Архетип як предмет досліджень у сучасній українській гуманітаристиці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Житомирський державного педагогічного університету імені Івана Франка (Житомир, Україна)

Архетип як предмет досліджень у сучасній українській гуманітаристиці

Макарова А.О.

кандидат філософських наук, доцент,

докторантка кафедри філософії та політології

Анотація

У статті здійснено огляд джерельної бази з тематики архетипу, що стала особливо популярною як предмет наукового аналізу у сфері українських гуманітарних досліджень протягом останніх десятиліть. Серед таких - дослідження з філософії, культурології, філології, психології, державного управління, екології, політології, мистецтвознавства, українознавства тощо. Очевидно, що даний концепт дозволяє дослідникам інтегрувати знання про особистість та культурні, соціальні, суспільні явища; здійснювати аналіз різноманітних процесів буття. За результатами дослідницької роботи у цих галузях за останнє десятиліття видано численні статті, монографії, дисертації, проводяться науково-практичні заходи. Огляд та бібліографічний опис деяких з них пропонується у статті як допомога досліднику теми архетипів у завданні пошуку інформації. Тематично стаття розділена на блоки, в яких праці систематизовано за окремим принципом: огляд дефініцій архетипу; зв'язок дефініцій архетипу із дефініціями понять близького логічного кола; етнонаціональні аспекти; різновекторні дослідження; інформація про деякі наукові заходи з даної тематики. Зріз джерельної бази, проведений у статті, дозволяє стверджувати, що методологічний аналіз української культури крізь призму архетипового підходу є одним з найперспективніших напрямків сучасних гуманітарних досліджень в Україні.

Постановка проблеми. Людська свідомість здійснює самопізнання методом відшукання оптимальних мовних кодів, концептів, в яких зашифровано ключі до механізмів організації буття, а не просто понять, в яких перелічено ознаки предметів. Чим глобальніший і глибинніший концепт, тим універсальніше коло охоплення ним змістів, тим зручніше будувати на його основі методологію пізнання світу. Така методологія володітиме ознаками міждисциплінарності, буде насичена різноманітними, проте спільнокореневими культурологічними акцентами, створюватиме директорію смислів, певну стійку логічну конструкцію. Одним з таких вдалих дослідницьких конструктів є концепт архетипу, який є універсальним засобом передачі смислів в багатьох гуманітарних галузях - психології, філософії, культурології, лінгвістиці, політології, теорії організації систем, менеджменті, суспільствознавстві в цілому. «Методологія базисного архетипового моделювання в науці (що у якості «фундаменту» умоглядного наукового моделювання передбачає формування наукового образу) та у мистецтві (що в якості «фундаменту» умоглядного художнього моделювання передбачає формування художнього образу) слугує одним з найбільш прогресивних на сучасному етапі методологічних підходів до вирішення нагальних завдань наукової та художньої діяльності, орієнтованої на конструювання нових наукових та художніх ідеалів, з одного боку, і принципово нових умоглядних наукових (наукового образу) та виражальних (художнього образу) моделей шляхом виявлення вихідних архетипів та їх подальшої інтерпретації і синтезу із врахуванням нових соціальних умов та досвіду - з іншої» - стверджує російська дослідниця І.Г. Михайлова у захищеній 2005 року дисертації на здобуття наукового ступеню доктора наук за спеціальністю 24.00.01 - теорія та історія культури [1]. Сучасні українські дослідники в повній мірі оцінили всі наукотворчі можливості даного підходу. Протягом останніх десятиліть кількість досліджень, здійснених ними в різних галузях гуманітарного знання, базованих на концепті архетипу, зросла не лише кількісно, але і комплексно, що явно свідчить про актуальність подальших розробок в даній галузі. Особливо символічно, що 2019 року можна, умовно кажучи, відзначати столітній ювілей юнгіанського концепту архетипу, адже сам цей термін був актуалізований К.Г. Юнгом у 1919 році.

