Особливості впровадження ґендерної політики в Збройні Сили України з врахуванням досвіду і вимог НАТО
Дослідження реалізації гендерної політики у Збройних Силах України з урахуванням досвіду НАТО щодо забезпечення гендерної рівності, рівних прав, можливостей, рівних вимог, рівної участі та відповідальності жінки та чоловіків під час військової служби.
Рубрика | Философия |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 24.07.2024 |
Размер файла | 32,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Особливості впровадження ґендерної політики в Збройні Сили України з врахуванням досвіду і вимог НАТО
Кримець Л.В. доктор філософських наук, старший науковий співробітник, доцент кафедри суспільних наук Національного університету оборони України
Сидоренко А.В. ад 'юнкт кафедри суспільних наук Національного університету оборони України
Summary
FEATURES OF THE IMPLEMENTATION OF GENDER POLICY IN THE ARMED FORCES OF UKRAINE TAKING INTO ACCOUNT THE EXPERIENCE AND REQUIREMENTS OF NATO
Krymets L. Doctor of Science in Philosophy, Senior Researcher, Associated professor of social science department, The National Defence University of Ukraine Sydorenko A. PhD student of the Department of Social Sciences of the Department of Social Sciences of the National Defense University of Ukraine
Introduction . Gender equality in the Armed Forces of Ukraine means equal legal status, equal opportunities, equal duties and equal responsibility of servicemen of both sexes (men and women) during military service. Having made commitments at the national and international levels, Ukraine has identified gender equality as one of the priorities of state policy to ensure the country's development and confirmed that it must guarantee equal rights and opportunities for women and men to participate in all spheres of society, including the defense sector.
The central concept of the Alliance's gender policy is the definition of "gender integration”, which means a strategy for achieving equal rights and opportunities for women and men at all levels in the Armed Forces of Ukraine through professional performance of assigned tasks, taking into account their experience and interests, which will contribute to the achievement of Euro-Atlantic standards and criteria in the military sphere, compliance with which is necessary for Ukraine to become a NATO member.
Based on the results of the study, we will formulate recommendations for further integration of gender equality principles into the Armed Forces of Ukraine.
Purpose. The purpose of the article is to study the peculiarities of the implementation of gender policy in the Armed Forces of Ukraine, taking into account the experience and requirements of NATO to ensure gender equality, equal rights, opportunities, equal requirements, equal participation and responsibility of women and men in the process of performing military service duties.
Methods. The study is based on the principles of critical social theory and social philosophy, which outline the general principles of gender equality in the Armed Forces of Ukraine and Ukrainian society as a whole.
The authors used an axiological approach to outline the principles and stages offormation of NATO's gender policy, the direction and experience of its integration into the life of the Ukrainian army, and a regulatory analysis of doctrines and standards in the Armed Forces of Ukraine and the armed forces of NATO member states.
Originality. Ukraine has identified the integration of gender equality as one of the priorities of state policy to ensure the country's development and confirmed that it must guarantee equal rights and opportunities for women and men to participate in all spheres of society, including the defense sector.
This defines a strategy for achieving equal rights and opportunities for women and men at all levels in the Armed Forces of Ukraine through professional performance of assigned tasks, taking into account their experience and interests, which will contribute to the achievement of Euro-Atlantic standards and criteria in the military sphere, compliance with which is necessary for Ukraine's membership in NATO.
It is important to introduce NATO standards and doctrines into the professional training and educational processes of the Armed Forces of Ukraine and to comply with the Action Plan for the implementation of the National Action Plan for the Implementation of UN Security Council Resolution 1325 on Women, Peace and Security in the Armed Forces of Ukraine until 2030, approved by the Minister of Defense of Ukraine, which will contribute to the development of gender competencies among personnel.
Conclusion. The Armed Forces of Ukraine have already taken a number of important steps in the process of developing a gender policy that meets the requirements of the North Atlantic Treaty Organization. However, it cannot be considered complete until the principles of gender equality are fully integrated into the overall concept of Ukraine's gender policy.
Based on the results of the study, we formulate a number of recommendations for further integration of gender equality principles in the Armed Forces of Ukraine.
The implementation of a number of reforms in the Armed Forces of Ukraine requires the standardization and development of new regulations, doctrines and standards that will meet modern challenges. In this regard, the Verkhovna Rada Committee on National Security, Defense and Intelligence initiated the creation of a working group to develop a new version of the general military regulations of the Armed Forces of Ukraine, taking into account the general principles of gender equality.
To introduce NATO standards and doctrines into the professional training of the Armed Forces of Ukraine and educational processes, taking into account the experience of NATO member states and partner countries.
To build the capacity of the network of gender advisors by introducing a gender component in the life of the troops through education of military personnel at all levels to develop gender competencies among personnel.
Key words: gender integration; gender equality; women in the military; Armed Forces of Ukraine; NATO.
Гендерна рівність в Збройних Силах України - це рівний правовий статус, рівні можливості, рівні обов 'язки та рівна відповідальність осіб військовослужбовців обох статей (чоловіків і жінок) під час проходження військової служби.
Прийнявши зобов'язання на національному та міжнародному рівнях, Україна визначила тендерну рівність одним із пріоритетів державної політики для забезпечення розвитку країни та підтвердила, що має гарантувати рівні права та можливості жінкам і чоловікам для участі в усіх сферах життя суспільства, у тому числі в оборонній сфері.
