У статті осмислюється специфіка формування світогляду як однієї із визначальних проблем соціогуманітарної науки. Здійснюється цілеспрямована спроба переосмислення шляхів формування світоглядних переконань у сучасників відповідно до нових реалій.

Виявлення недоліків попередніх спроб рішення проблеми повноти списку. Побудова найбільш повного зв'язного списку системних параметрів. Побудова класифікаційної схеми параметрів, яка буде здатна передбачити принципово можливі системні закономірності.

Теория практик как направление, включающее в себя множество подходов со своими особенностями. Способы концептуализации социальных практик в рамках прагматического поворота. Связь уровней повседневного взаимодействия и крупных институциональных структур.

Исследование мироощущения поздней Римской империи на примере ключевых романов I и II веков н.э. "Сатирикон" и "Золотой осёл". Сравнительная характеристика образа повседневной жизни империи, созданного Петронием Арбитром, и жизни римлян в романе Апулея.

Анализ представление Ж. Кальвина об образе жизни, повседневно-бытовой сфере человека в контексте эпохи Ренессанса. Появление капиталистических отношений и совпадений идей мирского аскетизма. Ужесточение требований реформаторов к повседневно-бытовой сфере.

Анализ представления Ж. Кальвина об образе жизни и повседневно-бытовой сфере человека эпохи Ренессанса. Социальная регламентация ответственности с позиции раннего христианства как появление капиталистических отношений и совпадений идей мирского аскетизма.

Исследование креативных ресурсов повседневности. Определение роли повседневности в формировании тезауруса языка культуры. Трактовка приключения в социологическом и философском ключе как феномена, конституирующего специфику социальной рациональности.

Философская речь как специфическая радикальная рефлексия над человеческим опытом. Принципиальное отличие речи философа, его языка, конструкций и утверждений от речи и идеологем здравомыслия. Повседневность как место образования смысла и открытия правил.

Понятие философии экзистенциализма и история ее возникновения. Экзистенциональные и философско-антропологические идеи и размышления представителей данного течения. Развитие философских подходов к проблеме человека как личности, к выявлению его сущности.

Быт - область внепроизводственной жизни людей, которая связана с удовлетворением материальных и духовных потребностей в процессе обеспечения жизнедеятельности и социализации человека. Особенности философско-социологического понимания повседневности.

Анализ методологических подходов к изучению пласта социальности - повседневности, с исследованием возможности и пределов использования в социально-философском исследовании теоретизации П. Бергмана и Т. Лукмана. Тотальный "символический универсум".

Выявление отношений между наукой и повседневностью. Концепция "социальной экзистенции" П. Штомпки. Повседневность как условие и объективная предпосылка научной практики. Контекстный, ритуализированный, телесно-материальный характер научного производства.

Анализ понятия "повседневность", "здравый смысл", "интуиции здравого смысла". Описание основных концепций повседневности и здравого смысла. Философское обоснование положения об адекватности использования истин здравого смысла в решении проблемы сознания.

Становлення проблеми повсякденності в історії філософії. Призначення предметно-речового оточення людини у повсякденній сфері іі існування, її обґрунтування. Феноменологічний аналіз буденного мислення, особливості та головні напрямки його проведення.

Виявлення ключових філософсько-антропологічних проблем у межах китаєзованого марксизму та розкриття їхнього вирішення. Аналіз поглядів на природу і сенс людського існування у китайській традиційній культурі. Створення умов для розвитку особистості.

Суть ролі людського розуму у формуванні техносфери крізь призму еволюційної теорії Ч. Дарвіна. Порівняння еволюційної теорії з процесом формування культурної оболонки планети, біологічного світу зі світом ідей. Аналіз розробки технологічних артефактів.

Роль людського розуму у формуванні техносфери крізь призму еволюційної теорії (ЕТ) Дарвіна. Порівняння ЕТ з процесом формування культурної оболонки планети, біологічного світу і світу ідей. Механізми, що беруть участь у розробці технологічних артефактів.

Аналіз правової проблематики Г.В.Ф. Гегелем на основі принципів раціоналізму, об'єктивного ідеалізму та діалектики. Трактування права і моральності, властивості розуму та значення духовного досвіду у пізнанні буття. Філософський пошук істини про право.

Розгляд богословських праць представників православних і католицьких церков, присвячених аналізу та оцінці доробку І. Галятовського з конфесійних точок зору. Наукові дослідження філософської спадщини І. Галятовського та Чернігівського кола книжників.

Аналіз поглядів німецького просвітителя І. Гердера на проблему походження мови як одного з головних факторів, що сприяв становленню і розвитку людського суспільства. Дослідження впливу творчої спадщини ученого на формування лінгвофілософської природи.

Філософсько-історична концепція І. Канта. Суперечності між метою історичного процесу та реальними умовами її досягнення. Історіософська концепція І. Фіхте. Фіхтеанська картина руху людства. Проблема рушійних сил історичного процесу в системі Ф. Шеллінга.

Суперечності у відношенні до праці в Середні віки. Засудження з боку богословів примноження земних багатств і їх накопичення. Зародження "теології праці" як праці, угодної Богу. Поміркований реалізм у філософії Фоми Аквінського. Докази буття Бога.

Філософський аналіз проблеми узагальнення загальновизнаних тлумачень простору та часу у контексті некласичних наук. Аналіз еволюції уявлень про простір і час у філософській спадщині Р. Декарта, Спінози, Канта. Сутність терміну "епістемологічні перепони".

Висвітлення характерних рис, особливостей творчого здобутку Н. Талеба. Дослідження соціально-філософського підґрунтя праць Насіма Талеба в частині ідей та принципів філософії стоїцизму. Ознайомлення з думками і поглядами низки філософів-стоїків.

Висвітлення змісту поняття "цінність" у філософському, психологічному, соціологічному та педагогічному вимірах. Характеристика цінностей з огляду на досвід польських дослідників. Дослідження поглядів польського філософа-ідеаліста Ф. Знанецького.

Емпіризм Ф. Бекона. Раціоналізм Р. Декарта, І.Б. Спінози і Готфріда Вільгельма Лейбніца. Дуалізм Декарта, вчення Лейбніца про "монади". Суб'єктивна гносеологія Дж. Берклі і Д. Юма. Мотиви свободи, волі, мети життя, добра. Філософські погляди Т. Гоббса.

Основные особенности рецензируемой книги, методологические ориентиры издания, анализ его композиционной структуры. Установка на рассмотрение феномена акмеизма в широкой историко-литературной и теоретической перспективах как главный постулат автора.

Соціальна справедливість як важлива категорія суспільної практики. Колізія між законною та природною справедливістю. Заслуга і винагорода, потреби і рівності. Історія розвитку суспільства за Г. Гегелем. Тоталітарні та демократичні суспільства ХХ ст.

Характеристика логики как науки. Аристотель как основоположник формальной логики. Основные логические операции: инверсия, конъюнкция, дизъюнкция. Знакомство с ключевыми логическими законами: законами тождества, непротиворечия и исключенного третьего.

Дослідження онтологічних і моральних вимірів подиву, вдячності та благоговіння як "етичних першофеноменів", "екзистенціалів", релігійних почуттів, які уможливлюють особистісний вимір буття людини, її автентичне існування у повноті сутнісної реалізації.