Изучение влияния виртуальной реальности на жизнь и деятельность человека, его ценности, мысли, культуру в реальном мире. Проблема способа бытия ценностей в науке и важность личностного общения между педагогом и учеником в ходе образовательного процесса.

Этапы развития концепта "виртуальный" в сфере научного знания от европейской античности до эпохи Постмодерн. Подходы к трактовке виртуальности: онтологический, частнонаучный и подход, сформировавшийся под влиянием развития компьютерных технологий.

Вычленение черт виртуальной религиозности современного мира благодаря использованию методов внеконфессиональности и толерантности, мировоззренческого и методологического плюрализма, гуманизма. Религиозная социализация и религиозное самовыражение.

Онтологические характеристики виртуального времени. Показано, что виртуальное время характеризуется специфическими длительностями и масштабами, допускает явную инверсию, не связано жесткими связями с соответствующими виртуальными пространствами.

Философское обоснование необходимости понятия виртуального бытия. Рассмотрение различных явлений, изучаемых естественными и гуманитарными науками, на основе виртуалистики. Обоснование идеи способностей виртуалистики увидеть системное единство мира.

Описание концепций и понятий, необходимых для понимания виртуального социального пространства. Определение бытийных условий существования виртуального социального пространства. Коммуникативные инвариантные структуры в виртуальном социальном конструкте.

Моделирование определенности виртуального бытия. Признание множественности миров и промежуточных реальностей. Рассмотрение человека в качестве центра всех бытийных горизонтов мира. Исследование виртуальности как главного условия существования реальности.

Исследование проблемы возможности рассмотрения виртуального "другого" в качестве субъекта, положение которого в порожденной реальности эквивалентно положению человека в реальности порождающей. Вывод о невозможности доказательства субъектности персонажа.

Описание феномена и последствий виртуализации жизни человека посредством игровых практик в виртуальном пространстве. Переживание мнимой реальности как подлинной, через замещение реального мира экранным. Альтернативные версии семейной и личной жизни в сети

Анализ сущности понятий "виртуальное", "виртуальная реальность", "виртуальный мир", "виртуальный мир видеоигры". Анализ проблем обозначения сущности понятия "виртуальный мир" в исследовании некомпьютерных виртуальных миров в культурфилософском аспекте.

Комплексное рассмотрение проблемы перемещения культурной памяти из реального мира (как традиционной формы бытия) в виртуальное пространство. Исследование изменчивости соотношение присутствия культурной памяти в реальной жизни и в виртуальном пространстве.

Характеристика некоторых аргументов из философии сознания и соответствующих мысленных экспериментов в контексте философии позднего Витгенштейна. Исследование особенностей аргумента знания и мысленного эксперимента "комната Мэри" в изложении Дж. Перри.

Анализ содержания работы П.М.С. Хакера "Могут ли разные люди чувствовать одну и ту же боль?". Интерпретации так называемого аргумента индивидуального языка, сформулированного в философии позднего Л. Витгенштейна. Приоритет интерпретативной стратегии.

Определение понятий и характеристика сущности философии языка и языковых игр. Лингвистика как один из важнейших предметов философствования. Происхождение теории и принципы идеи языковых (концептуальных) игр. Примеры игр-коммуникаций Витгенштейна.

Поиск объяснений вне границ обыденного языка, за пределами формы жизни, в обход эксперимента. Объектом рассмотрения и анализа - партисипаторная природа реальности - то, что связывает язык с миром (научное экспериментирование с квантовыми объектами).

Платон і Аристотель - видатні діячі античності, концепції яких мають бути представлені при розгляді проблематики філософських витоків біополітики. Ш. Монтеск’є - представник політичної думки, що розглядає проблематику вроджених особливостей народів.

Становлення орієнталізму - проблема, що займає важливе місце у дослідженнях інтелектуальної історії Західної Європи у модерний період. Орієнталізм - тип дискурсу, рисою якого є ідея онтологічної та епістемологічної різниці між "Сходом" та "Заходом".

Дослідження сутнісних ідей Антського союзу племен як переддержавної формації слов’ян на території України. Специфічні особливості впливу ідеології й практики Російського імперського централізму на український державотворчий процес в добу Гетьманщини.

Вивчення особливостей первісної культури та світогляду в Україні. Аналіз роздумів відомих вчених Пьера Тейєра де Шардена і В.І. Вернадського про походження людини та її місце на землі. Огляд процесу становлення і розвитку людини на українських землях.

Роль Галена у формуванні раннього раціоналізму. Його погляд на історію медицини. Створення власного образа лікаря, якого він називає другом поміркованості і товаришем істини. Натурфілософські уявлення про анатомо-фізіологічні особливості організму людину.

Дослідження впливу філософської думки та досягнень науки на становлення світогляду П.А. Тутковського. Біосферні узагальнення Тутковського, які розвивалися як на основі світових набутків у сфері наук про Землю, так і в руслі національного світогляду.

Задоволення найрізноманітніших потреб як матеріальних, так і духовних - стимул людської життєдіяльності. Формування нового соціального класу під назвою "буржуазія" - ключовий момент щодо появи суспільства споживання у теоріях споживацької революції.

Засади глобальної біоетики та еволюцію розвитку поттерівських ідей - від біоетики - етики виживання людства до глобальної та глибинної біоетики, вплив різних інтелектуальних течій, наукових ідей та концепцій на становлення глобальної біоетики В.Р. Поттер.

Розгляд особливостей трактування єврейської філософії XII ст. Аналіз теологічних рефлексій Маймоніда, його підходу до розуміння агадичної та галахічної літератури. Характеристика методу мідраша. Реконструкція поглядів Рамбама з питань духовних традицій.

Изложение подхода Д. МакДауэлла к виттгенштайновской проблеме следования правилу и критика макдаулловской критики подхода Р. Брэндома к этой проблеме. Сравнение точек зрения на виттгенштайновское понятие интерпретации и понятие имплицитной нормативности.

Головні аспекти антропологічної проблематики та вихідні принципи філософсько-богословської спадщини Кароля Войтили. Порівняння ключових ідей і методів К. Войтили із персоналізмом. Значення філософських концепцій в антропологічному вченні мислителя.

Людська персональність як індивідуалізована людська цілісність. Співвідношення в людині природного, соціального, персонального та трансцендентного. Сутність цінностей та свободи. Проблема смерті та безсмертя людини у філософсько-світоглядному окресленні.

Обґрунтування суверенності людини як морального суб’єкта - одна з характерних особливостей щодо розуміння ідеї гідності в епоху Нового часу. Специфіка відображення людської самоцінності епохи Ренесансу в українській історико-філософській традиції.

Причини освітньої кризи в декогеренції культурного середовища. Створення освітньої методології, адекватної викликам часу, на основі розуміння культури як ціннісно-символічного підмур'я освіти й за умови залучення філософією освіти культурологічної науки.

Потужний сплеск суспільної думки у Франції, відомий як французьке Просвітництво. Філософське осмислення особливостей виховання. Теоретичний аналіз основних положень виховання французьких просвітників. Найкраща форма державного управління К. Гельвеція.