Центральним поняття тендерної політики Північноатлантичного альянсу є визначення “тендерна інтеграція”, яке означає стратегію досягнення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на всіх рівнях у ЗС України шляхом професійного виконання завдань за призначенням, з урахуванням їх досвіду та інтересів, що сприятиме досягненню євроатлантичних стандартів і критеріїв у військовій сфері, відповідність яким є необхідною для набуття Україною членства в НАТО.
За результатами проведеного дослідження сформулюємо рекомендації щодо подальшої інтеграції принципів тендерної рівності у Збройні Сили України.
Ключові слова: тендерна інтеграція; тендерна рівність; жінки-військовослужбовці; Збройні Сили України; НАТО.
Вступ. З 2014 року важливими пріоритетними цілями України стали членство в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору (НАТО), а основними етичними орієнтирами побудови нашої держави є впровадження європейських демократичних принципів. У той же час, однією з умов побудови паритетної демократії є забезпечення нормативно-правовими актами України, наявність положень, що заохочують та забезпечують рівність та недискримінацію за ознакою статі. Тому однією з умов ступу України до ЄС і НАТО є забезпечення ґендерної рівності у суспільстві і українському війську.
Функціонування та подальший розвиток Збройних Сил України в сучасних умовах включає активне впровадження державної політики щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у життєдіяльність військ. Під час проходження військової служби до жінок і чоловіків мають бути висунуті рівні вимоги, створені однакові умови та вони мають нести однакову відповідальність за власні дії та їх наслідки.
Наразі, поняття “ґендер” набуло особливої значущості та сенсу в арміях країн-членів Північноатлантичного альянсу. У більшості демократичних держав важливим питанням стає залучення жінок у секторі безпеки та оборони. Служба жінок у армії - це в першу чергу забезпечення рівних прав громадян, що гарантує рівні права та можливості жінкам і чоловікам для участі в усіх сферах життя суспільства, у тому числі в оборонній сфері, проходженні військової служби. Не менш важливим фактором впровадження ґендерної політики в збройних силах провідних держав світу є питання інтеграції спроможностей жінок і чоловіків для ефективного виконання завдань за призначенням. І саме критерій ефективності є визначальним вектором формування ґендерної політики НАТО (Кримець, 2018).
Метою статті є дослідження особливостей впровадження ґендерної політики в Збройні Сили України з врахуванням досвіду і вимог НАТО щодо забезпечення ґендерної рівності, рівних прав, можливостей, рівних вимог, рівної участі та відповідальності жінок і чоловіків у процесі виконання обов'язків військової служби.
Теоретичне підґрунтя. Проблематика ґендерних досліджень в наукових працях соціальних психологів серед яких Ш. Берн, О Вороніна, І. Кон, Д. Майєрс, які відмічають переоцінку цінностей у сучасному соціальному суспільстві, питання запобігання ґендерному насильству, торгівлі людьми вивчались К. Левченко, Б. Лизогуб, В. Оліфер та аспекти цієї проблеми висвітлюються в роботах таких правознавців та політиків як В. Авер'янов, В. Сіренко, О. Бандурка, О. Ярмиш, О. Оболенський та інші. Питання ґендерної рівності в Збройних Силах України починають активно досліджуватись лише на початку з 90-х років, їм приділяли увагу у своїх дослідженнях та працях Н. Вавілова, І. Парубський, Н. Дубчак, В. Кротикова, В. Малюги, О. Олійник, Ю Калагіна, С. Салкуцан, О. Дяченко, Л. Кремець, Н. Клименко, О. Дрозд, І. Грицай, Т. Марценюк, В. Топальського, Л. Філяніна, Л. Будагьянц, В. Галєєв,. А. Шерихов та інші.
Методи дослідження. Дослідження обґрунтовано на засадах критичної соціальної теорії та соціальної філософії, що окреслюють загальні принципи формування ґендерної рівності у Збройних Сил України та українському суспільстві в цілому.
Авторами використано аксіологічний підхід, завдяки якому окреслено принципи та етапи формування ґендерної політики НАТО, направленість та досвід інтеграції її у життєдіяльність українського війська, регулятивний аналіз доктрин та стандартів у Збройних Силах України та збройних силах країн-членів НАТО.
Результати і обговорення
Починаючи з 2014 року, Україна захищає свій суверенітет, національну ідентичність, безпеку і територіальну цілісність. Ці події стали поштовхом для соціальних та політичних змін і розширення можливостей 80 жінок і чоловіків у війську. Право служити в збройних силах є важливим компонентом повної та рівноцінної участі кожної людини як громадянина. Активізація бойових дій після повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну ставить багато практично значущих питань як з точки зору здійснення оборони держави, так і забезпечення рівних прав і свобод військовослужбовців, що призвело до оптимізація ґендерної політики в секторі безпеки та оборони України, яка набула надзвичайної актуальності. Здебільшого це спричинено необхідністю рахуватись з потребами, можливостями, інтересами та досвідом всього населення України, усіх його категорій залучених до процесу врегулювання збройного конфлікту та забезпечення миру в країні.
