Зв’язок любові до себе з пошуком свого призначення. Визначення, що ніжне ставлення до себе на рівні власної духовності знімає напруженість стосунків між своїми "Я", що полегшує ідентифікацію призначення та відкриває можливість до творчого співбуття.

Подходы к анализу проблематики марксизма в современной литературе. Необходимость переосмысления учения Маркса о государстве в условиях политических перемен. Основные тезисы марксистского учения о государстве. Историческая миссия диктатуры рабочего класса.

Характеристика методологического подхода Р. Дворкина. Соотношение подхода Дворкина с системой классических критериев типологии правовых учений. Идентификация интерпретативизма Р. Дворкина в контексте делений правовых теорий в современной юриспруденции.

Анализ утраты человеческого биологического тела в результате перемещения мозга (сознания, личности) в кибернетическом организме, что ведёт к возникновению психической травмы. Изучение возможности принятия киборгом идентичности человека до киборгизации.

Розробка філософсько-методологічних питань функціонування світоглядного плюралізму в українському суспільстві. Зміна лінійно-хронологічної парадигми тлумачення історії у вітчизняній філософії на многофакторну посткласичну модель в рамках культури модерну.

Нанесення поразки противнику і досягнення однією із воюючих сторін політичних і воєнно-стратегічних цілей війни постіндустріальної епохи. Порушення принципу конвенціальності взаємодії країн у світі. Соціально-філософський аналіз феномену перемоги.

Особливості парадигми діалогу культур в умовах глобальної комунікації, інформаційної революції та в періоди кризи. Дослідження впливу міжкультурної комунікації для ефективної розбудови сучасних міжнародних відносин на основі взаємоповаги й толерантності.

Критика історичного матеріалізму з точки зору постмарксизму. Спроба окреслення постмарксизму як напряму у соціальній філософії та його основних рис. Філософія історії, розуміння революційного суб'єкту, вчення про етику, ролі авангарду та інтелектуалів.

Критика історичного матеріалізму з точки зору постмарксизму. Спроба окреслення постмарксизму як напряму у соціальній філософії та його основних рис. Дослідження теорії дискурсу Е. Лаклау та Ш. Муфф як теоретичної основи їх постмарксистського проекту.

Лінгвістичний і стилістичний аналіз філософської рефлексії на матеріалі полемічної публікації М.О. Бердяєва. Синтаксис, стилістика, логіка аргументації російського філософа. Звинувачення М.О. Бердяєвим його опонента з точки зору православної догматики.

Квалиа — субъективный опыт, который не поддается трансляции в физических терминах. Характеристика специфических особенностей философской теории сознания немецкого мыслителя Томаса Метцингера. Содержание ментальных состояний в учении интернализма.

Особенности современного бытия человека в мире. Переосмысление понимания права, новые способы осуществления его функций. Экспликация герменевтических принципов и семантических методов смысловой интерпретации из области истории, литературы, искусства.

Трактовка сущности природы античным человеком. Природа в понимании средневековых философов. Переосмысление науки под влиянием христианского мировоззрения. Сакральная трактовка действия. Познание природы в дискрептивной и предписывающей функциях.

Изучение феномена, представляющего культуру просьюмеризма как особого типа товаропроизводства. Анализ производственной парадигмы, обусловливающей онтологического статуса просьюмерства. Изучение формирования производственных отношений в цифровую эпоху.

Анализ некоторых из современных философских концепций, касающихся воззрений на природу времени, свойственных эпохе постмодерна. Вывод о существенной трансформации современных темпоральных представлений в сравнении с классической философской моделью.

Изучение философии Фридриха Ницше. Создание новой или подновленной системы этики и фундаментальных основ морали. Осуждение философом христианства вместе с его ценностями и догмами человека. "Переоценка всех ценностей" в работе философа "Антихрист".

Формы духовного постижения мира. Мораль, искусство, религия, наука, политика и философия. Стиль научного мышления. Формирование политического стиля мышления. Усиление тенденции глобализации жизнедеятельности общества. Пути развития мировой цивилизации.

Витоки історицизму в елліністичній та іудео-християнській філософсько-історичній традиції. Розробка концепту "сцена історії", який означає історицистське сприйняття історії в філософській думці Модерну. Характер і проблеми переоцінки цінності історії.

Основные характерные черты просветительского мышления и его место в традиции эпохи Просвещения, яркие представители этих идей. Анализ произведений Хоркхаймера и Адорно, значение в них мифологических повествований, критика позитивистского понимания науки.

Реконструкция и анализ философской герменевтики политических событий перестройки и смены режима в 1991 году, политической и экономической атмосферы "лихих девяностых", предложенная в работах В. Бибихина. Роль исторического контекста для мысли Бибихина.

Виявленя взаємозв’язку філософського та педагогічного знання у межах становлення окремішнього напрямку сучасних наукових досліджень філософії педагогіки. Аналіз природи існування перетворених форм через призму формотворчості людської діяльності.

Аналіз глобалізаційних умов як новітнього середовища, що якісно змінює розгортання процесів маргіналізації і формування станів перехідності. Наслідки розповсюдження філософії споживацтва в свідомості людини як мети, міри щастя та категорії якості життя.

Неокантианство как философское течение в немецкой и австрийской философии. Физиологическое направление, марбургская и баденская философские школы в рамках неокантианства. Истоки прагматизма в американской философии. Философия жизни и психоанализа.

Обоснование необходимости взаимосвязи религии и науки для формирования знаний и способностей современного человека, для обеспечения эффективности экономических отношений, повышения их продуктивности и создания стабилизации в современном обществе.

Генезис философии, ее специфические характеристики как мировоззрения, формы рациональности. Информационная революция и становление общества. Способы доказательства и аргументации. Проблема междисциплинарных исследований, их роль в социальном познании.

Исследование истоков представлений о внутриутробном психическом развитии. Ознакомление со взглядами Аристотеля на энтелехию. Анализ развития эмбриологии, генетики и биохимии. Рассмотрение этапов развития зародыша. Изучение особенностей новорожденности.

Развитие классической западноевропейской философии: основные черты, направления. Изучение классической западноевропейской философии (XVII и XVIII века). Главная задача индукции по Бэкону. Своеобразие философии Д. Беркли. Немецкая классическая философия.

Особенности различий западной и восточной философских традиций внутри мировой философии. Влияние западной культуры и христианства на русскую философию, а также ее основные положения: проблема смысла человеческого бытия и закономерностей истории.

Возникновение философии и ее функции. Периоды развития античной философии. Специфика древнеримской и характерные черты средневековой философии. Особенности немецкой мысли. Диалектический материализм марксизма. Современные направления Западной философии.

Понятие мировоззрения, его структура и исторические типы. Генезис и специфика философских знаний. Античная философия, философия Средневековья: А. Блаженный, Ф. Аквинский. Эпоха Возрождения, эпоха Просвещения. Философы Нового времени: Ф. Бэкон, Р. Декарт.