Аналіз наукових досліджень та публікацій. Один з перших, якщо не перший огляд таких здобутків вітчизняних дослідників було здійснено доктором філософських наук, професором, завідувачем кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія» Вадимом Менжуліним у статті «Нові пригоди архетипів: спадщина Карла-Густава Юнга в інтерпретаціях українських дисертантів-філософів» [2]. Праця носить характер не просто бібліографічного, а критичного огляду і дає цінну інформацію не лише про сам зміст дисертацій, а й про можливі критичні зауваги, що виникають при їх обговоренні. Позиція автора з приводу активізації використання терміну «архетип» в різних контекстах схвальна: «чи варто взагалі розглядати, як інтерпретували Юнга дослідники, основною метою яких було не стільки автентичне та всебічне відтворення його думок, скільки формування на ґрунті останніх своїх власних естетичних, філософсько-антропологічних, релігієзнавчих або соціально-філософських концепцій? Чи має сенс розглядати подібні факти використання як значущі приклади інтерпретації? На нашу думку, цілком можливо і навіть потрібно» [2, с. 145]. З цим продовжимо аналіз подальших подібних розробок, про які дають нам інформацію інші автори. Так, у 2011 році вийшла стаття тоді аспіранта Запорізького національного університету Ірини Процик «Архетип і символ: проблеми визначення та взаємодії», в якій вона по-перше, здійснює, огляд філософських уявлень про архетип, починаючи не від К.Г. Юнга, а від Платона, згадуючи далі представників різних гуманітарних дисциплін і парадигм як інтерпретаторів поняття «архетип», називаючи багато прізвищ і даючи посилання на праці дослідників (всього 41 джерело), що дозволяє нам віднести дану статтю до публікацій профілю нашої статті; по-друге, розкриває особливості архетипу, такі як невизначеність, багаточисельність, амбівалентність, поєднання універсально-міфологічного та специфічно-національного, конкретного, особистісного та глобально-культурного смислів [3, с. 371-373]. Серед авторів вказаних у списку літератури І.В. Процик - А. Амбіцька, І. Бетко, Г Бійчук, Л. Богданова, О. Демчук, К. Дронь, М. Ільницький, С. Коршунова, М. Лановик, Ю. Писаренко, Т. Плахтій, О. Пономаренко, Н. Слухай, Т Шестопалова [3, с. 376].

Присвячуючи свою статтю виключно розглядові дисертаційних досліджень і вказуючи, що ширший огляд теми досліджень українськими вченими теми архетипів було проведено раніше [2, с. 143],

В. Менжулін надає нам наступний фактичний матеріал: «У період 1990-2004 рр. в Україні з'явилося якнайменше сім нових кандидатів філософських наук, у дисертаціях яких важливу роль грали залучення та тлумачення тих чи інших елементів вчення К. Г. Юнга... Безпосередньо юнгівському вченню присвячено три дисертації. у двох дисертаціях спадщина Юнга була одним з провідних джерел. Тематика ще двох дисертацій перегукується з юнгівською лише епізодично» [2, с. 144]. П'ять з цих дисертацій було захищено на базі Інституту філософії НАНУ ім. Г. Сковороди, одна - у Національному університеті ім. Т.Г. Шевченка та одна - у Таврійському національному університеті імені В.І. Вернадського. Безперечно, списки літератури, на якій базувалися дані дослідження, самі являються джерельними базами, вартими уваги в контексті завдання аналізу наукових досліджень та публікацій.

