Зміст категорії Буття, співвідношення зі свідомістю. Вирішення цієї проблеми у філософії давньогрецьких мислителів. Реальний і позірний аспекти буття, підходи в західноєвропейської філософії Нового часу. Осмислення буття в ХХ ст., в сучасній філософії.

Дослідження філософських поглядів О. Лосєва на музику. Опис його спроб осягнути багатовимірність музично-звукового простору. Розгляд різноманітних аспектів буття музики. Єдність та синтез свідомого й несвідомого, пізнавального і предметного у музиці.

Створення спеціалізованих словників на базі певної національної мови у процесі її кодифікації. Створення нових практик і наукових об’єктів для опису, класифікації, систематизації, екстраполяції застосування наявної термінології на нові наукові царини.

Прагнення певної частини лікарів до корисної творчої праці за межами медицини, яка характеризується високим професіоналізмом, гуманізмом і видатним внеском у розвиток цивілізації. Необхідність протипоставити різнобічність та гуманізм особистості лікаря.

Осмислення феномену старості та шляхи подолання самотності у творчості римських стоїків. Проблеми смерті у творах Сенеки. Життя як боротьба у поглядах Марка Аврелія. Поглиблення екзистенційної межовості геронтологічного полюса в умовах суспільної кризи.

Аналіз трагічних подій на українському Сході крізь призму філософсько-дискурсивного аналізу. Аналіз особливостей дискурсивної інтерпретації трагічних подій на українському Сході, передусім тих, що найчастіше висвітлюється в засобах масової інформації.

Положення про єдність біосфери і людства, вирішальна роль людини у розвитку планети. Розгляд причини й наслідки дисгармонії стосунків людини і природи як джерело екологічного неблагополуччя, що порушує нормальний розвиток людини, як біосоціальної істоти.

Аналіз поняття сенсу життя в сучасному філософському дискурсі. Можливості філософського осмислення сенсу життя у любові крізь призму агапелогічного підходу. Реалізація любові як сенсу життя в контексті соціальної реальності сучасного суспільства.

Аналіз змін у житті людини й суспільства завдяки бурхливому розвитку технологічної культури. Комунікативне буття, осмислення світової філософської думки з питань комунікації. Зворотний зв’язок та досягнення взаєморозуміння між учасниками спільноти.

З’ясування змісту поняття "особистість", викладеного у працях європейських філософів-персоналістів (М. Бердяева, Е. Муньє). Спростування тези про неможливість формування у свідомості китайців уявлень про "особистість" у його європейському тлумаченні.

Філософське розуміння тогочасної дійсності Григором Тютюнником. Особливість дослідження тяжкої долі людини, швидкоплинного часу та людської одинокості. Самотність людини як глобальна проблема. Основна характеристика новели "Дивак" Григора Тютюнника.

Суспільна свідомість як сукупність ідей, теорій, поглядів, уявлень, почуттів, вірувань, емоцій людей, настроїв, у яких відбивається природа, матеріальне життя суспільства і система суспільних відносин. Розвиток суспільства як природно-історичний процес.

Термін "онтологія" та філософський зміст категорії буття. Характеристика філософського життя Європи першої половини XX ст. Виявлення сутності онтології. Зміст поняття "дух". Єдність матерії руху, простору, часу. Історико-філософський досвід людства.

Міра доброчесності людини, сукупність факторів, які визначають її життєве благополуччя як об'єктивна основа щастя. Трактування категорії щастя у поглядах відомих мислителів. Здатність людини переживати почуття щастя і характер цього переживання.

Дослідження філософсько-світоглядного погляду на життя. Аналіз смислу людського буття. Сучасне наукове пізнання сутності живого. Порівняння значущості "життєдайності" в розвитку людського роду та в індивідуальному розвитку кожного представника цього роду.

Поняття "суспільство" в філософії, його структура, функції та історичні типи. Основні чинники суспільного розвитку та їх взаємозв’язок. Поняття "суспільно-економічна формація" і "цивілізація". Глобальні проблеми людства і соціальне прогнозування.

Розгляд філософських концепцій Г.С. Сковороди, розкриття можливостей і перспектив використання даних філософських концепцій у сучасних реаліях України. Дитинство як предмет дослідження філософа. Аналіз світу дитинства Г. Сковороди в декількох вимірах.

Аналіз філософського усвідомлення феномену технічного прогресу. Взаємозв’язок між філософією, науковим та технічним прогресом як константами-надбудовами. Роль людського потенціалу у формуванні технологічних інновацій, філософські витоки технічних рішень.

Аналіз процесу формування та функціонування етнічної ментальності, визначення місця і ролі цього феномена в духовному житті суспільства. Прямий і зворотній вплив етноментальності на масову свідомість та інституціалізовані елементи духовної сфери.

Історичний аналіз розвитку штучного інтелекту. Фактори впливу на успішне програмне імітування людської діяльності в різних сферах і неможливість вирішення філософських проблем. Нездатність ШІ до саморефлексії, відчуттів, творчості та гнучкої поведінки.

Аналіз концептуалізації традиції філософії права, спрямованої на розуміння правової держави. Обґрунтування легітимації державно-правового ладу, в контексті новоєвропейської думки. Поняття соціального примусу як похідної свободи членів суспільства.

Зовнішній та внутрішній аспекти логічного моделювання. Історико-філософський аналіз логіки як функціональної моделі міркувань людини. Методологічні функції семантичної моделі в структурі логічної теорії. Основи диференціації формальних семантик.

Трансформація морально-світоглядних чинників суспільної та індивідуальної свідомості, передумова застосування насилля і терору. Специфіка формування моралі і світогляду в релігійно-християнській традиції. Історико-філософський аналіз зарубіжної філософії.

Взаємозв'язок між соціальними діями насильства, мораллю, світоглядом. Трансформації морально-світоглядних парадигм, здійснених під впливом марксистської і нацистської ідеологій. Відображення причин застосування насильства і терору в зарубіжній філософії.

Військово-наукове передбачення як феномен осягнення майбутнього стану військової сфери. Прогностика як методологічна основа наукового передбачення військово-прогностичної діяльності. Сутність, мета та особливості прогнозування у військовій сфері.

Розглянуто специфічні особливості понять "креативність" та "творчість". Показано, яким шляхом відбувалось їх формування та розвиток в науковому та соціальному дискурсах, акцентовано увагу на історичному та сучасному контексті використання вказаних понять.

Обґрунтування філософського поняття насильства і ненасильства в суспільному розвитку, їх співвідношення та умови утвердження ненасильницьких форм. Роль нового гуманізму та демократії в подоланні насильства та утвердженні ненасильницьких форм розвитку.

Особливості постнекласичного наукового дискурсу, згідно з яким розглядається наукове та релігійне знання як спрощена мислинєва конструкція значно більш складної об’єктивної реальності. Розуміння християнського віровчення та його історичного розвитку.

Пізнання як предмет філософського аналізу. Риси і обмеженість донаукових концепцій суспільного розвитку (СР). Поняття суспільно-економічної формації, його роль в матеріалістичному розумінні історії. Географічне середовище як постійна і необхідна умова СР.

Досвід філософської інтерпретації античної та середньовічної спадщини в філософії ренесансного неоплатонізму. Онтологічне підґрунтя гуманізму Миколи Кузанського і флорентійського неоплатонізму. Амбівалентність душі як принцип антропології Марсіліо Фічино.