Ритуал в контексте социально-философской парадигмы как один из древнейших способов передачи культурно-исторических традиций путем невербальной коммуникации. Возникновение ритуала как отражения установленного миропорядка жизни социума в роли наследия.

Понятие и место ритуала в современной культуре, особенности их проявления и значение в обществе. Исследование и анализ соответствующих типов деятельности. Вырожденные формы ритуала, их содержание и структура. Связь между ритуалом и девиантным поведением.

Специфическая парадигма мифологического мышления, где идеалом видится следование сакральному образцу. Гипотеза относительно семантической природы ритуала. Мантические практики как структурная часть ритуальной культуры. Ключевые приемы мантических практик.

Історія в теологічній інтерпретації: проблема сенсу та спрямування історичного процесу. Наукова історіографія: від класики до некласичних парадигм історії. Трансформація категоріального апарату історичного пізнання в постнекласичному суспільствознавстві.

Поняття пізнання, його сутність і особливості, основні положення теорії пізнання. Сутність навчання Імануіла Канта про доцільність в органічній природі, його основна ідея та зміст. Коротка біографія Канта, етапи його особистого та творчого становлення.

Вивчення ґенези і змісту рівності як категорії філософії права. Критичний аналіз, осмислення та узагальнення історії філософсько-правової думки. Класифікація історичних етапів формування ідеї рівності. Створення загальних правових відносин для соціуму.

Аналіз різних "ліній" прагматизму в сучасній аналітичній філософії, відповідно до спадкування класичних американських прагматистів - ч.с. пірса, у. Джеймса, Дж. Дьюї. Сутність сучасного неопрагматизму і його застосування в теорії практичної філософії.

Стаття присвячена актуальному питанню про вивчення часового руху матерії як постійно триваючого процесу переміщення об’єктивних явищ від минулого до майбутнього. Воно є надзвичайно важливим, бо в соціально-економічному плані символізує соціальне правило.

Висвітлення розвитку сучасних напрямів філософського знання та їхнього впливу на становлення нових галузей знань. Показ на прикладах, що кожна нова сфера суспільного життя має безпековий аспект. Переосмислення світорозуміння в аспекті новітніх підходів.

Огляд філософського осмислення сучасного суспільного буття. Опрацювання на базі нових підходів проблеми безпеки в новітніх сферах буття людини, виділення головних серед них. Вирішення проблем національної безпеки, кібернетичної безпеки, гендерної безпеки.

Загальна характеристика причин страху старості. Аналіз проблеми страху як важливого феномена буття людини в соціальному середовищі. Знайомство з результатами випадкової суперечності людини і соціального середовища. Характеристика діяльності Д. Аліг’єрі.

Класифікація діяльності людей в різних сферах життя суспільства, її спрямованість, зміст, засоби. Типи діяльності та їх порівняльна характеристика: практична та духовна, творча та руйнівна. Зв'язок несвідомого в творчості зі свідомими зусиллями.

Розгляд Річардом Рорті можливих стратегій історико-філософських досліджень та їхньої ролі у розвитку філософського мислення. Розширення філософської проблематики та стимулювання формулювання нових філософських питань. Історична реконструкція філософії.

Дослідження одного з найменш вивчених періодів життя М.Ф. Федорова (1829-1903) - одного із засновників філософії космізму, його навчання у Рішельєвському ліцеї. Антропологічні, натурфілософські і гносеологічні погляди, пошук витоків російського космізму.

Исследование специфических черт японской трудовой этики, выводящих на аналогию с протестантской этикой. Определение влияния выбранных Робертом Беллом религиозных школ. Характеристика основных положений религиозных учений Японии периода Токугава.

Перелік звинувачень на адресу екзистенціалізму та їх спростування Сартром. Безпідставне ототожнення екзистенціалізму з квієтизмом. Об'єктивна і суб'єктивна сторони людського існування. Аналіз двох значень гуманізму. Порівняння екзистенціалізму з атеїзмом.

Принцип холизма, благодаря которому общество выступает в качестве целостности как предпосылка, позволяющая философии претендовать на создание картины социальной реальности. Условия замещения мира его картиной в Новое время в учении М. Хайдеггера.

Исследование проблем рода и родословия в философско-антропологическом контексте. Идея родовой идентичности человека как онтологическая основа его бытия и ее отражение в зарубежной и отечественной философии. Проблема становления философской генеалогии.

Основные произведения Роджера Бекона: "Большое сочинение", "Малое сочинение", "Третье сочинение", "Компендий философии". Объединение в рамках философии математики, физики, оптики, астрономии, алхимии, медицины и этики. Астрология как область математики.

Рассмотрение актуальности социально-философского поиска сущности понятия "Родина" в условиях современной глобализации и вызовов национально-государственному устройству общества. Критика материально-природных, бытийственных и схожих дефиниций Родины.

Исследование философского имяславия, как совершенно оригинального направления отечественной интеллектуальной культуры ХХ века. Логоцентрическая креация в бальмонтовском мире, характеристика семиотической революции в родном Бальмонту малом городе.

Нотаріальний соціум людей як структура суспільства, що демонструє напрями формування правових відносин між людьми і демократичною державою. Родові атрибутивні властивості людини, що мають ефективно проявлятись у процесі професійної діяльності нотаріуса.

Биография немецкого философа И. Канта, его взгляды на установление жизненного порядка. Анализ ранних произведений философа в области естествознания, физики и биологии. Идеи "Критики чистого разума". Деление знания по Канту, его агностицизм и антиномии.

Характеристика театрального дискурса рубежа XIX-XX веков на примере творчества Г. Ибсена, М. Метерлинка и А.П. Чехова. Формирование понятия "бессознательное" в литературе и драматургии эпохи появления психоанализа и его отличие от клинического понятия.

Изучение биографии родоначальника утопического социализма нового времени гуманиста Томаса Мора. Описания государства Утопии и его жителей. Томмазо Кампанелла и его произведение "Город Солнца". Законы, экономика, религия, наука и образование в городе.

Вопрос о конститутивном значении феномена "забегания в смерть" для подлинного бытия-друг-с-другом в экзистенциальной аналитике Хайдеггера. Реконструкция концептуализации рождения в учениях Киркегора, Хайдеггера и Бахтина. Анализ генеративного отношения.

Анализ космологической модели вакуумной теории вещества и поля. Рождение пар частиц и античастиц в сильных гравитационных полях "черной дыры". Эффект Магнуса применительно к вращающимся "черным дырам". Сущность несохранения четности в бета-распаде.

Знакомство с теориями, обосновывающими значение науки и техники в развитии общества. Особенности роста экономики в буржуазных странах, вызванного временной стабилизацией хозяйства. Р. Арон как основоположник "Теории единого индустриального общества".

Анализ текстов Библии в историческом контексте, помещая их в пространство католической Церкви. Оригинальность подхода французского экзегета Р. Симона, который впервые обратил внимание на отдельные, отличающиеся по времени возникновения пласты Писания.

Рассмотрение переходного этапа от эпохи модерна к постмодерну. Оценка исключительного значения кризис рубежа XIX-XX веков для изменения структуры личности. Характеристика перехода ориентиров человека с метанарративов на прагматические составляющие бытия.