Подходы к пониманию модернизации, ее механизмы, типы. Возникновение и развитие унитарно-стадиального понимания истории: средние века и новое время. Марксистское понимание истории. Цивилизационный подход к истории человечества. Петровская модернизация.

Основные черты европейской философии XVII века: неравномерность социального развития, буржуазная революция, расцвета абсолютизма. Основные направления философии Нового времени: эмпиризм и рационализм. Особенности учений Френсиса Бекона, Томаса Гоббса.

Материалистические и идеалистические взгляды ученых на решение основного вопроса философии: соотношение сознания и бытия, духа и природы. Вклад представителя эмпиризма Ф. Бэкона и сторонника рационализма Р. Декарта в развитие философии Нового времени.

Факторы формирования и характер новой европейской философии. Философский эмпиризм Бэкона, Гоббса и Локка. Особенности философского рационализма Декарта. Учение о субстанции в философии Спинозы и Лейбница. Субъективный идеализм и агностицизм Беркли и Юма.

Платон как один из отцов-основателей философии, науки и системы образования. Основные аспекты философского учения Платона. Периоды творчества Платона, характеристика его взглядов на основы: бытие и небытие, теория познания, теология, построение общества.

Эстетизм как неклассический тип философии. Предпосылки философского эстетизма у Канта и Фихте. Программа эстетического воспитания человечества Шиллера. Цель йенских романтиков соединения философии с искусством. Концепция "эстетической жизни" и ее критика.

Анализ проблемы иерархии ценностей в процессе образования. Исследование вопроса о необходимости реформирования сферы образования и развитии в человеке нравственного начала в органическом единстве с формированием универсально-креативных способностей.

Анализ актуальности глобальных проблем экологии, экономики, политики, угроз экстремизма, которые подталкивают к смене целей в сторону духовности в науке и в культуре в целом. Характеристика эффективных методов совершенствования человека в суфизме.

Анализ операций конструктивного введения объектов в теорию, признаков абстрактных объектов гипотетической модели. Особенности развития теории в рамках позитивистской традиции, где логика открытия и логика обоснования резко противопоставлялись друг другу.

Формирование философской традиции эмпиризма на примере работ Ф. Бэкона, Д. Локка, Г. Гоббса. Особенности идей рационализма Рене Декарта и проблема научного метода. Проблема субстанции и ее атрибутов в метафизике Р. Декарта, Б. Спинозы, Г. Лейбница.

Дослідження специфіки розуміння маскулінно-фемінінного в античній філософії. Аналіз особливостей формування гендерних стереотипів у філософії середньовіччя й Ренесансу. Розкриття основних особливостей посткласичного філософського бачення маскулінного.

Соціально-філософський аналіз проблем трансформації аксіологічного тлумачення освіти в сучасній вищій школі. Розроблено практичні рекомендації щодо побудови міждисциплінарної теоретико-методологічної моделі ціннісного підходу до гуманітарної освіти.

Філософський аналіз проблеми формування та реалізації духовного та творчого потенціалу особистості в умовах трансформаційного стану українського суспільства. Вплив кризових процесів на державному рівні на спосіб та стиль життя студентської молоді.

Розкриття феномену духовної культури особистості як її сутнісної характеристики. Уточнення поняття та структури духовної культури студента – майбутнього інженера. Значення викладання суспільно-гуманітарних дисциплін у вищих технічних навчальних закладах.

Аналізується феномен екологічної свідомості та його виміри. Проілюстровано, що накопичення проблем, пов’язаних із поглибленням екологічної кризи на планеті, зумовило необхідність зародження нового напряму філософських досліджень - екологічної філософії.

Розгляд сутності інформаційно-культурного менеджменту, який є результатом становлення інноваційного суспільства та креативно-знаннєвої економіки, в основі якої інновації. Аналіз основи інформаційно-культурного менеджменту - життєспроможності інновацій.

Теоретико-методологічні засади формування концепції цілісної особистості. Основні характеристики особистості як системи суспільних рис, які характеризують індивіда і є результатом його включення в систему суспільних відносин. Феномен цілісної особистості.

Сутність та значення культури в житті людини й суспільства. Формування культури як основи гуманізації буття та активізація її розвитку в юнацтва. Характеристика складових молодіжної культури, особлива роль педагога у її формуванні у здобувачів освіти.

Розгляд оригінальної інтерпретації логіки культурно-цивілізаційних процесів, запропонованої С. Хоружим. Поняття "традиції" в концепції синергійної антропології С. Хоружого. Взаємодія різних видів традиції та формування ними історичної реальності.

Процес формування наукових напрямків засновника наукознавства в Україні Г.М. Доброва. Основні групи факторів, які впливають на розвиток наукового прогресу. Напрямки державної наукової політики, програмні пропозиції економічного і соціального характеру.

Концептуальні засади формування національно-культурної ідентичності українського суспільства в сучасних умовах конфлікту мов та ідентичностей. Розгляд ролі та значення національної культурної спадщини у формуванні національно-культурної ідентичності.

Перспективи процесу формування особистості. Відмінності рушійних сил та механізмів соціалізації та культурації людини в епігенезі. Особливості проблемного поля сучасного комунітаризму в контексті посткомуністичного вітчизняного суспільного досвіду.

Дослідження парадигми особистості, яка зводиться до формування підвалин культури, які впливають на особистість. Розгляд багатовимірності людини, її космічного, фізичного, біологічного, соціального, психологічного, культурного компонентів глобалізації.

Формування підвалин культури, які впливають на особистість. Адекватність відтворення парадигми особистості в умовах глобалізації. Перспективи розв'язання проблем самореалізації особистості. Теоретична формула моделювання буття "можливої потенції".

Проблеми формування політичної культури суспільства в контексті геоціннісної проблематики, її компоненти та елементи. Загальний стан соціального середовища та вплив на політичну культуру наявних політичних партій. Аксіологічний вимір політичної культури.

Філософська проблематика метафізичних категорій, дослідження на основі першоджерел авторів середньовічної схоластичної доктрини Вільяма Оккама та Дунса Скота, розкриття метафізичної проблематики. Сутність західноєвропейської філософії часів Середньовіччя.

Розгляд свідомості як складної та багатоаспектної філософської категорії. Соціальне пізнання гармонійного співжиття природи та людини, дослідження свідомості людини як умови її унікального буття. Феномен свідомості як найсуттєвіше визначення людини.

Розгляд сутності понять "інформаційне суспільство" та "світоглядна культура". Аналіз впливу інформаційного суспільства на формування світоглядної культури майбутнього офіцера ВВ МВС України, роль дисциплін соціально-гуманітарного циклу у цьому процесі.

Дослідження світоглядної культури сучасної студентської молоді, особливостей її формування засобами української літератури у студентів педагогічних університетів. Розгляд змісту поняття "світогляд". Формування світоглядної культури майбутнього вчителя.

Вплив справедливості на формування соціальної держави, її роль у життєдіяльності суспільства - ключовий предмет дослідження у стародавній грецькій філософії. Фома Аквінський - автор першої філософсько-правової концепції правди з позицій християнства.