Сутність філософських підходів до інтерпретації парадигм вищої освіти як методологічної основи для її теоретичного розуміння, практичного використання під час освітнього курсу. Чинники становлення нових, класифікація класичних видів парадигм освіти.

Дослідження інформатизації освіти як чинника соціалізації особистості у філософському аспекті. Виявлення основних змін, що характеризують цей процес у сучасних умовах. Вивчення умов формування людини інноваційного мислення та інноваційного типу культури.

Дослідження філософських концепцій доби американського Просвітництва. Біографія громадського діяча та психіатра Б. Раша, аналіз поглядів мислителя на проблеми етики, душі, медицини. Розгляд вченим природи морального почуття крізь призму фізіології людини.

Життєвий шлях італійського філософа, теолога, визначного схоласта, який заслужив похвальні титули "doctor devotus, seraphicus". Теологія Бонавентури, яка визнавала безпосереднє і позитивне пізнання. Філософія А. Блаженного, його теоцентрична метафізика.

Проблема "дух" як "наскрізна" для історії філософської думки. Розробка цього питання в роботах В.С. Соловйова та М.О. Бердяєва. Ствердження самостійної, специфічної у порівнянні з природою реальності духу. Засоби доказу реальності духовного досвіду.

Історія створення Києво-Могилянської академії Петром Могилою. Дослідження проблеми взаємозв'язку волі й розуму філософами закладу. Філософія Г. Сковороди, П. Могили, Ф. Прокоповича, І. Гізеля, Й. Кононовича-Горбацького, С. Яворського та Г. Щербацького.

Вивчення біографії і шляху Г.С. Сковороди до філософії, основних положень його системи. Аналіз питань про Бога, які складають першооснову усього сущого, внутрішньої причини розвитку всього світу. Огляд зв'язку філософської спадщини філософа з сучасністю.

Дитинство та життєвий шлях Григорія Сковороди. Розвиток та характеристика його ідейного світу, основний принцип філософського вчення. Педагогічна спадщина Сковороди, новаторство в галузі вокальної педагогіки. Музично-поетична творчість Григорія Савича.

Розгляд наукової діяльності англійського філософа Герберта Спенсера. Розробка плану об'єднання в одне ціле всієї філософії на підставі ідеї розвитку. Спадщина охоплює всі проблеми філософії. Він аналізує історію космосу з точки зору його розвитку.

Філософська система у творах українського просвітителя-гуманіста Г. Сковороди про двонатурність світу та трьохвимірність будови світу, сформована та виражена у світоглядних трактатах мислителя під впливом античної і середньовічної європейської філософії.

Особливості філософських поглядів Дж. Локка: відносний характер усіх моральних норм, теорія вроджених та вчення про досвідне походження ідей, концепція узагальнення. Чуттєва природа рефлексії, дотепність і здатність судження як форми людського мислення.

Вчення елеатів — новий крок у становленні старогрецької філософії, в розвитку її категорій, особливо категорії "субстанція". Представники школи елеатів і їх світогляд. Пізнання - процес ідеального освоєння світу. Наукові підходи і методи дослідження.

Розгляд системи філософських поглядів Епікура. Істотну роль у його практичній філософії відіграють поняття справедливості (мистецтва не шкодити іншим і не зазнавати кривди від інших), дружби — взаємин особистостей, заснованих на власному зиску.

Біографічні відомості про Еріха Фромма, відомого вченого, соціального психолога, філософа та психоаналітика. Теорія Фромма, визначення місця людини, її характеру та норм функціонування суспільства. Відображення ідей Маркса та Фрейда у його поглядах.

Коротка біографія З. Фрейда, його найвидатніші роботи. Питання про виникнення та сутність релігії, його трактовка Фрейдом. Основний фактор оцінки людської культури. Релігійні уявлення та постулати. Особливості впливу релігії на людей у сучасному світі.

Особливості історичного розвитку української філософської культури в контексті духовного відродження. Дослідження ідеологічної спадщини Миколи Васильовича Гоголя. Світоглядно-філософські джерела зародження традиції романтизму як культурного феномену.

Культурно-історичні передумови виникнення філософських поглядів М. Гоголя в українській романтичній традиції. Значення класика в українській та світовій філософії. Розкриття проблеми духовності, душі, мистецтва, зв’язку віри й церкви в його творах.

Політико-правові погляди представника середньовічного католицького богослов’я Аквінського, його коментарі до "Політики" та "Етики" Аристотеля. Класифікація форм правління, ознаки політичної і деспотичної влади, поняття закону і права, справедливості.

Основні структурні елементи світогляду. Відмінні риси неофрейдизму - напряму у сучасній філософії, який розвинувся в 20-30-х роках ХХ століття з фрейдизму. Єдність чуттєвого і раціонального у пізнанні. Вчення Фоми Аквінського про єдність душі і тіла.

Проблема людини, людської особистості, душі як одна з найважливіших проблем філософії Сократа і Платона. Неприйняття поглядів натурфілософії, переростання ідеалістичної етики Сократа в теологію. Створення Платоном основ вчення об'єктивного ідеалізму.

Петро Ткачов як ідеолог російського народництва. Вплив демократичних та соціалістичних ідеологій на погляди Петра Ткачова. Ідеї французьких радикалів. Співпраця з ватажками студентського руху. Матеріалістичне розуміння історії та ідеологічна спадщина.

Процес наукового пізнання, його методи, методики, методології. Системний та структурно-функціональний загальнонаукові методи. Емпіричне та теоретичне дослідження. Спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент, опитування, аналіз, аргументування.

Потреба у філософському аналізі правотворчості зумовлена тим, що вона зведена в юриспруденції (зокрема в теорії права) виключно до діяльності держави, однак ігнорується участь у цьому процесі суб’єктів громадянського суспільства й окремих громадян.

Основні розділи антропології у радянській науці: антропогенез, расознавство і морфологія. Активна антропологізація і гуманізація галузей людинознавства в сучасних умовах. Аналіз поглядів Ушинського та філософської антропології ідеалістичного напряму.

Поняття "соціуму" у філософії, його детермінація. Фактори, що обумовлюють розвиток людського суспільства. Структура соціуму, його основні функції. Історичні типи суспільства і основні види цивілізації. Культура, духовність в інформаційному суспільстві.

Поняття "соціуму" у філософії, його детермінація. Структура соціуму, його функції. Інформаційний і цивілізаційний підходи до типології суспільства, які частково заперечують і доповнюють одне одного. Культура, духовність в інформаційному суспільстві.

Стандартизація вищої освіти як форма прояву фундаментальної категорії порядку. Становлення вищої освіти як самоорганізованої соціальної системи. Ціннісна основа історичних концепцій порядку. Феномен вищої освіти в епоху розквіту античної культури.

Історичні умови розвитку середньовічного світогляду філософії. Розвиток філософії в лоні релігії епохи середньовіччя. Особливості патристики та схоластики. Історико-філософська еволюція суспільства Відродження. Теологія та революція світоглядів.

Розкриття особливостей і методології дослідження діалогу в концепціях М. Бахтіна та М. Бубера. Вивчення еволюції проблем "Іншого Я" в динаміці руху історико-філософських ідей. З’ясування можливості використання ідеї діалогу в сфері міжрелігійних відносин.

Філософське розуміння феномену аутизму, що полягає у відсутності в особистості структури Іншого, за допомогою якої формується й власна суб’єктність. Місце філософських та соціокультурних знань у теорії та практиці аутології. Важливість аутологічних дослід