Сутність слова як мовного явища з його здатністю відображати у семантичній структурі певне явище. Ідентифікація слів на позначення динамічно-репрезентованого процесу, що розвивається у часі. Дослідження дієслова to see та його конситуативне навантаження.

Характерні риси американського політичного дискурсу, мовне оформлення понять, що детермінують його організацію. Вплив філософських, політичних та економічних теорій, культурних концептів на вербальну частину політичної комунікації у сучасній Америці.

Дослідження лінгвістичного аналізу правничих текстів англомовних країн та України. Увага приділяється специфіці мови права, її структурним та семантичним особливостям. Розглядаються відмінності та схожості мовленнєвих актів у правничому дискурсі обох мов.

Аналіз походжень термінів, пов'язаних з ендокринною системою. Співставлення дефініцій гормонів, залоз, які їх продукують, з етимологією. Використання давньогрецьких та латинських термінів у назвах центральних та периферійних органів ендокринної системи.

Аналіз складових частин комунікативної компетентності авіафахівця: лінгвістичної, соціолінгвістичної та прагматичної. Зміст лінгвістичної компетенції й елементів процесу формування лінгвістичних навичок майбутніх диспетчерів управління повітряним рухом.

Підвищена відповідальність за власні мовленнєві вчинки - характерна особливість, що визначає професійну діяльність викладача англійської мови. Педагогічний дискурс - особливий різновид спілкування, який відбувається в умовах освітнього середовища.

Систематизований огляд корпусної лінгвістики як інноваційного інформаційно-семіотичного напряму емпіричного мовознавства. Характеристика лінгвістичного корпусу як багатофункціональної мовно-інформаційної системи, прототипові ознаки сучасного корпусу.

Обґрунтування тези про лінгвістичний метод як складної логічної одиниці. Його інтерпретація у вузькому і широкому трактуванні відповідно як гомогенного і гетерогенного феноменів. Характеристика його онтологічного, телеологічного, операційного компонентів.

Захист концепції лінгвістичного повороту як одного з головних факторів сучасного парадигмального зрушення в філософії в цілому та філософії науки зокрема. Дослідження рис картезіанської парадигми філософування та характеристик парадигми філософування.

Характеристика лінгвокультурних типажів, що представляють собою впізнавані узагальнені образи представників певних соціальних груп. Дослідження поведінкових характеристик типізованої особистості панни через призму української літератури XIX століття.

Проаналізовано лінгвістичний складник невербального вираження поняття емоції в художньому дискурсі. Виявлено лексеми для експлікування цих станів в авторському мовленні, окреслено їхню лінгвостилістичну природу й семантико-стилістичне навантаження.

З’ясування лінгвістичного статусу безсполучникових складних утворень у сучасній українській літературній мові. Визначення особливостей їхньої формально-граматичної й семантико-синтаксичної організації і відмінних рис при належності до різних типів речень.

З’ясування лінгвістичного статусу безсполучникових складних утворень у сучасній українській літературній мові. Суть їхньої формально-граматичної та семантико-синтаксичної організації. Зарахування безсполучникових конструкцій до різних типів речень.

Дослідження категорії інтенсивності, що реалізовує кількісні і якісні відношення в українській мові. Семантична структура категорії інтенсивності, особливості функціонального навантаження мовних одиниць, де спільна для них семантична ознака має градацію.

У статті на основі аналізу наявного в гуманітарних науках міждисциплінарного знання про явище харизми обґрунтовано мовець, визначення, особливості і ознаки його актуалізації у процесі комунікації та визначено лінгвістичний статус поняття "харизма".

Викладання дебатів як форми обговорення проблем у викладанні гуманітарних дисциплін. Аналіз формування у студентів вміння та навичок, необхідних для вільного володіння мовою. Особливість розвитку творчої активності та лідерських якостей у студентів.

Загальна характеристика питань мовних взаємовідносин у контексті європейського врядування, розгляд проблем. Сутність поняття "лінгвістичне протиборство". Знайомство з головними особливостями урівноваження міжмовних зв'язків в європейському просторі.

Апробація прийомів аналізу в межах так званої "неприродної" наратології. Наративні підходи до формування й оцінки оповідних структур, в яких наявні неіснуючі в реальності об’єкти, особи. Лінгвістичне дослідження образів автора неіснуючого тексту.

Особливості репрезентації концепту "простір" на морфологічному, лексичному та синтаксичному рівнях. Індивідуальні риси просторової концептосфери в російській мові. Просторова метафора - одна з фундаментальних метафор російської мовної картини світу.

Ненормативна лексика, її прагматичний і стилістичний аналіз, граматичні особливості вживання та критерії її класифікації. Прагматичний і стилістичний аспекти ненормативної лексики та способи досягнення адекватності під час перекладу лайливої лексики.

Оцінка ролі та місці політичної комунікації, взаємозв’язку лінгвістики та політики. Визначення найбільш розповсюджених методів політико-лінгвістичних досліджень. Аналіз нових аспектів функціонування мови у комунікативних процесах "влада-суспільство".

Аналізу проблем лінгвістичних особливостей мови права. Розгляд лінгвістичного аспекту законотворчості, питання юридичної термінології, пошуку міжмовних еквівалентів; поєднання методів як запорука успіху якісної лінгвістичної експертизи юридичних текстів.

Загальна характеристика лінгвістичних джерел. Відомості з історії розвитку мови, які мають важливе значення для вивчення етнічної історії. Історія взаємодії та взаємовпливів народів у різні історичні епохи. Збереження писемних пам'яток Київської Русі.

Аналіз праць різного характеру (тез наукових конференцій, статей, монографій, дисертаційних досліджень) російських і українських науковців, присвячені вивченню топонімії Слобожанщини, починаючи від 60-х років минулого століття й завершуючи працями ХХІ ст.

Роль і місце самодостатніх лінгвістичних задач як ефективного інструмента підвищення внутрішньої мотивації вторинної мовної особистості в процесі професійної підготовки педагогів-філологів, мовознавців, перекладачів. Короткий опис дидактичного потенціалу.

Ефективні концептуальні моделі комунікативно зорієнтованого сучасного українсько-корейського словника, основні принципи лексикографічної репрезентації мови. Розробка лінгвістично й дидактично аргументованих способів подання мовної інформації у словнику.

Формування мовленнєвої компетентності учнів у процесі роботи над текстами різних типів, стилів і жанрів. Ретроспективний аналіз лінгводидактичних досліджень. спостереження за організацією освітнього процесу на уроках української мови, ознаки тексту.

Розгляд медіатексту як основної категорії медіалінгвістики. Визначення основних сфер досліджень медіалінгвістики та значення міждисциплінарної галузі в сучасній науці. Аналіз основної функції медіатексту - впливу на сприйняття адресатом суспільних явищ.

Аналіз мовностилістичних прийомів, що забезпечують досягнення комічного ефекту в українській літературі. Розгляд типології мовних засобів створення комізму. Виділення основних прийомів створення комічного ефекту в художніх творах. Значення феномена сміху.

Суть стратегій негативної ввічливості та розгляд її функціонування в межах дискурсивного простору виступів Т. Мей та Т. Блера. Уникнення мовленнєвих актів, що загрожують негативному обличчю комуніканта. Зменшення комунікативного тиску на співрозмовника.