Доречно зазначити, що останнім часом кількість жінок у Збройних Силах України почала суттєво збільшуватись. Із затвердженням 24 лютого 2016 р. Кабінетом Міністрів України першого Національного плану дій щодо виконання резолюції Ради безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2020 р. діяльність складових сектору безпеки та оборони України у сфері ґендерної рівності активізувалася. Зазначена резолюція підкреслює роль жінок у запобіганні та врегулюванні конфліктів, миротворчості, наданні допомоги та у відновленні. Вона наголошує, що рівність чоловіків і жінок має вирішальну роль у попередженні конфліктів та досягненні сталого миру, закликає до всебічної участі жінок у підтриманні та зміцненні миру і безпеки як на національному, так і на міжнародному рівнях. Імплементація резолюції Ради безпеки ООН 1325 та суміжних резолюцій щодо жінок, миру й безпеки в реаліях сьогодення в Україні набула особливого значення.
Існує стійка тенденція до збільшення чисельності жінок усіх категорій особового складу, що відповідає загальносвітовим тенденціям. Це свідчить про серйозні соціальні зрушення у ЗС України та є одним із базових показників планомірного впровадження політики ґендерної рівності у їх діяльність.
За даними Кадрового центру ЗС України у 2014 році загальна чисельність жінок у ЗС України становила 49 926 осіб, із них військовослужбовиць - 16 557 осіб. За інформацією, станом на жовтень 2023 року, кількість жінок-військовослужбовців зросла до 62 062: з них офіцерського складу - 7 709 осіб, сержантського складу - 11 732 особи, рядового складу 22 704 особи, курсати - 1 334 особи, займають цивільні посади 18 583, займають керівні посади - 5 180 осіб та мають статус учасника бойових дій - 13 487 (Статистика, 2023).
З свого боку НАТО підтримує інтеграцію вимог ґендерної рівності в сектор безпеки та оборони України і зосереджує свою політику на вдосконаленні процесів професійної підготовки жінок-військовослужбовців, підвищення ролі, місця та їх чисельності у ЗС України.
Сьогодні Україна має потужний показник по кількості жінок в українському війську навіть серед країн-членів НАТО. Кількість військовослужбовців-жінок в арміях країн-членів НАТО коливається від 0.3% до 20%, так у США - 17%, у Великій Британії - 11%, в Естонії - 10%, у Данії - 8% та у Польщі - 7%.
До повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, станом на 24 лютого 2022 року, відсоток жінок- військовослужбовців становив 15,6% від загальної чисельності військовослужбовців, наразі їх частка складає 5,3%. Зменшення відсоткового показника пов'язане зі збільшенням загальної штатної чисельності особового складу ЗС України.
Досягнення збалансованого представництва жінок і чоловіків (ґендерний баланс) є складовою ґендерної політики, проте не її кінцевою метою. Паритетне співвідношення обох статей не означає, що всебічно забезпечено їх рівні права і можливості. Ґендерна рівність передбачає врахування інтересів і потреб як жінок, так і чоловіків, при одночасному визнанні розмаїття їхніх груп.
Не слід ототожнювати ґендерну політику з “жіночим питанням”, оскільки вона тією ж мірою стосується чоловіків і їхньої ролі. Також слід зауважити, що рівність не означає, що жінки і чоловіки мають стати однаковими, вона про те, що їхні права і можливості не залежатимуть від статі. Ґендерна рівність сприяє більш справедливому розподілу відповідальності, обов'язків та винагород, що позитивно відображається на їх соціальному становищі.
Для досягнення ґендерної рівності НАТО використовує ґендерний мейнстрімінг як стратегію оцінки того, як запланована у будь-якій сфері і на будь- якому рівні дія позначиться на жінках і чоловіках. Мета - гарантувати врахування проблем і індивідуального досвіду кожної особи при розробці, впровадженні, моніторингу та оцінці політик, програм і плануванні військових операцій.
Обидва підходи, збалансоване представництво та ґендерний мейнстрімінг, є актуальними та взаємодоповнюючими компонентами ґендерної політики в сфері оборони. Ґендерний баланс зосереджений на досягненні різноманітності персоналу, залученні та забезпеченні жінок. Ґендерний мейнстрімінг полягає в застосуванні ґендерного аналізу як аналітичного інструменту при розробці політик та військовому оперативному плануванні на кожному етапі процесу, щоб врахувати вплив на різні групи жінок та чоловіків. Результатом такого підходу в країнах НАТО жінки-військовослужбовці на рівні із чоловіками проходять військову службу, а також обіймають керівні посади.
На першій конференції жінок-старших офіцерів Альянсу, яка відбулась у Копенгагені (1961р.) вперше підіймались питання щодо впровадження принципу ґендерної рівності в політиці НАТО. Делегатки від Данії, Норвегії, США, Великої Британії та Нідерландів ухвалили резолюцію щодо проведення систематичних конференцій метою яких є обговорення спільних проблемних питань забезпечення умов проходження військової служби, стану працевлаштування та кар'єрного просування жінок у збройних силах Північноатлантичного альянсу.
У 1973 році на конференції жінок- старших офіцерів Альянсу у Брюселі, сформовано спеціальний комітет з питань жінок у арміях країн НАТО та ухвалили чергову резолюцію щодо можливості жінкам-військовослужбовцям проходити військову службу за всіма військовими спеціальностями, за винятком участі в бойових діях, коли їхня служба має визначатися національною політикою. Вже в 1976 році утворився Комітет з питань жінок у силах НАТО.
