Біографія Платона, його життя та політична діяльність. Три періоди творчості та вплив на неї піфагорійської філософії. Створення нового поняття душі. Основне питання філософії на думку Платона. Ідея краси й добра, державній устрій у розумінні філософа.

Існування в олігархічній державі поділу на правлячий клас і бідних, які роблять можливим безтурботне існування правлячого класу. Різноманіття поглядів Платона стосовно всіх сфер людського буття. Визначальність діалектичного методу в античному пізнанні.

Історія виникнення і напрямки філософії Індії та Китаю. Релігійні течії Індії: Упанішад, Санкх'я, Йога, Міманса і Веданта, Вайшешика і Ньяя, буддизм, джайнізм, Локаята-Чарвака. Філософські вчення Стародавнього Китаю: конфуціанство, даосизм, моїзм, легізм.

Рецепція філософських демократичних ідей у творчості Шевченка. Витворення Кобзарем власної філософської системи, яка синтезувала традиції Руси-України, європейської філософії, власний світогляд. Усвідомлення феномену України як екзистенційного стану бутя.

Короткі відомості про життєвий шлях та діяльність німецького філософа Фрідріха Вільгельма Йосифа Шелінга. Ірраціоналістично-суб’єктивістська філософія "Одкровення". Значний вплив філософії Шелінга на формування російської національної інтелігенції.

Необхідність обґрунтування нових критеріїв і смислів професіоналізації педагога. Результативність розвитку післядипломної освіти. Філософія як об’єктивний духовний фундамент, скріплений атрибутивно властивими їй світоглядною й методологічною функціями.

Фемінізм як ідея домінування жіночої статі над чоловічим. Його види: соціалістичний, марксистський, радикальний, екзистенціальний, постмодерний. Теоретичні підходи до аналізу "жіночої проблеми". Головне значення феміністських філософських концепцій.

М.М. Моісеєв - засновник школи універсального еволюціонізму та глобальної екології. Філософська ідея ноосфери як світоглядна установка, що передбачає відмову від меркантильних цінностей суспільства споживання як засіб вирішення глобальних проблем.

Погляди засновників американського трансценденталізму. Філософські ідеї трансценденталістів другої половини XIX - початку XX століття. Абсолютна свобода особистості та віра у власні сили. Зв'язок трансценденталізму з пуританізмом та просвітництвом.

Погляди студентів на розуміння ними суті філософії та релігії. Перші кроки в напрямку від атеїстичного до діалектичного, плюралістичного світогляду. Місце віри в духовному житті людини, у тому числі студентської молоді. Процес зміни світогляду студентів.

Філософська думка Київської Русі як ідейний фундамент філософської традиції української філософії. Поширення грецьких творів з Візантії після хрещення Русі в 988 році. Затвердження нової офіційної релігії. Боротьба проти руйнівних сил людського буття.

Основна мета VІІ давньоруських історико-філософських читань: публічне представлення філософського знання в Україні та його активніша популяризація. Аналіз підходів до написання історії філософії. Хиби радянського історико-філософського шевченкознавства.

Життєвий і творчий шлях німецького мислителя, класика екзистенціальної філософії Мартіна Хайдеггера. Особливість гайдеггерівської філософської думки щодо відношення людини до буття та природи істини у її співвідношенні з людською суб'єктивністю.

Аналіз культури Ренесанса. Оцінка становища та сутності людини у творах французького гуманіста М. Монтеня. Філософські погляди Дж. Бруно. Місце природи у світогляді Галілея. Еволюція Відродження від гуманістичного антропологізму до натурфілософії.

Вплив соціального середовища на формування Шевченка. Світоглядно-методологічні засади філософії Шевченка. Гуманістична сутність світогляду Шевченка. Чинники, які впливали на релігійність Шевченка. Архаїчні погляди. Скептицизм по відношенню до обрядовості.

Здійснення цілісного системного аналізу філософських поглядів Челпанова з визначенням їх місця у вітчизняній філософії ХІХ – першої третини ХХ ст. та значення для сучасної філософії України. Аналіз онтологічних засад критики матеріалізму та позитивізму.

Комплексний аналіз сутності гносеологічного відношення мислення та буття через процес об’єктивації думки у мові. Обґрунтування історико-філософської моделі співвідношення онтології та семантики шляхом дослідження поглядів Ф. де Соссюра та Р. Якобсона.

Основні категорії, поняття філософії та географії, використовувані геософією. Напрямки формування поняттєво-термінологічної системи даної науки. Авторське розуміння категорії часопростору. Застосування діалектичного синтезу, тріалектичного метасинтезу.

Аналіз наукових та публіцистичних праць І. Ялома. Сутність його екзистенціальної психотерапії. Розгляд його методологічного підходу через впровадження філософських дискурсів Епікура, Ніцше, Спінози, Шопенгауера та поєднання з психотерапевтичним досвідом.

Вчення про людину в європейській філософській думці. Християнський передекзистенціалізм С. Кіркегора. Волюнтаристський ірраціоналізм А. Шопенгауера. Діалектичний матеріалізм К. Маркса та Ф. Енґельса. Позитивізм у філософській думці ХІХ століття.

Виникнення філософії як способу теоретичного обмислення людських уявлень про світ і про місце людини у ньому. Категорії буття та небуття як категорійні форми людського світосприймання. Уявлення про буття як єдність, якій властива самоадекватність.

Концепція особистісної істини К'єркегора. Екзистенціалізм як найбільш впливовий напрямок гуманістичної думки. Ідея знаходження сутності лише через існування. Знання про ілюзорність потойбічного призначення людини. Феномен релігійного екзистенціалізму.

Важливість дослідження філософських основ національної системи виховання на сучасному етапі. Концептуальне осмислення проблем національної освіти і виховання. Відродження культурно-історичних, народно-педагогічних, народознавчих виховних традицій.

Визначення корелятивних зв'язків між основними напрямками європейської філософії та особливостями військових стратегій головних учасників Першої світової війни – Великої Британії, Франції, Німеччини. Специфіка мілітарних стратегій європейської філософії.

Розкриття особливостей екологічного мислення, котре відкриває фундаментальну єдність людини та природи. Визначення екологічного імперативу, граничних станів біосфери, переступати які людство не повинно ні за яких умов. Шляхи подолання екологічної кризи.

Аналіз динаміки філософських ідей щодо сенсу буття людини. Суть проблем формування духовно-моральних цінностей людини і культурних норм як основи гармонійної ресоціалізаії особистості. Поновлення повноцінної діяльності наркозалежної особи в суспільстві.

Розгляд екологічної герменевтики як методологічного підґрунтя філософії екологічної освіти. Аналіз філософського поняття "акмеологія". Встановлення тріади акмеології під час формування науково-дослідницької компетентності майбутніх фахівців-екологів.

Західноєвропейські та вітчизняні філософські традиції з проблем виховання майбутніх громадян у контексті розвитку уявлень про громадянське суспільство, демократію, державу. Філософські джерела трактуванню формування громадянськості в сучасних умовах.

Західноєвропейські та вітчизняні філософські традиції з проблем виховання майбутніх громадян (у контексті розвитку уявлень про громадянське суспільство, демократію, державу). Трактування формування громадянськості в сучасних умовах невизначеності.

Визначення суті права як феномену за Л. Петражицьким та виділення принципів, які лежать в основі поділу ним права на види і є характерними для його філософсько-психологічного підходу. Розгляд позитивного та інтуїтивного видів права за Л. Петражицьким.