Осмислення сучасних меморіальних війн (переписування історії, "жонглювання історичними фактами") в значенні боротьби за пам’ять. Механізми архетипологічного блоку пам’яті в діяльності людини, порівняння підходів Юнга, Попова с куту зору філософії.

Порівняння поглядів К.Г. Юнга про архетипи як спадщину "археології" світової культури, історії, і теорії Г.С. Попова про архетипи як конструкт формування лінії майбутнього в діяльності. Закономірності психічного в становленні і самореалізації особистості.

Зміст категорії Буття, співвідношення зі свідомістю. Вирішення цієї проблеми у філософії давньогрецьких мислителів. Реальний і позірний аспекти буття, підходи в західноєвропейської філософії Нового часу. Осмислення буття в ХХ ст., в сучасній філософії.

Визначення прототипу і прототипологічного блоку пам'яті. Ознайомлення з поглядами академіка Г.С. Попова, його авторською концепцією і теоретичною моделлю, яка відображає евристичну модель пам'яті людини. Аналіз механізмів прототипологічного боку пам'яті.

Соціально-філософська критика можливостей реалізації свободи слова у сучасному суспільстві з позицій філософії неомарксизму. "Корпоративна держава" як продукт поєднання фінансово-промислових і торгівельних корпорацій з політичною владою держави.

Дослідження філософських поглядів О. Лосєва на музику. Опис його спроб осягнути багатовимірність музично-звукового простору. Розгляд різноманітних аспектів буття музики. Єдність та синтез свідомого й несвідомого, пізнавального і предметного у музиці.

Створення спеціалізованих словників на базі певної національної мови у процесі її кодифікації. Створення нових практик і наукових об’єктів для опису, класифікації, систематизації, екстраполяції застосування наявної термінології на нові наукові царини.

Проведення "круглого столу" на тему "Філософія порівняльного правознавства", присвяченого пам’яті П. Мартиненка і П. Гленна. Формування та зміна філософських засад порівняльного правознавства: взаємозв’язок і взаємодія в контексті міждисциплінарності.

Досліджено постать українського громадського діяча і доктора права Костя Левицького. Встановлено цінні філософсько-правові ідеї тогочасного права у формулюванні К. Левицького, виплекані ним на основі аналізу функціонування австрійського права у Галичині.

Встановлення цінних філософсько-правових ідей права у формулюванні Костя Левицького, виплеканих ним на основі аналізу функціонування австрійського права у Галичині. Окреслення ключових правових проблем, які поставали для українців щоразу зі зміною влади.

Аналіз евристичного потенціалу агапелогічного підходу та можливості його використання до філософського дослідження правової культури особистості. Значимість досвіду особистості, який впливає на формування установок, цінностей, якостей людини, звичок.

Прагнення певної частини лікарів до корисної творчої праці за межами медицини, яка характеризується високим професіоналізмом, гуманізмом і видатним внеском у розвиток цивілізації. Необхідність протипоставити різнобічність та гуманізм особистості лікаря.

Проблема медичного труентизму як прагнення певної частини лікарів до корисної творчої праці за межами медицини, яка характеризується високим професіоналізмом, гуманізмом і видатним внеском у розвиток цивілізації. Поява медичних труентів у суспільстві.

Осмислення феномену старості та шляхи подолання самотності у творчості римських стоїків. Проблеми смерті у творах Сенеки. Життя як боротьба у поглядах Марка Аврелія. Поглиблення екзистенційної межовості геронтологічного полюса в умовах суспільної кризи.

Актуалізація та філософське осмислення проблеми тероризму за сучасних умов активної фази глобалізації світового життя. Осмислення природи агресії в контексті проблеми свободи особистості. Соціальні корені прихильності людей до насильства й руйнації.

Аналіз трагічних подій на українському Сході крізь призму філософсько-дискурсивного аналізу. Аналіз особливостей дискурсивної інтерпретації трагічних подій на українському Сході, передусім тих, що найчастіше висвітлюється в засобах масової інформації.

Дослідження проблеми формування екологічної культури як імперативу виживання сучасної людини. Характеристика процесів формування екологічної культури на двох рівнях - індивідуального та суспільного буття з виокремленням особливостей кожного з рівнів.

Положення про єдність біосфери і людства, вирішальна роль людини у розвитку планети. Розгляд причини й наслідки дисгармонії стосунків людини і природи як джерело екологічного неблагополуччя, що порушує нормальний розвиток людини, як біосоціальної істоти.

Система "Людина – Суспільство – Природа" як цілісна, структурована, хвильова, нерівноважна система, для якої характерні не тільки внутрішні зв'язки, але й зовнішні – із Космосом. Закономірності співіснування компонентів як складові єдиної системи.

Визначення філософського аспекту дослідження інформації як феномену буття сучасної людини. Класифікація основних проблем функціонування і розвитку інформаційного суспільства. Аналіз змісту і способів захисту людини від негативного інформаційного впливу.

Аналіз поняття сенсу життя в сучасному філософському дискурсі. Можливості філософського осмислення сенсу життя у любові крізь призму агапелогічного підходу. Реалізація любові як сенсу життя в контексті соціальної реальності сучасного суспільства.

Розгляд проблем українського суспільства. Трактування поняття сенсу життя в сучасному філософському дискурсі. Інтерпретація людського буття крізь призму агапелогічного підходу. Визначення міжособистісного, соціального та комунікативного вимірів любові.

Аналіз змін у житті людини й суспільства завдяки бурхливому розвитку технологічної культури. Комунікативне буття, осмислення світової філософської думки з питань комунікації. Зворотний зв’язок та досягнення взаєморозуміння між учасниками спільноти.

Роль китайських і західних філософських теорій у формуванні сутнісних ознак людини як особистості. Зміст поняття "особистість", викладений у працях європейських філософів-персоналістів (М. Бердяєва, Е. Муньє). Шляхи його формування у свідомості китайців.

З’ясування змісту поняття "особистість", викладеного у працях європейських філософів-персоналістів (М. Бердяева, Е. Муньє). Спростування тези про неможливість формування у свідомості китайців уявлень про "особистість" у його європейському тлумаченні.

Інтерпретація трансформації держави в широкій історико-філософський ретроспективі. Аналіз вчень античних філософів (Платона, Арістотеля), мислителів Нового часу (Т. Гоббса, Дж. Локка) та представників німецької класичної філософії (І. Канта, Гегеля).

Вплив мистецтва постмодерну на свідомість особливості в сучасному економічному суспільстві на прикладі реклами. Вивчення її філософсько–естетичних тенденцій, перспективність її дослідження в повсякденній практиці із застосуванням естетичних методів.

Ознайомлення з поглядами античних філософів на визначення основних напрямів осмислення нерозуміння. Характеристика результатів досліджень представників філософії неокантіантства. Аналіз діяльності Шлейермахера, який розробив основи герменевтики.

Філософське розуміння тогочасної дійсності Григором Тютюнником. Особливість дослідження тяжкої долі людини, швидкоплинного часу та людської одинокості. Самотність людини як глобальна проблема. Основна характеристика новели "Дивак" Григора Тютюнника.

Характеристика формування національно-мовленнєвої особистості, яка б володіла вміннями й навичками у соціально прийнятній мовленнєвій формі виражати свої потреби, інтереси, можливості. Дослідження поняття комунікації та мови у філософії Юргена Габермаса.