Лише через двадцять років, було створено Управління з питань жінок у силах НАТО (СWINF) при Міжнародному військовому штабі (ІМС) (1998 р.), а в 2002 році розпочинається активне співробітництво між 27 країнами та CWINF “Партнерства заради миру”. Назву Управління з питань жінок у силах НАТО (CWINF) змінено у 2014 році на Міжнародний офіс військового штабу радника з ґендерних питань (IMS GENAD). Крім цього, у НАТО вводиться посада Спеціального представника Генерального секретаря з питань “Жінки, мир та безпека”.
Слід звернути увагу, що для жінок цивільного персоналу та жінок- військовослужбовців в країнах-членах НАТО створено всі умови щодо розвитку у професійній сфері, що апріорно вважалося суто чоловічою справою. Наприклад, усі без винятку військові професії та посади стали доступними для жінок-військовослужбовців у збройних силах Норвегії з 1985 року, в Австралії з 2011 року, в армії США з 2016 року. У 2004 році в ізраїльській армії створено окремий жіночий батальйон, який поки що є одним з найефективніших підрозділів.
З впровадженням ґендерної політики НАТО у 2010 році першою жінкою- речницею НАТО стала Оана Лунгеску, американка Венді Бешнен, у 2017 році стала керувати Офісом безпеки Альянсу. Заступницею генерального секретаря НАТО у 2016 р. стала Роуз Гетемюллер і обійняла одну з найвищих цивільних посад серед жінок в історії Альянсу.
Прогрес в державах-членах НАТО і країнах-партнерах щодо впровадження принципу ґендерної рівності має слугувати прикладом для наслідування і в українському секторі безпеки та оборони та істотним фактором політичних та соціальних трансформацій в українському соціумі.
Упровадження принципу ґендерної рівності Альянс здійснює через імплементацію Резолюцій Ради Безпеки ООН щодо жінок, миру та безпеки (1325, 1820, 1888, 1889, 1960, 2106, 2122, 2422, 2467, 2493), які зазначають диспропорційну дію військових конфліктів на хлопців і 82 дівчат, чоловіків і жінок та спонукають до повноправної участі жінок на всіх рівнях щодо уникнення конфліктів, а також до запобігання від сексуального насильства. Впровадження ґендерної політики НАТО складається з аналізу та синтезу інформації щодо особливостей забезпечення принципів ґендерної рівності та імплементації Резолюції Рали Безпеки ООН 1325 та суміжних Резолюцій WPS у збройних силах країн-членів Північноатлантичного альянсу та країн-партнерів. До того, IMS GENAD допомагає та координує діалог з країнами- партнерами і командними структурами з ґендерних питань НАТО та штаб-квартирою НАТО щодо певних ґендерних питань, а також забезпечує міжнародні зв'язки з агенціями та організаціями, які інтегрують ґендерну рівність у військовій сфері. Впровадження ґендерної просвіти в державах-членах Альянсу та створення у військових і цивільних співробітників НАТО певних ґендерних компетенцій є ключовою задачею для впровадження ґендерної політики.
З 2013 р. Скандинавський центр з питань ґендеру у військових операціях (NCGM) стає лідером у напрямку ґендерної просвіти НАТО, у ньому здійснюється підготовка радників з ґендерних питань, систематично проводиться підвищення рівня кваліфікації викладачів вищих військових навчальних закладів та впроваджується багато освітніх програм для військових лідерів усіх рівнів.
Зважаючи на те, що Україна є однією з краї-партнерів НАТО, ґендерна політика в ній впроваджується вже понад двадцяти п'яти років, відколи у 1997 році на Мадридському саміті НАТО відбулося підписання “Хартії про особливе партнерство НАТО та України”. У тому ж році у Києві створено Центр інформації і документації НАТО з метою забезпечення зусиль, спрямованих на інформування української громадськості щодо діяльності НАТО і переваг співробітництва між Україною і НАТО, зокрема в штаб-квартирі НАТО офіційно відкрито українське представництво.
Функціонування та подальший розвиток ЗС України в сучасних умовах включає активне впровадження державної політики ґендерної рівності у життєдіяльність військ. Відповідно до вимог стандартів НАТО нині в ЗС України вже впроваджено ряд реформ щодо демократизації та професіоналізації української армії. Забезпечення рівних прав та можливостей громадян незалежно від статі є ключовим інструментом розвитку потенціалу та професіоналізму. Рівні права та можливості жінок і чоловіків сприяють досягненню євроатлантичних стандартів і критеріїв у військовій сфері, відповідність яким є необхідною для набуття Україною членства в НАТО.
Врахування ґендерних аспектів є одним із пріоритетних напрямків діяльності керівництва Міністерства оборони України, яке вживає послідовні заходи в частині забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, створення сприятливих умов для проходження військової служби, державної служби, забезпечення виконання обов'язків працівників з урахуванням рівня освіти, досвіду і результатів службової діяльності.
