Місце України в політичних планах нацистської адміністрації. Адміністративний розподіл території країни між райхскомісаріатом України, Трансністрією і Генеральним губернаторством. Перетворення устрою України задля використання її економічних можливостей.

Німецька політика в Європі, принцип "поділяй і владарюй". Гітлерівська концепція "життєвого простору", програма германізації територій шляхом колонізації. Визначення напрямків діяльності окупаційної адміністрації. Утворення райхскомісаріату України.

Умови і механізм возз'єднання українських земель та створення власної української державності. Радянізація Західної України в 1939 – 1941 років. Фашистські плани зовнішньоекономічної експансії. Здійснення карально-репресивних заходів за наказом НКВС.

Характеристика та геополітичні цілі головних ініціаторів Другої світової війни. Позиція держав Європи щодо розв’язання українського питання. Аналіз наслідків реалізації німецько-радянських домовленостей стосовно України. Більшовицька експансія на захід.

Значення українських земель для країн-учасниць Першої світової війни. Плани та цілі Німеччини, Австро-Угорщини та Росії щодо українських земель в контексті міжнародної геополітики. Розгром Росії і Франції та виключення їх з числа великих держав.

Обставини формування національної ідеології політичних кіл Румунії. Основні умови розвитку українського національного руху на анексованих Румунією землях Буковини і Бессарабії. Розкриття місця українського питання у політиці правлячої верхівки Румунії.

Аналіз діяльності Кирила Трильовського як захисника прав українського населення Галичини. Погляди К. Трильовського на тогочасне земельне, виборче та податкове законодавство, ідеї громадського діяча, які репрезентували його україноцентричну позицію.

Правозахисна практика К. Трильовського з відстоювання інтересів українського населення Галичини і Буковини. Публічні виступи громадського діяча з відстоювання прав і свобод рідного народу. Участь адвоката у створенні товариств, парламентська діяльність.

Дослідження проблеми польсько-українських міжетнічних відносин на рубежі ХІХ-ХХ ст., ретроспектива та перспектива їх розвитку в публіцистичній спадщині провідного представника польського націонал-демократичного руху кінця Яна Людвіґа Поплавського.

Зміст, форми та методи вирішення українського питання в контексті радянсько-польських відносин у 1918–1951 рр., їх історично-еволюційний шлях, на який впливали як державна політика в цілому, так і різні політичні угрупування та партії Польщі, СРСР.

Дослідження ролі археологічних з’їздів в українському національному відродженні другої половини ХІХ - на початку ХХ ст. Характеристика внеску археологічних з’їздів у розвиток національної історичної науки та у становлення українського політичного руху.

З’ясування політичних й національно-культурних складових українського питання в Російській імперії початку минулого століття в історіографічній спадщині ХХ-ХХІ століть. Формування ідей державності політичними партіями Наддніпрянщини на початку ХХ ст.

Аналіз подій в Україні, пов’язаних із виникненням україномовної преси на початку ХХ ст. Газета "Хлібороб" як першій українській газеті на Лівобережній Україні, яка виходила в м. Лубни Полтавської губернії. Оцінка політики російського самодержавства.

Огляд польсько-українських відносин на сторінках журналу "Sprawy Narodowosciowe" у 1931-1935 рр. Позиція журналу щодо розв’язання національного питання в міжвоєнній Польщі. Розбіжність між ставленням редакції журналу і національною польською політикою.

Українське питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни. Радянсько-німецькі договори 1939 р.Українці в польській армії. Окупація Червоною Армією Бессарабії та Буковини. Входження західноукраїнських земель до СРСР, радянізація України.

Особливості вивчення науково-теоретичної спадщини безпосередніх учасників та дослідників минулого, її значення в процесі формування української політичної думки. Гноблення українського населення Галичини польською владою в публіцистичних працях Назарука.

Розвиток ідеологічних і політичних засад консерватизму після Першої світової війни. Особливості і обставини формування бачення української проблеми в суспільно-політичній думці польського консерватизму. Порівняння концепцій вирішення українського питання.

Зміни в європейській міжнародній ситуації у другій половині 30-х років. Надання автономії Закарпаттю. Боротьба держав Малої Антанти, Польщі та Угорщини навколо утворення спільного кордону. Німецько-польське співробітництво проти Радянського Союзу.

Розгляд проблеми фінансової політики російського уряду в Україні в роки Першої світової війни. Дослідження окремих аспектів життєдіяльності міста та його мешканців на прикладі повітового міста Єлисаветграда Херсонської губернії (нині м. Кіровоград).

Характеристики повстанського запілля як важливого структурного елементу українського національно-визвольного руху в 1943-1946 рр., його ролі у цьому процесі. Структура суспільно-політичної референтури запілля, її завдання, форми і методи роботи.

Проведено сучасний історіографічний аналіз окремих наукових проблем діяльності українського повстанського запілля. Здійснено періодизацію досліджень наукової теми. Розкрито погляди науковців на особливості роботи цивільно-адміністративної влади запілля.

Теорія Великого кордону як глобального кордону між європейською та азіатською цивілізаціями з історико-культурної точки зору. Геополітичне розташування України, її значення як бар'єру між християнською Руссю і мусульманським та християнським Сходом.

Характеристика діяльності "Державного центру УНР" - екзильного уряду, що проповідував боротьбу за відновлення державної самостійності. Ознайомлення із гаслами найбільш відомих на той час соціал-ревлюціонерських, демократичних та радикальних партій.

Дослідження аспектів стану земельних ресурсів як основної бази розвитку землеробства і тваринництва в Україні. Українське пореформене селянство (1861-1914 рр.). Сільськогосподарський оборот земельного фонду. Селянський натиск на поміщицькі латифундії.

Традиційний світ українського селянства та виклики модернізації. Проведення реформи 1861 року в краї та селянське розуміння "волі". Утвердження нового соціального статусу сільських господарів у пореформені роки. Селяни Поділля в обстоюванні прав на землю.

Висвітлення участі Державного Центру УНР в екзилі в улагодженні литовсько-польського конфлікту 1926-1928 рр. Дослідження литовсько-українських та польсько-українських взаємин у першій половині ХХ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду УНР в екзилі.

Дослідження феномену тривання української христоцентрично-христонаслідувальної Володимирової традиції під час буттєво-інтелектуальних та соціально-історичних випробувань минулого століття. Вивчення ідейних універсум та знакових положення ІІ Собору УАПЦ.

Вплив Крайового сейму на суспільно-політичне життя Галичини. Механізм формування крайового представництва. Особливості проведення виборів, їх роль у політичній активізації населення. Дослідження ставлення польських політичних сил до українського питання.

Аналіз процесів, що стосуються історичного досвіду українців у діяльності Галицького Крайового Сейму як важливого етапу боротьби за становлення структур громадянського суспільства. Правовий статус та повноваження українських депутатів, вимоги до послів.

Основні заходи Тимчасового уряду щодо залучення органів міського самоврядування до трансформованої у результаті Лютневої революції 1917 року загальноросійської системи управління. Прояви національно-визвольного руху та політичного самовираження городян.