji codziennej (od dolu do gory), programow j^zykowej, edukacyjnej, kulturowej wymiany etc. W artykule zostaly odnotowane zmiany w ukrainskim podejsciu do nauki j^zyka angielskiego po podpisaniu umowy stowarzyszeniowej z UE.

Uwag§ badawczq skierowano rowniez na fenomen imigracji do panstw Unii Europejskiej oraz popularnosci j^zyka angielskiego wsrod imigrantow. Zostal przeanalizowany wplyw mozliwego wyjscia Wielkiej Brytanii z UE na rozpowszechnienie si§ j^zyka angielskiego oraz ksztaltowanie oddzielnej europejskiej odmiany j^zyka angielskiego.

Slowa kluczowe: europejska odmiana j^zyka angielskiego, natywizacja, lingua franca.

Annotation

Danylchuk Anna. The English Language in the European Union: From its Settling to Nativization. The article is dedicated to a brief analysis of the evolution of the English language in Europe and its unique functions in the European Union. The influence of the various political, economic and social factors on the settling of the English language as lingua franca of the modern world is demonstrated. The preconditions of the special linguistic status of the English language in the EU are determined, together with its influence on intercultural communication and the creation of common Pan-European linguistic and cultural space. The evidence of the English language nativization under the influence of other European languages is analyzed, together with the hypothesis of the European English variant existence - a new variant of the English language, different from the standard one and other existing variants. The illustrative material of the research demonstrates typical forms of lexical nativization of the English language in the European Union. The notion of disoursal nativization and the conditions necessary for its fixation in the English language of the EU are clarified.

The article includes analysis of the existing social contexts of the European Union and their influence on the formation of the European variant of the English language. It is defined, that this influence takes place both, on the level of the official institutions (top down influence) like the recommendations of the European Comission on the professional usage of the English language. It also takes place on the level of everyday communication (bottom up influence), programs of language, educational and cultural exchange etc. The changes in the Ukrainian attitude to the study of English language by the population after the signing of the EU Association Agreement are shown.

Special attention is paid to the phenomenon of immigration to the European Union and the popularity of the English language among the immigrants. The influence of the probable Brexit on the spread of English in the EU and the formation of the separate European variant of the English language is analyzed.

Key words: European variant of the English language, nativization, lingua franca.

Постановка наукової проблеми та її значення

Вступ нових країн-членів, культурна та мовна різноманітність, імміграція, відкриті кордони, студентська та професійна мобільність, економічні та політичні зміни в країнах центральної та східної Європи - усе це впливає на калейдоскоп мов та їх поширення в ЄС. Наприклад, сьогодні у Бельгії проживає чимало носіїв арабської мови (це пов'язаною з великою кількістю переселенців з арабських країн), яка раніше взагалі не була представлена в цій країні. У Німеччині великий відсоток школярів використовують турецьку мову в повсякденному спілкуванні - це діти працівників, що переїхали в ЄС із Туреччини. Аналогічна ситуація спостережена із мовами та мовцями балканських країн, Греції, деяких азійських країн.

Складність та динаміка мовного різноманіття Європи створює унікальну ситуацію для функціонування англійської мови. Іммігранти та національні меншини також сприяють її поширенню, адже чимало з них вивчали англійську як першу іноземну іще в школі своєї країни походження і мають певний досвід спілкування нею. Саме тому вони часто надають англійській мові перевагу перед національною мовою країни, у яку емігрували [4].

Аналіз досліджень цієї проблеми

У період XIV-XVI ст. англійську мову майже не використовували за межами Британських островів. У Середньовіччі головною мовою освіти, науки та міжкультурної комунікації у Західній частині світу була латина. Із XVII й до початку XX ст. мовою дипломатії вважали французьку. Із розвитком мореплавства у XVIII ст. фіксуємо перші згадки про “майже універсальне розуміння англійської у тогочасній Голландії, цивілізованих частинах Німеччини та прогрес у вивченні в Італії та Франції” [2, с. 17].