Попри загальні норми, визначені у міжнародних договорах, які ратифіковано Україною у законодавчо встановленому порядку, та національних нормативно- правових актів щодо загальних норми ґендерної політики в секторі безпеки і оборони, діють акти військового та безпекового законодавства. Вони містять як загальні так і спеціальні норми, що регламентують суспільні відносини за участю персоналу підрозділів сектору безпеки і оборони, а також норми безпосередньо пов'язані із формуванням та реалізацією ґендерної політики. Підходи до розуміння і формування політики ґендерної рівності змінювались і розвивались в процесі її становлення. Україна, як і багато інших країн-партнерів та міжнародних організацій і асоціацій, подолала шлях від концепції “поліпшення становища жінок” до “ґендерної рівності”, що стосується як жінок, так і чоловіків.
Нормативно-правову базу у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків можна розділити на такі три блоки:
- чинні міжнародні акти, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, що є частиною національного законодавства України;
- національні нормативно-правові акти, що визначають стратегічні та концептуальні засади формування і реалізації політики ґендерної рівності (закони, стратегії, програми, плани, ухвалені Верховною Радою України або затверджені указами Президента України, постановами чи розпорядженнями Кабінету Міністрів України);
- відомчі нормативно-правові акти та інші документи (накази, інструкції, що створюються в межах компетенції МОУ, Генерального штабу ЗС України) (Жуковська et al., 2020)
У грудні 2022 року оновлено Національний план дій на виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” (НПД 1325). Це друге покоління НПД 1325 - перший план прийнятий Урядом у 2016 році. Україна стала першою країною в світі, що розробила і затвердила документ в умовах збройного конфлікту, він є основним міжнародним нормативно-правовим регулятором у спектрі міжнародної політики безпеки та підкреслює специфічну роль жінок у процесах урегулювання та запобігання військових конфліктів у всьому світі та у розбудові миру. Резолюція встановлює вимоги до міжнародного співтовариства щодо активного залучення жінок у справах державного управління, як на національних, регіональних, так і на міжнародних рівнях прийняття рішень. Особливо акцентується увага на забезпеченні рівноправної участі жінок та чоловіків на всіх етапах вирішення та запобігання військових конфліктів.
З урахуванням викликів сьогодення, пов'язаних з повномасштабним вторгенням російської федерації, в оновленому НПД розширено коло цільових груп та актуалізовано заходи з протидії сексуальному насильству, пов'язаному з конфліктом (СНПК), зокрема з боку сектору безпеки і оборони. Міністерство оборони України, разом зі ЗС України, є головним виконавцем 29 заходів визначених у документі “Перелік завдань і заходів Цілей партнерства на 2021-2025 роки в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України (Ціль партнерства “Жінки, мир, безпека”)”. Ці заходи включають: ґендерний аналіз нормативно-правових актів з питань ідентифікації, запобігання безпековим викликам, включення до них питань протидії насильству за ознакою статі згідно зі стандартами і політикою ООН та НАТО, інфраструктурне та матеріально- технічне забезпечення, створення умов для поєднання професійного та приватного життя, рівний доступ жінок і чоловіків до закладів освіти тощо.
У жовтні 2018 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях”. Він гарантує рівні права жінок і чоловіків у ЗС України та підвищує правовий захист жінок під час проходження ними військової служби (Закон України, 2018). У 2019 році дівчата вперше в історії українського війська отримали можливість вступати до військових ліцеїв.
На сьогодні у ЗС України жінки майже на рівних правах із чоловіками виконують функціональні обов'язки під час проходження військової служби. Проте для жінок-військовослужбовців існує заборона комплектування офіцерського складу військових спеціальностей, які пов'язані з використанням вибухових речовин, водолазними роботами, на підводних човнах і надводних кораблях, в управліннях бригад надводних кораблів (крім спеціальностей медичного та морально-психологічного забезпечення), посади протипожежної охорони, пов'язані з безпосереднім гасінням пожеж, а також логістичного забезпечення, робота яка пов'язана з отруйними речовинами. А також закриті посади для жінок у військових частинах спеціального призначення (Кримець, 2018).
Лише після повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну кількість жінок, які стали на захист Батьківщини та долучились до ЗС України та інших військових формувань, значно зросла. Наразі в українській армії скасовані будь-які обмеження щодо призначення та проходження жінками-військовослужбовцями військової служби на всіх посадах (зокрема бойових) за всіма групами військово-облікових спеціальностей. Якщо раніше жінки могли проходити службу на посадах переважно 84 медичних спеціальностей, бухгалтерів, зв'язківців, кухарів, діловодів, то зараз таких обмежень немає. Жінка в армії України може бути командиром бойової машини піхоти (БМП), кулеметником, артилеристом, снайпером, водієм, гранатометником, заступником командира розвідувальної групи, командиром групи застосування БпЛА заступником командира частини тощо (Статистика, 2023).
В Міноборони України і Генеральному штабі ЗС України сплановано та здійснено ряд заходів щодо реалізації Національного плану з виконання резолюції Ради Безпеки ООН № 1325 “Жінки, мир, безпека» на період до 2025 р.
До програм навчальних дисциплін Національного університету оборони України та ВВНЗ тактичного рівня внесені зміни, а також розширено тематику навчальних програм з врахуванням ґендерного компоненту.
