Досліджуються особливості і значення філософського мислення, розуміння його змісту. Акцентується увага на тому, що любов до мудрості без мислення не була б можлива. Філософія намагається осмислювати не часткові явища, а ситуацію перебування людини у світі

Світоглядні основи, характерні для феномену українського шістдесятництва. Загальні тенденції функціонування філософської думки в умовах ідеологічного тиску радянської влади. Наведено приклади здобутків та недоліків процесу філософування цього періоду.

Визначення світоглядних основ характерних для феномену українського шістдесятництва. Загальні тенденції функціонування філософської думки в умовах ідеологічного тиску радянської влади, приклади здобутків та недоліків процесу філософування цього періоду.

Основна характеристика реальності небезпеки технократичного бачення майбутнього, де людство живе у технократичній утопії як у дійсності, мінімізувавши дію власних переконань. Особливість збереження і розвиток особистого та універсального життєсвітів.

Обґрунтування необхідності застосування етнодіагностики творчо обдарованого єства етнофора здійснено на засадах "інтегральної філософії" Ш. Ауробіндо, антропософії Р. Штайнера, етногенезу в біосфері Л. Гумільова, "психології народів і мас" Г. Ле Бона.

Сутність поняття інформаційної культури, його формування під впливом розвитку інформаційних технологій. Аналіз підходів до розуміння інформаційної культури. Дослідження праць фахівців у галузі інформатики, обчислювальної техніки, інформаційних технологій.

Аналіз основних теорій сміху, їх класифікації. Вивчення та характеристика еволюції філософської думки в осмисленні феномену сміху. Розгляд видів теорій комічного - переваги, розрядки і протиріччя - у філософській рефлексії від античності до сьогодення.

Концептуальне відтворення дискурсу еволюції технократизму у галузі вищої освіти. Проведення ретроспективного аналізу становлення феномена технократизму у саморозгортанні суспільства доби Модерну та його ролі у розвитку суспільства та системи освіти.

Вивчення коренів давньоруського іконопису. Онтологічне розуміння символізму ікон. Релігійний простір у візантійському живописі. Оцінка значення церковного мистецтва на Русі. Символ, символізм і канонічність ікони. Присутність Святого Духа в картині.

Характеристика буття як філософської категорії та інтерпретація його сутності. Уявлення про ідеологію життя і свободи. Зміни розуміння проблеми буття в історії філософії. Поняття "субстанція". Співвідношення категорій "буття", "субстанція" та "матерія".

Характеристика філософського метода Сократа, розуміння ним іронії, маєвтики, діалектики. Полеміка між реалістами, номіналістами та її роль для подальшої історії середньовічної філософії. Сутність та основні течії протестантизму: лютеранство, кальвінізм.

Розгляд філософських підходів до розуміння безпеки. Дослідження поглядів на концепцію безпеки таких відомих давньогрецьких мислителів, як Геракліт, Платон, Сократ, Зенон. Вклад у розвиток та становлення безпеки в суспільстві філософів Стародавнього Риму.

Аналіз семіотичності природи люблячого і улюбленої особистості з філософсько-культуроогічної точки зору. Суб'єкт любові як стихійний семіотик і герменев, основним завданням якого є знаходження і тлумачення "знаків любові". Символічність предмету кохання.

Розгляд проблеми впливу теорії деконструктивізму на теологію та біблеїстику ХХ ст. Систематизація поглядів Ж.Дерріда та визначення основних стратегій використання богослов’ям ідей постструктуралізму. Теологічна оцінка тезису про "смерть метафізики".

Роль філософії у працях Вернадського та його філософія біосфери, а також ставлення до різних напрямів і шкіл філософії. Неоднозначне ставлення вченого до позитивізму. Різка критика позитивістського розуміння співвідношення приватних наук і філософії.

Пошук нових форм опису людського досвіду. Визначення філософських антропотрендів, експертиза статусу філософсько-антропологічного підходу як сфери філософського знання, унікального та релевантного цифровому світу, підходу для розуміння людського.

Дослідження вихідних ідей Штучного життя, основні цілі та дослідження у цьому напрямку. Виявлення особливостей міждисциплінарного напряму "Штучне життя", оцінка нових викликів та ризиків. Думка експертів та світової громадськості відносно цього питання.

Розгляд особливостей соціокультурного та особистісного контексту упровадження мережних освітніх технологій та мережної парадигми управління в освіті. Загальна характеристика головних філософських аспектів аналізу мережної парадигми управління освітою.

Присутність ризику в сучасному суспільстві. Значення методів самопізнання та самореалізації особистості в соціумі в процесі подолання екзистенційного ризику. Основи філософського підходу до теорії безпеки особистості. Зміст поняття "безпека", її об'єкти.

Виховання у військовослужбовців поважного ставлення до історичних і військових традицій свого народу. Підвищення морально-психологічного стану військ. Вплив військових традицій та ритуалів на згуртованість колективів, боєздатність підрозділів та частин.

Характеристика філософських аспектів моди, викладених у роботі В. Зомбарта "Народне господарство і мода". Дослідження процесу впливу збільшення споживання на формування модних тенденцій. Аналіз обґрунтування економічних детермінант генезису моди.

Перспективи розвитку Інтернету в якості кібернетичного простору. Можливості прогнозування і моделювання розвитку сучасної Інтернет-спільноти. Кібернетичні ідеї В.М. Глушкова з наділення автоматизованих систем знаряддями соціального прогнозування.

Методологічні аспекти модернізму як соціокультурного феномену. Соціально-філософські рефлексії модернізму на основі досліджень вітчизняних мислителів. Напрями критичного осмислення філософських постулатів в сучасній українській філософській думці.

Сутність людини, яка здійснює свою активність як свідомо діючий суб’єкт, орієнтуючись на ідеали, цілі та цінності. Зміст і значення проблеми мотивації навчальної діяльності, пов’язаної із завданнями підвищення соціальної і трудової активності особистості.

Аналіз специфіки та особливостей пізнання соціальних процесів. Обґрунтування необхідності зваженого та коректного використання гуманітарного знання в коригуванні соціальних процесів сучасності. Значення та структура герменевтичної інтерпретації.

Культура як специфічна сфера людської діяльності, її будова, функціонування, соціальні функції. Філософія культури та її значення у процесі усвідомлення сутності і значення культури. Феномен співчуття як аспект культури та етичних учень світових релігій.

Розгляд філософських аспектів життєстійкості як багатогранної структури особистості. Зосередження уваги на філософських концепціях природи розуму щодо розвитку життєстійкості особистості та теорії тотожності. Досягнення сталого розвитку суспільства.

Зміст та філософське осмислення сутності дефініції якості освіти у межах сучасних наукових досліджень. Завдання і сенс якості в умовах інноваційного характеру суспільного розвитку. Особливості умов формування й реалізації якості освіти та її прояву.

Дослідження проблеми розуміння та інтерпретації, що пов’язана із теорією комунікації та з філософською наукою. Філософське осмислення даних категорій від ХІХ ст. до періоду постмодернізму. Погляди мислителів - представників філософської герменевтики.

Визначення ролі спілкування як системи міжособистісної взаємодії. Дослідження сутності та філософських витоків ненасильницького спілкування. Аналіз й обґрунтування необхідності застосування на практиці концепції ненасильницького спілкування М. Розенберга.