Розквіт британського політичного та економічного лібералізму в другій половині XVIII ст. викликав інтерес до вивчення англійської мови серед французів. Перший суттєвий вплив англійської мови на німецьку спостережено із середини XVII й до кінця XVIII ст. У XIX ст. знання англійської мови сягало кордонів Росії та Скандинавських країн [2, с. 17]. Проте вершини своєї популярності в Європі англійська мова сягнула лише в XX ст. Окрім звичного впливу Великої Британії, у світі також зросла політична роль США. Вдячність за внесок Сполучених Штатів Америки в завершення Першої Світової війни відзначили однією простою лінгвістичною інновацією, запровадженою під час підписання Версальського мирного договору 1919 року. До цього моменту усі міжнародні договори (за дипломатичною традицією) писали французькою мовою, проте Версальський договір було написано двома - французькою та, із поваги до американців, англійською мовами.

Із 1945 року вплив США на міжнародне життя став іще відчутнішим, а американський варіант англійської мови водночас став важливим предметом вивчення в університетах, а після 1950 - і в школах. Поступово статус англійської у Європі лише посилювався. Серед низки причин на особливу увагу заслуговує надзвичайна популярність британської та американської музики 1960-тих та поширеність англійської у світі наукової комунікації. У 1970-тих Велика Британія також приєдналася до Спільного Ринку, попередника ЄС, зробивши англійську, поруч із французькою, офіційною мовою цього утворення [2].

Згідно з Девідом Кристалом, на 1990-ті роки припадало понад 300 мільйонів людей, для яких англійська мова була рідною, проте підрахувати кількість людей, які розмовляють нею в неангломовних країнах світу, досить складно і можливо лише умовно [5].

У Європі XXI століття, як і в решті куточків світу, існує безліч сфер та причин, через які люди обирають англійську мовою свого спілкування. Сьогодні вона домінує в науці, технологіях, дипломатії та міжнародних відносинах, спорті, медіа (аудіо, відео, електронних і друкованих), бізнесі й торгівлі, моді та дизайні, туризмі, індустрії розваг та у вищій освіті. Англійська виконує особливу роль у крос-культурній та міжнародній комунікації на глобальному рівні.

На локальному, європейському рівні, англійська виступає мовою комунікацій найвищого інституційного рівня, наприклад, між ЄС та ООН. Нею спілкуються працівники мультинаціональних компаній як за обідом, так і на ділових чи наукових зустрічах, її обирають туристи для спілкування під час закордонних мандрівок.

Відомі у світі lingua franca, наприклад, грецька і латина, у свій час здавалися вічними, проте занепали разом із державами, що їх породили. Спираючись на такий історичний прецедент, можна було б припустити, що занепад імперської Великої Британії призведе до зменшення популярності англійської. Та нові сили повернулися до англійської разом зі зростанням могутності США. Надалі популярність її тільки зростає. Дж. Едвардс цитує минулого видавця Оксфордського словника англійської мови Берчфілда: “Домінування англійської, здається, гарантоване нам у майбутньому, якщо хіба не трапиться якогось катаклізму на кшталт ядерної зими” [6, c. 5]. Все більше людей розмовляють англійською у Європі, вона об'єднує континент навіть після Брекзиту. Така її особливість заслуговує на окреме дослідження.

Мета і завдання статті

Мета дослідження - простежити нові лінгвістичні особливості та функції англійської мови в ЄС. Для одних громадян вона є рідною, для інших - іноземною, для третіх - міжнародною мовою комунікації. Можна відразу припустити, що функції англійської мови в країнах ЄС настільки складні, що вмістити їх у стандартну соціолінгвістичну модель буде складно. Очевидним видається й те, що, попри ймовірний вихід Великої Британії із ЄС, англійська мова залишається пріоритетною. Отже, її граматика та лексика продовжуватимуть змінюватися під впливом європейських мов, роблячи європейську англійську повноцінним і відмінним від стандартного варіантом англійської мови.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

На початку XXI ст. ні в кого не викликає сумнівів домінування англійської мови як lingua franca, мови, яку використовують для спілкування люди з найрізноманітніших країн планети. Г оловною причиною цього є глобальна політика та економіка: все більше працівників хочуть реалізувати себе на світовому інтегрованому ринку праці, у міжнародних компаніях або спробувати життя закордоном. Так само чинні гравці глобального ринку потребують спільної, корпоративної мови. Наприклад, Т. МакАртур стверджує, що чимало французьких і німецьких компаній спілкуються поміж собою англійською, досягаючи у такий спосіб “лінгвістичного нейтралітету” [7, с. 2].