Метою статті є огляд джерельної бази дослідження архетипу в сучасній українській гуманітаристиці. Для орієнтування в можливостях і актуальних здобутках архетипового моделювання суспільних процесів в сучасній українській гуманітарній науці на даному етапі вже цілком можна систематизувати джерельну базу таких доробків, що допоможе дослідникам творчо опрацьовувати дану тематику і надалі. Ми наразі не беремося підраховувати, скільки ж саме дисертацій, монографій чи статей з тематики архетипу вийшло до і після вказаного В. Менжуліним часу - нам здається актуальним і необхідним надати дані про саме їх існування, щоб, по-перше, показати, що українська гуманітаристика не лише існує, а й плідно й активно розвивається у руслі сучасних тенденцій; по-друге, показати розмаїтість і перспективність філософського аналізу суспільних явищ, здійсненого на основі базового методологічного орієнтиру «архетипу» як визнаного і усталеного в українській гуманітаристиці; і, по-третє, показати унікальність і оригінальність розробок тематики власне української культурної спадщини інструментами архетипового аналізу, що якісно відрізняє сучасну вітчизняну гуманітаристику від якісної зарубіжної, в тому числі російської джерельної бази дослідження архетипу.

Виклад основного матеріалу. У 2002 році, будучи одним з авторів Українського Філософського енциклопедичного словника, головний науковий співробітник Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України доктор філософських наук, професор Сергій Кримський визначає архетип як «наскрізні - символічні структури історії культури, асоціюють певний тематичний матеріал свідомого та підсвідомого функціонування людських цінностей» [4, с. 39], закріплюючи тим самим можливість поліфункціональності тлумачення архетипу, виводячи його з кола власне психологічної юрисдикції, запрошуючи його у авторитети світу гуманітарних досліджень людської свідомості. Легітимація поняття «архетип» як «універсального», про що свідчать багато дослідників (К.Г. Юнг, В. Бачинін, О. Гуцуляк, Н. Ковтун, Н. Медведева [5], М. Попович, Н. Хамітов...) дозволяє відійти від вузького тлумачення архетипів як таких, що «у індивіда з'являються у сновидіннях і мареннях» [5, с. 4], конкретизувати і розкрити тезу про те, що «архетипи - типові думки, які виникають у суб'єкта під впливом успадкованого колективного несвідомого» [5, с. 5] чи «архетипи - вроджені ідеї чи спогади, які певною мірою сприяють сприйманню, спонукають до переживань та реагувань на події» [5, с. 6], і ствердити - цінність архетипу полягає в тому, що він «як структура, відповідна самості, повинен мати об'єднуючу силу для деякої кількості індивідів, яким притаманний сталий та цілісний світогляд» [5, с. 5]. «В широкому інформаційному дискурсі архетипами тепер називають універсальні способи організації індивідуального людського досвіду» - зазначає у статті «Архетипи - спільне в нашому житті (розпізнавання архетипів як шлях до унікальності» [6, с. 170] психолог і соціолог, доктор соціологічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Олена Донченко, яка є автором монографій «Архетипи соціального життя і політика: Глибинні регулятиви психополітичного повсякдення / О.А. Донченко, Ю.В. Романенко. -- К.: Либідь, 2001. -- 334 с».; «Фрактальная психология. Доглубинные основания индивидуальной и социетальной жизни / Е.А. Донченко. -- К.: Знання, 2005. -- 326 с.»; «Архетиповий менеджмент: монографія / О.А. Донченко. -- Кіровоград: ПВЦ ТОВ «Імекс ЛТД», 2012. -- 261 c.».

Сучасні українські гуманітарні дослідження справді залучають дану категорію для розгляду і розв'язання проблем різних галузей - від філології (порівняльного мовознавства, лінгвістики) до сфери державного управління. «Ставлення вітчизняних вчених до концепції архетипів коливається в широкому діапазоні - від жорстко обумовленої позитивістською ідеологією та відповідним «вихованням» негоції або ж підозри-недовіри до безумовного і захопленого сприйняття в ролі останнього слова істини», - констатує у статті «Поняття архетипу в народній культурі» [7, с. 263] фонолог, фольклорист, літературознавець, редактор, перекладач, кандидат філологічних наук, доцент Наталія Лисюк, яка є між іншим автором двох монографій, що безпосередньо торкаються теми архетипу в його міфологічному аспекті («Сутність міфу та його функції» (2003), «Міфологічний хронотоп» (2006).

