Аналіз певних моделей футурології, уявлення про які вже існують у науковій спільноті. Відтворення роздумів над доцільністю моделей виходу з кризових станів. Розгляд співвідношення між поняттями "екологічна футурологія" та "ноосферна футурологія".

Загальна характеристика філософії епохи Відродження. Філософський зміст категорії буття. Логічні елементи категорії цінності. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха. Філософська система Марсіліо Фічіно. Історіософія Михайла Грушевського. Пізнання світу.

Синергетика як теорія самоорганізації в системах різноманітної природи. Характеристика непередбачуваності еволюції складних систем та реалізації біфуркаційних механізмів. Поняття синергетичної й новаційної самоорганізації, новаційного системогенезу.

Аналіз питання місця соціально-гуманітарних дисциплін (зокрема філософських) у навчальних планах сучасних вузів. Сутність й зміст сучасної філософії, уточнення її предмету як науки і навчальної дисципліни. Необхідність відновлення філософії та її галузей.

Філософські погляди Кирило-Мефодіївського братства, його місце серед національно-просвітницького руху. Шевченківська філософія пробудження людської гідності, смутку-жалю знівеченого життя, сили протесту і бунтарства, його екзистенційний стан буття.

Соціальні проблеми, породжені технікою, з давніх-давен ставали предметом філософської рефлексії. Філософія техніки займається проблемою і концепцією людини, що створює та використовує техніку. Особливістю цього є стрімке зростання потужних технологій.

Ознайомлення з негативними наслідками послаблення впливу гуманітарних наук та розквіт технократизму. Дослідження гуманітарно-наукового дискурсу у філософії техніки, який покликаний виявити вплив техніки на людину, її сутність, зміст, значення і роль.

Основна характеристика духовної слабкості сучасного розвитку західної цивілізації. Аналіз впливу техніки на людину, її сутності, змісту, значення і ролі у нових умовах глобального інформаційного простору, де панує диктат інструментального розуму.

Аналізується розвиток поглядів М. Бердяєва щодо сутності техніки та її соціальної ролі. Вивчається, як змінювалися ці погляди, поступово наповнюючись новим змістом, до яких ідей щодо окресленої проблематики філософ повертався у багатьох своїх роботах.

Філософська концепція техніки на базі синтезу екзистенціалізму, філософії життя та марксизму Х. Ортега. Його раціовіталізм як інтеграція різних філософських течій кінця ХІХ - першої половини ХХ ст. Проблематика філософії техніки у зв’язку з буттям людини.

Аналіз питання феномену людської тілесності та її впливу на розвиток фізичної культури як органічної частини загальної культури суспільства. Порівняльний аналіз понять "тіло людини" та "тілесність". Виявлення міждисциплінарного характеру біоетики.

Основні методологічні підходи та об’єкти філософського пізнання Томаса Гоббса. Вчення про мову у філософських поглядах Т. Гоббса. Онтологічні і гносеологічні питання Т. Гоббса з позицій номіналізму. Місце людини, держави та влади у філософії Т. Гоббса.

Основні методологічні підходи Томаса Гоббса. Соціальна філософія англійського науковця, вчення про мову у його філософських поглядах. Місце людини у філософії Т. Гоббса. Місце держави та влади в поглядах Т. Гоббса. Правильне мислення на думку вченого.

Характеристика філософії туризму як різновиду соціальної філософської теорії. Визначення феноменологічної, герменевтичної, антропологічної, аксіологічної особливості філософського розуміння та інтерпретації феномену туризму, туристського простору.

Розмітка некласичних умов викладання філософії в університеті у вигляді комунікативного трикутника: викладач-предмет-студенти, де одним з ключових виступає поняття суб'єктності. Основні концептуальні проблемні поля викладання філософії в університеті.

Особливості оформлення веб-ресурсів, які містять навчальний філософський контент. Визначення особливостей оформлення веб-ресурсів, які було б доцільно вживати для створення навчально-методичних електронних матеріалів з вивчення філософських дисциплін.

Порівняльна характеристика історичних типів світогляду. Специфіка філософського творчого процесу і знання як його результату. Місце філософії у загальному культурному середовищі, її основні функції (онтологічна, аксиологічна, гносеологічна, критична).

Історія української філософії. Виникнення та розвиток філософської думки в Україні. "Слово о полку Ігоревім" як пам'ятка літератури Київської Русі, джерело філософської культури. Філософія в Києво-Могилянській академії. Філософія Г.С. Сковороди.

Історичні умови розвитку філософії. Українські книжники. Український гуманізм та Острожська академія. Філософи Києво-Могилянської академії. Юрій Дрогобич – учень Миколи Коперніка. Григорій Сковорода – філософське вчення та літературна діяльність.

Формування української ідеї наприкінці XIX — на початку XX ст. М.Драгоманов. Національна філософія України та Іван Франко біля її витоків. Інтегральний націоналізм Дмитра Донцова. В’ячеслав Лепинський та його внесок в українську філософію.

Формування української ідеї. Михайло Драгоманов, Іван Франко, Михайло Грушевський. Позитивістська орієнтація. Національність – важливий будівельний матеріал людства. Пробудження національного самовизначення. Інтегральний націоналізм. Дмитро Донців.

Особливість специфіки традицій в цілому. Репрезентативні відносини звичаю філософського осмислення української національної ідеї. Родові риси світосприйняття як основних думок теоретичної свідомості відродження. Аналіз роздвоєності всіх рівнів розмислу.

Дослідження філософії Ніцше в циклі історії "Парасочка". Розгляд питань про діонісію і сенс людського життя. Встановлено, що розуміння Дієніча близьке до пантеїзму. В статті виявлено особливості пантеїстичного та гедоністичного бачення письменника світу.

Характерна риса Просвітництва це прагнення його представників до перебудови всіх суспільних відносин на основі розуму, "вічної справедливості", рівності та інших принципів. Філософія французького та німецького Просвітництва. Боротьба проти просвітництва.

Методологія філософії Нового часу як одна із суттєвих передумов розробки нової теорії пізнання. Бекон як засновник емпіризму, розробка методу наукового пізнання. Розгляд правил нової індуктивної логіки. Особливості використання дедуктивного методу.

Суттєві риси філософії ХХ ст та основні її напрями. Екзистенціально-романтична філософія. Культурно-філосовський підйом 20-х років ("розстрілене відродження"). Філософія українських шестидесятників ("друге відродження"). Мислителі української діаспори.

Цивілізаційний проект України як образ майбутнього, який породжує стратегію її вільної, гідної та ефективної реалізації у світі через гідну самореалізацію її громадян. Підтримання культурної самобутності країни в умовах демократії і глобалізації.

Історія виникнення ідеї про пріоритет волі в житті людської особи. Особливості визначення сутності та змісту волі у волюнтаристській теорії. Філософсько-антропологічна позиція А. Шопенгауера. Трактування філософії песимізму в ідеях Шопенгауера.

Волюнтаризм як напрямок філософської думки. А. Шопенгауер. Коротка біографічна довідка. Джерела філософії Шопенгауера. Визначення волі. Основні філософські погляди. Світова Воля – головна рушійна сила всього існуючого. Шопенгауер – філософ світової скорбо

Сутність і етимологія терміну "Філософія". Предмет й специфіка філософського знання, його основні функції, а також структура та основні компоненти. Місце та значення філософії в культурі та освітньому процесі як форми світогляду, зв'язок з наукою.