Призначення філософії з точки зору Платона, Сократа, Аристотеля, Піфагора, Епікура та Сенеки. Раціоналістичний та емпіричний напрямки філософського вчення. Місце філософії в духовній культурі суспільства. Обґрунтування відношення між духом і буттям.

Особливості філософських заній. Потреби духу в філософії. Загальні і відмінні риси у філософській науці і релігійного навчання. Аналіз співвідношення філософії та ідеології. Відмітні риси філософського вчення та ідеології.

Філософія як світоглядне знання. Її предмет, об'єкт, завдання та основні функції. Структура філософії у Новий час. Форми, та історичні типи світогляду. Методи філософського пізнання. Історичні форми постановки і вирішення основного філософського питання.

Суттєві характеристики філософії. Вивчення своєрідної форми людського мислення та її особистого світогляду. Аналіз ставлення людини до природи, суспільства та духовного життя у всіх його основних проявах. Суть порівняння "дивних" людей та "реалістів".

Характер взаємодiї мiж фiлософiєю i наукою, специфiка фiлософської рацiональностi у розумiннi П. Юркевича. Критерiї оцiнки П. Юркевичем фiлософських систем (iдеалiзму та матерiалiзму). Спiввiдношення знання та вiри у релiгiйнiй фiлософiї П. Юркевича.

Взаємодiя мiж фiлософiєю i наукою. Критерiї оцiнки П. Юркевичем фiлософських систем. Спiввiдношення знання i вiри у релiгiйнiй фiлософiї. Роль серця, емоцiйного начала у фiлософському пiзнаннi. Оцiнка фiлософських систем iдеалiзму i матерiалiзму.

Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання. Питання про людину та її становище в світі - один з найглавніших вопросів філософії. Світогляд є формою людського самовизначення в світі. Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва.

Особливості становища людини в світі та необхідність її самовизначення. Поняття та типологія світогляду. Світогляд і філософія. Особливості історичного виникнення філософії. Філософія і міфологія. Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва.

Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання, яка виникла на основі світоглядних пошуків та орієнтацій людини, що постають як необхідність з погляду людського життєвого вибору та самоствердження. Особливості становища людини в реальному світі.

Складові та типологія світогляду. Функції філософського знання. Проблема походження філософії. Особливості міфології як історично першої форми світогляду. Характерні риси філософського мислення. Співвідношення філософії, науки, мистецтва та релігії.

Виникнення, cenyысть та предмет філософії, його еволюція. Соціальні умови формування та духовні джерела філософії. Альтернативні способи осмислення проблем буття. Філософські проблеми і дисципліни. Перехід від міфологічного мислення до філософського.

Філософія як теоретичний світогляд, видатне надбання людської цивілізації та культури. Характеристика основних функцій філософії. Сенсуалізм і раціоналізм як альтернативні засади пізнавального процесу. Суперечності і особливості сучасної цивілізації.

Філософія одна з найдавніших наук, її предмет та функції. Історичні типи світогляду. Історія розвитку філософської думки. Гносеоцентризм філософії Нового часу. Зміна парадигми філософського мислення. Сучасна зарубіжна філософія. Філософія суспільства.

Зі стихійного філософствування, тобто умоглядних помислів про вищі смисли і цінності життя, народилася, розвинулася філософія як унікальна форма культури і суспільної свідомості. Перше вживання терміна філософія приписують Піфагору (VI ст. до н.е.).

Світогляд як сукупність узагальнених уявлень людини про себе, світ, свої взаємини зі світом, своє місце у світі, своє життєве призначення, аналіз видів. Розгляд завдань філософії: створення єдиної картини світу, розробка загальної методології пізнання.

Світогляд, його структура, функції і основні типи. Зв'язок світогляду з філософією та професією. Об’єкт, предмет та функції філософії, її місце в системі культури. Взаємозв’язок філософії та медицини. Підходи до визначення основного питання філософії.

Загальна характеристика Філософії нового часу. Сутність філософського світогляду К. Маркса. Проблема сутності відчуження людини. Філософська категорія буття. Простір і час як атрибут матерії. Протиріччя буття і пізнання. Єдність і боротьба протилежностей.

Світогляд – сукупність знань, оцінок, що визначають узагальнене уявлення про світ у цілому, розуміння світу і місця в ньому самої людини, життєві позиції, програму поводження і діяльності людей. Міф як форма світорозуміння людства, його духовної культури.

Капітал іноземних інвесторів, які можуть мати зацікавлення вкладати власні кошти в економіки інших країн - ефективне джерело капіталовкладень. Облік виробництва, витрат ресурсів у натуральному, грошовому вимірі - основні елементи кількісного аналізу.

Аналіз тотожності та відмінності філософії, синергетики і голізму в контексті інновацій в освітній роботі викладачів вузів. Закони та категорії діалектики, суттєві риси синергетики і голізму. Взаємозв’язок філософської та загальнонаукової філософій.

Світогляд, як духовно-практичний феномен. Аналіз філософії, її предмета та основних функцій. Прагнення до пізнання світу у житті суспільства. Світорозуміння природи і суті людини. Сукупність ціннісних орієнтацій особи, як своєрідного маяка свідомості.

Відтворення філософських поглядів мислителів різних історичних епох, країн і народів. Внесок персоналій в становлення і розвиток філософських вчень, шкіл, течій, напрямів. Біографічні і творчі дані мислителів-авторів праць. Гуманіст Еразм Ротердамський.

Філософія це не конкретна наука, не сума наукових знань, але наука, поряд із повсякденним знанням, народним і професійним мистецтвом, усіма видами правового, політичного, морального й іншого досвіду та знань є джерелом усієї філософської проблематики.

Про предмет філософії або коли людина філософствує. Чи є філософія наукою. Питання особистісного буття. Проблема сенсу життя, зміст людського життя. Всесвіт, світ, буття. Чому науки не можуть узяти на себе функції філософії і говорити про буття.

Фiлософiя та її мiсце в духовнiй культурi людства, основи фiлософського аналiзу суспiльства та пiзнання свiту людиною. Сутнiсть людини як основа гуманiстичного фiлософствування, поняття про буття то надприроднє. Суспiльна свiдомiсть, світогляд та Бог.

Специфіка впливу релігійних символів на формування духовного життя прикарпатців. Розгляд проблемного поля інтерпретації галицьких релігійних символів через імпліментаційний та духовно-праксеологічний аспекти. Особливості сакральної спадщини Галичини.

Розгляд історії виникнення, основних понять і завдань філософської антропології. Антропологічні пошуки М. Шеллера (звернення до Бога як вищої духовно-ціннісної інстанції). Філософські концепції людини, що набули свого розвитку у послідовників М. Шелера.

Характеристика зв'язку психології з філософською антропологією. Дослідження кризи багатьох класичних уявлень про людину і пов’язане з цим виникнення філософської антропології. Аналіз "суб’єктивного" та "об’єктивного" знання у теоріях пізнання.

Розгляд зв'язку появи та розвитку людини з ґенезою Космосу та природою у міфологічній свідомості. Аналіз особливостей мутаційної теорії еволюції голландського вченого Хуго де Фріза. Характеристика аспектів та напрямків філософської антропологія.

Проблема людини як унікального творіння. Дослідження сутності людини в історії філософії. Філософія про походження людини і природи. Цінності людського існування. Духовність як міра людяності. Передумови переходу від тваринної істоти до істоти культурної.