В сучасній українській гуманітаристиці є наразі достатньо статей, на які можна спертися у завданні дефініції поняття «архетип». До даної категорії праць належать передусім статті професора кафедри філософії Житомирського державного педагогічного університету імені І. Франка, доктора філософських наук Н.М. Ковтун «Архетип як історико-філософський феномен» [8] та «Архетип як інваріантна форма духовного життя», перу якої також належать багато інших статей та монографія «Структурно-функціональний аналіз архетипу культурного героя» [9]; І.В. Процик з Запорізького національного університету є автором ряду статей, зокрема, статті «Поняття архетипу в науковій літературі: генетико-теоретичний аспект» [Електронний ресурс; режим доступу: // http://web.znu.edu. ua/herald/issues/2009/fil_2009_2/056-67.pdf]; Т.В. Пуларія, кандидат культурології, доцент кафедри митної ідентифікації культурних цінностей та гуманітарної підготовки Академії митної служби України (м. Дніпропетровськ) є автором багатьох цінних статей з тематики архетипу, зокрема, «Архетип: к проблеме дефиниции в культурологии» // Культура народов Причерноморья: Научный журнал. - 2009. - № 176. - С. 215-219; статті «Сучасне осмислення поняття «архетип» у культурфілософському дискурсі» [10], що вийшла в 2016 році і в якій проаналізовано сучасні підходи до тлумачення поняття «архетип», оцінено доцільність розповсюдженого розширювального семантичного наповнення цього терміна у вітчизняній культурологічній практиці; В.О. Агеєва з Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова ставить у своїй статті «Архетип та його витлумачення від К.Г. Юнга-психоаналітика до лінгвокогнітивної сучасності» завдання «розкрити лінгвокогнітивну природу архетипу» [11, с. 18]; аналогічне завдання вирішує Ю.М. Нідзельська з Житомирського державного університету імені Івана Франка у розвідках «Базові особливості в дослідженні архетипів і символів через призму сучасного мовознавства та лінгвокультурології» [12] та «До проблеми трактування сутностей архетипу та символу в світлі сучасної лінгвістичної науки». С.В. Бичатін назвав свою статтю «Символи та міфи. Культурологічна концепція К. Юнга (// Людина і світ. - 2002. - С. 60-652); архетип і ментальність через призму історії досліджують Михайло Юрій та Леся Алексієвець (Електронний ресурс; режим доступу // http://shron1.chtyvo.org.ua/Yurii_Mykhailo/Arkhetyp_i_mentalnist_cherez_pryzmu_istorii.pdf).

Одним з напрямків роботи українських дослідників є також розмежування поняття «архетип» та інших понять, які в ході аналітичних міркувань пов'язуються із ним. Так, промовистими є назви статті «Співвідношення поняття «Символ» із суміжними поняттями «архетип» та «концепт»: точки зору та відмінності» К.О. Панасенко з Херсонського державного університету, написаної під керівництвом доктора філологічних наук, професора В.В. Демецької (Панасенко К.О. (2015) Співвідношення поняття «символ» із суміжними поняттями «архетип» та «концепт»: точки дотику та відмінності. Сучасні філологічні дослідження та навчання іноземної мови в контексті міжкультурної комунікації., Електронний ресурс; режим доступу // http://eprints.zu.edu.ua/19037/); одна з численних вагомих праць доктора психологічних наук, професора кафедри психології МНУ ім. В.О. Сухомлинського М.Л. Дідуха називається «Категоризація поняття етнічного архетипу та проблема його відмежування від етнічного стереотипу» [13]; кандидат культурології, доцент кафедри культурології та культурно-мистецьких проектів Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Л.С. Гоц називає свою статтю «Архетип і архетипний образ: проблеми термінології у дослідженнях культури» [14], Т.В. Пуларія розглядає «Архетип, міф, символ: до співвідношення понять»; Л.І. Бєлєхова розмежовує «Архетип, архетипний смисл, архетипний образ у лінгвокогнітивному висвітленні» [15] тощо. Існує і зворотна практика конструювання нових методологічних концептів на основі бази «архетип». Промовистим прикладом дослідницької жаги до творення нових понять на базі поняття «архетипу» є кандидатська дисертація зі спеціальності 09.00.03. - соціальна філософія та філософія історії (Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського. -- О., 2002.) В.Е. Закревського «Артетип досконалої людини як феномен суспільної свідомості», в якій він так пояснює дане понятійне утворення: «При подальшій розробці понятійного визначення інваріантного духовно-морального ментального конструкту, який трансформується під час рефлексування філософами та вченими, була використана методика семантичного синтезу категорій. Для позначення поняття “образ досконалої людини” був застосований термін “архетип “ с необхідною заміною тут першого кореня «архе» - на корінь «арте», який був запозичений з терміну “артефакт”, де корінь «арт» - лат. ате - ремесло, мистецтво, майстерність. У результаті запозичений з назви першого розділу даної роботи термін “образ” ми змінили на “артетип” [16].

