Исследование актуального вопроса о возможности философского анализа памяти. Осмысление памяти как определенного парадокса философского языка, определяющего как границы его применения, так и возможность сохранения внутренней строгости его предметного поля.

Описание физиологии Декарта, которая представляет устройство тела в виде автомата, все действия которого регулируются движением животных духов, направляемых мозгом к нервным окончаниям и мышцам. Определение Декартом роли телесной памяти в работе мозга.

Воспоминания о детстве как существенный фактор, определяющий развитие и существование человека, возможность его духовной, творческой жизни. Обусловленность жизни человека особенностями младенческого и детского развития. Причины забывания первых лет жизни.

Аналіз змін в сучасних технологіях створення та зберігання фотоматеріалів. Вивчення взаємозв’язку пам’яті і фотографії. Розгляд одного із стилів фотоальбому - скрапбуку. Нові шляхи експозиції та збереження сімейного та особистого візуального архіву.

Характеристика сучасного фотоальбому в стилі скрапбук. Аналіз змін у сучасних технологіях створення та зберігання фотоматеріалів. Дослідження взаємодії пам’яті та фотографії. Аналіз методологічної установки "любовного споглядання" щодо фотографії.

Влияние глобального кризиса, связанного с пандемией, на жизнь общества. Реакция религиозных институтов и верующих на эмоциональное восприятие кризиса. Толкование смысла семиологии пандемии в авраамических религиях с точки зрения провиденциальной логики.

Рассмотрение пандемии коронавируса как следствия западного подхода к жизни и деятельности человека. Причины, которые привели к пандемии. Сравнение западных мировоззренческих установок и традиционных восточных с использованием идей философии даосизма.

Дослідження пандемічних аспектів свободи релігії в Україні. Свобода віросповідання у демократичних та авторитарних країнах. Переслідуваня та дискримінація членів релігійних організацій під час коронавірусу, посилення репресій в процесі вакцинації.

Дослідження специфіки філософствування в умовах пандемії COVID-19, аналіз версій осягнення нової реальності, висловлених відомими мислителями. Осмислення сучасної пандемічної ситуації як неординарної події в контексті теорії вірусної сучасності.

Специфіка філософського осягнення пандемії Covid-19, висловлена відомими мислителями. Вивчення нової реальності, що спричиняє радикальні трансформації на соціальному та особисто-екзистенціальному рівнях в контексті розвитку глобальної цифрової культури.

Специфіка філософствування в умовах пандемії COVID-19. Версії осягнення нової реальності, висловлені мислителями. Специфіка соціального та особистого буття в контексті теорії вірусної сучасності в поєднанні з досвідом глобального цифрового контролю.

Різноманітні версії осягнення нової реальності, висловлені відомими мислителями. Специфіка соціального та особистого буття в контексті теорії вірусної сучасності в поєднанні з досвідом глобального цифрового контролю. Її методологічний потенціал.

Специфіка філософствування в умовах пандемії COVID-19. Версії осягнення нової реальності від відомих мислителів. Специфіка соціального та особистого буття в контексті теорії вірусної сучасності в поєднанні з досвідом глобального цифрового контролю.

Розгляд проблеми сенсовності (сутності) світоглядної публіцистики у контексті аргументаційних ресурсів творчості знаних авторів, для яких місійна роль слова є визначальною. Поєднання принципів світоглядної публіцистики і концептуальної гуманітаристики.

Обзор книги философов Г. Брюнтрупа и Л. Ясколлы "Panpsychism: Contemporary Perspectives". Исследование проблемы сознания и самоопределения. Причины возрождения философского интереса к панпсихизму. Разработка адекватной концепции ментальной причинности.

Дослідження філософської спадщини та історико-філософської концепції О. Козлова як історика філософії. Вивчення його творчості, що дозволяє визначити місце і роль ідей даного філософа в історії вітчизняної філософської думки та історії філософії як науки.

Антропоцентризм – тип философствования, сутью которого является восприятие человека как некого центра мира, венца эволюции природы. Тезис о бесконечности Вселенной - центральная идея космологической доктрины натурфилософского учения Джордано Бруно.

Натурфилософия - философия природы, познание законов универсума, противостоящее книжному знанию схоластиков и теологическим построениям. Единство Бога-творца и всех его творений как основа концепции пантеизма. Философские воззрения Кузанского и Бруно.

Содержание понятия "пантеизм". Крупнейшие философы Нового времени, придерживающие пантеизма. Характеристика основных законов диалектики. Закон единства и борьбы противоположностей. Механизм возникновения, развития и разрешения диалектических противоречий.

Возрожденческая трактовка диалектики. Н. Кузанский и принцип совпадения противоположностей. Анализ диалектического учения, позволяющий увидеть различия между древнегреческой и возрожденческой трактовками бытия. Бесконечная Вселенная Коперника и Бруно.

Роль и значение исследования истории ранней греческой философии. Характеристика и содержание доводов против и в пользу пантеистической интерпретации учения Ксенофана. Пути преодоления несогласованности в содержании натурфилософии и теологии Ксенофана.

Пантеизм Николая Кузанского, Марсилио Фичино, Джордано Бруно. Спиноза, учение об единой субстанции. Философия Ф. Бэкона, два рода познания. Сущность схоластического метода. Критическая часть философии Бэкона. Главное препятствие на пути познания природы.

Дослідження поняття раціоналізму - філософського напряму, що визнає розум основою пізнання і поведінки людей. Аналіз його розвитку, як системи гносеологічних переконань. Вивчення особливостей французького просвітництва. Розгляд пантеїзму Спінози.

Инициатор разработки концепции "пантуранизма". Включение территорий потомков кавказских албанцев в состав Азербайджанской ССР. Средняя Азия как центр формирования тюркоязычного этноса. Инициаторы образования республик Грузия, Азербайджан и Армения.

Динамика трансформации геополитической ситуации на Большом Кавказе. Исследование проблем тюркологии и пантюркизма. Сущность культурно-аксиологических оснований пантюркизма. Факторы, влияющие на идентификационное измерение Кавказского вопроса в XVIII в.

Анализ принципов учения об универсальном эволюционизме Н.Н. Моисеева, который является основателем школы "глобальной экологии". Осуществление отказа от меркантильных ценностей общества потребления. Формирование путей в антропологическом пространстве.

Парадигмальний характер концепції європейського адогматизму, який виступає онтологічною основою здійснення трансгресії розуму як багатовимірного переходу від його трансцендентної до трансверсальної моделі. Структура раціональності та типи плюралізації.

Рассмотрение исследования научной теории применения социальными теоретиками понятия "парадигма", границы ее применения. Анализ ситуации полипарадигмальности социального знания и стремление обществоведов создать единую универсальную социальную парадигму.

Описание совокупности чрезвычайно искусственных эпистемологических процедур создания парадигмы классического эмпирического и теоретического знания. Интерналистский аспект формирования классической науки, механики при анализе галилеевского эксперимента.

Суть коммуникации в условиях формирования информационного и поликультурного пространства. Изучение проблем человеческого общения. Осуществление осмысления диалоговой и истинной коммуникации в философских концепциях экзистенциализма и персонализма.