Предметна діяльність людини як основна субстанція реальної історії людського роду. Особливості та підходи до осмислення буття культури в сучасній культурології, її взаємозв’язок з іншими науками. Порядок проведення культурологічного аналізу різних явищ.

Специфіка основних етапів актуалізації науково-дослідницького інтересу до постатей та творчої спадщини М.Г. Хвильового, М.Г. Куліша, О.С. Курбаса. Фактори формування комплексу філософсько-культурологічних засновків осмислення феномену людського буття.

Необхідність з'ясування гуманітарних вимірів економічної практики і теорії, врахування у розробці соціально-економічних проектів і програм людського первня, розкриття характеру впливу культури на ринкові процеси, подолання технократичних підходів.

Характер та особливості статусу сучасного медико-біологічного знання. Філософська спрямованість, перспективи трансформаційних змін парадигм у медицині. Розвиток валеософії як світоглядної основи вчення про здоров’я, наукові та філософські засади біоетики.

Сукупність чинників, яка детермінує функціонування соціуму як складної багаторівневої системи специфічних взаємин між людьми. Механізми формування досвіду людського життя як детермінантної етнознакової реальності. Етапи міжкультурної взаємодії народів.

Філософські аспекти формування соціосинергетики як міждисциплінарного напряму соціогуманітарного пізнання. Проблеми адаптації теоретичного конструкта синергетики до вивчення соціуму. Становлення синергетичного міждисциплінарного напряму наукового знання.

Аналіз філософсько-методологічних підвалин формування сучасної української медичної семіотики. Специфіка формування та шляхи реалізації теоретичних знань у медицині. Філософсько-методологічні особливості співвідношення семантики й семіотики в медицині.

Система принципів, методів ущільнення історичної інформації як підстава доведення сутності співвідношення "індивідуальне – суспільне" до відбору історичної інформації у змісті історичної освіти: викладання історії України і принципу М. Грушевського.

Включення до естетики не характерних дисциплін, які забезпечують покращенню знань про мистецтво у різноманітних сферах діяльності. Комплексний розгляд естетики як філософії мистецтва чи художньої творчості. Вища форма естетичного опанування дійсності.

Характеристика війни, як необхідного явища світового суспільно-історичного процесу. Визначення позитивного морального значення війни у зміцненні національної єдності та держави. Ознайомлення з розбіжностями між навчанням Гегеля й ідеологією фашизму.

Створення методологічного підґрунтя для розвитку ноосферного світорозуміння, ноосферного типу наукової раціональності та з’єднання онтології, гносеології в епістемології науки в єдину науково-пізнавальну реальність. Головні складові ноосферного пізнання.

Показано можливість розробки методології ноосферного пізнання на філософсько-наукових засадах та представлено цей процес у відповідній методологічній системі, в котрій ноосферний зріст наукових знань набуває номонологічно-законопокладеного характеру.

Розкриття самосвідомості як необхідного моменту та сутнісного виміру освіти, принципу її практичного здійснення як органічної складової розвитку особистості. Аналіз суперечностей філософського розуміння самосвідомості та їх значення для освітніх практик.

Поняття "модернова жіноча ментальність", його зміст та аспекти у сучасних реаліях. Спрямованість активізму жіночої ментальності у контексті гендерної рівності та освіти. Специфіка проектування засобів освіти модернової жіночої ментальності в Україні.

Соціальний розвиток особистості. Проблеми інформаційного суспільства та застосування Інтернет-технологій у освіті. Формування нового світосприйняття й особливого світогляду. Застосовування інформаційно-комунікаційних технологій для самореалізації.

Аналіз підходів до співвідношення "особистість - інформація - знання", яке розгортається як інформаційне забезпечення фахової компетентності та базується на філософських підходах до інформаційно-пізнавального забезпечення фахової компетентності особи.

Розгляд концептуально-методологічних передумов для поширення сфери маркетингового управління в освіті. Особливості реалізації соціоцентричних принципів. Характеристика поняття інтелектуального потенціалу у межах філософсько-освітнього дослідження.

Визначення та філософське осмислення феномену "полікультурність" як презентації активності людини. Характеристика можливості і потенціалу полікультурної освіти, на яку сьогодні світова спільнота покладає функцію сприяння побудові ненасильницького миру.

Домінування антропоцентричної екологічної свідомості. Перехід людства до моделі сталого соціально-екологічного розвитку. Формування особистості з екоцентричним типом екологічної свідомості. Трансформація особистісних цінностей та ставлення до природи.

Аналіз космічно-інопланетних перспектив майбутнього людства і подальшого пізнання Всесвіту. Дослідження науково-технічного розвитку в епоху сучасного інформаційно-високотехнологічного прогресу. Розробка схеми революційного і духовного розвитку людства.

Підходи до вивчення філософсько-педагогічної думки. Сутність, зміст і основні форми розвитку філософсько-педагогічної думки під впливом цивілізаційних хвиль. Специфічні прояви глобалізаційних процесів у сучасній парадигмі національної освіти України.

Філософські, психологічні й педагогічні ідеї С.В. Балея - представника польської психолого-педагогічної науки ХХ ст. Світоглядно-методологічний потенціал філософсько-педагогічної концепції мислителя, її значення для модернізації освітньої системи України.

Ренесансні уявлення про призначення освіти. Аналіз сковородинівської традиції крізь призму спадщини Я. Коменського. З’ясування засад комунікації при вихованні. Виявлення логіки селекцій освітніх смислів у модерних філософсько-педагогічних теоріях.

Дослідження еволюції теорії мультикультуралізму залежно від часових та політичних умов і вимог соціуму. Розгляд впливу теорій лібералізації та комунітаризму, "побудови нації" та "диференційованого громадянства" на становлення доктрини мультикультуралізму.

Філософсько-правова концепція Вол. Соловйова та її специфічні особливості. Сутність свободи й волі як формальних параметрів можливості стабільного існування людей. Грані застосування правової теорії філософа в межах його релігійно-метафізичного вчення.

Роль філософсько-правових концепцій у працях діячів львівських братств після прийняття Берестейської унії. Історичні та суспільно-політичні передумови створення львівських братств, їх значення для українського суспільства кінця XVI - початку XVII ст.

Необхідність модернізації правового впливу на сучасний вимір суспільних відносин. Дослідження орієнтації свідомості на постійний і безперервний зв'язок із предметом і зовнішнім світом. Здійснення акту сприйняття предмету за посередництвом його утримання.

Філософське значення феномену освіти та його вплив на світоглядні процеси у світі. Проблеми освітньо-наукової сфери. Необхідність запровадження нових механізмів управління освітньою діяльністю. Підвищення ролі освіти в державному і суспільному розвитку.

Погляди античних мислителів, мислителів епохи Середньовіччя та Нового часу; їх трактування категорії "гідність людини". Ознаки гідності визнаються в різних міжнародних актах та етичних кодексах та є основою для розвитку правових та соціальних стандартів.

Історія виникнення правового інтуїтивізму у світовій філософії. Аналіз результатів наукових досліджень проблем правового інтуїтивізму у різних філософсько-правових школах XVII століття. Еволюція категорії інтуїції та її місце у філософсько-правовій науці.