Власне суспільствознавчою та соціологічною орієнтованістю відзначаються доробки, в яких розглядаються етнонаціональні аспекти - архетип береться вже не як цілком абстрактний, універсальний чи «загальнолюдський», кроскультурний «зразок» (М.Л. Дідух [13, с. 23]), а як показник унікальності, особливості, істотної різниці соціальних процесів у певних сегментах глобальної культури, зокрема, етнічних. Так, О.А. Вовченко, аспірант Національного інституту стратегічних досліджень, м. Київ у 2016 році публікує у журналі, що виходить в м. Торонто, Канада, статтю «Автентичні етнонаціональні архетипи як фактор забезпечення гуманітарної безпеки держави», в якій виявлено та описано особливості, специфіку впливу архетипів на самоідентифікацію етносу та безпеку нації; охарактеризовано стан національної безпеки в контексті дослідження архетиповості українського суспільства та його суперечливої взаємодії з модернізаційними процесами в умовах глобалізації. Можемо в цьому контексті назвати такі роботи як «Ідентифікатори повсякденної активності особистості як прояви архетипової етнічної поведінки» (О. Жорнова. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum/Niz/20078/gomova.htm».; «Архетип як чинник національної єдності народу» (С. Софійчук // Політичний вісник. - 2012. - № 4. - С. 16-23» тощо. М.Ю. Северинова,, кандидат мистецтвознавства, доцент Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського є автором статті «Значення та роль архетипів у етнонаціональній культурі», де досліджується «архетип» як універсальна базисна константа етнонаціональної культури з погляду загальнолюдських соціокультурних цінностей та підкреслюється певна розбіжність між національними архетипами як універсаліями національної культури та універсальними архетипами культури з погляду їх співіснування [17]. Інтегральною є праця професора кафедри філософії Сумського державного педагогічного інституту ім. А.С. Макаренка О.П. Бойко «Соцієтальність та архетип як умови цілісності цивілізації» (Світогляд - Філософія - Релігія: зб. наук. праць. - Вип. 9. - Суми: “Світ друку”, 2015. - С. 141-152.).