У 2019 році у відповідності до розпорядження Офісу Прем'єр-Міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та з метою створення методичних рекомендацій щодо комплексного інтегрування ґендерного компоненту в освітній процес складових сектору безпеки та оборони України, в межах пілотного проекту, організовано створення робочої групи
В оборонному відомстві були розроблені рекомендації, посібники, порадники щодо інтеграції ґендерних підходів та протидії дискримінації:
методичні рекомендації з інтеграції ґендерних підходів в систему підготовки фахівців для сектору безпеки і оборони України;
методичний посібник “Культура відносин у військовому колективі. Порадник командиру” (розділ `Тендерний аспект у побудові культури відносин у військовому колективі”);
порадник з протидії ґендерній дискримінації у Збройних Силах України (українською та англійською мовами).
У військову структуру НАТО вбудовано консультативну структуру з ґендерних питань до якої входять радники з ґендерних питань та позаштатні ґендерні радники (координатори), які сприяють інтеграції ґендерної політики в усі напрямки діяльності.
У відповідності до Директиви двостороннього стратегічного командування НАТО 040-001 до складу консультативної структуру з ґендерних питань входять радники з ґендерних питань та позаштатні ґендерні радники (координатори), які сприяють інтеграції ґендерної політики в усі напрямки діяльності сфери діяльності.
Радник з ґендерних питань: gender advisor, GENAD, GA - член штабу, який звітує безпосередньо перед командуванням та слідкує за тим, щоб у процесі планування, виконання та оцінювання правильно враховувалась ґендерна перспектива. Дана посада передбачає повну зайнятість, вимагає відповідної підготовки, освіти та досвіду.
Позаштатні ґендерні радники (координатори) - це співробітники, які виконують свої обов'язки у штаб-квартирах, відділах/управліннях, філіях та представництвах. Вони підтримують інтеграцію ґендерної політики та сприяють впровадженню ґендерного підходу у своїй сфері діяльності. Позаштатні ґендерні радники (координатори) співпрацюють з радниками з ґендерних питань для забезпечення послідовної та узгодженої інтеграції ґендерної політики у структуру командувань та їх діяльність. Таким чином, позаштатні ґендерні радники створюють і підтримують професійну і функціональну мережу в усій структурі.
На виконання норм Закону України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків” та з метою укріплення інституційного механізму у Міністерстві оборони України, ЗС України та Державній спеціальній службі транспорту у 2018 році створена мережа ґендерних радників. У зазначених інституціях вони виконують дорадчу функцію: моніторинг, аналіз, проведення навчань (тренінгів), консультації, інформування, внесення пропозицій командирам/начальникам, у тому числі з приводу виконання міжнародних зобов'язань щодо ґендерної рівності.
Важливим аспектом діяльності ґендерних радників є залучення їх до реалізації заходів з протидії проявам дискримінації, сексуальних домагань, “булінгу” та насильства за ознакою статі. На
них покладається участь у проведенні моніторингу та консультування
керівництва/командування щодо шляхів подолання цих явищ.
У 2022 році відповідно до Переліку професійних назв робіт працівників Збройних Сил України та Переліку облікових спеціальностей працівників Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 19 грудня 2022 р. № 438 у ЗС України введено штатні посади радників з ґендерних питань (Наказ МО, 2022). Наразі загальна чисельність ґендерних радників у ЗС України складає більше 80 осіб: введено 6 штатних посад та призначено 74 особи на громадських засадах. Удосконалення мережі ґендерних радників та нарощення їх спроможностей у ЗС України та Державній спеціальній службі транспорту здійснюється з урахуванням сучасних викликів.
З врахуванням викликів, яких зазнало українське суспільство під час повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України 2022-2024 рр., потрібно підкреслити значення всіх напрямків підтримки психічної стійкості і моральної готовності всіх верств суспільства об'єднати зусилля задля забезпечення оборони країни (Krymets et al., 2023). Важливим кроком для впровадження принципу ґендерної рівності в Збройних Силах України відповідно до вимог НАТО є включення відповідної проблематики в Доктрину Військового лідерства ЗС України у січні 2024 року. В доктрині приділена суттєва увага формуванню ґендерної компетентності військових лідерів всіх рівнів управління та розбудові інклюзивного середовища як простору з нульовою толерантністю до всіх видів дискримінації в українському війську.
Зважаючи на вищевикладене слід відмітити, що у Збройних Силах України тривалий час впроваджується імплементація ґендерного компоненту в професійну підготовку військовослужбовців та їх повсякденну діяльність. У Національному університеті оборони України та ВВНЗ тактичного рівня триває робота з імплементації в навчальний процес ґендерних директив НАТО, а саме BIStrategic Command Directive (BI-SCD) 040001 від 20 жовтня 2021 року (NATO. 2021).
Вона направлена на підвищення якості та ефективності професійної підготовки фахівців стратегічного, оперативного та тактичного рівнів, а також сприяє процесу формування ґендерних компетенцій у військовослужбовців офіцерського складу. Центральним поняттям зазначеної директиви є “ґендерна інтеграція”, яка визначає стратегію досягнення ґендерної рівності у збройних силах держав-членів НАТО шляхом активного залучення чоловіків та жінок до ефективного виконання завдань за призначенням з врахування їх досвіду та їх вподобань. Крім того Національному університеті оборони України, у 2019 році, створений інтерактивний навчальний курс у системі дистанційного навчання з питань ґендерної рівності та основ ґендерної політики НАТО з використанням сучасних комп'ютерних технологій, відеоматеріалів та онлайн- тестуванням слухачів. До зазначеного курсу можуть залучатись слухачі, студенти, курсанти та викладачі всіх ВВНЗ України.
