- 18001. Філософська рефлексія над українською історією як чинник формування національної ідентичності
Обґрунтування необхідності сутнісного дослідження української історії, створення її філософської версії як чинника формування національної ідентичності. Оновлення методологічного інструментарію історичного пізнання. Переосмислення української історії.
Обґрунтування напрацювання філософсько-правової антропології на підґрунті вітчизняних філософських, правових та педагогічних традицій (на прикладі поглядів Памфіла Даниловича Юркевича). Проблема виживання в умовах процесів глобалізації сучасного світу.
Аналіз спроб філософського узагальнення закономірностей становлення та розвитку синергетичного потенціалу держави. Дослідження взаємозв’язку між державою і громадянським суспільством, що забезпечуються морфологічними органами в умовах глобалізації.
Соціально-філософський аналіз масової культури як специфічного суспільного феномена, що володіє складною структурою, різноманітними функціональними виявами. Огляд і характеристика визначальних форм існування культури в сучасному соціальному просторі.
Аналіз поглядів філософів на феномен пандемії COVID-19, його вплив на життя людини і суспільства. Заходи, що призвелі до обмеження життєвого простору та вимушеного існування людей у віртуальній реальності. Огляд нової нормальності у постковідному світі.
Розгляд поглядів філософів на феномен пандемії COVID-19 та її вплив на життя як окремої людини, так і суспільства загалом. Розгляд кризи сучасної фази розвитку капіталізму і лібералізму. Обмеження життєвого простору людей у віртуальній реальності.
Дослідження трансформаційних процесів, що відбуваються в мові медіакомунікації через застосування інформаційно-комунікаційних технологій, які суттєво впливають на форму мови комунікації, на зародження і розвиток нових форм аудіовізуальної комунікації.
Біографічна довідка життєвого шляху і становлення філософських, соціальних та культурологічних поглядів Г.С. Сковороди. Сутність філософії людини в працях українського просвітителя-гуманіста. Спадщина діяча в осмисленні культурно-історичного процесу.
Проблематика співвідношення духовного та матеріального у житті людини. Осягнення проблеми розвитку абсолютної ідеї як центральна проблема філософської системи Фрідріха Гегеля. висновок про внутрішній зв'язок теорії і моральнісної практики, пізнання.
Аналіз філософської системи Гегеля та ідеї абсолютного духу, що була основою для трактування таких понять як "духовне", "ідеальне", "ідеологія". Обґрунтування висновків про внутрішній зв'язок теорії і моральнісної практики, пізнання і діяльності.
Актуальність наукової статті викликана поверненням теми сім’ї у коло філософських досліджень. У ХІХ-ХХ століттях тема сім'ї, не зовсім заслужено, як на думку авторів статті, була витіснена з філософського дослідницького поля і практично монополізована.
Дослідження складових феномену емоційного вигорання педагога. Зіткнення проблем "внутрішнього" і "зовнішнього" в існуванні людини в обраній нею соціальній ролі "бути вчителем". Характеристика вчення екзистенційно-гуманістичної освітньої традиції.
- 18013. Філософська спадщина Аврелія Августина та Томи Аквінського як джерело місіонерських ідей католицизму
Аналіз думок мислителів Аврелія Августина та Томи Аквінського, їх вплив на формування місіонерської парадигми католицизму. Розуміння філософами місії Ісуса Христа, її зв'язку з особистою місією та індивідуальною природою людини як джерела цієї місії.
Формулювання духовних, світоглядних засад розвитку, які відображаються в системі ідей i концепцій, у позитивній парадигмі бачення нового суспільства. Модернізація системи освіти. Переусвідомлення функцій і ролі філософсько-світоглядних основ в освіті.
Герменевтика як теорія й інструмент розуміння тексту. Можливість варіативної інтерпретації, конфліктності понять, розуміння та тлумачення. Актуальність герменевтики, її еволюція від науки про тлумачення тексту до філософського розділу людського пізнання.
- 18016. Філософська та теологічна концепція Джона Харві Келлога щодо принципів здорового способу життя
Постановка завдання полягає в окресленні позицій та концепції принципів здорового способу життя Джона Харві Келлога зі зверненням до філософських та теологічних аргументів, викладених ним у книзі "Живий храм". Викладені принципи охорони здоров’я.