Дуже цікавими є розробки, в яких соціологічний аспект представлено проекціями політичного плану, наприклад, стаття доктора філософських наук, професора В. Ребкала та доктора державного управління В. Козакова «Архетип як ключовий елемент становлення та розвитку національної свідомості державного службовця» [18], стаття доцента кафедри політології Національного Університету Києво-Могилянська Академія Л.Й. Зубрицької «Активізація міфу у період кризи: особливості міфологем «війни» та «героя» / Л.Й. Зубрицька // Наукові записки НаУКМА. Політичні науки. - 2016. Т. 186. - С. 72-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov. иа/иЖ№№иКМАр_2016_186_14». А.А. Кравченко, доктор філософських наук, професор Київського національного торговельно-економічного університету, сферою наукових інтересів якої є дослідження у сфері філософії освіти, історії України, історії української культури, предметом свого дослідження, здійсненого на засадах соціально- філософського аналізу, обирає Архетип Вчителя, продовживши освітні студії Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова [19]. Зближення освітньої і філософської проблематик з проблематикою архетипу ілюструє матеріал Наталії Семергей, що вийшов у 2019 році. Іншим напрямом трансформації дослідницького інтересу до концепту «архетип» є екологічний вектор - зокрема, у філософському альманасі Інституту філософії НАН України ім. Г. Сковороди «Мультиверсум» у 2006 році було представлено статтю здобувача Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова В.Г. Хілько [20]. В.В. Лучанська, кандидат педагогічних наук, докторант Київського національного Університету культури і мистецтв є автором статті «Архетипи єдності людини і природи - основа екології культури в інформаційному суспільстві» (Електронний ресурс http:// www.stattionlme.org.ua/obraz/33/2046-arxetipi-yedmsti-lyudini-i-prirodi-osmva-ekologi%D1%97-kulturi-v-informacijnomu-suspilstvi.html). Цікавим є поєднання дослідження архетипу та архітектури (Шубович С.О. Архітектурна композиція в світлі міфопоетики: Автореф. дис... д-ра архіт: 18.00.01 / С.О. Шубович; Харк. держ. техн. ун-т буд-ва та архіт. -- Х., 1999. -- 34 с.) та архетипу і музики (Рочняк О.В. Міф та музика як структуротвірний компонент культури: автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.04 / О.В. Рочняк; Тавр. нац. ун-т ім. В.І. Вернадського. -- Сімф., 2008. -- 20 с.). У сфері маркетингу та менеджменту, дослідження сучасних комунікативних практик поняття архетипу також знайшло застосування. Так, Т. Нечипорук є автором статті «Використання архетипів в сучасній телевізійній рекламі» / Т. Нечипорук (// Наук. зап. Сер. Культура і соціальні комунікації / Нац. ун-т «Острозька академія». - Острог, 2009. - Вип. 1. - С. 120-128).

За браком обсягу ми не називатимемо наукові події та фундації, присвячені розглядові архетипу, хоча вони існують, і маємо надію, існуватимуть надалі. Згадаємо лише про теоретико-методологічний семінар за міжнародною участю «Архетипіка і державне управління: громадська самоорганізація, соціальна мобільність, суспільна інтеграція», за результатами якого видається з 2013 р. збірник праць [21] - його організаторами є Національна академія державного управління при Президентові України, Центральний європейський університет та Українська школа архетипіки (сайт кафедри державної служби та кадрової політики ї http://academy.gov.ua/personnel/?lang=ukr&filtername=&filterautor=&filtertipvid=(13)&tip=dop&page=78&tipn=library). 29 листопада 2018 року в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбувся творчий вечір Української школи архетипіки «Юнгіанський квест» за ініціативи Української школи архетипіки Національної академії державного управління при Президентові України та Відділу університетського і наукового співробітництва Посольства Франції в Україні. Вечір був присвячений 10- річчю Української школи архетипіки, 100-річчю розповсюдження ідей Карла Юнга, 70-річчю засновника УША, професора Едуарда Афоніна (сайт Національної бібліотеки україни імені Ярослава Мудрого, http:// nlu.org.ua/event.php?id=1091). У 2019 році кафедра публічної політики та політичної аналітики Національної академії державного управління при Президентові України і кафедра адміністративного та фінансового менеджменту Національного університету «Львівська політехніка» запросили науковців до участі у щорічних наукових заходах Української школи архетипіки - Х Міжнародному теоретико-методологічному семінарі та VN Міжнародному конкурсі молодих науковців за темою: «Архетипіка і публічне управління: стратегії сталого розвитку в умовах цивілізаційних зрушень» (сайт Львівська політехніка Портал можливостей http://lp.edu.ua/opportunities/2019/h- mizhnarodnyy-teoretyko-metodologichnyy-seminar-ta-vii-mizhnarodnyy-konkurs). Багато доповідей виголошуються на конференціях, такі як, наприклад, доповідь «Архетипи української нації та розвиток цілісної освіти» [22] кандидата медичних наук, доцента Української медичної стоматологічної академії (м. Полтава) Наталії Семергей. 20 листопада 2019 року нею на засіданні студентської наукової групи кафедри філософії і суспільних наук було проведено міні-лекцію про «Роль архетипів у витку національної ідентичності українців в імперську добу», де аналізувались в тому числі і «дослідження новітньої українознавчої науки про місце та роль архетипів української ментальності в ґенезі національно-культурного відродження» [23]. Наразі тема архетипів є важливою на сьогоднішній день темою наукових досліджень кафедр і підрозділів інститутів та університетів. Так, архетипи традиційних аграрних суспільств -- один із напрямків дослідження, яке проводиться під керівництвом завідувачки кафедри історико-філософських дисциплін О.В. Борисової в Луганському національному аграрному університеті. (сайт Луганського національного аграрного університету, наукової роботи кафедри філософії Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка. А публікацію «Український національний архетип» на порталі Тексти.о^.ца переглянула на момент підготовки цього матеріалу 32 241 людина [24].