Висновок
В процесі формування ґендерної політики, що має відповідати вимогам Організації Північноатлантичного договору, у ЗС України вже здійснено ряд важливих кроків. Однак його не можна вважати завершеним поки інтеграція принципів ґендерної рівності повної мірою не увійде в загальну концепцію ґендерної політики України.
За результатами дослідження сформулюємо низку рекомендацій щодо подальшої інтеграції принципів ґендерної рівності у Збройні Сили України.
Впровадження ряду реформ у ЗС України вимагає унормування та розробки нових нормативно-правових актів, доктрин та стандартів, які відповідатимуть сучасним викликам. У зв'язку з цим Комітетом Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони і розвідки ініційовано створення робочої групи щодо розробки нової редакції загальновійськових Статутів ЗС України з урахуванням загальних принципів ґендерної рівності.
Впроваджувати у професійну підготовку військовослужбовці Збройних Сил України та освітні процеси стандарти та доктрини НАТО з урахуванням досвіду країн членів НАТО та країн-партнерів.
Нарощувати потенціал мережі радників з ґендерних питань впроваджуючи ґендерний компонент у життєдіяльність військ шляхом освіти військовослужбовців на всіх рівнях щодо формування ґендерних компетенцій у особового складу.
Дотримуватись виконання Плану заходів з реалізації в Збройних Силах України Національного плану дій на виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” у період до 2030 року.
Ґендерним радникам систематично здійснювати моніторинг серед військовослужбовців щодо проявів дискримінації, сексуальних домагань, “булінгу” та насильства за ознакою статі та протидіяти їх проявам.
З метою дослідження рівня сформованості ґендерних компетенцій у особового складу в подальшому систематично проводити соціологічні дослідження щодо ставлення військовослужбовців до ґендерної рівності та її утвердження у ЗС України та включити питання розвитку ґендерної компетентності керівників всіх рівнів відповідальності в програми підготовки персоналу.
Список використаних джерел
гендерна політика збройні сили
1. Жуковська Г.Г., Левченко К.Б., Остапенко О.О. & Суслова О.І.. (2020). Ґендерна політика в нормативно-правових документах. Частина 1. Київ [Електронний ресурс] - Режим доступу: URL:https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/18%20-%20Department/18%20-%20PDF/02.2021/genderna-polityka.pdf
2. Кримець Л. В. (2018) Професійна та тендерна ментальність військовослужбовців Збройних Сил України: формування на засадах європейських цінностей: навчальний посібник, К.: НУОУ ім. Івана Черняховського.
3. Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби у Збройних силах України та інших військових формуваннях: Закон України від 06.09.2018 № 2523-VIII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2523-19#Text
4. Перелік професійних назв робіт працівників Збройних Сил України та Переліку облікових спеціальностей працівників Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони
України від 19 грудня 2022 р. № 438 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 3 лютого 2023 року за № 226/39282.: [Електронний ресурс] - Режим доступу: URL:
https ://zakon,rada. gov.ua/laws/show/z0226-23 ?fnd= 1 &text.
5. Статистика. Скільки жінок служить у ЗСУ у 2023 році. (2023). Militarv Media Center Міністерства оборони України [Електронний ресурс] - Режим доступу: URL: https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20231219- skilkv-zhinok-sluzhvt-u-zsu-u-2023-roczi-statvstvka.
6. Krymets, L., Chornvi, V. S., Cherkovniak-Horodetska, O., Sadvkova, V., & Manzia, Y. (2023). The impact of the russian-ukrainian war on the psvchological resilience. Svnesis (ISSN 1984-6754), 15(4), 407-420. Retrieved from https://seer.ucp.br/seer/index.php/svnesis/article/view/2821
7. NATO and EU Militarv Leadership discuss Gender in Militarv Operations [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL: https://www.nato.int/cps/en/natohq/news_169962.htm?selecte dLocaleen.
8. NATO Bi-Strategic Command Directive 40-1 on integrating UNSCR1325 and Gender Perspectives into
NATO Command Structure (2021) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL:https://natolibguides.info/women/documents
References
1. Zhukovska G.G., Levchenko K.B., Ostapenko O.O., Suslova O.I. (2020). Genderna politvka v
normatvvno-pravovvkh dokumentakh. Part 1. Kviv [Gender policv in regulatorv and legal documents]. [Electronic resource] - Access mode: URL:https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/18%20-
%20Department/18%20-%20PDF/02.2021/genderna-polityka.pdf . (in Ukrainian)
2. Krymets LV (2018) Profesiina ta henderna mentalnist viiskovosluzhbovtsiv Zbroinvkh Svl Ukrainv: formuvannia na zasadakh vevropeiskvkh tsinnostei: A Studv Guide, Kviv: Ivan Chernvakhovskv National University. [Professional and Gender Mentality of the Militarv Personnel of the Armed Forces of Ukraine: Formation on the Basis of European Values] (in Ukrainian).
