Системний аналіз історичного взаємозв’язку становлення російської філософії і конституювання національної самоідентичності. Зміна уявлень про "Святу Русь" від клерикалізму до провіденційного секуляризму. Вчення представників генетичного соціалізму.

Поняття світогляду: філософія як світогляд. Походження філософії, історичні типи, її національна своєрідність. Предмет філософії та її функції. Суттєва функція філософії та особливість філософської проблеми. Місце і роль філософії в світовій культурі.

Зміст і функції філософії в суспільстві. Ґенеза та культурно-історичні форми філософської думки. Онтологія: буття та субстанції матерії. Пізнання світу і його законів. Діалектика абсолютної і відносної істини. Сутність людського буття та індивідуальності.

Призначення філософії з точки зору Платона, Сократа, Аристотеля, Піфагора, Епікура та Сенеки. Раціоналістичний та емпіричний напрямки філософського вчення. Місце філософії в духовній культурі суспільства. Обґрунтування відношення між духом і буттям.

Особливості філософських заній. Потреби духу в філософії. Загальні і відмінні риси у філософській науці і релігійного навчання. Аналіз співвідношення філософії та ідеології. Відмітні риси філософського вчення та ідеології.

Філософія як світоглядне знання. Її предмет, об'єкт, завдання та основні функції. Структура філософії у Новий час. Форми, та історичні типи світогляду. Методи філософського пізнання. Історичні форми постановки і вирішення основного філософського питання.

Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання. Питання про людину та її становище в світі - один з найглавніших вопросів філософії. Світогляд є формою людського самовизначення в світі. Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва.

Особливості становища людини в світі та необхідність її самовизначення. Поняття та типологія світогляду. Світогляд і філософія. Особливості історичного виникнення філософії. Філософія і міфологія. Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва.

Виникнення, cenyысть та предмет філософії, його еволюція. Соціальні умови формування та духовні джерела філософії. Альтернативні способи осмислення проблем буття. Філософські проблеми і дисципліни. Перехід від міфологічного мислення до філософського.

Філософія одна з найдавніших наук, її предмет та функції. Історичні типи світогляду. Історія розвитку філософської думки. Гносеоцентризм філософії Нового часу. Зміна парадигми філософського мислення. Сучасна зарубіжна філософія. Філософія суспільства.

Зі стихійного філософствування, тобто умоглядних помислів про вищі смисли і цінності життя, народилася, розвинулася філософія як унікальна форма культури і суспільної свідомості. Перше вживання терміна філософія приписують Піфагору (VI ст. до н.е.).

Світогляд як сукупність узагальнених уявлень людини про себе, світ, свої взаємини зі світом, своє місце у світі, своє життєве призначення, аналіз видів. Розгляд завдань філософії: створення єдиної картини світу, розробка загальної методології пізнання.

Світогляд, його структура, функції і основні типи. Зв'язок світогляду з філософією та професією. Об’єкт, предмет та функції філософії, її місце в системі культури. Взаємозв’язок філософії та медицини. Підходи до визначення основного питання філософії.

Загальна характеристика Філософії нового часу. Сутність філософського світогляду К. Маркса. Проблема сутності відчуження людини. Філософська категорія буття. Простір і час як атрибут матерії. Протиріччя буття і пізнання. Єдність і боротьба протилежностей.

Світогляд – сукупність знань, оцінок, що визначають узагальнене уявлення про світ у цілому, розуміння світу і місця в ньому самої людини, життєві позиції, програму поводження і діяльності людей. Міф як форма світорозуміння людства, його духовної культури.

Філософія як специфічна навчальна дисципліна, її співвідношення з іншими духовними явищами (формами суспільної свідомості). Смисл терміну "філософія" та її вихідні положення. Критичність як найважливіша риса філософії. Філософського осмислення світу.

Філософія це не конкретна наука, не сума наукових знань, але наука, поряд із повсякденним знанням, народним і професійним мистецтвом, усіма видами правового, політичного, морального й іншого досвіду та знань є джерелом усієї філософської проблематики.

Фiлософiя та її мiсце в духовнiй культурi людства, основи фiлософського аналiзу суспiльства та пiзнання свiту людиною. Сутнiсть людини як основа гуманiстичного фiлософствування, поняття про буття то надприроднє. Суспiльна свiдомiсть, світогляд та Бог.

Розгляд зв'язку появи та розвитку людини з ґенезою Космосу та природою у міфологічній свідомості. Аналіз особливостей мутаційної теорії еволюції голландського вченого Хуго де Фріза. Характеристика аспектів та напрямків філософської антропологія.

Проблема людини як унікального творіння. Дослідження сутності людини в історії філософії. Філософія про походження людини і природи. Цінності людського існування. Духовність як міра людяності. Передумови переходу від тваринної істоти до істоти культурної.

Характеристика зв'язку психології з філософською антропологією. Дослідження кризи багатьох класичних уявлень про людину і пов’язане з цим виникнення філософської антропології. Аналіз "суб’єктивного" та "об’єктивного" знання у теоріях пізнання.

Розгляд історії виникнення, основних понять і завдань філософської антропології. Антропологічні пошуки М. Шеллера (звернення до Бога як вищої духовно-ціннісної інстанції). Філософські концепції людини, що набули свого розвитку у послідовників М. Шелера.

Зміст головних ідей філософсько-антропологічної школи. Системний аналіз основних рис філософської антропології Володимира Шинкарука. Визначення ідентичності особистості та колективу образом майбутнього. Розвиток ідеї реалістичного творчого гуманізму.

Твори Олеся Бердника – значуще явище у світовій художній літературі та філософській науці. Пошук незнищенного ядра суб’єкта як системоутворювальний фактор для творчості цього письменника. Погляди мислителя на природу екзистенційного виміру буття.

Особливості підходу філософської антропології до вивчення природи людини. Розвиток об’єктивної методології пізнання, спроможної поєднати досягнення природознавства зі здатністю до створення гуманістичного соціокультурного у своєму розвитку суспільства.

Особливості концептуалізації поняття "природа людини" у філософській антропології. Проблема шляхів і форм інтеграції наукових знань про людину. Відкриття суб'єктивності та початок формування науки в європейській культурі. Контекст некласичного мислення.

Обґрунтування необхідності філософсько-антропологічної методології та її концептуалізації у модернізації професійної підготовки фахівців з права. Аналіз значення антропологічних експлікацій філософської теорії у процесі саморозвитку особистості юриста.

Розгляд Києво-Могилянської академії як осередку філософсько-політичної думки в Україні. Класична доба українського філософа. Визначення особливостей творчості Г. Сковороди. Філософські погляди І. Франка. Його внесок у розвиток культурного життя України.

Витоки і особливості філософії Київської русі. Києво-Могилянська академія як осередок розвитку філософії в Україні. Г. Сковорода – видатний представник філософії українського просвітництва. Розробка антропологічного принципу та ідея суспільного прогресу.

Острозький культурно-освітній центр. Філософія Г.С. Сковороди як приклад філософії українського духу. "Філософія серця" П. Юркевича. Києво-Могилянська академія: коло питань та формування ідей. Філософія України другої половини 19 - початку 20 століття.