Висновки. Отже, дослідження теми архетипу у поєднанні із дослідженнями соціального плану і особливо, дослідженнями етнокультури українського народу, є трендом сучасної української гуманітаристики, її актуальним теперішнім і перспективним майбутнім. Як зазначає М.Ю. Северинова, «продовжуючи роздуми С. Кримського, потрібно зазначити, що саме у наш суперечний час, коли нав'язуються певні догми, посилюється інтерес до розуміння національного менталітету та його складових (національного характеру, ідеї, ідентичності) через глибинні архетипи, які посідають у колективному позасвідомому. Адже тоді «архетип» виступає не просто як абстрактна величина та предмет певного теоретизування, а як втілення «колективного досвіду народу» [17].

Список використаних джерел

архетип гуманітарний дефініція

1. Михайлова Ирина Геннадьевна. Значение взаимодействия идеалов и архетипов в конституировании новых художественных стилей в переходные эпохи социокультурной эволюции. Специальность 24.00.01 - теория и история культуры. Автореферат диссертации на соискание учёной степени доктора философских наук. Санкт-Петербург, 2005.

2. Менжулін В. Нові пригоди архетипів: спадщина Карла Юнга в інтерпретаціях українських дисертантів- філософів // Актуальні проблеми духовності. Збірка наукових праць.-- Кривий Ріг, 2005. - С. 111-128.

3. Процик І.В. Архетип і символ: проблеми визначення та взаємодії // Актуальні проблеми слов'янської філології. - 2011. - Випуск XXIV - Частина 2. - С. 368-377.

4. Кримський С. Архетип // Філософський енциклопедичний словник / НАН України, Ін-т філософії імені Г.С. Сковороди; [редкол.: В.І. Шинкарук (голова) та ін.]. Київ: Абрис, 2002. - VI, 742 с. - С. 39.

5. Медведева Н.В. Теорія архетипів К.Г. Юнга та дослідження творчого сприймання / Н.В. Медведева // Symbolican archetypes in culture and social relations: material softhe IV international scientific conference on March 5-6, 2014. - Prague: Vedeckovy davatelske centrum «Sociosfera-CZ». - С. 21-30. [Електронний ресурс]: режим доступу: // http://lib.iitta.gov.ua/7567/1/K-03.05.14- Medvedeva%20N.V%D0%AE%D0%BD%D0%B3.pdf.

6. Олена Донченко. Архетипи - спільне в нашому житті (розпізнавання архетипів як шлях до унікальності) // Психологія особистості. 2011. № 1 (2). - С. 170-181.

7. Наталя Лисюк. Поняття архетипу в народній культурі // Дух і літера. - № 7-8. - С. 262-276. [Електронний ресурс]: режим доступу: // http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/5540/Lysyuk_ponyattya_arkhetypu.pdf?sequence=1&isAllowed=y.

