Дослідження лінгвопсихологічних аспектів змалювання матеріального й космогонічного світу українця у поезії Тараса Шевченка, а також встановлення засобів характеристики образів землі (степу, поля, могил) та неба (й небесних світил сонця, місяця, зорі).

Теперішність у художньому творі як відображення об’єктивної дійсності. Роль історичного презенсу в актуалізації подій, а футурального у теперішності. Описовий, розповідний та екранізуючий види. Стилістична реалізація теперішності дієслівними формами.

Характеристика конструкції нової прозової форми, активно репрезентованої в "лівій" літературі 1920-х років, шляхом здійснення текстологічного аналізу роману Ґ. Шкурупія "Двері в день". Елементи-новації в площині експериментального роману Ґ. Шкурупія.

Текстологічний аналіз роману Ґ. Шкурупія "Двері в день". Художній проект "шукача-деструктатора" в творі. Характеристика конструкції нової прозової форми, репрезентованої в літературі 20-х років XX століття. Естетичні концепти авторської самоактуалізації.

Виявлення просторових моделей в сонорних композиціях, застосованих у музичних творах українських авторів 1960-х років. Розгляд композиційних новацій, пов’язаних із зміною світоглядних парадигм в другій половині ХХ століття, що відбилися в зміні лексики.

Стаття присвячена аналізу поезії Л. Якимчук, що проливає світло на події, які відбувалися і продовжують відбуватися на сході України. Творення художнього простору здійснюється в контексті епохи. Поєднання соціального та інтимного в творчості поетеси.

Аналіз сучасної літературної ситуації, зокрема нових тенденцій у драматургії. Застосування епічних елементів у творах сучасних драматургів. Просторові характеристики подій відбиваються крізь призму сприйняття персонажів, які стають у п’єсі оповідачами.

Аналіз лексичного різноманіття художніх текстів для дітей української письменниці О. Максимчук. Лінгвостилістичні та лінгводидактичні особливості форм вираження думки авторки. Використання фразеологізмів, образних висловів, епітетів і порівнянь у творах.

Визначення специфіки та особливостей творення художнього простору в театрі. Конструктивні складові сценографії театральної вистави. Застосування теоретичних положень естетики творення образів та аналіз художньо-декораційних композицій театральної сцени.

Аналіз твору Н. Ференц "Художній світ Христини Керити" присвячений творчості закарпатської поетеси-вісімдесятниці. Опис місця Х. Керити в сучасному літературному процесі. Дослідження її пейзажної лірики та творів присвячених світу тонкої жіночої душі.

Розгляд специфіки психологізму в малій прозі В. Підмогильного. Виявлення в творах письменника філософського або психологічного підтексту соціальної проблематики. Аналіз засобів відтворення душевного світу героїв, прийомів моделювання їх характерів.

Особливості методики організації образотворчої діяльності дошкільнят. Види та структура занять з образотворчої діяльності. Конспект заняття з малювання для дітей третього року життя. Види малювання. Елементи образотворчої мови та виразності малювання.

Природа нелітературних компонентів у британському романі. На матеріалі роману "Субота" І. Мак’юена визначено, що нелітературні вставлення наукового характеру розширюють когнітивні межі, зближуючи простір художньої літератури з дискурсом нонфікшен.

Риси міжлітературних і міжкультурних українсько-російських зв’язків. Місце творчості Гоголя у російсько-українській загальнокультурній ситуації і в її художній літературній традиції. Інтерпретації гоголівського світогляду в культурології ХХ століття.

Микола Неврлий - учений-літературознавець, що зробив значний внесок у дослідження визначних творів українського письменництва у світовому літературно-історичному контексті. Закарпатський період діяльності майбутнього "барда словацької україністики".

Мала проза І. Чендея: еволюція проблематики та поетики. Творча реалізація ідейно-естетичних засад письменника в повістевому жанрі. Джерела романного мислення. Значення творчості митця в історії українського письменства другої половини ХХ століття.

Специфіка зображення історичних подій у повісті "Сотниківна" і художній перетин правдивих фактів із авторським домислом. Сюжет твору та особливості моделювання персонажів, що є вигаданими героями. Віднесення повісті до історико-художнього типу творів.

Дослідження художнього світу поезії Бродського. Розгляд ідейно-естетичної системи на різних рівнях змісту та образно-художньої форми віршів письменника. Поетичні особливості російської традиції, духовного спадкоємства, авторського новаторства Бродського.

Історичні витоки художньої культури Китаю. Основний вплив релігій на формування музичних традицій Піднебесної. Аспекти діалогу культур у сфері китайської народної опери. Основне місце китайської народної опери в етнокультурному діалозі "Схід–Захід".

Аналіз особливостей художнього світу норвезького письменника К. Гамсуна. Взаємозв’язок світоглядних переконань митця з його стильовими пошуками й акцентує вектори видозміни авторського ідіостилю. Специфіка існування людини в суперечливому світі.

Осмислення творчості лірики Дарії Рихтицької на матеріалі текстів збірок "Шовкова косиця", "Крижаний цвіт", "Кольори вітру", "Магія вогню". Окреслення характерних рис творчої особистості поета. Аналіз життєствердної позиції художнього світу її лірики.

Осмислення художніх особливостей романів Єшкілєва "Тінь попередника", "Гніздо", а також "Побачити Алькор". Їх інтригуючий сюжет, схильність до провокацій, активна міфотворчість, експлуатація "масонської" теми, езотеричних знань, "таємної" історії людства.

Визначення основних характерних стильових ознак творчості Олени Лис. Місце творів для дітей та юнацтва у творчому доробку композиторки. Літературно-поетична спадщина В. Довжика. Художня образність, звукозображальність пробудження природи у творах О. Лис.

Розкриття зв’язку художньої образності в поетичній творчості Теліги з певними матеріальними стихіями, які надихали поетку, в контексті реалізації авторської настанови на творення в літературі модерних жіночих образів. Художні образи стихійного походження.

Цикл "релігійних" поем В. Сосюри як цілий художній світ, в якому використані образи, мотиви, сюжети і наративні стратегії як Старого, так і Нового Завітів, космогонічних легенд і апокрифів. Спроба поєднати релігійні уявлення з доктринами більшовизму.

З’ясування специфіки характеру художнього психологічного аналізу в залежності від контексту літературного напряму та жанрової природи твору. Розгляд взаємозв’язку адекватного висвітлення внутрішнього світу героя та формально-структурної організації твору.

Дослідження художнього світу прози Т. Шевченка у принципово новому теоретичному ракурсі. Вивчення повісті з точки зору специфіки парадигми художнього психологічного аналізу. Використання письменником зовнішньої мови екстервентного психологічного аналізу.

Аналіз функціонування категорії "художній світ" у літературознавчому дискурсі. Досвід рецепції творчості С.І. Смирнової в російській критиці та літературознавстві ХІХ-ХХ ст. Жіночі й чоловічі образи-персонажі, засоби характерології. Функції хронотопу.

Розгляд роману "Птахи полишають гнізда" І. Чендея в українському літературно-мистецькому процесі другої половини XX століття, який був новим етапом у творчій біографії письменника. Бачення екзистенційних проблем буття людини у перетворень на Закарпатті.

Роман "У колі першому" у контексті творчості О.І. Солженіцина. Категоріальний статус поняття "художній світ". Фабульні конфлікти в романі. Онтологічний аспект оповідної риторики. Художній конфлікт і художній характер. Особливості слововживання оповідача.