3. Pro vnesennia zmin do deiakvkh zakoniv Ukrainv shchodo zabezpechennia rivnvkh prav i mozhlvvostei
zhinok i cholovikiv pid chas prokhodzhennia viiskovoi sluzhbv u Zbroinvkh svlakh Ukrainv ta inshvkh viiskovvkh formuvanniakh. Law of Ukraine of 06.09.2018 No. 2523-Vin [On Amendments to Certain Laws of Ukraine on Ensuring Equal Rights and Opportunities for Women and Men during Militarv Service in the Armed Forces of Ukraine and Other Militarv Formations] [Electronic resource]: URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2523-19#TeX (in Ukrainian).
4. Perelik profesiinvkh nazv robit pratsivnvkiv Zbroinvkh Svl Ukrainv ta Pereliku oblikovvkh spetsialnostei pratsivnvkiv Zbroinvkh Svl Ukrainv. Order of the Ministty of Defense of Ukraine of December 19, 2022, No. 438 and registered with the Ministrv of Justice of Ukraine on Februarv 3, 2023, No. 226/39282 [List of Professional Titles of Work of the Emplovees of the Armed Forces of Ukraine and the List of Accounting Specialties of the Emplovees of the Armed Forces of Ukraine] [Electronic resource] - Access mode: URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0226-23?find=1&text (in Ukrainian).
5. Statistics. How manv women serve in the Armed Forces of Ukraine in 2023 (2023). Militarv Media
Center bv the Ministrv of Defense of Ukraine [Electronic resource] - Accessed on: URL:
https://faktv.com.ua/ua/ukraine/20231219-skilky-zhinok-sluzhyt-u-zsu-u-2023-roczi-statystyka. (in Ukrainian).
6. Krymets, L., Chornvi, V. S., Cherkovniak-Horodetska, O., Sadvkova, V., & Manzia, Y. (2023). The impact of the russian-ukrainian war on the psvchological resilience. Svnesis (ISSN 1984-6754), 15(4), 407-420. Retrieved from https://seer.ucp.br/seer/indeX.php/svnesis/article/view/2821 (in English).
6. NATO and EU Militarv Leadership discuss Gender in Militarv Operations [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL:https://www.nato.int/cps/en/natohq/news_169962.htm?selecte dLocaleen. (in English).
7. NATO Bi-Strategic Command Directive 40-1 on integrating UNSCR1325 and Gender Perspectives into
NATO Command Structure (2021) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL:https://natolibguides.info/women/documents (in English).
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Дослідження філософських поглядів Д. Юма та Дж. Локка. Скептична філософія людської природи Д. Юма. Сенсуалістична концепція досвіду Дж. Локка. Проблеми походження людського знання, джерела ідей у людській свідомості, інваріанти розуміння досвіду.
статья [22,8 K], добавлен 18.08.2017Аналіз перетворень у Я-концепції українського суспільства в умовах генерації в інформаційному просторі фреймів екзотизації Іншого. Дослідження механізмів реалізації монологічної і діалогічної відповідальності з огляду на масмедійні та літературні тексти.
статья [42,7 K], добавлен 31.08.2017Розвиток філософської думки України. Становлення українського неоплатонізму XIX–XX ст. Академічна філософія України в XIX ст.: Куліш, Шевченко, Юркевич. Філософія обґрунтування нової картини світу: Ф. Бекон, Р. Декарт, Кант, Гегель, Гегель, Фейєрбах.
дипломная работа [38,4 K], добавлен 18.12.2007Відображення ідей свободи, рівності та справедливості у філософських системах Платона та Канта. Розуміння об'єктивного закону як принципу становлення соціальних і природних форм буття. Утвердження свободи і рівності в умовах сучасного політичного процесу.
контрольная работа [31,3 K], добавлен 15.11.2015Соціальне оновлення і національне відродження. Поняття "історична свідомість". Система цінностей особистості. Поведінка людей у суспільстві. Взаємозалежність моральних вимог у досвіді поколінь. Уявлення про зміст національної свідомості і самосвідомості.
реферат [33,0 K], добавлен 20.09.2010Особливості філософії періоду Відродження у XIV-XVI ст. Значення у розвитку філософської культури тогочасної України Острозької академії - першої української школи вищого типу. Гуманістичні ідеї у філософській думці України. Києво-Могилянська академія.
контрольная работа [36,3 K], добавлен 23.08.2010Характерні особливості та принципи теорії філософії життя, аналіз етичних концепцій її найвідоміших представників, а саме - В. Дильтея, Г. Зиммеля, А. Бергсона, А. Шопенгауера, Ф.-В. Ніцше та А. Швейцера. Сутність життєвого досвіду як об'єкта пізнання.
контрольная работа [32,2 K], добавлен 27.12.2010Загальна характеристики стану філософської культури України кінця XVIII – початку XIX ст. Поширення ідей представників французького та німецького просвітництва в Україні. Масонство в історії філософської думки України, теорії та етапи його зародження.
контрольная работа [18,1 K], добавлен 30.05.2010Виникнення та еволюція науки, її теоретичні і методологічні принципи. Основні елементи системи наукових знань. Роль філософських методів у науковому пізнанні. Загальнонаукові методи дослідження. Державна політика України з науково-технічної діяльності.
реферат [64,2 K], добавлен 04.12.2016Головна сутність політики за Сократом. Суть вчення філософа. Школа софістів і Сократ, протистояння. Головні особливості тріади Горгія. Ідея Сократа про законність. Загальне поняття про справедливість та праведність. Міра (справедливість) за Сократом.
реферат [29,1 K], добавлен 25.09.2012