ЄС є політичним та економічним об'єднанням, таким його бачать торговельні партнери та сусіди. Його успіх великою мірою залежить від розвитку спільної, пан'європейської ідентичності. Тому організація приділяє стільки уваги програмам мовного та освітнього обміну - TEMPUS та ERASMUS. Їхня мета - знайомити громадян країн-членів ЄС та сусідніх держав, сприяти порозумінню і культурному збагаченню, поширенню демократичних цінностей та традицій.

Після підписання угоди про Асоціацію із ЄС Україна суттєво реформує свою систему освіти та максимально сприяє залученню значної кількості молодих людей як до таких програм, так і до вивчення англійської мови - основного інструменту комунікації учасників. Ключовою метою ЄС є політична та економічна інтеграція країн-членів, що, у свою чергу, передбачає уніфікацію в мовному спілкуванні та створення унікальної соціолінгвістичної ситуації. На думку М. Бернса, її характеризують різноманітні ролі, які виконує англійська мова для громадян ЄС (рідна мова, іноземна мова, мова міжнародного спілкування) [3, с. 9]. Для підданих Великої Британії, яка була і ще лишається (станом на лютий 2019 року) членом ЄС англійська є рідною мовою, а в Люксембурзі разом із французькою та німецькою вона є основною. У Нідерландах англійською розмовляє багато підданих, хоча вона не має жодного офіційного статусу. У більшості європейських країн англійська є обов'язковим предметом у початковій та середній школах та університетах.

Англійська мова виконує важливу функцію інтра-європейської комунікації в ситуації, коли для жодного із співрозмовників вона не є рідною. У таких умовах спостережено інший важливий процес, пов'язаний з англійською мовою у ЄС, - це її нативізація або європеїзація. Європейці змінюють англійську під впливом своїх рідних мов і водночас деамериканізують та деанглізують.

Процес нативізації англійської мови характерний як для писемного, так і для усного мовлення. Тексти, у яких часто з'являються інноваційні форми її використання, зазвичай пов'язані із рекламою та журналістикою, трапляються такі й в інституційній комунікації [2, с. 19]. Найбільш помітно це на рівні лексичних запозичень. Мовленнєві звички з рідної мови та культури також потрапляють до усних розмов чи текстів, написаних англійською. Цей феномен стосується риторичних фігур, аргументаційних структур і т. ін. та номінований дискурсивною нативізацією.

Дискурсивна нативізація - процес, під час якого сталі вирази та популярні висловлювання з інших національних мов ЄС потрапляють до європейського варіанту англійської мови. Спочатку їх можуть розуміти виключно представники тієї мовної спільноти, із якої ці слова потрапили в євро-англійську. Проте пізніше, у процесі нативізації, інші англомовні громадяни ЄС також їх приймуть [9, с. 3-14]. Результат цих продуктивних процесів відображає особливі соціолінгвістичні контексти та призводить до виникнення нового варіанту англійської мови - європейського.

Під терміном європейська англійська слід розуміти її варіант, відмінний від британського (американського, канадського, австралійського та інших), який є виразно європейським та відрізняє мовця європейської англійської від інших варіантів цієї мови [3, с. 7]. Поруч із мультикультуралізмом та лінгвістичною різноманітністю, що характеризує країни

Європейського Союзу, існує спільна мова, варіант англійської, що функціонує як lingua franca. Частина нових лексичних елементів демонструють справжню євроманію. Існує та постійно виникає чимало слів із компонентом euro. Іспанський уряд направляв країною спеціальні євромобілі, обладнані навчальними кімнатами, щоб розповісти про євровалюту. Натомість Австрія залучала європотяги. Сьогодні мову єврократів ЄС часто жартома називають євромова - euro-speak. Проте не лише слова з компонентом євро- збагачують словник нового варіанту англійської. Наприклад, замість слів state, country чи nation найчастіше використовують вислів Member States. І хоча, на перший погляд, відмінність ця незначна, вона має важливу політичну імплікацію. Наприклад:

Single-use plastics: member states confirm agreement which bans certain throwaway plastic items (Europa.eu).