8. Ковтун Н.М. Архетип як історико-філософський феномен // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка, 2007. - № 32. - Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. - С. 8-12.

9. Ковтун Н.М. Структурно-функціональний аналіз архетипу культурного героя / Наталія Ковтун. -- Житомир: Видавець Евенок О.О., 2018. -- 182 с.

10. Пуларія Т. Сучасне осмислення поняття «архетип» у культур філософському дискурсі // Філософія. Культура. Життя; 2016 / 43. - С. 158-166.

11. Агєєва В.О. Архетип та його витлумачення від К.Г. Юнга - психоаналітика до лінгвокогнітивної сучасності / В.О. Агєєва // Сучасні дослідження з іноземної філології. - 2013. - Вип. 11. - С. 18-26.

12. Нідзельська Ю.М. Базові особливості в дослідженні архетипів і символів через призму сучасного мовознавства та лінгвокультурології / Ю.М. Нідзельська // Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. - 2018. - Т 29(68), № 1. - С. 25-29.

13. Дідух М.Л. Категоризація поняття етнічного архетипу та проблема його відмежування від етнічного стереотипу / М.Л. Дідух. // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. - 2011. Вип. 4. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Vnadps_2011_4_32.

14. Гоц Л.С. Архетип і архетипний образ: проблем термінології у дослідженнях культури // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв № 4'2017 - С. 52-57.

15. Бєлєхова Л.І. Архетип, архетипний смисл, архетипний образ у лінгвокогнітивному висвітленні (на матеріалі віршованих текстів американської поезії) / Л.І. Бєлєхова // Науковий вісник Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Сер.: Філологічні науки (мовознавство). - 2015. - № 3. - С. 6-16.

16. Закревський В.Е. Артетип досконалої людини як феномен суспільної свідомості: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.03 / В.Е. Закревський; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д. Ушинського. -- О., 2002. -- 19 с.

17. Северинова М.Ю. Значення та роль архетипів у етнонаціональтній культурі // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, 2013. - № 2, Том 1. - С. 124-128.

18. Ребкало В. Архетип як ключовий елемент становлення та розвитку національної свідомості державного службовця / В. Ребкало, В. Козаков // Публічне управління: теорія та практика. - 2013. - Спец. вип.. - С. 245-251.

19. Кравченко А.А. Архетип учителя: ідея, образ, відповідальність: монографія / А.А. Кравченко; Нац. пед. ун-т імені М.П. Драгоманова, Мін-во освіти і науки України. - Львів: Вид-во “Ліга-Прес”, 2013. - 421 с.

20. Хілько В.Г. Екологічна культура - новий архетип сприйняття людиною природного середовища // Мультиверсум. Філософський альманах. - К.: Центр духовної культури, 2006. - № 58.

21. «Архетипіка і державне управління: громадська самоорганізація, соціальна мобільність, суспільна інтеграція Текст: зб. наук. праць переможців і кращих авторів Третього міжнародного конкурсу молодих учених; 30 квітня 2015 р., Ужгород - Скаліца / за наук. ред.. Е.А. Афоніна, Г.Л. Рябцева. - К.: Психєя, 2015. - 84 с.

22. Семергей Наталія. Архетипи української нації та розвиток цілісної освіти // Київські філософські студії-2019. Матеріали наукової конференції (м. Київ, 16-17 травня 2019 р.): тези доповідей / за заг. ред. проф. Р.О. Додонова. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2019. - 422 - с. С. 323-325.

23. Роль архетипів української ментальності. Матеріал з сайту Української медичної стоматологічної академії [Електронний ресурс ] / режим доступу: // https://www. umsa.edu.ua/news/rol-arhetipiv-ukrayinskoyi-mentalnosti.

24. Портал Тексти. org.ua [Електронний ресурс] / режим доступу: // http://texty.org.ua/pg/blog/pberest/ read/54522/Ukrajinskyj_nacionalnyj_arkhetyp.

Размещено на Allbest.ru