Конфликт между добродетелью и счастьем в этико-нормативной программе Альберта Швейцера. Внутренний надлом европейской культуры, рациональная необоснованность этики мироутверждения. Святость жизни. Мистическая природа этики. Недоверие к идеалам общества.

Проблема основания взаимосвязи герменевтических исследований Г. Шпета и его переводческой деятельности. Применение герменевтической методологии для сохранения первоначальных смыслов переведённого текста. Шпетовская концепция внутренней формы слова.

Шефтсбери как протестантский моралист, который стал олицетворением эллинистической эмансипации от тенет пуританизма. Способы преображения, сознательно противопоставляемые некоторым экстремистским формулировкам кальвинистского "исповедания грехов".

Атомистическая картина мира Левкиппа и его ученика Демокрита. Для философских воззрений греков характерна уверенность в том, что Космос - гармоничное целое, возникшее из хаоса благодаря Логосу (уму, естественному порядку), что мир познается разумом.

Йдеться про культурне та освітнє значення Інституту філософії НАН України для духовного розвитку українського суспільства. З позиції включеного спостерігача відтворено епізоди історії. Розглянуто символічну роль Г. Сковороди у самовизначенні Інституту.

Вплив класичного позитивізму на сучасну світову філософію. Умови виникнення неопозитивізму. Зв’язок критичного раціоналізму з науковою теорією. Суть теоретичного і методологічного плюралізму. Основні засади філософської антропології й герменевтики.

Философия и религия Древнего Китая. Начало философского мышления. Школы в китайской философии: конфуцианство, даосизм, школа пяти элементов, школа имен, школа моистов, школа законников. Система взглядов на природу, человеческое общество, культуру.

Социокультурные условия зарождения философии в Древней Индии. Веды - первые известные человечеству книги, создателями которых считаются древние арии. Основные этапы развития буддийской философии. Философские идеи Упанишад. Общие идеи ортодоксальных школ.

Критика коммунистического порядка и диктатуры потребностей в странах Восточной Европы в трудах представителей Будапештской школы. Идеи и особенности взглядов югославской группы "Праксис". Анализ восточноевропейского "ревизионистского" движения.

Основные направления и школы философии. Изменение представлений о врожденных структурах человеческого сознания в концепциях философов. Способы и основания типологизации философских учений и систем. Анализ различных точек зрения для их классификации.

Шлях Григорія Савовича Сковороди до філософії. Існування "двох натур" і "трьох світів" - осонова філософської системи Сковороди. Тлумачення святого письма та вчення про людину у Григорія Савовича. Зв'язок філософської спадщини Сковороди з сучасністю.

В центрі уваги праці Ролза, написані в 1940-х — першій половині 1950-х років, до поїздки Ролза в Оксфорд, коли завершується його "вітґенштайніанський поворот" (П. Маккензі Бок), а отже, їх виправдано можна розглядати як окремий етап розвитку його думки.

Дослідження основних шляхів забезпечення професійної орієнтації молоді за допомогою закладів освіти та поза ними. Порівняння вітчизняної системи профорієнтації та західних соціальних технологій. Обґрунтування необхідності підготовки профорієнтаторів.

Діяльність Церкви Сайєнтологіїу пострадянських країнах, аналіз її культової та поза-культової практики. Перегляд традиційних підходів до вирішення проблем соціокультурного характеру, які виникають внаслідок функціонування релігійних новотворів в Україні.

Ретроспективный взгляд на понятие "шока будущего", введённого Элвином Тоффлером. Понимание природы ностальгии и методологических особенностей мышления о будущем. Ретро-характер размышления о будущем в контексте российского цивилизационного проекта.

Ситуация формирования неклассической философии. Роль Шопенгауэра в ее развитии. Происхождение философа, отношение к классической немецкой философии. Его рассуждения о свободе воли человека. Выводы о мерах по прекращению цепи страданий и грехопадений.

Анализ вклада Фрэнсиса Хатчесона в культурное преображение Шотландии, исследование его I-IV Трактатов, а также взглядов на гражданскую политику. Сущность системы моральной философии и возможности построения целостной системы духовной природы человека.

Предмет философии и ее место в системе научного знания. Изучение закона единства и борьбы противоположностей. Основные категории и принципы диалектики. Практическая сфера реализации эстетических представлений. Подходы к пониманию смысла жизни человека.

Предмет философии. Основные разделы и функции философии. Специфика философского знания. Философские учения Сократа, Платона и Аристотеля. Становление и развитие философской мысли на Востоке: буддизм, даосизм. Движение как философская категория.

Сопоставление теории или логики смысла русского феноменолога Густава Шпета и французского философа Жиля Делеза. Связь данных двух концепций с теорией смысла Эдмунда Гуссерля, их специфические элементы. Смысл как онтологически своеобразная инстанция.

Стаття розкриває проблеми правового, технічного та етичного регулювання застосування АІ в Метавсесвіті. Продовження дослідження щодо створення електронної юрисдикції та розвитку права в умовах сучасного розвитку інформаційно-комунікаційних технологій.

Філософська основа конструкту онтологізації господарства. Дослідження господарства з погляду філософської рефлексії. Розкриття значень різних форм господарського буття. сукупність способів, методів і результатів конструювання фундаментальних картин світу.

Пошуки й визначення сенсу життя. Ототожнення щастя та засобу, що до нього веде. Життєвий загальнолюдський досвід. Відмінності в змісті внутрішнього світу особистості й реальних умов її життя. Важливість визначення суті справжнього щастя людини.

Підсумовування життя з розрахунку не пережитих радощів, а з тих страждань, яких вдалось уникнути. Визначення насолоди як негативного атрибуту життя, а страждань - позитивного. Усвідомлення найкращим безжурного, спокійного і стерпного існування.

Виявлення, за якими особливостями стан "припинення" як певний психологічний стан людини відчувається як щасливий стан, за якими характеристиками він може входити в таку філософську категорію як "щастя". Властивості-характеристики стану припинення.

Наука та істина, судження як основа істини. Проблема істини поза наукою з філософської точки зору. Актуальність минулого як діалектична проблема. Логічні зв'язки сенсу мови і розмови як завдання герменевтики. Первинність запитання щодо відповіді у логіці.

Аналіз розуміння ієрархії у православній філософській та богословській думці. Визначення впливу цього розуміння на православний світогляд. Розгляд висновків французького філософа-традиціоналіста Рене Генона про сакральну та ініціатичну природу ієрархії.

Виявлення критеріїв традиціоналістського світогляду. Висновки французького філософа-традиціоналіста Рене Генона про сакральну та ініціатичну природу ієрархії у традиційних суспільствах для пошуку відповідників у православній релігійній традиції.

Аналіз суперечності нинішньої ситуації людства з погляду практичної філософії Канта й Геґеля. Розгляд політичної концепції, що пояснює зв’язок правової системи, моралі та життєсвіту народів. Суть субстанційної моральності та "кінця світової історії".

Проголошення твору мистецтва абсолютною ідеєю у формі інобуття духу у естетиці Гегеля. Питання онтології мистецтва, його місця у світі та ролі у пізнанні. Традиція розгляду мистецтва як матеріальної речі. Аналіз питання онтології художнього твору.