- 18017. Філософська та теологічна концепція Джона Харві Келлога щодо принципів здорового способу життя
Аналіз початку та становлення кар'єри лікаря Джона Харві Келлога, що тісно пов'язане із Церквою адвентистів сьомого дня. Визначення та характеристика особливостей філософосько-теологічної праці, яка вийшла із під пера Келлога - книги "Живий храм".
- 18018. Філософська та теологічна концепція Джона Харві Келлога щодо принципів здорового способу життя
Окреслення позицій та концепції принципів здорового способу життя, які пропагував Дж.Х. Келлог, зі зверненням до філософських та теологічних аргументів, викладених ним у книзі "Живий храм". Характеристика кращих практик філософії здоров’я лікаря Келлога.
Буття людини в творчості великого українського мислителя Г. Сковороди як процес постійного самотворення, самовдосконалення. Шлях до щастя як процес самопізнання та в морального вдосконалення людини. Актуальність філософської мудрості Г. Сковороди.
- 18020. Філософська традиція раннього Середньовіччя в спадщині Ісидора Севільського: ретроспективний аспект
У статті йде мова про філософську складову в спадщині видатного діяча раннього Середньовіччя, першого енциклопедиста Ісидора Севільського (560-637). Особливе значення надається цитатам з античної літератури в творах Ісидора, трансформації смислу цитати.
- 18021. Філософська характеристика процесу інтелектуалізації: генезис, сутність, зміст, форми, рівні та види
Визначення джерел інтелектуальної енергії, умов реалізації інтелектуального потенціалу, генезису, сутності, змісту, форм, рівнів та видів інтелектуальної діяльності та видів його продуктів. З'ясування природи процесу інтелектуалізації планетарного світу.
Розгляд методологічного підходу в контексті широкого гносеологічного аналізу, зорієнтованого на врахування змістовної сутності і структури системного пізнання предмета наукового дослідження, обраного для вивчення. Ключові поняття категорії "система".
Головні зрізи аналізу здоров’я людини, класифікація цього феномену за видами. Дослідження гомеостазу, гомеорезу і гомеоклазу та здатності організму забезпечити постійність свого внутрішнього середовища. Необхідність підтримки гомеостазу для здоров’я.
Вплив Аврелія Августина на філософію та суспільно-політичну ідеологію. Розвиток філософської думки раннього середньовіччя, патристики, представники якої захищали християнську доктрину від філософії язичників, іудейського світогляду, державної влади.
Предфілософський шлях Григорія Сковороди. Фактори, які вплинули на формування світогляду великого українця. Пізнання самого себе як основний крок до щастя. Концепція "сродної" праці. Фундаментальні цінності та стиль філософського мислення Сковороди.
- 18026. Філософське вчення про буття
Філософський зміст поняття "світ". Буття та його форми. Буття речового, матеріального; буття суб’єктивного, ідеального; буття біологічного та соціального. Абстрактне відображення дійсності в історико-філософському аспекті. Формування поняття "матерія".
- 18027. Філософське вчення про буття
Розвиток уявлень про буття в історії філософії. Аналіз об'єктивної і суб'єктивної реальності. Дослідження категорії "субстанція" і її інтерпретації в різних філософських напрямах. Розгляд матерії в аспекті внутрішньої єдності всіх форм її саморозвитку.
Осмислення ключових методологічних проблем і особливостей інструментарію сучасного філософського дослідження феномена організаційної культури та її ірраціонального виміру. Холістичний и культурологічний підхід до наукового дослідження, їх сутність.
Дослідження питання легітимації шляхів забезпечення свободи слова під філософським кутом зору. Застосування методу герменевтичної інтерпретації концепції спільного Елінор Остром в контексті філософської концепції громадськості Юргена Габермаса.
Розгляд онтології громадянської соціалізації в світі філософської методології. Аналіз методів філософського пізнання процесу громадянської соціалізації. Побудова теоретичного конструкту поняття громадянської соціалізації як предмета його пізнання.
