Філософська антропологія як стратегічний код української фантастики другої половини хх століття на прикладі творчості Олеся Бердника. Становлення української фантастики як самобутнього літературного явища в національній літературі в середині ХХ ст.

Зміст головних ідей філософсько-антропологічної школи. Системний аналіз основних рис філософської антропології Володимира Шинкарука. Визначення ідентичності особистості та колективу образом майбутнього. Розвиток ідеї реалістичного творчого гуманізму.

Зіставлення і аналіз наріжних концептів філософської антропології М. Шелера в контексті їх впливу на оновлення статусу сучасної практичної філософії. Чуттєвий порив, відчуття, свідомість, вираз, інстинкт і поведінка в філософії дії і активності.

Твори Олеся Бердника – значуще явище у світовій художній літературі та філософській науці. Пошук незнищенного ядра суб’єкта як системоутворювальний фактор для творчості цього письменника. Погляди мислителя на природу екзистенційного виміру буття.

Філософський аспект творчості українського письменника О. Бердника з позицій встановлення її суголосності екзистенціальним і постмодерним мотивам. Екзистенційний вимір буття. Пошук незнищенного ядра суб’єкта як джерела смислотворення, породження нового.

Дослідження феномену методологічної гібридизації, окреслення кола проблем, спричинених існуванням цього феномену та способів їх вирішення. Особливості філософської-антропологічної методології у контексті змін методологічної свідомості постмодерної науки.

Особливості підходу філософської антропології до вивчення природи людини. Розвиток об’єктивної методології пізнання, спроможної поєднати досягнення природознавства зі здатністю до створення гуманістичного соціокультурного у своєму розвитку суспільства.

Історичні форми конституювання філософської антропології. Специфіка антропологічного підходу до проблеми людини. Виділення інваріантної компоненти методологічних функцій антропологічного знання в класичній, некласичній і постнекласичній філософії.

Особливості концептуалізації поняття "природа людини" у філософській антропології. Проблема шляхів і форм інтеграції наукових знань про людину. Відкриття суб'єктивності та початок формування науки в європейській культурі. Контекст некласичного мислення.

Філософська антропологія як особливий різновид філософування – антропологізм. Системне представлення антропології в культурі та методи застосування атрибутивного і реляційного синтезів. Системоутворюючі та методологічні властивості наук про людину.

Обґрунтування необхідності філософсько-антропологічної методології та її концептуалізації у модернізації професійної підготовки фахівців з права. Аналіз значення антропологічних експлікацій філософської теорії у процесі саморозвитку особистості юриста.

Філософська герменевтика як мистецтво тлумачення, вияснення і перекладу текстів як таких, її сутність і закономірності. Принципи застосування методів і прийомів філософської герменевтики в процесі аналізу біблійних текстів, а також місця людини в них.

Простеження філософського змісту в творах Лесі Українки. Матеріалізм, діалектика, переконання в можливості пізнання світу, інтерес до досягнень природознавства, філософії, реалістична естетика та історичний оптимізм як основні риси світогляду письменниці.

Витоки і особливості філософії Київської русі. Києво-Могилянська академія як осередок розвитку філософії в Україні. Г. Сковорода – видатний представник філософії українського просвітництва. Розробка антропологічного принципу та ідея суспільного прогресу.

Посідання української культури на вагомому місці в історії людської цивілізації. Головна особливість світогляду звичаїв Русі. Протистояння духу і природи та душі і тіла. Характеристика обґрунтування ролі людини в світі. Основні проблеми сенсу життя.

Розгляд Києво-Могилянської академії як осередку філософсько-політичної думки в Україні. Класична доба українського філософа. Визначення особливостей творчості Г. Сковороди. Філософські погляди І. Франка. Його внесок у розвиток культурного життя України.

Острозький культурно-освітній центр. Філософія Г.С. Сковороди як приклад філософії українського духу. "Філософія серця" П. Юркевича. Києво-Могилянська академія: коло питань та формування ідей. Філософія України другої половини 19 - початку 20 століття.

Исторія філософської культури України XIV-XVI століття. Етапи розвитку духовної думки в Україні, становлення нової характерології, формування української версії реформаційної ідеології та ренесансного гуманізму. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.

Острозький культурно-освітній центр. Києво-Могилянська академія: коло питань та формування філософських ідей в університетах. Філософські ідеї Г. Сковороди. "Філософія серця" П. Юркевича. Філософія України другої половини XIX – початку XX століття.

Особливості формування філософії Київської Русі: чинники, умови, джерела. Філософема як філософська думка, яка імпліцитно є в ідеї, але не виражається мовою філософських понять. Філософська думка Русі. Аналіз онтології та гносеології філософії русичів.

Заснування першої в Україні науково-дослідної кафедри марксизму і марксознавства С. Семковським. Обрання В. Юринця як вченого-філософа академіком ВУАН. Фундаментальні праці з філософії В. Асмуса. Підтримка ідеї українізації українськими філософами.

Розгляд внутрішнього світу людини, проблем взаємодії людини і суспільства. Процеси, що мали місце у філософсько-естетичній думці Західної Європи кінця XIX - початку XX століття, які виявили спільність у світоуявленнях представників мистецтва і філософії.

Аналіз застосування філософської евристики як методологічної стратегії в історико-філософському дискурсі. Сутність і особливості латерального та вертикального мислення, їх опис через протиставлення та порівняння. Створення віяла концепцій, його зміст.

Платон - перший з європейських мислителів, що запропонував власну концепцію любові, яка визначила подальшу долю багатьох течій стосовно осягнення даного екзистенціалу. Основні складові дружби у філософському вченні цього давньогрецького мислителя.

Суть ретроспективи онтологічних підвалин часу у різноманітних формах моди. Аналіз давньогрецької етимології поняття "час" як вічного та тривалого. Трансформація первинного сенсу поняття "час" та формування нових моделей, що набули поширення у філософії.

Внесок українських музикознавців до процесу формування компаративних студій у царині мистецтвознавства. Запропоновано запровадження категорії "емінентного тексту" Г.-Ґ. Ґадамера як термінологічної одиниці ідіому музично-культуральної компаративістики.

Концептуалізація порівняльного правознавства в розвідках учених ХІХ–ХХ століть. Ґенеза порівняльно-правових досліджень в Україні. Філософські основи компаративізму та їх прояв в сфері права. Поняття та структура методології юридичної компаративістики.

Поняття освітнього простору та освітньої комунікації. Основний зміст та особливості філософської комунікації в освітньому просторі Слобожанщини ХІХ століття. Визначення ролі філософської комунікації у розбудові міжкультурних зв’язків на Харківщині.

Розробка досліджень наукової освіти в якості філософсько-педагогічного концепту. Перспектива впровадження цього концепту у дискурсі вищої освіти в контексті реалізації практик миробудівництва. Об’єктивні знання і суб’єктивні, упереджені переконання.

Реалізація принципів активного громадянства та ідеології миробудівництва в Україні. Концептуалізація феномену наукової освіти, модернізація форм навчання. Розвиток творчих здібностей особистості, креативності та критичного мислення школярів і студентів.