Теоретико-літературне прояснення поняття "характер". Зіставлення поняття "художній конфлікт" і "фабульний конфлікт". Аналіз роману О.І. Солженіцина "У колі першому". Дослідження фабульної структури роману, опис мовностилістичних особливостей оповіді.

Дослідження художньої довершеності шевченкової поетичної моделі її крізь призму інтертекстуальності. Оцінка ролі та значення німецької літератури в процесі становлення й розвитку Шевченка як неповторного митця. Засвоєння поетичного доробку автора.

Літературознавчий аналіз творів А. Головка, М. Івченка, М. Ірчана, Г. Михайличенка, В. Підмогильного, О. Турянського та Ю. Яновського. Огляд повісті як цілісної структури в плані вивчення домінуючих ознак її поетики, концепції героя, структури тексту.

Проблема виявлення зображально-виражальних закономірностей концепту "художній (мистецький) твір". Виправдання художньої неправдивої правдивості в поетиці Аристотеля специфічними законами мистецтва. Дослідження радикального кроку у тлумаченні уяви.

Вплив буденної свідомості на процеси трансформації функціонуючих в його сфері художніх символів незалежно від способів їх утворення. Формування образів під дією сфер поетичної культури. Освоєння навколишньої дійсності, як елемент віддзеркалення пізнання.

Аналіз стану дослідження постколоніальної художньої парадигми у канадській літературі. Шлях трансформації концептів мультикультуралізму, гетерогенності, транскультуралізму в особливу постколоніальну синкретичну структуру. Художні ідентичнісні моделі.

Мета статті полягає в систематизації теоретичних знань із проблеми визначення художнього стилю як літературознавчої категорії. Подано докладний розгляд класичних праць, присвячених проблемі художнього стилю. Поглиблення розуміння художнього стилю.

Соціально-гносеологічні засади виникнення твору в художній лабораторії І. Франка і Н. Кобринської та його функціонування. "Жіноче питання" у творах письменників під кутом зору сучасної гендерної проблематики, зображення ролі інтелігенції й робітничих мас.

Розгляд впливу літературних творів на творчість художників (прерафаелітів). Втілення ідей прерафаелітів, породжених легендами про короля Артура і п'єсами В. Шекспіра "Гамлет", "Буря", "Міра за міру". Взаємовпливи письменників і художників імпресіоністів.

Художні світи романів В. Барки "Рай" і "Жовтий князь" як філософськи осмислена тематична антитоталітарна дилогія, естетичне узагальнення конкретики історичної дійсності. Аспекти творчого мислення автора та складові художньої поетики романів-"свідчень".

Розгляд художнього твору як повідомлення, що побудовано за інформаційно-комунікативними законами мистецтва. Визначення сутнісної характеристики змісту художнього повідомлення, його специфіки як форми збереження та передачі культурно значимої інформації.

Дослідження особливостей роботи над текстом художнього твору в підручнику "Зарубіжна література. 5 клас" з позицій реалізації Державного стандарту базової середньої освіти. Розробка авторської методичної моделі опрацювання літературного тексту.

Поняття цілісності художнього твору. Мікро-, макро- і мегаобрази. Зміст (когерентність) і форма (когезія) твору. Художній твір як їх діалектична єдність. Мовні засоби образотворення. Поезія і проза як різновиди художнього мовлення. Верлібр і вільний вірш.

Творчість сучасного українського поета Юрія Григоровича Буряка. Збірка поезій "Не мертве море...". З’ясування арсеналу художніх засобів талановитого поета, які й витворюють неповторний авторський ідіостиль, новий, нестандартний мовно-естетичний пошук.

Питання, пов'язані із зіставленням понять "художній текст" і "текст культури". Положення праць Ю. Лотмана. Ставлення до культури як до складновпорядкованого тексту, який "розпадається" на безліч "текстів у текстах" і утворює "переплетення" цих текстів.

Аналіз етнологічного підходу до контексту художніх творів українських письменників з метою виявлення якою мірою і у якій формі у їх творчості відображені ті чи інші етнографічні матеріали. Дослідження об’єктів етнографічних описів Г. Квітки-Основ’яненка.

Визначення мовної гри як засадничого принципу текстотворення в художньому постмодерністському тексті. Ігровий характер художнього мовлення, характеристики мовної гри та аналіз реалізації мовної гри на фонетичному, лексичному і граматичному рівнях мови.

Вживання суперечливих пропозицій - процес відображення амбівалентності художнього світу, що часто набувають афористичного характеру. Характеристика специфічних особливостей використання комунікативно-прагматичного підходу до аналізу художнього тексту.

Виокремлення матриці найнеобхідніших якостей педагога, які безпосередньо впливають на формування майбутнього їхніх вихованців. На прикладі персоносфери роману "Брісбен" розглянуто фактори створення іміджу викладача, які (не)ведуть до педагогічного успіху.

Логіка трансформації естетичної парадигми від премодерну до постмодерну. Варіант аналізу естетичної діяльності та мистецтва, проблема деформації художнього образу в культурі постмодерну. Розгляд культури як тексту на прикладі художніх маніфестів.

Дослідження проблеми ідентифікації музичного екфразису на матеріалі прози Мілорада Павича. Розгляд роману "Пайзаж, намальований чаєм", у якому образи музики постають у різноманітних модифікаціях. Відокремлення екфразису від стандартного опису музики.

Застосування основного коду семантичної парадигми поняття "куртуазія" - феномену "fin’amour" для інтерпретації образів провідних персонажів романів А. Кримського "Андрій Лаговський" та О. Уальда "Портрет Доріана Грея". Queer- ідентичність героїв.

Проблема вивчення художнього часу і простору як одна з актуальних у літературознавстві. Розкриття змістової наповненості та поетикальних особливостей художнього хронотопу романістики Р. Іваничука на прикладі романів "Мальви", "Журавлиний крик", "Орда".

Простір і час - форма існування реального світу в літературному творі, що корелює з різноманітними мовними формами та засобами моделювання художнього образу. Хронотоп - один з найважливіших сюжетно-композиційних стрижнів у творчості Панаса Мирного.

Проблема художнього часу й простору у творчості Панаса Мирного. Важливі особливості архітектоніки романів письменника, засади його характеротворення. Природа реалістичної манери письма в її українському варіанті. Модифікація елементів художньої системи.

Розробка концепції часової і просторової драматургії на прикладі української літератури XVIІ-XVIII ст. Обґрунтування художніх ознак твору. Хронотопічний аналіз методики аспектного розуміння української народної та давньої літературної драматургії.

Класифікація творів української народної та літературної драматургії XVII-XVIII ст. за історично-жанровим принципом. Особливості змісту, форм вираження та функціонування художнього часу і художнього простору у творах. Хронотопний аналіз поезії та прози.

Аналіз проблеми художнього часу і художнього простору в літературознавстві. Філософське осмислення категорій часу і простору та їх втілення в ліриці М. Волошиним. Виявлення прийомів і засобів формування часопросторових координат в поезії М. Волошина.

Процес усвідомлення соціального часу, параметри людського буття і світобачення. Міфологічний час як історично перша форма фіксації соціального часу. Багатомірність та поліваріантність соціокультурних і художньо-естетичних процесів, естетичних концепцій.

Просторові виміри світобудови Василя Барки. Художній простір в системі поетового світобачення. Проблема часу як філософська та літературознавча категорія. Співвідносність часових площин – минулого, сучасного та майбутнього в поезії Василя Барки.