Комплексний соціально-філософський аналіз українського господарського менталітету, його структури, головних чинників формування і трансформацій, найбільш важливих рис його сучасного стану. Роль тоталітарно-ідеологічного факторів на формування менталітету.

Дослідження взаємозв'язків між естетикою і художньою творчістю авангардистів на прикладі українських і польських митців. Визначення й аналіз змісту концепції "леверкюнівської душі авангарду". Характеристика поняття трансгресії в контексті мистецтва.

Пошук ефективних способів поєднання індивідуальних та загальнолюдських цінностей в українській філософській думці. Характеристика можливостей кордоцентризму впливати на історичні події з метою невпинної гуманізації культурно-антропологічного простору.

Цілісна історико-філософська реконструкція фрагментарного, з точки зору форми і змісту, тексту української кордоцентричної філософії. Фальсифікації і верифікації українського кордоцентризму як філософського феномена, зв’язок з національним менталітетом.

Дослідження еволюції українського кордоцентризму, визначення його специфіки і ролі в становленні духовного життя українського народу. Аналіз можливостей поєднання раціонально-наукового, кордологічного підходів до осягнення природних і суспільних процесів.

Дослідження українського модернізму, його потяг до авторської суб'єктивності та реалізація через відкриття психологічних мотивів художньої творчості. Значення феномену "модернізм" для розвитку культури в процесі формування національної самоідентифікації.

Світоглядно-ментальні особливості українського народу як засади національного культуротворення. Аналіз українського філософського гуманізму, його характерні риси. Вплив на українську правову культуру світоглядно-філософського гуманізму епохи ХVII-ХХ ст.

Біографія Г.С. Сковороди, основні етапи його особистісного та творчого становлення, джерела натхнення. Філософські думки та напрямки вивчення буття Сковородою, його спадок. Тлумачення святого письма автором та значення біблейських мотивів в його творах.

Біографія українського філософа, психолога, організатора вищої школи й науки, публіциста, громадського та культурно-освітнього діяча О. Кульчицького. Світоглядні, теоретичні, методологічні засади його діяльності. Система філософського знання Кульчицького.

Історія розвитку українського філософського гуманізму, проблема тотожності раціонального та ірраціонального в контексті соціокультурологічних чинників, як умови синтезу структурних компонентів вітчизняного теоретичного мислення в цілісну систему.

Розгляд культурних характеристик українського історико-економічного виміру. Еволюція цивілізаційних хвиль в системі господарських та культурних відносин трипільського суспільства. Зміст філософсько-історичного та соціологічного бачення цивілізації.

Особливості трактування засад правової та демократичної держави українськими мислителями ХІХ—ХХ ст. крізь призму незмінних, базових законів природного права. Висвітлення законів розвитку суспільства українськими філософами крізь ідею природного права.

Проявление эволюции человека во времени двойной спиралью исторических реалий: мир и война, созидание и разрушение, наука и шарлатанство, откровения и мистификации, вера и изуверство. Выражение гипертрофированной связи человека с энергетикой Тьмы.

классификация споров по ряду основных факторов, которая помогает отличить один спор от другого. Правила и ошибки форм аргументации и критики. Ошибки в доказательствах: в тезисе, в доводах, в основаниях и в связи между доводами и тезисом, в "рассуждении".

Значение спора в жизни человека. Основные виды споров и их характеристика. Анализ проблемы корректного и некорректного ведения споров, применение уловок в споре. Особенности позволительных и непозволительных уловок в споре и способы защитить себя от них.

Спор и доказательство, необходимые и достаточные пункты для выяснения тезиса. Характеристика видов уловок. Грубейшие непозволительные и психологические уловки. Произвольные и лживые доводы, тактические приёмы. Правила по отношению к форме аргументации.

Философское изучение законов развития популяций при помощи Теории Амбивалентной Генерализации. Поиск практических объяснений феноменов экстравертных проявлений высокоразвитого биотизма, выходящих за рамки ординарной модели биотической популяции.

Ориентация на природу и изучающие ее науки как одна из характерных особенностей раннебуржуазной и классической философии. Экономический материализм - предельная форма развития натуралистической философской и социологической традиции XIX столетия.

Определение понятия и виды спора как акта речевой коммуникации, основные принципы его ведения. История формирования диалектики в Древней Греции. Развитие искусства спора в России. Сущность и принципы эристики. Культура вопросов и ответов в споре.

Рассмотрение проблем души и тела. Категория души и проблема единства духовно-идеального и материального. Теория о первичности сознания по отношению к материи. Определение сознания, самосознания и рефлексии, границы сознательного и сферы бессознательного.

Дослідження умов формування соціально-філософського світогляду О. В. Холмса. Виявлення його впливу на становлення та розвиток філософії прагматизму в США. Філософське бачення співвідношення понять закону і моралі, його трактовка здорового глузду.

Загальна характеристика умовиводу як найбільш складної форми мислення, що об’єднує судження і поняття. Види умовиводів: дедуктивні (силогізм, полісилогізм, ентимема), умовні і розподільні, індуктивні і традуктивні, їх особливості, істинність та хибність.

Умозаключения и их роль, структура. Основные типы и их взаимоотношения между собой. Виды, формы посылок, общая характеристика умозаключений и связь предложений. Логика суждений (высказываний). Правила вывода логики суждений и логические операции.

Сущность понятия "умозаключение", роль и структура. Деление умозаключений по числу посылок, по ходу мысли. Превращение, обращение, противопоставление предикату и умозаключение по логическому квадрату. Содержательные и формальные причины ложных выводов.

Происхождение, роль и сущность умозаключения. Взаимосвязь между элементами умозаключения. Виды умозаключений: дедукция, индукция, традукция. Схема превращения общеутвердительных, общеотрицательных, частноутвердительных и частноотрицательных суждений.

Место исходного, обосновывающего и выводного знаний в структуре умозаключения. Классификация умозаключений по направленности логического следования. Функции индуктивных выводов в процессе познания. Трактование традукции как умозаключения по аналогии.

Понятия и суждения как формы мышления. Преимущества умозаключения перед формами чувственного познания и опытными исследованиями. Основные параметры его классификации. Противопоставление предикату. Проблема адекватного описания логического следования.

Сущность понятия "аналогия". Основные правила применения прямой, субъективной, символической и фантастической аналогии. Аналогия предметов и отношений. Условия состоятельности выводов по аналогии. Роль аналогии в науке и практической деятельности.

Понятие аналогии и сходства предметов. Аналогия предметов, их свойств и отношений как основание умозаключений по аналогии. Операция сравнения объектов, которая позволяет установить сходства и различия между ними. Структура умозаключений по аналогии.

Соединительные, конъюнктивные, условные и импликативные суждения. Сложное суждение как предпосылка для возникновения непосредственного умозаключения. Четыре правила условно-категорического умозаключения. Понятие про конструктивную, деструктивную дилемму.