Изучение переходов в Древней Греции от полисной системы к военно-бюрократическим монархиям. Оценка влияния перипатетиков на формирование нового эллинистического мира. Разработка Аристотелем и Дикеархом политического устройства идеального государства.

Дослідження історії розвитку дискусії щодо вічності світу. Міфологічні пояснення походження світу, котрі сформовані шляхом уподібнення до спостережуваних процесів виникнення в природі чи творення предметів у межах людської перетворювальної діяльності.

Розгляд різних варіантів періодизації індійської філософії від кінця ХІХ - початку ХХ ст. до кінця ХХ ст. Специфіка періодизації індійської філософії Е. Фрауваллнера. Представлення індійської філософії в глобальній історико-філософській ретроспективі.

Проблема теоретического осмысления изменения и реформирования общества как целостной и сложной системы. Синергетические исследования взаимодействия порядка и хаоса. Писатель А.И. Куприн и его поиск новых форм отражения нестабильного мира в произведениях.

Ознакомление с главными представителями персонализма в Соединенных Штатах Америки: Б.П. Боуном и его последователи. Рассмотрение и анализ концепций в области социальной философии. Определение влияния теизма, немецкого идеализма на персонализм Америки.

Рассмотрение идей французского персонализма, как одного из важнейших течений философской антропологии ХХ века. Ознакомление со взглядами его представителей - католических мыслителей Э. Мунье, Ж. Лакруа, М. Недонселя. Анализ проблемы трансценденции.

Исследование онтологического и аксиологического способов обоснования персонализма с точки зрения решения проблемы межличностной коммуникации в европейском теизме и русской религиозной философии XIX-XX века. Анализ определения одного Я через другое Я.

Исследование онтологического и аксиологического способов обоснования персонализма с точки зрения решения проблемы межличностной коммуникации в европейском теизме и русской религиозной философии XIX-XX веков, в контексте антропологического поворота.

Биографическая справка о жизни и профессиональной деятельности русского религиозного и политического философа, представителя экзистенциализмa и персонализма, основоположника концепций свободы и нового средневековья - Николая Александровича Бердяева.

На примере творчества Н.О. Лосского анализ персонализма, разрабатывающий "новый" гуманизм. Сущность понятий "личность", "общество", "культура". Соловьёвское учение о всеединстве. Учение о личности Н.А. Бердяева. Краткий анализ позиции Н.О. Лосского.

Хамартиология Э. Бруннера как метафизический актуализм. Осмысление протестантской хамартиологии в его творчестве. Отражение, с одной стороны, антропологических установок Реформации, а с другой - диалектики межличностных отношений Бога и человека.

Дослідження в галузі філософських наук за часів незалежності України, які стосуються розвитку персоналізму в українській і світовій філософії. Аналіз польських наукових розвідок, пов’язаних із висвітленням філософсько-богословського доробку Ч.С. Бартніка.

Аспекты персональной модернизации в условиях новой современности. Новое понимание неравенства в XXI в. и его связь с персональной модернизацией. Изменение труда под влиянием новых технологий. Тенденции трансформации жизни человека в современную эпоху.

Дослідження соматичного буття з погляду філософської антропології як основної константи по відношенню до інших його форм, аналіз діалектичної рефлексії внутрішнього екзистенційно-антропологічного виміру, тотожність тілесно-соматичного буття і мислення.

Соматичне буття з погляду філософської антропології як основна константа по відношенню до інших форм буття. Актуалізація і обґрунтування проблеми його персональності в зв’язку з тими суттєвими трансформаціями, які переживає людина на початку ХХІ століття.

Исследование семантической составляющей понятий, используемых Бахтиным для характеристики Поступающего. Проблемы персональности и интерсубъективности Проблемы персональности и интерсубъективности, возникновения самосознания личности, ее самоидентификации.

Роль проблемы тождества и различия бытия и существования, трактуемой А. Чупровым в качестве "исходной для всей мировой философии" в осмыслении оснований познания и значения субъективности. Осмысление действительности носителем свободы и ответственности.

Философское осмысление онтологии "Я" индивидуума, горизонта самосознания и самополагания человека. Персонологическое обоснование познания как осмысление действительности носителем свободы, ответственности, источником культуры, каковым является личность.

Понятие духовности как совокупности качеств человеческой личности, обозначающих наличие высоконравственных принципов в человеке. Общечеловеческие ценности и формирование нравственных отношений в обществе. Пути развития духовности в российском обществе.

Построение научной картины мира в техногенной цивилизации на стадии ее глобализации. Выработка пограничных методологий, которые интегрируют проблемы конкретных дисциплин в некоторую общую картину с помощью междисциплинарных форм организации наук.

Аналіз розвитку трансгуманістичних ідей у концепціях постлюдини. Розкриття поняття постлюдини як можливого стану й стадії розвитку людства поза поточними біологічними й культурними обмеженнями. Біотехнологічна революція, створення суперінтелекту.

Аналіз інноваційних теоретико-методологічних підходів до вивчення феномену інтелектуального співтовариства. Приклад функціонування природничих наукових товариств на теренах України ХІХ- початку ХХІ ст., які є однією з форм інтелектуальних співтовариств.

Дослідження поняття гуманізму, яке перегукується з духовністю, де збереження гуманних основ буття передбачає і формування соціальних і моральних якостей. Визначення та характеристика особливостей самоздійснення і віднайдення своєї соціальної ролі.

Гуманізм як світоглядний принцип, що передбачає принцип вільної волі, особливого місця людини у світі та її вільної творчої реалізації, розвиток особистих якостей. Сучасне трактування його ідеалів в контексті глобальних духовно-світоглядних викликів.

Філософський зміст понять "діалог", "спілкування", "комунікація" та їх реалізація. Презентація діалогу людини із світом через мистецтво, міфологію, релігію та науку. Теорія здійснення діалогу в етапах ототожнення та протиставлення із самовизначенням.

Дослідження проблематики прояву цінностей гуманізму в сучасній спортивній діяльності. Здійснено спробу формулювання шляхів гуманізації сучасного спорту на основі принципів "чесної гри" та ідеї самовираження людської особистості в гармонійній діяльності.

Перспективи застосування концепцій цифрократії та трансгуманізму в галузі публічного управління. Витоки виникнення концепцій цифрократії та трансгуманізму у сучасній науці. Роль концепції трансгуманізму у забезпеченні цивілізаційного розвитку суспільства.

Орієнтація на розвиток суб’єктності людини як мети освіти. Абсолютизація освітніх технологій та переривання їх взаємозв’язку з соціально-культурним цілим. "Smart-освіта" як ефективний маркетинговий крок. Поява специфічного способу світосприйняття.

Концепт метафізики - основний інструмент, який визначає сутнісне значення філософської науки в різні історичні періоди. Характеристика специфічних особливостей становлення аналітичної філософії у неореалістських концепціях Дж.Е. Мура і Б. Рассела.

Характеристика перспектив подолання антропологічної кризи з позицій постнекласичного уявлення про цілісність людини як онтико-онтологічну дуальність. Аналіз постнекласичного розуміння сутності людини, її ідентичності, практичного відношення до світу.