Осмислення концепту "свобода" в ісламі. Характеристика мусульманської релігії відповідно до запропонованої Гегелем класифікації світових віросповідань. Дослідження аналізу головних філософських намагань розкриття загальних для ісламу зміста свободи.

Аналіз співробітництва держави, освітніх закладів і церкви у реалізації освітніх завдань з формування релігієзнавчої компетентності. Оцінка філософських засад і принципів релігієзнавчої освіти. Формуванню єдиного ментального простору цивілізації.

Встановлено, що компонент релігієзнавчої освіти передбачає різні форми співробітництва держави, освітніх закладів і церкви у реалізації освітніх завдань з формування релігієзнавчої компетентності. Співвідношення релігієзнавчої та релігійної освіти.

Вивчення роману Гаррієт Бічер-Стоу "Хатина дядька Тома". Виявлення філософського підґрунтя можливостей будь-яких форм рабської експлуатації людини людиною. Доведення невідповідності режисерського бачення авторській концепції, основній ідеї роману.

Аналіз впливу філософських концепцій на хореографію XX-XXI століття. Розуміння, вираження та вивчення танцю як мистецтва руху та емоційного виразу. Роль феноменології, екзистенціалізму, модернізму та абстракціонізму у формуванні та еволюції хореографії.

Суспільна свідомість як сукупність ідей, теорій, поглядів, уявлень, почуттів, вірувань, емоцій людей, настроїв, у яких відбивається природа, матеріальне життя суспільства і система суспільних відносин. Розвиток суспільства як природно-історичний процес.

Термін "онтологія" та філософський зміст категорії буття. Характеристика філософського життя Європи першої половини XX ст. Виявлення сутності онтології. Зміст поняття "дух". Єдність матерії руху, простору, часу. Історико-філософський досвід людства.

Види екологічних прав людини та їх характеристика. Розгляд права на безпечне для життя і здоров’я довкілля і на сприятливе навколишнє середовище. Обов’язки громадян у сфері екології і охорони довкілля. Аналіз сучасних проблем розвитку та захисту цих прав.

Аналіз проблеми розуміння змісту соціальної медицини під кутом зору філософії як вихідної світоглядної парадигми. Ступінь і глибина її дослідження в сучасній вітчизняній природознавчій та суспільно-гуманітарній сфері знання. Аналіз змісту світу цінностей.

Міра доброчесності людини, сукупність факторів, які визначають її життєве благополуччя як об'єктивна основа щастя. Трактування категорії щастя у поглядах відомих мислителів. Здатність людини переживати почуття щастя і характер цього переживання.

Розгляд розуміння інтерекзистенціальної специфіки перекладацької творчості та порівняння ідей Василя Стуса і Вальтера Беньяміна. Особливість осмислення перекладу як культурного феномену і сфери прояву комунікативного потенціалу людського існування.

Дослідження філософсько-світоглядного погляду на життя. Аналіз смислу людського буття. Сучасне наукове пізнання сутності живого. Порівняння значущості "життєдайності" в розвитку людського роду та в індивідуальному розвитку кожного представника цього роду.

Поняття "суспільство" в філософії, його структура, функції та історичні типи. Основні чинники суспільного розвитку та їх взаємозв’язок. Поняття "суспільно-економічна формація" і "цивілізація". Глобальні проблеми людства і соціальне прогнозування.

Розгляд філософських концепцій Г.С. Сковороди, розкриття можливостей і перспектив використання даних філософських концепцій у сучасних реаліях України. Дитинство як предмет дослідження філософа. Аналіз світу дитинства Г. Сковороди в декількох вимірах.

Дослідження ключових філософських концепцій Г.С. Сковороди, можливостей і перспектив використання даних філософських концепцій у сучасних реаліях України. Розширення межі сприйняття дитинства та аналіз світу дитинства Г. Сковороди у різних вимірах.

Вплив філософських та психоаналітичних теорій на розвиток західноєвропейської літературної критики ХХ ст.: теорії А. Шопенгауера і Ф. Ніцше про "світову волю" та "філософію життя". Вчення А. Бергсона про перевагу ірраціональної інтуїції над інтелектом.

Аналіз філософського усвідомлення феномену технічного прогресу. Взаємозв’язок між філософією, науковим та технічним прогресом як константами-надбудовами. Роль людського потенціалу у формуванні технологічних інновацій, філософські витоки технічних рішень.

Особливості уявлень та сприйняття прекрасного носіями 4-х мов, встановлення спільних і відмінних рис світосприйняття та мовної картини світу представників слов’янських та германських народів. Універсальні і унікальні явища в зіставлюваних лінгвокультурах.

Аналіз процесу формування та функціонування етнічної ментальності, визначення місця і ролі цього феномена в духовному житті суспільства. Прямий і зворотній вплив етноментальності на масову свідомість та інституціалізовані елементи духовної сфери.

Описано необхідність єдності фізико-математичного, природничого та гуманітарного знання. Проаналізовано підходи до підготовки фахівців у вищих навчальних закладах освіти. Представлено схему трансформації системи фізико-математичної та природничої освіти.

Осмислення нового положення людини за часів «інформаційної революції». Особливості інформаційної етики, аналіз її морально-практичної природи. Вивчення історії становлення науки й окреслення її ключових морально-етичних, аксіологічних, екзистенційних тем.

Історичний аналіз розвитку штучного інтелекту. Фактори впливу на успішне програмне імітування людської діяльності в різних сферах і неможливість вирішення філософських проблем. Нездатність ШІ до саморефлексії, відчуттів, творчості та гнучкої поведінки.

Огляд змісту процесу формування, збереження, реабілітації і збагачення здоров’я людини, тобто використання технологічного інструментарію, що виступає як універсальний і всеохоплюючий процес соціальної реабілітації особи з обмеженнями життєдіяльності.

Філософський аналіз значущості теорії З. Фройда для більш пізніх досліджень, які пов’язані з розвитком структури особистості для соціальних систем та теорії Парсонса. Концепції супер-его, символу батька, табу на інцест в світлі теорії соціальних систем.

Аналіз сучасних етапів розвитку суспільства. Розгляд складових символічного світу культури: мова, ремесло, мистецтво, релігія. Культура як соціальний феномен який сприяє утворенню колективної дії з метою урізноманітнення та удосконалення буття людини.

Аналіз концептуалізації традиції філософії права, спрямованої на розуміння правової держави. Обґрунтування легітимації державно-правового ладу, в контексті новоєвропейської думки. Поняття соціального примусу як похідної свободи членів суспільства.

Зовнішній та внутрішній аспекти логічного моделювання. Історико-філософський аналіз логіки як функціональної моделі міркувань людини. Методологічні функції семантичної моделі в структурі логічної теорії. Основи диференціації формальних семантик.

Взаємозв'язок між соціальними діями насильства, мораллю, світоглядом. Трансформації морально-світоглядних парадигм, здійснених під впливом марксистської і нацистської ідеологій. Відображення причин застосування насильства і терору в зарубіжній філософії.

Трансформація морально-світоглядних чинників суспільної та індивідуальної свідомості, передумова застосування насилля і терору. Специфіка формування моралі і світогляду в релігійно-християнській традиції. Історико-філософський аналіз зарубіжної філософії.

Наука як система знань, пізнавальна діяльність, вид духовного виробництва і соціальний інститут. Роль філософії в обґрунтуванні наукового світорозуміння, розробці світоглядних універсалій і ціннісних орієнтацій. Культурно-виховна та освітня функція науки.